Нормандія очима Корнія Грицюка: Останній прихисток Жанни Д’арк. Частина 3

Чим відомий

Коли говорять про Францію, після Ейфелевої вежі і вина в стереотипному сприйнятті багатьох часто спливає ім'я войовничої Жанни Д'арк. Ця відважна жінка назавжди увічнила Руан, адже саме там вона керувала обороною, відбиваючись від англійців,і скніла у в’язниці, слухаючи голоси зверху, і, врешті-решт, була спалена на багатті. Історія міста, як і регіону загалом – це суцільна низка військових перемог і поразок. За ласий шматочок під назвою Нормандія французи, а ще раніше галли билися і з кельтами, і зі скандинавами, і з британцями, і з німцями. Після Другої світової війни все нарешті заспокоїлося, і тепер місто, визнане владою «містом мистецтва та історії» разом з 100 тисячами населення живе спокійно і процвітає.Фото itinera-magica.com

Заувага туристові

Руан приваблює не тільки своєю спадщиною, а й елементарною зручністю для мандрівників, що дозволяє повною мірою насолодитися пам'ятками старовини. У місті близько 20 км велосипедних доріжок (у велопрокаті за добу беруть 3 євро) і понад 10 км пішохідних вулиць. Саме тут, а не в Парижі ще 1971 року вперше заборонили автомобілям проїжджати вулицею Rue du Gros-Horloge. Тому запасайтеся силами і зручним взуттям – благо, довколишні краєвиди не втомлюють, а лише надихають.

Перший пункт «must see» – величний кафедральний собор Нотр-Дам, який є найкращим прикладом північної готики. Навпроти нього, до речі, винаймав кімнатку Клод Моне, що дозволяло митцеві малювати 150-метрову споруду, розглядаючи її просто у вікно. Вражав собор і Гюстава Флобера, який присвятив йому чимало сторінок роману «Мадам Боварі». Попри всю монументальність, атмосфера поруч із храмом легка і невимушена – всюди наливають сидр і ріжуть сири, розповідаючи туристам байки і легенди – наприклад, про левове серце знаменитого Ричарда, що зберігається в саркофазі, або про Масляну вежу, побудовану за гроші від продажу дозволу на споживання масла під час посту. Отож історій безліч, тільки вибирайте, які слухати..Фото itinera-magica.com

Кривими і потрісканими дерев'яними вулицями (іноді складається враження, що їх проектував архітектор явно під градусом) ідемо в бік Старої ринкової площі до місця, де спалили патріотку Жанну Д'арк. Вона і нині продовжує приносити користь французам – сувеніри, часто вельми кровожерливі, туристи розкуповують як гарячі пиріжки. А ще довкола повно всіляких кав’ярень і пекарень. Тому дуже складно зосередитися на засвоєнні історичних фактів, коли в повітрі так солодко пахне випічкою...

Читайте також цикл статей про Нормандію

А концентруватися все-таки треба, адже де ще побачиш такого гарного і монументального міського годинника Gros-Horloge? Фішка його в тому, що з XIV століття і аж до 1927 року часомір працював справно і точно. 1997-го механізм відреставрували, і хтозна, коли тепер він зламається, та й чи зламається взагалі?

Мандрівникам корисно буде завітати до офісу з туризму, який міститься в будівлі колишнього фінансового бюро. Розкішна будівля, зведена ще в епоху Відродження, не просто помпезна, але і корисна – там люб'язні співробітники з радістю допоможуть залагодити будь-які проблеми. Саме звідти на 40-хвилинну оглядову екскурсію середмістям вирушає маленький потяг.Фото en.normandie-tourisme.fr

Церкви, фортеці, музеї, тисячолітні будинки, стіни, які не вберегли місто від чуми, Жанна Д'арк і натовпи всюдисущих туристів, підігрітих кальвадосом – від усього цього можна втомитися. Найкраще місце в Руані, щоб підзарядитися – це пагорб Сант-Катрін. Сидячи там і розглядаючи кораблі, навіть незграбні пейзажі, намальовані у власному блокноті, можуть здатися схожими на роботи імпресіоністів. Звідти відкривається чудова панорама на місто та околиці, а маючи гострий зір, можна навіть побачити Гавр та інші сусідні селища.

Якщо порівнювати Руан з двома іншими містами, описаними нами раніше, він усе ж з іншої вагової категорії – цікавинки в Довілі та Шербурі можна спокійно оглянути за один день. «Готичні Афіни» ж вимагають значно більшої уваги.Фото en.rouentourisme.com

Корисна інформація:

У 8 км від міста є міжнародний аеропорт. Вартість проїзду на громадському транспорті 1,3-1,5 євро. На метро можна доїхати до околиць, де воно перетворюється на електрички.

Практично завжди в місті похмуро та опади, тому парасолька – обов'язковий предмет у валізі.

Середній чек у ресторані на двох з алкоголем – 60-80 євро.

Поряд з музеєм медицини імені Флобера є величний сад лікарських трав і рослин, де як сувеніри продають цілющі відвари, настоянки, мазі.

Крім сиру камамбер, з Руана везуть вовняні товари. Здавна одним з його символів є баран, який у середні віки набув статусу культової істоти.

Головне фото telegraph.co.uk