RU  UK  EN
Статьи  >  Відвідай  >  Departure: Волендам

Departure: Волендам

П’янка свобода, шедеври у музеях, фантастична архітектура, над якою трудились і людина, і природа – все це, звичайно, про нідерландську столицю Амстердам, таку відому і незвідану водночас. І все б добре, але самих Нідерландів у цьому, либонь, найбільш космополітичному і толерантному місті Європи практично немає, так що саме на її пошуки ми і рушимо в околиці столиці, а точніше – в село Волендам.

Розташований всього у півгодини їзди на північний схід від центру Амстердама, Волендам виглядає як традиційне нідерландське поселення, де, якби не туристи, можна було б сказати, що життя тече у провінційному ритмі. Саме такими – охайними, із чудовою інфраструктурою і милими кафе й магазинами видаються сучасні голландські села і маленькі містечка, де, незважаючи на всі блага цивілізації, все відбувається набагато більш неквапливо і спокійно, ніж у тутешніх мегаполісів, котрими окрім столиці є Роттердам, Ейндховен і Гаага. На жаль, практично всі туристичні програми складені таким чином, що за невеликий проміжок часу турист має змогу побачити або одні Нідерланди-урбан, або інші – провінцію, тому настільки близьке розташування Волендама і можливість дібратися туди автобусом прямо з центрального вокзалу не може не тішити, адже не доведеться чимось жертвувати.Фото iamstеrdаm.com

У муніципалітеті Едама-Волендама проживають близько 30 тисяч людей, і, хоча головним вважається місто Едам, до речі, батьківщина знаменитого сиру «Едем», людей, причому втричі більше (22 тисячі проти 7), проживають саме в селі Волендам. Воно має навіть свого представника у вищій футбольній лізі країни – клуб з однойменною назвою Football Club Volendam, а його 20-тисячний стадіон забитий під зав’язку практично завжди. Кілька століть тому ці території вважались головним рибальським портом країни, хоча сьогодні їх куди правильніше буде називати курортною і туристичною зоною поруч зі столицею, де приємно проводити вік-енд, оскільки в околицях розташовано багато готелів, спа-комплексів і баз відпочинку найвищого рівня. Однак рибу у Волендамі все ще ловлять і цінують, ще й як: тутешній оселедець – головний символ і сувенір села. Його, найсвіжішого, прямо з човнів і кораблів можна купити не просто на кожному кутку, але навіть на оселедцевому аукціоні, котрий час від часу проводять для туристів, де їх навчають правильно їсти, солити і вибирати. До слова, саме з Волендама наприкінці весни чи на початку літа уже багато століть на королівський стіл відправляють першу діжку із найжирнішою і найсмачнішою рибкою.

Дивіться також: Стукіт історії по голландській бруківці

Що цікаво, гостей сюди приваблювали різними рекламними ходами ще давно і робили це не тільки за допомогою риби. Коли в XIXстолітті тутешні водні простори спеціально перекроювали дамбами для захисту країни від стихії, і можливості порту падали, заповзятливий бізнесмен Леендерт Спаандер вирішив, що тепер із Волендама слід зробити «традиційне нідерландське село». А оскільки ні сарафанного, ні якогось іншого радіо тоді не було, на виручку прийшли… художники. Саме для них Спаандер спочатку відкрив паб, а потім 1881 року і готель, що працює і дотепер. Живописці отримували велику скидку на проживання і відточували свою майстерність, малюючи морські пейзажі, тутешні вулиці, ринки і місцевих жителів, таким чином увічнюючи село і роблячи його популярним. Це дало дуже швидкий результат, оскільки вже 1906 року сюди пустили паровий трамвай із багатонаціональної столиці, чиї жителі захотіли дізнатися, чим живе провінція, і у Волендам хлинули «пальта». Саме так місцеві, найчастіше вдягнені в грубі куртки і светри, такі практичні для фізичної праці і риболовлі, називали містян, котрі для них всі як один були у пальтах.maxresdefault.jpgФото youtube.com

