RU  UK  EN
Статьи  >  Відвідай  >  Departure: Порту

Departure: Порту

Місто елегантних мостів і заплутаних вуличок, переплетених на карті, ніби навушники, недбало кинуті в кишеню. Місце, яке дало назву цілій країні і алкогольному напою, що збивав з ніг суворих моряків. Головний суперник столиці і гордість Півночі в протистоянні з Півднем. Ми говоримо про Порту – другий після Лісабона діловий і промисловий центр Португалії, а в цілому – один із ключових мегаполісів Південної Європи.

Щоб простежити історію героя нашої розповіді, треба копати в бородаті часи Римської імперії. Діставшись до таких глибоких пластів, ми виявимо там невелике поселення Портукале, розташоване в гирлі річки Дору. Насправді ледачі римляни схрестили два містечка, що окупували обидва боки водної артерії. На північному березі оселилися жителі Порту, а на протилежному – мешканці Кале, тепер відомого нам під ім’ям Віла-Нова-ді-Гайя.

Згодом латинян, які побудували тут великий порт, замінили маври, котрі постаралися зробити так, щоб про минулих господарів забули якомога швидше. Тож, коли до Порту добралися європейці, споруд часів імперії вони там вже не знайшли. Писати історію міста довелося з чистого аркуша. Стародавню назву Портукале запозичила вся країна, ставши Португалією. А міцний алкогольний напій, який виготовляють поблизу, в долині Дору, здобув популярність під назвою «портвейн». Англійці, не мудруючи, лукаво поєднали в одному слові – «порту» – і вино, і місто, з гаваней якого до них вирушав цей напій.portugal-porto.jpgФото edreams.com

Перше, що кидається в очі, – це своєрідна забудова Порту. Вулиці тут збилися в зміїний клубок, перетинаючись, часом, під зовсім неймовірними кутами. А будинки наліплені настільки близько один до одного, що нагадують пасажирів метро в години пік. До речі, про підземку: вона тут є, причому з освітленими тунелями. Щоправда, здебільшого шляхи пролягають все-таки зверху, тому поїзди доречніше назвати швидкісними трамваями.

Історичний центр Порту оголошений ЮНЕСКО об’єктом Всесвітньої культурної спадщини. А оскільки власність загальна, то в старій частині міста влаштувалися туристи, котрі по-хазяйськи оглядають численні пам’ятки. Головним символом Порту є 75-метрова вежа Клерігуш – найвища в країні. За нею можна легко орієнтуватися, адже дітище італійського архітектора Ніколо Насоні можна побачити з будь-якої точки міста. Також у ролі маяка виступає кафедральний собор Се, тому остаточно заблукати вийде хіба що у запеклого топографічного кретина, та й то за умови, що він сам поставить собі таку благородну для мандрівника мету.

Крокуючи історичним центром міста, ви обов’язково задивитеся на церкви Седофейта і святого Франсишку, «зафотографовані» до дірок в башточках, а також на граціозний Єпископський палац. До речі, вінчатися туди приїжджали королі з усієї Європи, хіба що в чергу не шикувалися! Можна заглянути і в Біржовий палац, де великою популярністю користується екскурсія до наповненої блиском золота Арабської зали. Головна умова – нічого не чіпати руками ну і, звісно, не розчленовувати на сувеніри...Porto-Old-Town01_shutterstock_365359853.jpg
Фото traveller.ee

Порту не приїдається. Навіть в очах туриста, досвідченого в питаннях старовини, він все одно являє собою дивовижне видовище. Горбиста місцевість дозволяє знаходити різноманітні оглядові майданчики, з яких видно жваві набережні і безкрайню гладь Атлантичного океану. Це також місто мостів, їх тут 6 – від Понте-де-Дона-Марія-Піа, спроектованого Ейфелем в XIX столітті, до сучасного металевого Понте-де-Дон-Луїш.

На момент будівництва довжина аркового прогону останньої конструкції була найбільшою у світі – 172 метри.

