RU  UK  EN
Статьи  >  Відвідай  >  Канадські хмарочоси: не тільки вгору, але і вниз

Канадські хмарочоси: не тільки вгору, але і вниз

Автор: 12.04.2020 | архітектура, Канада
Навряд чи знайдеться така людина, котра б не скасувала свою зустріч чи прогулянку, побачивши не найкращу погоду за вікном, оскільки вдягатися, утеплятися, чекати на холоді транспорт – це цілий атракціон, і взагалі краще закутатися у плед і почитати книжку.

Що ж тоді казати про канадців – над ними природа взагалі не зглянулася зі своїми суворими зимами і справжніми сніговими бурями. Утім, канадці якраз зустрічі не скасовують, більше того ходять на них легко вдягненими навіть узимку. Як їм це вдається – далі в OUTLOOK.

Напевно навіть любителі свіжого повітря і загартовування навряд чи прийдуть у захват від канадської зими, оскільки мінус 30 – це цілком така звичайна температура, а дуже часто буває й нижче. А якщо додати до неї ще й тижневі снігопади з пронизуючим до кісток вітром, вже мурашки по шкірі, чи не так? Щоб життя на вулицях не ставало грою на виживання, а транспорт не ковзав по льодяних трасах, муніципалітети великих канадських міст ще в середині минулого століття почали розробляти проекти із захисту своїх громадян та інфраструктури від негоди. Оскільки ні тоді, ні тепер люди не навчилися керувати погодою, практично водночас і в Торонто, і у Монреалі в 1950-х було ухвалено рішення будувати підземні простори, обладнані для повноцінної життєдіяльності всього міста.things-to-do-downtown-montreal-mathieu-dupuis-getty-5a70d7a1ae9ab80037bba0ff.jpgФото tripsavvy.com

На перший погляд здається, що в цій канадській ідеї не було нічого унікального – людство споконвіку ховалося від небезпеки під землею, однак еволюція якраз таки і вивела всіх нас на поверхню. Утім, той, хто бодай раз на власні очі побачив підземні частини канадських мегаполісів, зрозуміє, що цей хід вниз – точно не деградація, а максимально практичний крок. Будувати андеґраундові Торонто і Монреаль почали практично одночасно з будівництвом метро в цих містах. Міська влада в 1960-х продавала підземні ділянки під торгові площі чи здавала їх в довгострокову оренду за дуже низькою ціною, приваблюючи потенційних орендарів. Ними переважно стали великі компанії, готелі, і, звісно, магазини. Найважливіша умова укладання угоди – власник торгової площі під землею мав вкласти кошти у будівництво виходів на поверхню. Робота закипіла, і вже в 1970-х монреальці розпочали не лише пересуватися містом за будь-якої погоди під землею, але й буквально днями не виходили звідти на поверхню!toronto-1426205_1280.jpgФото needpix.com

Густа мережа з 30-ти кілометрів офісів, станцій метро, магазинів, адміністративних будівель, вокзалів, кінотеатрів і всього, що тільки є в сучасному місті – це нинішній підземний Монреаль. Ці лабіринти з комфортною температурою, власним транспортом і можливістю опинитися за кілька хвилин за допомогою ліфтів у практично будь-якому хмарочосі, називаються RESO, що є омонімом французького слова «réseau», котре означає «мережа» (не будемо забувати, що Монреаль – це друге за кількістю населення франкомовне місто планети після Парижа). Уся ця краса влаштована максимально зрозуміло і доступно – її системи навігації не раз відзначали преміями, оскільки навіть іноземці, спустившись сюди раз чи другий, починають орієнтуватися і розуміти, куди їм треба йти. Холодної пори року щонайменше 500 людей користуються RESO щодня, оскільки потрапити сюди можна майже з будь-якого житлового комплексу чи адміністративної будівлі. Для міста це складний проект, збудований із залученням приватних інвестицій тих же бізнесменів, що орендували хто на 50, хто на 100 років торгові площі, обійшовся не так вже й дорого. А сьогодні він і поготів приносить прибуток, оскільки дає змогу економити масу грошей, котрі зазвичай витрачають на очистку доріг від снігу і ліквідацію аварійних ситуацій взимку – тепер ці суми йдуть на інші проекти.

