RU  UK  EN
Статьи  >  Відвідай  >  Departure: Порту

Departure: Порту

Місто елегантних мостів і заплутаних вуличок, переплетених на карті, ніби навушники, недбало кинуті в кишеню. Місце, яке дало назву цілій країні і алкогольному напою, що збивав з ніг суворих моряків. Головний суперник столиці і гордість Півночі в протистоянні з Півднем. Ми говоримо про Порту – другий після Лісабона діловий і промисловий центр Португалії, а в цілому – один із ключових мегаполісів Південної Європи.

Щоб простежити історію героя нашої розповіді, треба копати в бородаті часи Римської імперії. Діставшись до таких глибоких пластів, ми виявимо там невелике поселення Портукале, розташоване в гирлі річки Дору. Насправді ледачі римляни схрестили два містечка, що окупували обидва боки водної артерії. На північному березі оселилися жителі Порту, а на протилежному – мешканці Кале, тепер відомого нам під ім’ям Віла-Нова-ді-Гайя.

Згодом латинян, які побудували тут великий порт, замінили маври, котрі постаралися зробити так, щоб про минулих господарів забули якомога швидше. Тож, коли до Порту добралися європейці, споруд часів імперії вони там вже не знайшли. Писати історію міста довелося з чистого аркуша. Стародавню назву Портукале запозичила вся країна, ставши Португалією. А міцний алкогольний напій, який виготовляють поблизу, в долині Дору, здобув популярність під назвою «портвейн». Англійці, не мудруючи, лукаво поєднали в одному слові – «порту» – і вино, і місто, з гаваней якого до них вирушав цей напій.portugal-porto.jpgФото edreams.com

Перше, що кидається в очі, – це своєрідна забудова Порту. Вулиці тут збилися в зміїний клубок, перетинаючись, часом, під зовсім неймовірними кутами. А будинки наліплені настільки близько один до одного, що нагадують пасажирів метро в години пік. До речі, про підземку: вона тут є, причому з освітленими тунелями. Щоправда, здебільшого шляхи пролягають все-таки зверху, тому поїзди доречніше назвати швидкісними трамваями.

Історичний центр Порту оголошений ЮНЕСКО об’єктом Всесвітньої культурної спадщини. А оскільки власність загальна, то в старій частині міста влаштувалися туристи, котрі по-хазяйськи оглядають численні пам’ятки. Головним символом Порту є 75-метрова вежа Клерігуш – найвища в країні. За нею можна легко орієнтуватися, адже дітище італійського архітектора Ніколо Насоні можна побачити з будь-якої точки міста. Також у ролі маяка виступає кафедральний собор Се, тому остаточно заблукати вийде хіба що у запеклого топографічного кретина, та й то за умови, що він сам поставить собі таку благородну для мандрівника мету.

Крокуючи історичним центром міста, ви обов’язково задивитеся на церкви Седофейта і святого Франсишку, «зафотографовані» до дірок в башточках, а також на граціозний Єпископський палац. До речі, вінчатися туди приїжджали королі з усієї Європи, хіба що в чергу не шикувалися! Можна заглянути і в Біржовий палац, де великою популярністю користується екскурсія до наповненої блиском золота Арабської зали. Головна умова – нічого не чіпати руками ну і, звісно, не розчленовувати на сувеніри...Porto-Old-Town01_shutterstock_365359853.jpg
Фото traveller.ee

Порту не приїдається. Навіть в очах туриста, досвідченого в питаннях старовини, він все одно являє собою дивовижне видовище. Горбиста місцевість дозволяє знаходити різноманітні оглядові майданчики, з яких видно жваві набережні і безкрайню гладь Атлантичного океану. Це також місто мостів, їх тут 6 – від Понте-де-Дона-Марія-Піа, спроектованого Ейфелем в XIX столітті, до сучасного металевого Понте-де-Дон-Луїш.

На момент будівництва довжина аркового прогону останньої конструкції була найбільшою у світі – 172 метри.

