Не вежею єдиною. ТОП кращих творінь Густава Ейфеля
І хоча саме ця металева споруда, створена руками Гюстава Ейфеля, стала найпопулярнішим символом Франції, її автор зміг ще не раз здивувати світ своїми роботами. За довге життя (помер у 92 роки) архітектор багато чого встиг. Він зводив найскладніші мости і віадуки, одним з перших проектував паризьке метро, брав участь у будівельних тендерах по всьому світу – від Єгипту до Росії, – а на схилі літ ще й захопився космосом і аеродинамікою. Цікавий факт: свого часу викладачі престижної Політехнічної школи Парижа не прийняли молодого Гюстава до лав студентів, вирішивши, що хлопчина з французької глибинки «не потягне» серйозну науку...
Ми визначили свій топ-5 об'єктів, руки і голову до яких доклав випускник скромнішої Центральної школи мистецтв і ремесел (École centrale des arts et manufactures). Почнемо з другої найбільш впізнаваної туристичної пам'ятки у світі – Статуї Свободи. І нехай авторство цієї конструкції належить скульпторові Фредеріку Бартольді, будівництво навряд чи зрушило б з місця, якби Гюстав Ейфель правильно не розрахував опору, здатну витримати понад 120 тонн.
Фото pixelstalk.net
Окрім суто декоративних споруд, архітектор займався і практичними речами. Наприклад, поєднав міста Порту і Віла-Нова завдяки абсолютно авангардному на той момент мосту Марії Пії. Нависаючи над річкою Дору, цей гігант, що розтягнувся на 160 метрів, до 1991 року вірою і правдою служив португальцям, доки вони не присвоїли витвору Ейфеля статус пам'ятника. До речі, у 1875 році, коли тамтешньою владою було оголошено конкурс на будівництво, француз запропонував найбільш революційний в архітектурному плані і разом з тим найдешевший проект.
Фото europeanbestdestinations.com
Нехай не такі довгі, проте не менш витончені містки інженер використовував при зведенні найстарішого паризького універмагу «Бон Марше». Заснований Арістидом Бусіко, головний французький «гум» став справжнім центром торгівлі. Сьогодні, через багато років після відкриття, жителі міста і численні туристи, як і раніше, товпляться у цій будівлі, цікавій не тільки зі споживчої, але й з художньої точки зору. Напевно, як і все, чого торкався великий архітектор.
Фото travelandleisure.com
Будапештські гіди та інженери не дуже-то й лукавлять, називаючи своє місто «дітищем Ейфеля». Закохавшись у місцеву красуню, Гюстав прожив тут більше 10 років, залишивши після себе споруди, які й сьогодні викликають захват. Взяти, приміром, залізничний вокзал Ньюгаті. Ретельно оглянувши стару будівлю, Ейфель вирішив її не зносити, а побудувати нову, що називається, «зверху». Спочатку угорці не дуже розуміли задум француза, однак довірилися його авторитету й отримали такий вокзал, про який на той час багато європейських столиць не могли й мріяти. Взагалі, прогулюючись Будапештом і споглядаючи його мости, вулиці, центральний ринок, навіть не будучи фахівцем, впізнаєш руку майстра. Не даремно ж місто на Дунаї називають Східним Парижем Європи.
Фото welovebudapest.com
Як ми вже говорили, архітектор захоплювався ще й аеродинамікою та космосом. І не дивно, адже наприкінці 70-х років 19-го століття він звів купол для однієї з найкрасивіших обсерваторій світу, яка знаходиться в Ніцці. Коли до комп'ютера і сучасної гідравліки було ще дуже далеко, Ейфелю вдалося так сконструювати об'єкт, що одна людина, володіючи середньою силою, могла обертати телескоп залежно від своїх потреб.
І нехай французи довго не любили свою «непотрібну» вежу, саме їй вони зобов'язані першими телетрансляціями і швидкісними депешами з фронтів Першої та Другої світових воєн. І все це – завдяки Гюставу Ейфелю – людині, яка, здобувши славу, вважала, що доля була до неї прихильною. Адже вступи він до бажаної Політехнічної школи – бути йому нудним інженером-теоретиком, а не творцем реальних архітектурних шедеврів.
Головне фото goodfon.com
