Кава – напій з гірських вершин

Який смак матиме і яким ароматом заворожуватиме кава з вашої чашки, залежить від багатьох чинників. Клімат, в якому її виростили, ґрунт, висота вирощування, кількість добрив, спосіб її збирання і обробки, а потім вже – обжарювання і зберігання. Загалом безліч нюансів, але починається все з країни, в якій її вирощують.Фото pinterest.com

Ефіопія – батьківщина кави

Ефіопія – країна на сході Африки, котра не має виходу до моря, тому її основним пріоритетом вважають аграрну сферу. Але й тут не поталанило: занадто посушливий клімат не сприяє землеробству. Але, як кажуть, кожному природа дала свої особливі «дари».

Ефіопські умови ідеальні для вирощування кави, більше того, дерева арабіки у великій кількості ростуть тут самі по собі просто в лісі. Щоб отримати дивовижну лісову каву, ефіопам достатньо зібрати її ягоди і висушити на сонці – жодного догляду, добрив, загалом жодних проблем.

Якщо ви надаєте перевагу чаю, натисніть тут.

Про те, коли почали споживати кавовий напій, точно невідомо, але перші письмові згадки про нього датовані VI століттям. Спочатку із ягід арабіки робили їжу, потім своєрідне вино, пізніше заварювали, як чай. І тільки згодом навчилися висушувати зерна і робити з них справжню каву.

Найбільш знаменита історія виникнення напою розповідає про пастуха, кози котрого були незвичайно жвавими після того, як спробували в лісі червоні ягоди з дерев.

Фото thereporterethiopia.com

Це був мало не священний напій, котрий розпивали тільки на релігійних обрядах. Але потім він став доступний всім і навіть покинув межі батьківщини: спочатку виїхав у Ємен, а через порт Мокка поширився і по всьому світу. Варто зауважити, що в кожній точці своєї переправи кава перетворювалася і в залежності від цього отримувала місцеві назви.

Словом, із дикої ефіопської арабіки «розпочався» всесвітньо улюблений напій, що додає бадьорості і натхнення. З його походженням пов’язано безліч легенд, і у багатьох країнах його возвели мало не у предмет національного культу. Та ніхто не може заперечити те, що Ефіопія – це справді кавова батьківщина.

Дика арабіка й досі у великій кількості росте в ефіопських лісах і становить близько 60% всієї кави, яку отримують в Ефіопії. Решта – це кава з приватних «кава-садів», котрі зазвичай належать окремим сім’ям. І тільки 5% - це промислові плантації.

В основному кавові зерна тут готують по-старому, як і перші з них – методом сухої обробки. І тільки елітні сорти – результат вологої.Фото dukundekawa.rw

Найбільш популярні експортовані сорти, що стали національним брендом Ефіопії:

Харар – лісовий сорт із східної Ефіопії, котрий росте у високогірній місцевості. Його смак – це цікавий мікс із горіхово-шоколадного букета з легкою кислинкою, гіркуватим посмаком і фруктовим ароматом.

Сідамо – південний сорт теж з високих гір. Поціновувачі називають його смак оксамитово-шоколадним з відтінком кислинки, а посмак – карамельним з відтінком гіркуватості.

Іргачеф збираютьу тій же провінції Сідамо. Та через вологу обробку він має шоколадно-фруктовий смак із цитрусовими відтінками, а от посмак залишає після себе більш насичений – фруктовий із квітковими нотками.

Азія – Ємен

Якщо Ефіопія – це батьківщина кави, то завдяки Ємену про цей чудовий напій дізнався весь світ. саме з його портів розпочався весь кавовий експорт. До того ж єменці, захоплені дивовижним напоєм із природної арабіки, зайнялися власним виробництвом кави. І досягли в цьому чималих результатів. Нехай обсяги вирощування і поставок кави тут зовсім невеликі, зате багато гурманів, примруживши очі, твердять: найсмачніша каву, яку не порівняти ні з чим у світі, виробляють у Ємені.

У Ємені немає величезних плантацій, і кавові дерева так запросто в дикій природі не ростуть – тут взагалі клімат для кави несприятливий. Про величезні врожаї і мови бути не може. Єменські посадки – це поодинокі дерева, що дивом виживають на гірських терасах. Тому скуштувати єменської кави – рідкісне задоволення, котре можуть собі дозволити тільки найзаможніші люди. Але в чому ж воно полягає?Фото blog.lacolombe.com

У країні вирощують тільки арабіку, причому особливу увагу приділяють способу вирощування – органічні добрива і жодної хімії. Місцеві зберегли ці традиції ще з тих часів, коли кава тут з’явилася вперше. А всі тонкощі її вирощування як сімейні секрети передавали з покоління у покоління. Навіть «кавові операції» проводять вручну – тут це особиста справа кожного, не поставлена на виробництво. Можна сказати, штучна ексклюзивна робота.

А справа в тому, що у Ємені особливий склад ґрунту, на котрому ростуть кавові дерева. І відрізняється єменська кава від будь-якої іншої – м’яким, глибоким і навіть, як кажуть, густим смаком, в якому практично немає кислоти, з вінцем палітри із фруктово-винних нот.

Говорячи про «географію кави», не можна не згадати найголосніше ймення – Мокко (в оригіналі місто зветься Mocha). Цей особливо рідкісний і цінний сорт отримав свою назву від портового міста на березі Червоного моря в Ємені. Більше того, всю каву, котру пили у світі (крім Африки, ясна річ) до кінця XVII століття, і було завезено звідси.

Тоді кавовими деревами були всипані всі схили – буквально кожен клаптик землі. А власне кавові зерна звели в ранг реліквії – моккійці ретельно стежили, щоб жодне не оброблене зернятко (а воно у потенціалі могло дати ростки) не потрапило в руки європейців. Адже кава приносила місту божевільні доходи: так чужоземців приваблював її смак.

Найкращі сорти єменської кави:

матарі;

санані;

ходейда.

Південна Америка, Бразилія

У Бразилії перші кавові дерева посадили 1727 року, і вони, по суті, в дикій природі тут не ростуть. Але вже понад сто років саме Бразилія – світовий лідер із виробництва кави. П’ята частина цієї величезної країни – кавові плантації. А словосполучення «бразильська кава» – символ найкращого смаку.

З появою кави у Бразилії пов’язана красива легенда. Кажуть, перші кавові ягоди завіз у країну полковник ФрансискудіМелу-Пальєта, для котрого вони були даром кохання. Губернаторка французької колонії Гвіана так закохалася в нього, що захотіла подарувати зерна рослини, що дає дивовижний напій. Бразильці так закохалися в цей напій, що миттєво кавовими зернами засіяли великі площі земель. Парадокс, але для догляду за ними у країну масово завозили африканців…Фото ticotimes.net

Перші бразильські плантації з’явилися у штаті Паре, потім в Ріо-де-Жанейро, Сан-Паулу, Мінас, Жерайс, Баійя та інших. Тут м’який субтропічний клімат і гористі ландшафти – те, що потрібно для кави.

У Бразилії виробляють понад 50 сортів, переважно це арабіка і робуста. Гарна бразильська кава – це кава з рівним смаком, що має аромати квітів чи смаженого мигдалю, а також інколи шоколаду.

Найкращими з нейтральних сортів вважають Бурбон Сантос і Сантос. Насиченим і навіть важким смаком вирізняються Парнас, Жовтий Бурбон, Марагоджип. А от своєрідний присмак йоду і/чи землі мають Ріо, Вікторія, Капітанія і Каравела.

Головне фото ugandacoffeefederation.org