Чи називають зараз так туристів – питання риторичне, от тільки цей бум триває: популярність села лише виросла, оскільки самі амстердамці у своєму мегаполісі почали забувати, як жили їхні предки, що вони їли, який одяг носили і чим займались. Саме тому тутешній музей завжди забитий і іноземцями, і нідерландцями. Хоч він і «краєзнавчий», експозиції дуже цікаві і продумані, оскільки за ними в деталях і предметах побуту можна вивчати історію цього північноєвропейського народу. Особливо вражає сучасний інтерактивний музей ExperiensVolendam, котрий за допомогою 3D –екскурсій занурює відвідувачів у самі глибини голландської історії, даючи можливість пережити війни, революції і навіть повені.

Дивіться також: Амстердам. Двоколісна столиця світу

Вулички, площі, ринки, набережні у Волендамі, безумовно, цікаві, але досвідчені мандрівники в таких місцях завжди радять іти вглиб, подалі від «туристичної цивілізації». Саме в стороні від основних прогулянкових магістралей, де від народного одягу в очах мерехтить, а у повітрі вловлюєш не тільки оселедця, починаєш помічати, як саме живе традиційне село зараз. Особливо цікаво дивитися на спокійних місцевих жителів, їхні вулиці-канали, повільно пропливаючі човни, булочні, майстерні, де обговорюють риболовлю, погоду, дамби, можливі повені з потопами і футбол. Мабуть, колись таким же неквапливим і простим був, хоч у це важко повірити, і Амстердам, оскільки візуально і геологічно він практично нічим не відрізняється: традиційний нідерландський рельєф і клімат, просто якісь населені пункти в силу різних подій і явищ стають столицями, а якісь – ні. І тут вже не знаєш, кому поталанило більше…sdvsv.jpgФото klook.com

Цікаві факти про Волендам:

- Самі нідерландці кажуть не «Волендам», а «Фолендам», тому на початку розмови можуть не зрозуміти, про яке саме село йдеться.

- Оселедець – це чудово, але крім нього тут неодмінно варто скуштувати копченого вугра, котрого готують за старовинними рецептами. Це справжнісінький делікатес. Не слід у погоні за соленою рибою забувати і про сир – у місцевих лавках багато справжнього «Едему» та інших цікавих сортів.Vol-haring-p.jpg
Фото iamsterdamguide.com

- Перебуваючи у Волендамі, можна і треба купити традиційні «амстердамські сувеніри»: черевички, брелоки-велосипеди, футболки з Ван Гогом – всього цього тут повно, а ціни радують.

- Окрім художників у легендарному готелі Спаандера зупинялися Елізабет Тейлор, Волт Дісней, Кірк Дуглас, Мухаммед Алі та члени королівських сімей.

- Безумовно, туристів і гостей тут дуже люблять, але все-таки свої традиції і звички святі і мають оберігатися. Наприклад, якщо хтось із місцевих вирішує продати свій будинок чи квартиру, у 99% випадків цю нерухомість куплять родичі або сусіди, у крайньому випадку – громада. Тому не те, що іноземців-землевласників, але навіть і голландців, але не «своїх», тут можна перелічити на пальцях однієї руки.
207951.jpgФото amazing.rezgo.com

