RU  UK  EN
Статті  >  Відвідай  >  Departure: Волендам

Departure: Волендам

П’янка свобода, шедеври у музеях, фантастична архітектура, над якою трудились і людина, і природа – все це, звичайно, про нідерландську столицю Амстердам, таку відому і незвідану водночас. І все б добре, але самих Нідерландів у цьому, либонь, найбільш космополітичному і толерантному місті Європи практично немає, так що саме на її пошуки ми і рушимо в околиці столиці, а точніше – в село Волендам.

Розташований всього у півгодини їзди на північний схід від центру Амстердама, Волендам виглядає як традиційне нідерландське поселення, де, якби не туристи, можна було б сказати, що життя тече у провінційному ритмі. Саме такими – охайними, із чудовою інфраструктурою і милими кафе й магазинами видаються сучасні голландські села і маленькі містечка, де, незважаючи на всі блага цивілізації, все відбувається набагато більш неквапливо і спокійно, ніж у тутешніх мегаполісів, котрими окрім столиці є Роттердам, Ейндховен і Гаага. На жаль, практично всі туристичні програми складені таким чином, що за невеликий проміжок часу турист має змогу побачити або одні Нідерланди-урбан, або інші – провінцію, тому настільки близьке розташування Волендама і можливість дібратися туди автобусом прямо з центрального вокзалу не може не тішити, адже не доведеться чимось жертвувати.Фото iamstеrdаm.com

У муніципалітеті Едама-Волендама проживають близько 30 тисяч людей, і, хоча головним вважається місто Едам, до речі, батьківщина знаменитого сиру «Едем», людей, причому втричі більше (22 тисячі проти 7), проживають саме в селі Волендам. Воно має навіть свого представника у вищій футбольній лізі країни – клуб з однойменною назвою Football Club Volendam, а його 20-тисячний стадіон забитий під зав’язку практично завжди. Кілька століть тому ці території вважались головним рибальським портом країни, хоча сьогодні їх куди правильніше буде називати курортною і туристичною зоною поруч зі столицею, де приємно проводити вік-енд, оскільки в околицях розташовано багато готелів, спа-комплексів і баз відпочинку найвищого рівня. Однак рибу у Волендамі все ще ловлять і цінують, ще й як: тутешній оселедець – головний символ і сувенір села. Його, найсвіжішого, прямо з човнів і кораблів можна купити не просто на кожному кутку, але навіть на оселедцевому аукціоні, котрий час від часу проводять для туристів, де їх навчають правильно їсти, солити і вибирати. До слова, саме з Волендама наприкінці весни чи на початку літа уже багато століть на королівський стіл відправляють першу діжку із найжирнішою і найсмачнішою рибкою.

Дивіться також: Стукіт історії по голландській бруківці

Що цікаво, гостей сюди приваблювали різними рекламними ходами ще давно і робили це не тільки за допомогою риби. Коли в XIXстолітті тутешні водні простори спеціально перекроювали дамбами для захисту країни від стихії, і можливості порту падали, заповзятливий бізнесмен Леендерт Спаандер вирішив, що тепер із Волендама слід зробити «традиційне нідерландське село». А оскільки ні сарафанного, ні якогось іншого радіо тоді не було, на виручку прийшли… художники. Саме для них Спаандер спочатку відкрив паб, а потім 1881 року і готель, що працює і дотепер. Живописці отримували велику скидку на проживання і відточували свою майстерність, малюючи морські пейзажі, тутешні вулиці, ринки і місцевих жителів, таким чином увічнюючи село і роблячи його популярним. Це дало дуже швидкий результат, оскільки вже 1906 року сюди пустили паровий трамвай із багатонаціональної столиці, чиї жителі захотіли дізнатися, чим живе провінція, і у Волендам хлинули «пальта». Саме так місцеві, найчастіше вдягнені в грубі куртки і светри, такі практичні для фізичної праці і риболовлі, називали містян, котрі для них всі як один були у пальтах.maxresdefault.jpgФото youtube.com

Чи називають зараз так туристів – питання риторичне, от тільки цей бум триває: популярність села лише виросла, оскільки самі амстердамці у своєму мегаполісі почали забувати, як жили їхні предки, що вони їли, який одяг носили і чим займались. Саме тому тутешній музей завжди забитий і іноземцями, і нідерландцями. Хоч він і «краєзнавчий», експозиції дуже цікаві і продумані, оскільки за ними в деталях і предметах побуту можна вивчати історію цього північноєвропейського народу. Особливо вражає сучасний інтерактивний музей ExperiensVolendam, котрий за допомогою 3D –екскурсій занурює відвідувачів у самі глибини голландської історії, даючи можливість пережити війни, революції і навіть повені.