Втім, милуєтеся ви на Порту з висот чи розглядаєте кожну його скручену «тевтонським кренделем» вуличку зблизька, голод, як відомо, не тітка, і навіть чудовими видами його не вгамуєш. Для поповнення сил рекомендуємо зайти до культової кав’ярні Majestic. Згідно з біографією Джоан Роулінг, автора пригод Гаррі Поттера, вона провела чимало часу в цьому закладі, працюючи над першою книгою про юного чарівника. Тож хто знає: можливо, прекрасний асортимент кави в Majestic, разом з аристократичним інтер’єром 1920-х років, спонукне вас до власної письменницької спроби про дива і магію. Якщо так – не будьте жадібними, діліться з нами. Редакція OUTLOOK, та й наші читачі, з радістю почитають ваші «(о)портуністичні» нотатки!

Головне фото 10-places.com

Вам это будет интересно:
Лігурія: середземноморський рецепт ідеальних міст
Збираючись на Лігурійське узбережжя, не тіште себе думкою, що зможете за декілька днів об’їздити його вздовж і впоперек. Так ви лише роздражните свій мандрівний апетит. Кожним інгредієнтом Лігурії можна тільки ласувати, забуваючи при цьому про існування решти світу. Портове місто Генуя (італ. Genova¬) – основне у регіоні Лігурія.
Водні ворота. Вражаючі порти світу
Аеропорти, залізничні вокзали, автобусні станції практично завжди створюються «за примхою Людини». А ось порти і гавані – це вже спільна творчість homo sapiens і природи. Outlook пропонує вашій увазі найгарніші та найоригінальніші з них.
Сентоза – весь Сінгапур в одному острові
Отримати повний набір вражень про країну площею понад 700 квадратних кілометрів усього за кілька днів пішої прогулянки – абсолютно реально. І надздібності на кшталт телепортації чи вміння переміщатися зі швидкістю світла для цього не потрібні. Досить вирушити на острів Сентоза, що належить до Республіки Сінгапур і повністю відображає всі її особливості.
А ви знали...?
У цьому випуску ми розповімо про жінок у Китаї, які мали свою мову, про жінку, яка зачинила свою квартиру на 70 років, а також про мистецтво графіті, скульптуру і місто, яке визнали історичним пам'ятником. Впевнені, вам сподобається!
Ми там були: Прага
Прага… Вона, романтична і декадансна, сумна і весела, піднесена і духовна, відбивається у помахах крил відгодованих чайок на Карловому мосту, в дзеркальних калюжах Влтави… Такої думки креативний копірайтер Маша Гольдман, котра якось провела там кілька днів.
Сором’язливий Ганновер
Хто він і який, той невеличкий Ганновер, що продовжує ховатися за спинами своїх популярних серед туристів німецьких братів? Місту неодноразово доводилось змінювати свої вбрання і вигляд, але від кожної пережитої епохи Ганновер зберіг по клаптику, не втративши при цьому своєї індивідуальності й цілісності.
Алфама: Мавританський спадок Лісабона
Сьогодні ми пропонуємо вирушити з нами на прогулянку найстарішим районом Лісабона, котрий ми найчастіше бачимо в кіно і творах масової культури, коли йдеться про португальську столицю. Заснована маврами ще у восьмому столітті Алфама зі своїми вуличками-коридорами, стінами від фортець і затишними площами...
Departure: Ємен
Чимало вчених одностайно сходяться на думці, що Близький Схід, а саме Аравійській півострів – колиска людської цивілізації, оскільки практично кожен тутешній народ – один із найдавніших на нашій планеті. У цьому списку і жителі Ємену, що створили надзвичайно цікаву в туристичному плані країну, котру омивають відразу два моря та Індійський океан.
Історія однієї вулиці: Проспект Багдад у Стамбулі.
Якщо весь величний Стамбул – це серце регіональної торгівлі, то одна з його розкішних вулиць – проспект Багдад – безумовно, головна артерія. Опинившись там, навіть заперечуючи шопінг усією душею, вельми складно встояти і не піддатися бажанням усе ж вирушити по крамницях і ринках. Хоча, і крім цього, тут також є що робити.
ВІДЕО: Старенька Братислава