Читайте також: Вище за всіх! Оглядові майданчики світу

У Торонто, найбільшому місті країни, будівництво свого підземного міста трохи застопорилося в 1960-х, зате справжній бум стався через двадцять років, коли за короткий час площа андеґраунду зросла на 20 кілометрів. Його назва – PATH, що перекладається як «хід», і будівництво деяких його дільниць триває і зараз, адже успіх монреальського проекту так надихнув владу Торонто, що вона вирішила не тільки наздогнати, але й обігнати колег за розмірами і якістю. Цей мурашник офіційно вважається найбільшим у світі, а самі містяни пишаються ним найбільше, тому ведуть сюди туристів будь-якої пори року, навіть влітку. Хоч спека не так сильно впливає на життя канадців, прохолода лабіринтів PATH приваблює, тим більше, що практично всі найкращі бари, клуби, кафе і ресторани мегаполіса мають тут свої «філіали», і можна спуститися сюди прямо з готелю, оминаючи трафік, і так само дістатися назад. Згідно з планами архітекторів, підземне місто виросте практично вдвічі і зв’яже передмістя з центром вже до 2050 року.13862630.jpgФото globalnews.ca

Звичайно, наявність подібних просторів дуже впливає на ритм і спосіб життя і Торонто, і Монреаля, і для приїжджих все це може видаватися дивним, особливо, якщо приїхати сюди в теплий сезон. Однак варто тільки висунути носа на вулицю, скажімо, в середині січня, як відразу оціниш всі переваги цих комфортабельних підземель. Проекти довели своє право на життя і стали найважливішими об’єктами інфраструктури, тому зараз про подібні лабіринти розмірковують вже і в Оттаві з Ванкувером.