Дивіться також: Амстердам. Двоколісна столиця світу

Вулички, площі, ринки, набережні у Волендамі, безумовно, цікаві, але досвідчені мандрівники в таких місцях завжди радять іти вглиб, подалі від «туристичної цивілізації». Саме в стороні від основних прогулянкових магістралей, де від народного одягу в очах мерехтить, а у повітрі вловлюєш не тільки оселедця, починаєш помічати, як саме живе традиційне село зараз. Особливо цікаво дивитися на спокійних місцевих жителів, їхні вулиці-канали, повільно пропливаючі човни, булочні, майстерні, де обговорюють риболовлю, погоду, дамби, можливі повені з потопами і футбол. Мабуть, колись таким же неквапливим і простим був, хоч у це важко повірити, і Амстердам, оскільки візуально і геологічно він практично нічим не відрізняється: традиційний нідерландський рельєф і клімат, просто якісь населені пункти в силу різних подій і явищ стають столицями, а якісь – ні. І тут вже не знаєш, кому поталанило більше…sdvsv.jpgФото klook.com

Цікаві факти про Волендам:

- Самі нідерландці кажуть не «Волендам», а «Фолендам», тому на початку розмови можуть не зрозуміти, про яке саме село йдеться.

- Оселедець – це чудово, але крім нього тут неодмінно варто скуштувати копченого вугра, котрого готують за старовинними рецептами. Це справжнісінький делікатес. Не слід у погоні за соленою рибою забувати і про сир – у місцевих лавках багато справжнього «Едему» та інших цікавих сортів.Vol-haring-p.jpg
Фото iamsterdamguide.com

- Перебуваючи у Волендамі, можна і треба купити традиційні «амстердамські сувеніри»: черевички, брелоки-велосипеди, футболки з Ван Гогом – всього цього тут повно, а ціни радують.

- Окрім художників у легендарному готелі Спаандера зупинялися Елізабет Тейлор, Волт Дісней, Кірк Дуглас, Мухаммед Алі та члени королівських сімей.

- Безумовно, туристів і гостей тут дуже люблять, але все-таки свої традиції і звички святі і мають оберігатися. Наприклад, якщо хтось із місцевих вирішує продати свій будинок чи квартиру, у 99% випадків цю нерухомість куплять родичі або сусіди, у крайньому випадку – громада. Тому не те, що іноземців-землевласників, але навіть і голландців, але не «своїх», тут можна перелічити на пальцях однієї руки.
207951.jpgФото amazing.rezgo.com