Втім, милуєтеся ви на Порту з висот чи розглядаєте кожну його скручену «тевтонським кренделем» вуличку зблизька, голод, як відомо, не тітка, і навіть чудовими видами його не вгамуєш. Для поповнення сил рекомендуємо зайти до культової кав’ярні Majestic. Згідно з біографією Джоан Роулінг, автора пригод Гаррі Поттера, вона провела чимало часу в цьому закладі, працюючи над першою книгою про юного чарівника. Тож хто знає: можливо, прекрасний асортимент кави в Majestic, разом з аристократичним інтер’єром 1920-х років, спонукне вас до власної письменницької спроби про дива і магію. Якщо так – не будьте жадібними, діліться з нами. Редакція OUTLOOK, та й наші читачі, з радістю почитають ваші «(о)портуністичні» нотатки!

Головне фото 10-places.com

Вам это будет интересно:
Водоспади Ігуасу - Ніагара «відпочиває»!
П’ять тонн води щомиті зриваються в ущелину, ревучи, піднімаючи пар і розплескуючи бризки на всі боки. «Рідка стіна» водоспадів Ігуасу півмісяцем, у три кілометри, розкинулася на кордоні Аргентини, Бразилії та Парагваю...
До Болгарії: Надкусити країну з усіх боків
Болгарія тримається на двох китах – чудових пляжах з мальовничою природою і тисячолітній історії. Хоч це й не Ібіца, тут теж є класні дискотеки, а ще магнетично-містичні місця. Ми пропонуємо вам несподівані ідеї для відпочинку в Болгарії, які відкриють вам її з усіх боків.
Листівки з Тбілісі
Місто, що не залишає байдужим - Тбілісі у об‘єктиві талановитого фотографа Павла Хоменського на сторінках видання theoutlook.com.ua. Переглядаючи світлини, ви здійснете оглядову екскурсію однією з наймальовничіших столиць світу.
Балканське сузір’я: 5 цікавих міст півострова
Часто країни Балканського півострова вважають чимось настільки близьким до нас у плані менталітету, культури і традицій, що подорожі туди здаються чимось другосортним, не рівнею подорожі в Європу чи на якісь острови. Але сьогодні ми хочемо розповісти про чарівні балканські міста, котрі багато в чому можуть позмагатися із загальновизнаними туристичними центрами!
Гірокастра: «албанський Рим»
Конвенція про охорону всесвітнього культурного і природного спадку ЮНЕСКО зобов’язує з року в рік невтомно працювати над вивченням об’єктів, що мають неминущу цінність і унікальних за походженням. Під номером 569 великого списку організації розмістилося місто Гірокастра, що на півдні Албанії, котре ми сьогодні вивчимо вздовж і впоперек.
Подорож до Колумбії. Інша Картахена…
У світі є дві Картахени. І в обох жителі розмовляють іспанською, люблять кориду, а вечорами рушають на пляж цмулити мохіто й дихати солоним вітром. Але тільки в одній з них у млосну міську прогулянку можуть увірватися ритми запальної сальси, розсипи смарагдів і перлів, а дорогу можуть перейти ефектні палкі красуні. І це Колумбія!
Departure: Трієст
Спробуйте відгадати, що це за місто і де: тут і там прогулюються хорвати і словенці, п'ють пиво, як у найкращих австрійських броварнях, і при цьому закушують пастою з місцевими морепродуктами. Навряд чи ви одразу збагнете, про що мова, а от ми знаємо, і сьогоднішня наша розповідь про італійський Трієст, який іноді називають «останньою цитаделлю Італії на Сході».
Синдром Гобі. Загадкова земля Монголії
Коли серед цих каменів починає гуляти вітер, облизуючи верхівки барханів і притискаючи до землі рідкісну рослинність, весь простір довкола наповнюється дивними звуками. Скотарі, що, трапляється, зустрічають ніч в одній із найбільш загадкових пустель Землі, розповідають про бій барабанів, чарівні звуки флейти і голоси, які бубнять щось непевне поміж дюн.
Піша прогулянка Аахеном
Побувати у трьох країнах за один день – реально, якщо ви потрапили в Аахен. Розташоване між Німеччиною, Бельгією і Голландією невелике студентське місто увібрало риси середньовічної культури, що відбилася в його вражаючій архітектурі. Олена Буравцова побувала в цьому місті, яке полонило її серце своїми дивовижними пам’ятниками...