Не поділитися з нашими улюбленими читачами враженнями після відвідин Братислави OUTLOOK не може. Площа Братислави всього 368 квадратиних кілометри (для порівняння: Київ - 839 кілометрів квадратних), а до 1936 року між Віднем та Братиславою курсував трамвай, який сполучав два неймовірно чудових міста. Детальніше - дивіться у відео.
Транспорт світу: Вертикальний Лісабон
Лісабон – це не тільки одне з найгарніших і старовинних міст Європи, але й не надто легкий для життя і будівництва простір, якщо говорити про рельєф місцевості. Португальський мегаполіс розкинувся на семи густозаселених пагорбах. Саме тому його візитівкою вважаються три фунікулери та ліфт...
Гадамес: Квітучий оазис найвідомішої пустелі
П’ятдесятиградусна Сахара – одне з найвідоміших місць на планеті, більша частина якого абсолютно не придатна для життя. Утім, сьогодні ми вирушимо саме в її піски, щоб побачити неймовірне місто Гадамес, чиї жителі тисячоліттями виживають серед тутешньої спеки і надають усім, хто цього потребує, такий необхідний притулок.
Скульптури Ватикану: історія та філософія
«Маленька країна, одначе з великою місією» – саме під таким девізом 11 лютого 1929 Латеранськими угодами між Італією і Святим Престолом Ватикан був визнаний суверенною територією. Цей пакт відчинив двері перед цікавими, які сторіччями обмінювалися плітками про те, «що ж зберігають замки Ватикану?»
Бельгія очима Марини Орлової: Як живуть бельгійці
Марина Орлова – проектний менеджер у культурно-громадській організації. На одному з міжнародних проектів вона зустріла своє кохання – Віма, хлопця з Бельгії. Поїхати в його країну їй вдалося тільки тоді, коли Україна отримала безвіз і саме про те, як живуть бельгійці, що вони їдять на сніданок і як у них заведено відпочивати, Марина розповіла OUTLOOK.
Посольства відзначили Європейський день мов-2020!
Рада Європи спільно з Європейським Союзом оголосила 2001 рік роком Європейських мов, який став дуже успішним у всіх 45 країнах-учасницях. Цього року посольства, акредитовані в Україні, а також їх культурні центри, організували онлайн та офлайн заходи для всіх охочих долучились до розуміння культури через мову.
Departure: Мальдіви
Подивитися на визначні пам’ятки країни, а не готелів, і наблизитися до життя мальдівців, а не сусідів по номеру, пропонує одна з найменших столиць – Мале. Перша асоціація, яка виникає при згадці Мальдів, – це щось блакитно-пасторальне. Морська гладь і невтомне сліпуче сонце, від якого хочеться закопатися в теплий розніжений пісок...
Нормандія очима Корнія Грицюка: батьківщина парасольок і субмарин.
Корній Грицюк продовжує ділитися враженнями від французької Нормандії. У попередньому матеріалі він розповідав про свій вояж до Довіля. Тепер на черзі Шербург, або Шербур-Октевіль. Подвійна назва міста з'явилася на початку 2000-х, коли Шербург злився з Октевілем.
Габон. Ласкаво просимо!
Жили-були на західному узбережжі Африки пігмеї. Нікого не чіпали. Коли були голодні, полювали і збирали горіхи з бананами. Потім прийшли мпонгве і фангі. Пізніше припливли португальці і назвали ці землі Габоном. Французи, котрі з’явилися слідом, оголосили їх своєю колонією, і лише в середині минулого століття, коли пігмеїв лишилося вкрай мало, Габон отримав незалежність від іноземців.
Відчайдушний футуризм: Японія. Частина 3. "Дух самурая"
Якщо вірити кінематографу, то типовий самурай постає перед нами як суворий, мовчазний і навіть трохи відлюдний воїн. Але цей образ усе ж ніяк не збігається з дійсністю... Олена Расенко пропонує вам переконатися в цьому, зустрівшись зі справжнім самураєм і навіть завітавши до бару, де збираються камікадзе.
Країна, що вміє подобатися: Вірменія. Частина 2
Олена Расенко побувала у Вірменії і тепер готова поділитися з читачами самобутністю цієї чарівної країни, в якій дійсно хочеться залишитися.
Закрыть
Outlook facebook page