Departure: Дакар
Дакар, попри свій відносно молодий вік (як місто був заснований французами в середині XIX століття), неймовірно цікавий і строкатий мегаполіс, серцем якого є гігантський порт – одночасно і пам'ятка і, як було заведено говорити в соціалістичних економіках, «містоутворювальний об'єкт». Внесок цього комплексу в державне фінансове життя годі переоцінити, тому місцеві жителі й до кораблів, і до верфі ставляться надзвичайно шанобливо, адже саме завдяки порту і з'явилося місто, ще й стало столицею. До Дакара головним містом країни був Сент-Луїс, який лежить у 250-ти кілометрах на північ.Фото axelbachmeier.blogspot.com
Досвідчені мандрівники називають Дакар не інакше як «африканський Париж», оскільки сильний французький колоніально-культурний вплив відчувається й донині в усьому, починаючи від муніципальної архітектури й закінчуючи дещо ледачим, променадним способом життя в багатьох кварталах. І це попри, здавалося б, промислову складову столиці (крім порту, в місті та на околицях багато заводів і фабрик), а також тотальну бідність – узяти хоча б міський транспорт і нетрі з їхніми халупами. Дакарці визнають, що фінансово їм ще дуже далеко до європейського старшого брата, але з приязними усмішками на обличчях запевняють, що щастя вже точно не в роботі від світанку до заходу і навіть не в грошах. Воно – в можливості прогулятися гарним містом і нехай на останні гроші випити горнятко ароматної кави або прохолодної коли. Дакар з його бульварами, життєдайними краєвидами на Атлантичний океан і комфортними пляжами в передмістях, безумовно, розслабляє.Фото pinterest.com
Столиця Сенегалу може подарувати мандрівникові різні види дозвілля, адже тут легко поєднується і пляжний відпочинок, і огляд визначних пам'яток Медини – старого міста, серед яких особливо виділяються фантастичні за своєю атмосферою африканські ринки «марше». Практично всі вони спеціалізуються на чомусь одному, тому почуття вторинності при огляді кількох місць торгівлі точно не виникне. Найбагатшим вважається ринок Кермел, оточений ошатними домами колоніальної забудови, який розкинувся неподалік порту. Тут продають квіти і народні промисли, тому прогулятися його рядами – практично те ж саме, що й відвідати музей. Зовсім інші емоції, і, напевно, бажання перекусити викличуть продуктовий базар Сандага, де можна купити унікальні спеції та фрукти, і рибний Сумбедіюн, куди рибалки щодня везуть свій океанський улов. А щоб голова обертом ішла не тільки від пахощів, добре було б заскочити також і на Малійський ринок біля вокзалу, де продають вироби з перлів і теракоти. Загалом, хай скільки часу відведено на Дакар, ринками треба пройтися обов'язково і бажано з кимось із місцевих, щоб уже точно придбати не «товари для туриста», а справжні скарби.Фото forallevents.info
Читайте також: Замість візка - човен: знамениті плавучі ринки
Не менше в місті й мечетей, адже 95% населення Сенегалу – мусульмани, тому релігійні споруди є важливим ансамблем центральної частини міста, яке подекуди нагадує не лише Париж, але і близькосхідні міста. При цьому тутешні мечеті, навіть такі великі, як Гранде-Моске, все одно оздоблені стриманіше та мають значно скромніший вигляд, ніж їхні побратими в інших мусульманських державах. Тому і місто, і саму країну варто вважати світською, надто ж порівнюючи розкіш релігійних споруд і, приміром, білого Президентського палацу, зведеного в зеленому парку на березі океану. Що цікаво, за формою вартових, які охороняють резиденцію глави держави, можна зрозуміти, чи на робочому місці президент – якщо так, то бодігарди вбрані в червону форму, якщо він у від'їзді – в синю.Фото followmefaraway.com
Читайте також: Озера, що змінюють уявлення про силу природи...
Якщо в мегаполісі (в Дакарі живе понад мільйон люду) вам стало аж надто гамірно, та й головні визначні пам'ятки оглянуто, саме час вибратися в найближчі передмістя, здатні вразити не менше, ніж сама столиця. Адже і Дакар, і околиці розкинулися на унікальному півострові Зелений мис, тому природа тут постаралася точно не менше, ніж французи і самі сенегальці, якщо говорити про архітектуру. Крім океанських пляжів, обов'язково варто вирушити до Ретби, або Рожевого озера, що в 30-ти кілометрах від міста. Ця гігантська водойма, котра нагадує фруктовий коктейль – унікальне природне явище, оскільки концентрація солі тут в 1,5 раза більша, ніж у Мертвому морі. На літр води приблизно 350-400 грамів солі, яка важлива не тільки для економіки Сенегалу, а й дозволяє туристам оздоровлюватися, читаючи книжки та газети просто на поверхні, все одно ж не потонеш. Що тут ще вражає, то це можливість озера змінювати колір води залежно від часу доби і погодних умов, воно може бути як рожевим, так і коричневим. Саме поряд з Ретбою закінчувалися знамениті перегони Париж-Дакар.
Фото globaltimes.cn
В іншій частині півострова, на сході від Дакара, всього в трьох кілометрах лежить маленький, однак неймовірно мальовничий острів Горе, який не дарма входить до Списку об'єктів всесвітньої спадщини Юнеско. Він славиться своїм фортом, ринком і музеями – Морським і Музеєм жінок, та головним об'єктом є вражаючий детально відновлений ринок рабів, який було започатковано ще 1786 року. Це місце відразу повертає до реальності, що ти в Африці, в історії якої було забагато сумних сторінок, на жаль, написаних білими людьми...Фото civitatis.com
Але не будемо про сумне, оскільки Дакар – це все-таки місто майбутнього, один з найважливіших і найкрасивіших мегаполісів всього континенту, який стрімко змінюється і розвивається. Саме він зі своїми новими автострадами, боротьбою з бідністю, висотками, сучасними лікарнями та магазинами є прикладом надії, що й Африка здатна вирватися з минулого, зі своїх жахливих соціальних проблем, узявши з багатого історичного досвіду тільки найкраще, те, що робить цей регіон особливо принадним навіть в урбаністичному XXI столітті.