Головне фото amazing.rezgo.com

Вам це буде цікаво:
Departure: Кондао
Тиждень пройшов у відчайдушному очікуванні відпустки. Я натхненно тероризував GoogleMaps, то наближаючи, то віддаляючи заповітну крихту суші на тлі темно-синього океану. У зменшеному масштабі я бачив розкриту пащу голлівудського Чужого, якого нахабно дражнить мошка біля самих його ніздрів.
Departure: Брашов
Брашов – це серце Румунії з німецькими клапанами. Саксонський дух уперто живе в будиночках з червоними дахами, нагадує про себе дзвоном католицького собору, найбільшого у східній Європі. Навіть фортечні ворота немов чекають не туристів, а середньовічних лицарів. Місто добре знайоме фанатам «Дракули» Брема Стокера. Замок графа, що став вампіром, стоїть в якихось 30 км від міста.
Болівія: розсипалася сіль до туристів...
Прогулятися небесами, живучи на Землі, виявляється, можливо. Досить вирушити на південь невеликої країни Болівії, в одну з найбільш незвичайних пустель світу – Уюні. Переглянувши знімки туристів, які побували тут, так і хочеться недовірливо запитати: «А це точно не фотошоп?»
Стукіт історії по голландській бруківці
Відрізки життя прийнято рахувати парами стоптаного взуття. Так чимчикуєш собі роками, відкриваючи нове та споглядаючи старовинне. І коли шкіряні черевики починають муляти ноги, то чомусь мимоволі згадуєш здоровенні дерев’яні шкарбани, випадково знайдені за пічкою у полтавської прабабці. То ніби привіт від самої пані Голландії. Бо хто ж не чув про голландські кломпи!
Пам’ятки Зальцбурга: Тут народжуються генії
Тут народилися композитор Моцарт і поет Трекль, тут писав опери Гайдн і багато інших. Та лиш мала частина пам’яток Зальцбурга пов’язана з цими геніями. Місто з доволі невеликим населенням внесено завдяки своїм пам’ятним місцям у список Всесвітнього спадку ЮНЕСКО.
Гірокастра: «албанський Рим»
Конвенція про охорону всесвітнього культурного і природного спадку ЮНЕСКО зобов’язує з року в рік невтомно працювати над вивченням об’єктів, що мають неминущу цінність і унікальних за походженням. Під номером 569 великого списку організації розмістилося місто Гірокастра, що на півдні Албанії, котре ми сьогодні вивчимо вздовж і впоперек.
На чортовім кружляли колесі…
Крім кількох східноєвропейських країн, круглий металевий атракціон більше ніде не називають «чортовим». Іменоване за прізвищем творця «колесо Ферріса» вперше відкрило панораму Чикаго з 80-метрової висоти 1893 року. Відтоді вертикальний круг з кабінками почав з'являтися мало не в кожному великому місті. OUTLOOK пропонує вам дізнатися про найбільш вражаючі його екземпляри.
Скоро лопнуть: міста, що виступають проти туризму
Ми багато пишемо про подорожі і нестандартний туризм, розповідаємо, куди поїхати за екзотикою, і як з користю витратити 10 доларів у різних містах світу, але рідко замислюємося про те, що туризм має і зворотний бік. Цього разу ми вирішили поглянути на юрби туристів очима місцевих жителів і розповісти про проблеми, що спіткали найбільш відвідувані міста планети.
Ми там були: Батумі
Особисті враження від мандрівок ми публікуємо в рубриці «Ми там були». Сьогодні розміщуємо пост із соцмереж нашого головного редактора Дарії Карякіної, де вона ділиться враженнями про 5-денний відпочинок у грузинському Батумі. Ану ж і ви захочете відчути свої емоції від відвідування цього міста!
Не лише в центрі цікаво. Спальні райони світу
Мало який мандрівник під час своїх нетривалих подорожей вибирається кудись далі центру міста, де розташований його готель. Якщо ж «дислокація» – ще й мегаполіс, то такі поїздки відкладають «до кращих часів». А дарма, адже саме у спальних районах можна подивитися на незнайому країну очима її жителів, що куди пізнавальніше за екскурсії «галопом» замками і площами.
Departure: Ямайка
Ямайці люблять ром, марихуану (те, що вона тут офіційно не легалізована, мало кого бентежить), Боба Марлі і... відвідувати церкви. Не проти вони завоювати і кілька олімпійських медалей, а також позмагатися за корони королев краси. Сьогодні знайомимося з особливостями серйозно-веселої Ямайки. Триоклірні аксесуари прикрашають кожного другого...
Еквадор: Бути індіанцем
Олена Расенко відвідала Еквадор і за час поїздки встигла не тільки зібрати для редакції безліч матеріалу, але й познайомитися з місцевими і навіть втратити свідомість...Один з відомих курортів Еквадору – Баньос. Маленьке, затишне містечко в кількох годинах їзди від столиці. Воно займає вузьку долину на висоті двох тисяч метрів над рівнем моря і з усіх боків оточене горами.
Ми там були: Будапешт – андеграундний естетизм та оздоровлення
Креативний копірайтер Маша Гольдман об'їздила мало не півсвіту. Подорожі дівчина може порівняти хіба що з корисним наркотиком. Маша розповідає, що кожна поїздка, навіть найкоротша і недалека, дає їй повне відновлення сил і ніби початок нового життя.
Головне – не загубитися: Найцікавіші ринки Стамбула
Жодне східне місто неможливо собі уявити без великої кількості торгових точок – «купи-продай» у місцевих жителів будь-якого віку і статусу в крові. Навіть той факт, що Стамбул – це наполовину Європа, ніскільки не скасовує «східність» мегаполіса. Щоб ви напевно знали, куди і за чим іти, Outloook, повернувшись зі стамбульських ринків, розповідає про найбільш вражаючі з них.
Алфама: Мавританський спадок Лісабона
Сьогодні ми пропонуємо вирушити з нами на прогулянку найстарішим районом Лісабона, котрий ми найчастіше бачимо в кіно і творах масової культури, коли йдеться про португальську столицю.
Подорож до Колумбії. Інша Картахена…
У світі є дві Картахени. І в обох жителі розмовляють іспанською, люблять кориду, а вечорами рушають на пляж цмулити мохіто й дихати солоним вітром. Але тільки в одній з них у млосну міську прогулянку можуть увірватися ритми запальної сальси, розсипи смарагдів і перлів, а дорогу можуть перейти ефектні палкі красуні. І це Колумбія!
Ісландія очима Софії Андрущенко
Ісландія – країна «льоду і полум’я», «тисячі рік і озер», незліченних водоспадів і гейзерів. Тут, як у казці, щоразу хочеться ущипнути себе і перевірити, чи ти спиш, чи все це існує насправді…
Водні ворота. Вражаючі порти світу
Аеропорти, залізничні вокзали, автобусні станції практично завжди створюються «за примхою Людини». А ось порти і гавані – це вже спільна творчість homo sapiens і природи. Outlook пропонує вашій увазі найгарніші та найоригінальніші з них.
Історія однієї вулиці: Шпігельгассе
Шпігельгассе, що у перекладі з німецької означає «Дзеркальна вулиця» чи «Дзеркальний провулок» – це зовсім не найбільша і не найголовніша вулиця в Цюриху. Навіть зовсім навпаки – вона феноменально коротка і вузька, але розташована в затишних куточках міста так, що навіть рідкісний турист зможе її відшукати.
Спа: Голосна слава тихого бельгійського містечка
Тут у різний час бували Віктор Гюго, Александр Дюма, Декарт, Петро І… і зараз кожен легко може стати в ряд із цими видатними особистостями, просто відвідавши затишне містечко Спа, котре з XVIII століття лишається найпопулярнішим у найвищих колах оздоровчим курортом Європи і родоначальником всіх спа-салонів світу.
Закрити
Outlook facebook page