Головне фото home.kpmg

Вам это будет интересно:
Озера, що змінюють уявлення про силу природи
Коли згадуєш слово «озеро», в голові з’являється перший-ліпший образ тихої затишної водойми, яку з усіх боків обіймають порослі травою береги. OUTLOOK зробив добірку найбільш вражаючих озер, котрі змінять ваше уявлення про це творіння природи. Кожному з них є чим дивувати, хай то нетиповий колір води чи лячна здатність умертвляти живі організми.
Ілюзії Сикстинської капели
Понад півтисячі років тому, 1 листопада, перед очима захоплених римлян вперше постала Сикстинська капела. За цей час народжувалися і помирали як самі майстри розпису, так і цілі напрямки в образотворчому мистецтві, а на капелу, так само відкривши роти від захвату, споглядають уже наші з вами сучасники.
Архітектурна мімікрія Піднебесної
Немає нічого неможливого для умілих рук китайських майстрів. Жителі Піднебесної дуже допитливий та заповзятий народ. Вони легко копіюють ідеї, а деякі з них пройшовши крізь азійське сприйняття світу, трансоформуються в щось зовсім несподіване…
Стражі морів: вражаючі маяки світу
Слово «маяк» викликає красиві асоціації: морські пригоди, шторми, величезні кораблі. І ми хочемо не розвіяти ці думки, а навпаки підкинути хмизу у вогонь. У світі їх безмежна кількість, вони вражають своєю красою та неповторніст. Сьогодні ділимося з вами п’ятіркою найдивовижніших маяків!
Канада: особливий колорит молодого урбана
Кажуть, головна пам’ятка Канади – її природа. Але природа – це зовсім не досягнення країни, а ось те, що її жителі побудували, звели і спорудили – відображення національного менталітету. Тому хочеться поговорити про найкращі урбаністичні місця Канади.
ВІДЕО: Підкорити природу. Найвражаючі віадуки світу
Нерідко природа посилає людям випробування. Час від часу стихію доводиться приборкувати і підкорювати. Зі спорудженням мостів водні перепони перестали бути для людства проблемою. Та що ж робити, коли населений пункт розділений яром або ущелиною? Не скрізь же прокладеш заповітний місток з опорами.
Історія однієї вулиці: Янг-Стріт
Люди, котрі вперше приїхали до Торонто, мають всі шанси попастися на вудочку місцевих сюрпризів. Наприклад, вам можуть запропонувати: «Чи не бажаєте доїхати до пункту призначення через вулицю Янг-Стріт?» А коли ви погодитесь на цю авантюру, вас перепитають: «Ви що, зібрались проїхати по всій вулиці?» І коли зніяковілий мандрівник вникне в деталі...
Великі криві Фріденсрайха Гундертвассера
Він вигадав своє ім’я, щоб не бути схожим ні на кого іншого. Бунт його індивідуальності став основою для величезної творчої спадщини, а архітектура – продемонструвала можливість поєднувати екологічність і сучасні технології.
ФОТОПРОЕКТ: Варшава звисока
Ми ловили промені весняного сонця на майже порожніх варшавських вуличках в неділю. Коли сонце сховалося за хмарочосами - ми піднялися на найвищий з них, щоб побачити захід.
Символ Канади - Кленовий сироп. Що це таке і з чим його їдять?
Поряд з фаст-фудом, колою і пластівцями з молоком, продуктом, про який нав’язливо згадують мало не в кожному американському фільмі, є кленовий сироп. Ним «приправляють» млинці, оладки, кекси, тости... Загалом, все, що зроблено з борошна. На прилавки ж європейських супермаркетів він потрапив зовсім недавно, одразу загнавши в глухий кут покупців, які прагнуть скуштувати недоступні раніше страви з медово-деревним смаком, але не знають, як їх приготувати.
Підземеллями Європи: Париж, Берлін, Прага
Блукаючи мальовничими вуличками старої Європи, ми роздивляємося на всі боки і навіть не підозрюємо, скільки цікавого лежить у нас під ногами. Якщо вам набридли стандартні туристичні тури з черговим марафонським забігом до музеїв та пам'ятників, пропонуємо поглянути на бабусю Європу з іншого ракурсу. Точніше – зазирнути їй «під ноги».
Королівська розкіш: скарбниці Данії
Навіщо мати трьох дружин, якщо можна примножувати коштовності? А коли ім'я короля буде підкріплено колекцією сімейних реліквій, варто подумати і про ту єдину, яка продовжить іменитий рід. Знаючи, що ось-ось настане Тридцятирічна війна, король Данії і Норвегії Крістіан IV дає наказ побудувати замок-фортецю.
Камбоджа має бути всередині. Ангкор-Ват
У самому серці джунглів, оточений смужкою води по периметру, розташувався гігантський прямокутник правильної форми, ніби дає уроки геометрії зіркам, що споглядають зверху. Мовчазне небо бачило години блискучої слави і болісного падіння цього дивовижного об’єкта. Понад половину тисячоліття він був головною перлиною загадкової кхмерської імперії...
Висоти Сходу
Стереотипи – страшна річ. За «допомогою» них у нас в голові формується певна картина світу, яку не так просто змінити. Взяти, приміром, поняття «хмарочос». У 90% людей в уяві відразу ж виникають американські міста, знайомі з фільмів і ТБ. Цілком логічно, та ось тільки в наш час, щоб побачити кращу панораму на шикарні хмарочоси, курс слід тримати на схід.
Пробере до кісток: найкращі фестивалі мистецтва з криги та снігу
Кригу і сніг з давніх-давен люди використовували для створення різних фігур та об'єктів, і лише в 60-х роках минулого століття ця майстерність оформилася в цілий напрям, ставши частиною ленд-арту! Найбільше зимових шедеврів створюють на спеціалізованих фестивалях, про які ми розповімо нашим читачам.
Засніжені вершини. Найкращі зимові курорти
З настанням холодних сезонів важливо не тільки кутатися у светри з оленями, пити какао і в черговий раз переглядати різдвяні комедії. Спорт ще ніхто не скасовував, тому Outlook розповідає про п’ять чудових гірськолижних курортів, де можна добряче збадьоритися і вилізти із зимової сплячки.
Ескімоські іглу. Що нам варто із снігу дім збудувати!
Крихітка-син до батька прийшов і пропонує втекти від мами і бабусі на Північний полюс? Тільки не треба трагічних промов про люті морози, суцільну темряву полярної ночі і голодних білих ведмедів! Змовницьки підморгніть сміливцю й запропонуйте справжню чоловічу справу – навчитися будувати іглу для ночівлі в краю вічної мерзлоти під час зимових канікул.
Баальбек – місто Сонця
Можливо, це були атланти під три метри на зріст або інопланетяни, які випадково забрели на Землю й були змушені побудувати космодром. А може, це фінікійці так намагалися вшанувати свого верховного бога Баала гігантською спорудою. Досі ніхто не дав відповіді, що ж за цивілізація звела Баальбек – одну з величних пам'яток Лівану.
Великий шовковий шлях по-таджицьки
Зачувши словосполучення «великий шовковий шлях», одразу уявляєш собі відважних мандрівників і нескінченні каравани, повні коштовностей і дивовижних товарів, що перетинають країни та континенти. Сьогодні ми розповімо про таджицькі міста, котрі слугували у давнину найважливішими перевалочними пунктами цієї торговельної артерії.
Не вежею єдиною. ТОП кращих творінь Густава Ейфеля
Кажуть, Гі де Мопассан ненавидів Ейфелеву вежу. Знаменитий письменник вважав, що вона спотворює Париж і не приносить місту ніякої користі. Проте його частенько можна було зустріти в затишному кафе на вершині конструкції. У таких випадках автор «Любого друга» говорив, що «тільки тут клята вежа не трапляється йому на очі...»
Закрыть
Outlook facebook page