Вище за всіх! Оглядові майданчики світу
Oriental Pearl Radio & TV Tower, Шанхай
Телевізійна вежа «Східна перлина» спробувала приховатися в районі Пудун. Але чи то через висоту в 461 метр, чи то через примітну архітектуру вона приваблює всіх туристів і жителів. До гігантських намистин, з яких складається вежа, можна дістатися водним шляхом, громадським транспортом чи тунелем, котрий з’єднує різні частини міста і пролягає на дні річки Хуанпу. На першому поверсі вежі розташувався музей історії Шанхая – перформанс Шовкового шляху, бронзові леви, що охороняють Гонкогсько-Шанхайський банк, фотографії та інтер’єри. Понад сто художників протягом п’яти років трудилися, щоб поділитися китайськими скарбами. Далі і нагору по будівлі йдуть магазини, чайні, готелі і сувенірні крамнички. Усього за сорок секунд швидкісним ліфтом можна полинути вгору і досягнути оглядової платформи. «Східна перлина» як героїня засвітилася в «Трансформерах» і «Фантастичній четвірці». Заплатите 23 долари – і ви в епіцентрі китайських подій.
Фото luoghimeravigliosi.altervista.org
Petronas Towers, Малайзия
Малайзія не відстає – найвищі вежі-близнюки у столиці Куала-Лумпурі. У даному випадку ініціатива не карається, вона лиш знаходить вдячність від численних туристів щодо ідеї проекту, яка належить прем’єр-міністру. Висота 450 метрів, інвестиції з боку нафтової компанії Petroliam Nasional Berhad. Вежі симетричні, і в кожній 88 поверхів. Що ж до ліфтів – вони двоповерхові: один зупиняється на парному поверсі, другий відповідно на непарному. Ідеальний час для відвідин близнюків відсутній – ясний день подарує красиву панораму, вечір дасть змогу побачити малайзійський захід сонця. Квиток вартістю двадцять три долари забезпечить доступ до Sky Bridge (прозорого мосту , що з’єднує вежі) і підйом на оглядовий майданчик.
Фото aseanstfellowship.aseanfoundation.org
Skywalk, Гранд-Каньон
До «Марсіанських хронік» рукою сягнути, а, якщо точніше, – можна вирушити на північний захід штату Аризона. У сорокових-п’ятдесятих роках авіакомпанії навмисне планували маршрути так, щоб була можливість побачити всю велич Великого Каньйону. 2007 рік надав шанс зробити крок далі провалля, ступивши на оглядовий майданчик «Небесна стежка». Тридцять один мільйон доларів, п’ятсот тонн сталі і двадцять дев’ять тонн скла знадобилося для будівництва підковоподібного мосту. Плем’я Хуалапаї дозволило туристичній фірмі втілити ідею приваблювати туристів можливістю споглядати річку Колорадо, що протікає тут. На висоті 1450 метрів можна ширяти, можна відвідати музей і кінотеатр, при цьому не забуваючи про капці – щоб не подряпати скляну підлогу. Квиток обійдеться в дев’яносто доларів, включаючи «космічну» їжу.
Фото grandcanyonwest.com
У долині Шамоті на висоті 3842 метри крізь хмари визирає скляний майдан на вершині Егюій-дю-Міді – «Полуденний пік». Канатна дорога вирушає з гірськолижного курорту Шамоні. Ідея її створення спала на думку швейцарським інженерам ще 1905 року і полягала в з’єднанні гірської точки Франції із селом Ле Перелин. До втілення задуму повернулися лише 1952 року і витратили три роки на реалізацію. Мандрівка складається з відвідин двох секцій: перший привал на висоті 2354 метри – План-де’Егюій. Тут старт для сходження на Монблан й екстремальних видів спорту: скелелазіння, катання на лижах, парапланеризм. Та рухаємося вище і вище до терас Егюій-дю-Міді. Підйом зобов’язує – ресторан «3842» з меню «високої кухні»! Верхня станція, немов маленьке містечко для відлюдників: дві платформи канатної дороги, крамнички із сувенірами і, звичайно ж, краєвиди безкраїх просторів швейцарських, французьких та італійських Альп!
Фото lesterlost.com
The Shard London Bridge, Англія
Думки і руки італійського архітектора Ренцо Піано залишили слід у Лондоні у вигляді висотки Осколок («Shard»). Надихали художника залізничні лінії, шпилі англійських церков і як підсумок – кришталево-блискучий хмарочос височіє над усім містом на південному березі Темзи. Немов обломок сніжинки заввишки майже 310 метрів вмістив у собі офісні приміщення, апартаменти, готельні номери і ресторани. Під хмарами можна вдивлятися у Букінгемський палац, собор святого Петра і центральний Тауер з дев’ятої ранку до десятої вечора.
Фото timothysoararchive.co.uk
Sands Sky Park, Сингапур
Очі бачать, а думки фантазують про переможця на відрізку треку Формули-1, фотосинтез футуристичного саду, про мандри кораблів, які відпочивають у поррту. Де відкривається така дивовижна панорама? У Сінгапурі – 55-й поверх готелю Marina Bay Sands. Постояльці готелю можуть влаштувати «оглядини» місту, ніжачись у басейні. Решта ж вдовольняється не менш чудовим майданчиком на даху.
Фото visa-exp.соm
Ейфелева вежа, Париж
А найбільш впізнавана і знаменита вежа могла бути дещо іншої форми. На загальнофранцузькому конкурсі архітектурних проектів було 107 конкурсантів, з-поміж яких, приміром, величезна гільйотина, що несла функцію нагадування про події Французької революції 1789 року. Утім, вибір зробили на користь відомого всім втіленого проекту. Близько двох із гаком років пішло на будівництво, і 1889 року на Марсовому полі засяяли перші вогні. Конструкції приділили особливу увагу, та й освітлення не обійшли стороною – 125 лампочок мерехтять і спалахують різними зображеннями: польотом комети, знаками зодіаку. Найнижчий поверх – ознайомлювальний – брошури і сувеніри чекають на вас, а для любителів посткроссингу (обміну листівок з незнайомцями у всьому світі) тут працює поштове відділення. Піднімаючись, можна зробити перерву з келихом вина в ресторані Tour Eiffel, що на першому поверсі на висоті п’ятдесят сім метрів. Центр Cineiffel разом із талісманом вежі Гусом знайомлять із історією її виникнення. Зголоднівши, заберіться на другий поверх (115 метрів) – перекусіть устрицями в ресторані «Жуль Верн» і помилуйтеся панорамою. Під іскристі бульбашки шампанського можна завершити підйом на 276 метрів і записати у пам’яті враження на третьому поверсі.
Фото oddviser.com
Головне фото aldianews.com