Головне фото amazing.rezgo.com

Вам это будет интересно:
Гетто світу: «Маленька Італія» Нью-Йорка
Переїжджаючи до нової країни, люди найчастіше селяться поряд з такими ж емігрантами. Це досить зручно: недороге житло, роботу можна знайти прямо на місці, та й мову вчити не обов’язково – довкола всі свої. Так виникають національні гетто. Першим у нашому циклі буде Маленька Італія – один із найбільш мальовничих кварталів Нью-Йорка.
12 причин полишити все і вирушити до Гельсінкі
До Гельсінкі з Києва автомобілем можна дістатися менш ніж за добу. За півтора дня – залізницею. Для нетерплячих мандрівників існує літак. До Лапландії з України літають декілька авіакомпаній. Небом до кришталевого плеса Фінської затоки, знаменитих саун та одягу з оленячих шкур усього дві години.
ТОП-5 космічних місць Землі
Пляжі, ліси, пустелі – ви вже побували у багатьох куточках Землі, і хочеться чогось надзвичайно особливого? Чому б і ні: людство дуже давно літає в космос! Щоправда, подорож на Марс здаватиметься надто дорогою навіть для мільйонера. Адже поїздка за межі Землі обходиться у бюджет власного острова. Не біда: на нашій улюбленій планеті є просто вражаючі і по-справжньому космічні пейзажі!
Балканське сузір’я: 5 цікавих міст півострова
Часто країни Балканського півострова вважають чимось настільки близьким до нас у плані менталітету, культури і традицій, що подорожі туди здаються чимось другосортним, не рівнею подорожі в Європу чи на якісь острови. Але сьогодні ми хочемо розповісти про чарівні балканські міста, котрі багато в чому можуть позмагатися із загальновизнаними туристичними центрами!
Фарбарні Феса: райдужна палітра Сходу
Стара медина Феса міцно тримає час у тенетах вузьких звивистих вулиць і мальовничих крамниць. Середньовічне місто майстрів не визнає сучасні технології, однак прослідкувати життєвий цикл вподобаної сумки з тисненою в’яззю не справить клопотів. Шкіру для сувенірів вичиняють тут же, у внутрішніх двориках...
Водоспади Ігуасу - Ніагара «відпочиває»!
П’ять тонн води щомиті зриваються в ущелину, ревучи, піднімаючи пар і розплескуючи бризки на всі боки. «Рідка стіна» водоспадів Ігуасу півмісяцем, у три кілометри, розкинулася на кордоні Аргентини, Бразилії та Парагваю...
Departure: Словенія
Прийнявши за кількасот років десятки мільйонів відвідувачів, печера Постойнська-Яма змусила Словенію пишатися нею як головною туристичною пам’яткою у всій країні. Лабіринти кам’яних тунелів, залів і коридорів, висічені самою природою, плюс сучасний сервіс для гостей-мандрівників зробили ці гроти одними з найбільш популярних у світі.
Departure: Киргизстан
Киргизію прозвали Швейцарією Середньої Азії. Гори, річки, водоспади, печери, перевали і зелені луки – нітрохи не поступаються за естетикою європейським. Тотальне освоєння території гостями держави тільки починається. І поряд зі стрімким будівництвом готелів, для проживання все ще пропонуються звичайні юрти, які підкреслюють тутешній природний і ментальний колорит.
Монмартр Белграда
Подібних їй – обмаль. Близько 400 метрів завдовжки. Зі своєю особливою атмосферою. Маленьке місто в місті. Тут не їздять машини. Тут відчуваєш під ногами стару нерівну бруківку, а розписи на будівлях довкола так вводять в оману, що не розбереш, де справжні вікно-балкон-двері, а де – всього лиш малюнок... Скадарлія, або вулиця Скадарська, знаходиться у центрі Белграда...
Departure: Кондао
Тиждень пройшов у відчайдушному очікуванні відпустки. Я натхненно тероризував GoogleMaps, то наближаючи, то віддаляючи заповітну крихту суші на тлі темно-синього океану. У зменшеному масштабі я бачив розкриту пащу голлівудського Чужого, якого нахабно дражнить мошка біля самих його ніздрів.
Departure: Брашов
