RU  UK  EN
Статьи  >  Уяви  >  Гетто світу: Самураї на карнавалі

Гетто світу: Самураї на карнавалі

Сьогодні в нашій уже традиційній рубриці про національні гетто розповідь про один із найбільш екзотичних для Бразилії районів Сан-Паулу – Лібердаді. Саме тут живе найчисленніша японська діаспора у світі. Імміграція вихідців з Країни висхідного сонця почалася 1908 р тоді на бразильську землю прибутку 165 сімей ...

Замість рису – кава

Ще на початку 20 століття японська влада переймалася з приводу перенаселення невеликої за площею країни. Уряд поквапом укладав угоди з багатьма державами, де могла знадобитися робоча сила. Першими для азійців свої ворота відкрили Сполучені Штати Америки, де сьогодні живе близько мільйона японців. Однак справжнім бумом стала імміграція до далекої Бразилії, яка стартувала 1908 року. 18 червня в південноамериканський порт Сантус прибув корабель «Касато-мару», кількома роками раніше відвойований у росіян під час російсько-японської війни. З його борту на теплу і квітучу землю зійшло 165 сімей з надією почати нове життя в державі, розміри якої дозволяють думати про майбутнє.

Із майже 800 осіб більшість були селяни, які проміняли рисові плантації на кавові. Цих людей ніхто не зустрів хлібом і сіллю – місцеві газетярі навперебій друкували принизливі карикатури, а роботяги з ненавистю дивилися на тих, хто забиратиме їхні місця праці. Утім, для звиклих до труднощів нащадків самураїв це був лише початок масового переселення. Стійкі і дисципліновані японці не злякалися проблем і расових конфліктів – вони трималися організовано і буквально вигризали своє право на життя в чужій країні.edcc8501353b97b8169834eb11ee7be3.jpgФото pinterest.com

Сьогодні можна впевнено сказати, що вони вистояли. Адже діаспора японців у Бразилії становить близько двох мільйонів осіб, а самі народи вже настільки поріднилися, що соціологи навіть вигадали новий термін «нісей» – так називають асимільованих вихідців з Країни вранішнього сонця, діти яких народилися в Бразилії, а португальська стала для них рідною мовою.

Вільним людям – вільний район

Переважна частина азійських переселенців осіла у великих містах. Особливо вони вподобали Сан-Паулу, а саме легендарний район Лібердаді, що в перекладі означає «свобода». Хоча до середини 19 століття його назва була значно похмуріша – Площа повішання, бо саме там відбувалися публічні страти. І все ж після скасування рабства і небувалого випадку, коли три мотузки поспіль рвалися і приречену на смерть людину довелося забивати палицями під вигуки натовпу «Свобода!», муніципалітет вирішив перейменувати місце і скасувати показові покарання.EXT-IMG_8286.jpgФото archdaily.com

Перші японці з'явилися тут 1912 року. Оскільки бразильці не хотіли жити на місці вчорашніх гільйотин і шибениць, мігранти виявилися тут практично на самоті. Не звертаючи уваги на лиху славу кварталу, вони зі східною працьовитістю узялися переробляти його під себе. Їм вдалося з нуля створити всю потрібну для життя інфраструктуру і перетворити депресивний Лібердаді на яскравий і барвистий район. Щоб почуватися як удома, вони відкрили японську школу, заснували власну газету «São Paulo Shimbun» і навіть фабрику з виробництва знаменитого сиру тофу.

Сьогодні Лібердаді не просто живе, він процвітає. Мешканці Сан-Паулу і туристи обожнюють тамтешню їжу, бари і вуличний колорит. Це місце буквально вириває тебе зі звичного розуміння південноамериканського міста. Здається, що, вийшовши з метро на станціях «Liberdade» або «São Joaquim», ти раптом опинився десь у Токіо. І це не дивно, адже на відносно невеликій території живе понад 300 тисяч японців. Як кажуть: «Де є приязнь, там не тісно», але все ж більше місця, ніж у їхній рідній країні.

