Departure: Ємен
У наші дні ця 25-мільйонна держава переживає не найпростіші часи: на частині її території відбувається військовий конфлікт. Але навіть незважаючи на це, туристи все одно продовжують приїжджати: їх приваблюють фантастичні пам’ятки, старовинна культура і духовне багатство. Ця країна, що живе за законами ісламу, була утворена 1990 року, коли в одну Єменську Республіку об’єдналися раніше ворогуючі північна і південна частини.
Фото files.tpg.ua
Іноземцям дуже цікава саме метафізична сторона життя єменців, адже мало які народи настільки серйозно і ревно оберігають стародавні звичаї і традиції. Ставлення до святинь, повага і сильні традиції патріархату, часті молитви – все те, що, безумовно, вражає і навіть шокує попервах, оскільки тутешній уклад практично не змінювався століттями. Для того, щоб не потрапити в неприємну ситуацію, слід розуміти, що відкритий одяг, публічна увага, розпивання алкоголю тут не надто вітають. При цьому самі жителі, винятково доброзичливі і відкриті люди, з повагою ставляться до чужих традицій і звичок. Туристів тут дуже люблять, всіляко намагаються їм допомогти і якомога краще показати свою красиву і справді багату на пам’ятники і цікаві об’єкти країну.
Фото static.ngs.ru
Навіть п’ять «маст візит» локацій тут складно виділити: очі розбігаються від розсипу легендарних і не схожих одне на інше місць і споруд, створених спільно природою і людиною. Ще складніше бути об’єктивним, адже єменські пам’ятки кожному відкриваються по-своєму, і у всіх людей, що тут побували, є свої фаворити. Постараємося розповісти про тих, що вразили якнайбільшу кількість туристів. І розпочнемо з незвичайного острова Сокотра, внесеного у Список спадку ЮНЕСКО. Протягом багатьох століть цей справжній рай на Землі, що складається з піщаних пляжів і омивається найчистішою водою і заселений рідкісними тваринами і рослинами, був закритий від людей. Тільки в 1990-ті роки ситуація в цьому плані змінилася, і туристів сюди стали впускати. Окрім головного острова до складу архіпелагу входять ще три маленьких і дві скелі. Уся ця розкіш розташована в Індійському океані. Саме завдяки такій тривалій ізоляції і важкодоступності флора і фауна дійшли до наших днів практично у первозданному вигляді. Архіпелаг мало заселений, тому сюди їдуть за спокоєм і тишею.
Фото st.pixanews.com
Із водного оточення переміщуємося у пустелю, в долину обмілілої річки Хадрамаут, де перед нашим поглядом постає місто Шибам, настільки не схоже на інші місця життя людей, що впору замислитися, реальність воно чи міраж? Прозваний мандрівниками століття «Манхеттеном пустелі» цей населений пункт підкорює своєю архітектурою з першого погляду: всі його багатоповерхівки (будинки від 5-ти до 11-ти поверхів) були зведені із необпаленої цегли понад 500 років тому. Оскільки у місті завжди сухо, опади не можуть зруйнувати цю красу, а подібного будівельного рішення не зустріти ніде у світі. Ці хмарочоси врізаються у пам'ять кожного, хто бодай раз побачить їх на власні очі. Шибам, взірець усвідомленого будівництва і продуманого генплану, також перебуває під охороною ЮНЕСКО.
Ще одне старовинне селище формату «маст візит» – це Рада, колишня столиця, візитна картка якої – мечеть Ель-Амірія, котра сьогодні грає роль радше навіть музею і пам’ятника, аніж релігійної споруди. Її активно відвідують і туристи-немусульмани, щоб ознайомитися з класичною єменською архітектурою і побачити величні зали для омовіння, стародавні колони і лоджії. Що унікально, ця мечеть не має мінарету і ніколи не мала. На початку 1990-х років Ель-Амірія пережила серйозну реконструкцію, котрою дуже пишаються місцеві спеціалісти, адже поновивши зовнішність будівлі, вони не додали нічого нового від себе, зате повернули пам’ятникові його практично оригінальний вигляд.
Фото farm1.static.flickr.com
Хадрамут, хоч добряче і висохла в деяких місцях, все ж і досі лишається важливою артерією не лише Ємену, а й усього Аравійського півострова. Її долини особливо фантастично виглядають із неба, оскільки майже все поруч – суцільні піски пустель. Саме біля води у «свіжих» місцях проживають єменці-кочівники, поселення яких – справжня екзотика і скарбниця унікальності. Туристів організовано возять у ці місця, що міняються щороку в залежності від погоди і сухості річки. Тут мандрівники можуть провести кілька днів вдалині від цивілізації на лоні природи, та ще й у такій незвичній компанії, де і телефон з фотоапаратом все ще вважають інопланетними предметами. Саме в цих поселеннях вздовж Хадрамута можна ознайомитися із стародавніми обрядами, приміряти неймовірний одяг (окрім хіджабу кочівники носять на головах довгі солом’яні капелюхи, що дають змогу витримувати сонячне тепло) і скуштувати справжню місцеву кухню. Її головна «фішка» – поєднання традиційних для всіх арабів «пустельних» продуктів і страв з дарами як річковими, так і з тими, на які багаті моря й океан, які щедро омивають південь країни. Але за всієї любові до риби, щоб відчути себе своїм і сильним у пустелі, неодмінно все ж слід скуштувати м’ясну страву – «сальту», тушковане м'ясо птиці з бобами. Вона зробить вас готовим до тривалих переїздів і дасть змогу відчути все багатство використаних спецій, соусів і трав.
Фото files.tpg.ua
Якщо ж подібне доволі екстремальне занурення у «справжній Ємен» не для вас, більш плавним вивченням, безумовно, будуть відвідини старовинного тисячолітнього ринку Баб-ель-Ємен. Він розташований у місті Сана – практично двомільйонному мегаполісі. Баб-ель-Ємен – це місто у місті, оскільки без досвідченого провідника в його лабіринтах можна загубитися буквально за п’ять хвилин, враховуючи, що вас будуть оточувати п’янкі аромати спецій, жвава торгівля, шум від роботи ковалів, яскраві тканини і верблюди, що проходять поруч. Місцеві кажуть, що на цьому ринку можна справді купити все. Орієнтиром для входу служать ворота, датовані XI століттям, саме з них і розпочинається справжній шопінг по-єменськи.
Фото cameralabs.org
Головне фото hellosanaa.com