Розкіш по-корейському: королівські палаци Сеула
Південнокорейський Сеул, у 20 столітті стрімко перетворившись зі старовинного міста бідної країни на процвітаючу столицю передової держави, однозначно заслуговує на повагу. Разом з тим пошани варті й муніципальні чиновники та патріоти, котрі зуміли в часи бурхливої індустріалізації зберегти багатющу спадщину минулого – королівські палаци династії Чосон.
Дім, який побудував…
«Халабуди» на деревах, землянки, схованки – що ми тільки не будували в дитинстві. На жаль, коли дорослішаєш, фантазія втрачається, і більшість із нас тепер живе в незручних сірих «коробках». Однак є люди, які самостійно створили житло своєї мрії.
Подорожі до китової пащі
Нам, дорослим, іноді таки вдається втілити в життя дитячі фантазії, побачити наяву історії з малечих снів, відтворити те, що здавалося казкою. Ось мріяли ви коли-небудь побувати в пащі у кита? Ніби вас проковтнула величезна рибина і тривалий час ви там жили, роздивлялись, як там у неї всередині, облаштовували свій побут, плавали та пірнали досхочу?
Листівки з Чорногорії
Resale активістка та підприємиця, Мар’яна Буяло із батьком інженером-конструктом Віктором привезли зі спонтанної, але дуже надихаючої поїздки до Чорногорії непересічні враження та сотні фотокарток, якими вони радо поділилися з OUTLOOK, а ми - з вами.
Ми там були: Португалія - місце для романтиків
Олена Шікіта, графічний дизайнер, одного разу відвідавши друзів в Португалії, так закохалася в цю чудову країну, що вирішила повернутися і перезимувати. Зупинившись в невеликому місті Кашкайш, насолодилася красою, смачною їжею і, звичайно ж, ласкавим сонцем цієї південно-європейської перлини. Олена поділилася з нами своїми враженнями...
Головне – не загубитися: Найцікавіші ринки Стамбула
Жодне східне місто неможливо собі уявити без великої кількості торгових точок – «купи-продай» у місцевих жителів будь-якого віку і статусу в крові. Навіть той факт, що Стамбул – це наполовину Європа, ніскільки не скасовує «східність» мегаполіса. Щоб ви напевно знали, куди і за чим іти, OUTLOOK, повернувшись зі стамбульських ринків, розповідає про найбільш вражаючі з них.
Departure: Киргизстан
Киргизстан прозвали Швейцарією Середньої Азії. Гори, річки, водоспади, печери, перевали і зелені луки – нітрохи не поступаються за естетикою європейським. Тотальне освоєння території гостями держави тільки починається. І поряд зі стрімким будівництвом готелів, для проживання все ще пропонуються звичайні юрти, які підкреслюють тутешній природний і ментальний колорит.
ВІДЕО. Віфлеєм: абсолютна святість
У це величне для всіх християн православного обряду свято хочему представити вам відео про святі місця Палестини, а саме про місто Віфлеєм.
Пуерто-Ріко: заплив зі світлячками
Коли Христофор Колумб вперше висадився на Пуерто-Ріко 19 листопада 1493 під час своєї другої подорожі до берегів Америки, на острові не було нікого, крім жменьки індіанців, які називали себе таіно. Тепер же туди злітаються туристи практично з усього світла, просто щоб побачити ... бухту Москито!
Не лише в центрі цікаво. Спальні райони світу
Мало який мандрівник під час своїх нетривалих подорожей вибирається кудись далі центру міста, де розташований його готель. Якщо ж «дислокація» – ще й мегаполіс, то такі поїздки відкладають «до кращих часів». А дарма, адже саме у спальних районах можна подивитися на незнайому країну очима її жителів, що куди пізнавальніше за екскурсії «галопом» замками і площами.
На чортовім кружляли колесі…
Крім кількох східноєвропейських країн, круглий металевий атракціон більше ніде не називають «чортовим». Іменоване за прізвищем творця «колесо Ферріса» вперше відкрило панораму Чикаго з 80-метрової висоти 1893 року. Відтоді вертикальний круг з кабінками почав з'являтися мало не в кожному великому місті. OUTLOOK пропонує вам дізнатися про найбільш вражаючі його екземпляри.
Закрыть
Outlook facebook page