Що подивитися

Крім цього дивного азійського світу, який цікавий сам по собі, у кварталі є ще декілька пам'яток. Якщо йти по головній вулиці Руа Галван Буену, то їх точно не пропустиш. Найважливіший об'єкт – Музей японської імміграції, відкритий 1978 року нинішнім імператором Японії Акіхіто. Серед цікавих експонатів музею – фрагмент того самого корабля-першопрохідця «Касато-мару». Дах будівлі прикрашає величний сад.78ec07e3-be47-4b81-b8a1-6e16583fd0ea-3b7db571-1c75-4104-afd0-39cce5864b99-istock-894562356.jpgФото itinari.com

Трохи східніше височіє Храм Бусінжі – найважливіша святиня району. Щомісяця на його території відбувається дивовижна буддійська церемонія Канон, подивитись на яку збирається і чимало бразильців. Ще одним священним місцем є пам'ятник японським переселенцям, які повернулися на батьківщину воювати в роки Другої світової війни.

Особливо цікаво побувати в районі під час східних свят і в дні проведення традиційного ярмарку. Його зазвичай влаштовують на вихідних, і тоді здається, що весь Сан-Паулу гуляє в Лібердаді. Ця місцина справедливо вважається феноменальною, оскільки завдяки близькому сусідству представників двох народів, такі, здавалося б, далекі одна від одної і географічно і ментально Бразилія та Японія у 20 столітті настільки зблизилися. Між державами працює декілька соціальних програм, і сьогодні вже латиноамериканці їдуть на заробітки в Азію та обживають японські міста і вулиці. Але це вже зовсім інша історія.