Брашов – це серце Румунії з німецькими клапанами. Саксонський дух уперто живе в будиночках з червоними дахами, нагадує про себе дзвоном католицького собору, найбільшого у східній Європі. Навіть фортечні ворота немов чекають не туристів, а середньовічних лицарів. Місто добре знайоме фанатам «Дракули» Брема Стокера. Замок графа, що став вампіром, стоїть в якихось 30 км від міста.
Болівія: розсипалася сіль до туристів...
Прогулятися небесами, живучи на Землі, виявляється, можливо. Досить вирушити на південь невеликої країни Болівії, в одну з найбільш незвичайних пустель світу – Уюні. Переглянувши знімки туристів, які побували тут, так і хочеться недовірливо запитати: «А це точно не фотошоп?»
Стукіт історії по голландській бруківці
Відрізки життя прийнято рахувати парами стоптаного взуття. Так чимчикуєш собі роками, відкриваючи нове та споглядаючи старовинне. І коли шкіряні черевики починають муляти ноги, то чомусь мимоволі згадуєш здоровенні дерев’яні шкарбани, випадково знайдені за пічкою у полтавської прабабці. То ніби привіт від самої пані Голландії. Бо хто ж не чув про голландські кломпи!
Пам’ятки Зальцбурга: Тут народжуються генії
Тут народилися композитор Моцарт і поет Трекль, тут писав опери Гайдн і багато інших. Та лиш мала частина пам’яток Зальцбурга пов’язана з цими геніями. Місто з доволі невеликим населенням внесено завдяки своїм пам’ятним місцям у список Всесвітнього спадку ЮНЕСКО.
Гірокастра: «албанський Рим»
Конвенція про охорону всесвітнього культурного і природного спадку ЮНЕСКО зобов’язує з року в рік невтомно працювати над вивченням об’єктів, що мають неминущу цінність і унікальних за походженням. Під номером 569 великого списку організації розмістилося місто Гірокастра, що на півдні Албанії, котре ми сьогодні вивчимо вздовж і впоперек.
На чортовім кружляли колесі…
Крім кількох східноєвропейських країн, круглий металевий атракціон більше ніде не називають «чортовим». Іменоване за прізвищем творця «колесо Ферріса» вперше відкрило панораму Чикаго з 80-метрової висоти 1893 року. Відтоді вертикальний круг з кабінками почав з'являтися мало не в кожному великому місті. OUTLOOK пропонує вам дізнатися про найбільш вражаючі його екземпляри.
Скоро лопнуть: міста, що виступають проти туризму
Ми багато пишемо про подорожі і нестандартний туризм, розповідаємо, куди поїхати за екзотикою, і як з користю витратити 10 доларів у різних містах світу, але рідко замислюємося про те, що туризм має і зворотний бік. Цього разу ми вирішили поглянути на юрби туристів очима місцевих жителів і розповісти про проблеми, що спіткали найбільш відвідувані міста планети.
Ми там були: Батумі
Особисті враження від мандрівок ми публікуємо в рубриці «Ми там були». Сьогодні розміщуємо пост із соцмереж нашого головного редактора Дарії Карякіної, де вона ділиться враженнями про 5-денний відпочинок у грузинському Батумі. Ану ж і ви захочете відчути свої емоції від відвідування цього міста!
Не лише в центрі цікаво. Спальні райони світу
Мало який мандрівник під час своїх нетривалих подорожей вибирається кудись далі центру міста, де розташований його готель. Якщо ж «дислокація» – ще й мегаполіс, то такі поїздки відкладають «до кращих часів». А дарма, адже саме у спальних районах можна подивитися на незнайому країну очима її жителів, що куди пізнавальніше за екскурсії «галопом» замками і площами.
Departure: Ямайка
Ямайці люблять ром, марихуану (те, що вона тут офіційно не легалізована, мало кого бентежить), Боба Марлі і... відвідувати церкви. Не проти вони завоювати і кілька олімпійських медалей, а також позмагатися за корони королев краси. Сьогодні знайомимося з особливостями серйозно-веселої Ямайки. Триоклірні аксесуари прикрашають кожного другого...
Закрыть
Outlook facebook page