Головне фото traveler.marriott.com

Вам это будет интересно:
Дипломатія в умовах карантину. Відбулась церемонія вручення вірчих грамот Президенту України
4 березня Володимир Зеленський прийняв вірчі грамоти у новопризначених послів В’єтнаму, Бразилії та Італії. У розмові із Главою держави, заступником керівника Офісу Президента Ігорем Жовквою та Міністром закордонних справ Дмитром Кулебою було визначено пріоритетні напрямки роботи.
Подорожі до китової пащі
Нам, дорослим, іноді таки вдається втілити в життя дитячі фантазії, побачити наяву історії з малечих снів, відтворити те, що здавалося казкою. Ось мріяли ви коли-небудь побувати в пащі у кита? Ніби вас проковтнула величезна рибина і тривалий час ви там жили, роздивлялись, як там у неї всередині, облаштовували свій побут, плавали та пірнали досхочу?
Полотно з рису. Мистецтво Тамбо
Японці дуже творчий народ, особливо якщо це стосується рису. А якщо в них є ще трохи вільного часу і великі просторі поля, тоді доволі буденний процес вирощування агрокультури перетворюється на мистецтво…
Тварини у місті – коли люди з природою в злагоді
Багатьох містян іноді дратують кішки, собаки і навіть голуби на вулицях. А спроби зоозахисників вберегти їх від нападок людей і голоду часто малоефективні. Але у світі прекрасні міста, в яких люди відмінно уживаються з оленями, павичами і великою рогатою худобою…
Пробере до кісток: найкращі фестивалі мистецтва з криги та снігу
Кригу і сніг з давніх-давен люди використовували для створення різних фігур та об'єктів, і лише в 60-х роках минулого століття ця майстерність оформилася в цілий напрям, ставши частиною ленд-арту! Найбільше зимових шедеврів створюють на спеціалізованих фестивалях, про які ми розповімо нашим читачам.
Не лише в центрі цікаво. Спальні райони світу
Мало який мандрівник під час своїх нетривалих подорожей вибирається кудись далі центру міста, де розташований його готель. Якщо ж «дислокація» – ще й мегаполіс, то такі поїздки відкладають «до кращих часів». А дарма, адже саме у спальних районах можна подивитися на незнайому країну очима її жителів, що куди пізнавальніше за екскурсії «галопом» замками і площами.
А ви знали...?
Фарби, які роблять картини незабутніми... Емоції, які додають скульптурам душі... Різнобарвна краса, створена природою... Про все ми хочемо вам сьогодні розповісти!
На ходу. Вулична їжа в різних країнах світу. Частина 2
Ви, бува, не зголодніли? Ну й чудово, адже ми продовжуємо нашу розповідь про найпопулярнішу вуличну їжу з усього світу. Налітай, поки гаряче! Почнемо з південно-азійської країни Сінгапур - багаті на вітаміни і мінерали морепродукти займають ключове місце в раціоні жителів ...
А ви знали...?
У цій рубриці ми коротко розповімо про ТОП-5 найбільш вражаючих новин зі сфери культури, які вразили суспільство за останній тиждень. Ми впевнені, нам є чим вас вразити!
Віза не знадобиться: куди не пускають туристів
Певно, всі, хто тільки має зануритися у відпочинок на повну, вже запланували собі вражаючі маршрути і мальовничі місця. Щоб не зіпсувати поїздку і не побачити, як перед власним носом зачиняються двері, ми радимо ознайомитися з нашою добіркою заборонених з тих чи інших причин для відвідування локацій
Відчайдушний футуризм: Японія. Частина 4
Олена Расенко завершує цикл матеріалів про дивовижну країну Японію. І в цій частині розповідає читачам про свою поїздку в місто Йокосука ... Оба-сан уже декілька днів запрошував нас до Йокосуки, невеликого містечка неподалік Токіо. Японець збирався показати, як плавають американські військові кораблі, а заодно почастувати власноруч вирощеними апельсинами.
Оце так сервіс! Японське таксі
Найперше, з чим має розібратися кожен турист, опинившись у новій країні – це із транспортною системою. Часто вона здається складною і заплутаною, і щоб збагнути її, потрібні тижні, а може, й місяці. Наша читачка Наталія Усенко побувала в Японії і ділиться своїми враженнями про найбільш комфортний і безпечний транспорт у світі.
Відчайдушний футуризм: Японія. Частина 3. "Дух самурая"
Якщо вірити кінематографу, то типовий самурай постає перед нами як суворий, мовчазний і навіть трохи відлюдний воїн. Але цей образ усе ж ніяк не збігається з дійсністю... Олена Расенко пропонує вам переконатися в цьому, зустрівшись зі справжнім самураєм і навіть завітавши до бару, де збираються камікадзе.
Рисові поля: Злаки неземної краси
- Чи не хочете покуштувати рису? - таким питанням зустрічають гостей в Китаї. А якщо господарі виявляться ще і фермерами, вони можуть запросити вас на незвичайну екскурсію і покажуть шедевр природного мистецтва. Рис, який ми часто вживаємо в їжу, не замислюючись про його естетику, в момент вирощування нагадує ковдру, виткану з різнокольорових клаптиків...
Відчайдушний футуризм: Японія. Частина 2 “Рибний день”
Уявити японця, який не їсть риби, так само важко, як і шотландця, який не п'є віскі. Олена Расенко розповість про унікальне місце, де нащадки самураїв купують морські делікатеси до столу.
Відчайдушний футуризм: Японія. Частина 1
Олена Расенко, повернувшись з Японії, розпочинає спеціальний цикл матеріалів про цю країну. Попередження для особливо вразливих: обережно! Після прочитання розвивається гостре бажання зірватися, купити авіаквиток в таку чудову і чарівну країну висхідного сонця!
Гетто світу: вірменська душа в серці Тбілісі
OUTLOOK пропонує вам прогулятися по одному з найстаріших районів Тбілісі – Авлабарі, який спрадавна вважається вірменським. Ці вулички, церкви і старовинні будинки розкажуть про стосунки двох кавказьких народів значно більше, ніж підручники з історії або документальні фільми.
Гетто світу: польське село в Стамбулі
Складно уявити більш несхожі один на одного народи, ніж турки і поляки, котрі відрізняються, либонь, у всьому, починаючи з релігії і закінчуючи кулінарними традиціями. Утім, ніщо не перешкоджає їм мирно й любо уживатися вже понад 150 років на окраїні Стамбула. Саме про це дивовижне сусідство наша сьогоднішня розповідь у рамках рубрики «гетто світу».
Стражі морів: вражаючі маяки світу
Слово «маяк» викликає красиві асоціації: морські пригоди, шторми, величезні кораблі. І ми хочемо не розвіяти ці думки, а навпаки підкинути хмизу у вогонь. У світі їх безмежна кількість, вони вражають своєю красою та неповторніст. Сьогодні ділимося з вами п’ятіркою найдивовижніших маяків!
Смачна Японія: скуштувати країну на зуб
Морозиво зі смаком конини, мариновані комахи, риба зі смертельною отрутою – японській кухні є чим дивувати, вражати й шокувати. І чесно кажучи, перелік цих страв не завжды сприяє апетитові. Але ми не женемося за екзотикою. Істинний гастротуризм – це спроба збагнути менталітет і відчути національний колорит через традиційну кухню...
Закрыть
Outlook facebook page