RU  UK  EN
Статті  >  Відвідай  >  «In vino veritas»: 5 незвичайних виноградників світу

«In vino veritas»: 5 незвичайних виноградників світу

Здавна відомо, що виноробство – це справжнє мистецтво, підвладне тільки щиро закоханим у свою справу майстрам. Що ж казати про красу шедеврів, створених вмілими руками – виноградники, розкидані по всіх куточках світу, вражають своєю грандіозністю і прикрашають планету, розмальовуючи її яскравими соковитими барвами.

Найбільш урожайні і відомі виноградники світу розташовані в Європі, переважно в середземноморських країнах, де є всі умови для вирощування вибагливої рослини. Та справжні віртуози своєї справи ризикують створювати винні шедеври навіть у геть непідходящих й екстремальних умовах – посеред океану, високо в горах чи в кратері вулкана…

Атакама, Чилі

Закони здорового глузду й логіки підказують, що виростити у позбавленій життя пустелі Атакама взагалі не можна нічого, не кажучи вже про вибагливі виноградники. Саме це місце вважається найбільш посушливим на планеті, а в деяких районах пустелі не бачили дощу вже понад 300 років. Та от парадокс – вже більш як півстоліття саме тут вирощують найкращі столові сорти винограду в Чилі. Виноградарі, що вступили у бій із суворою безжиттєвістю Атаками, перемогли і відвоювали в неї 12 тисяч гектарів землі. Але як взагалі можна вирощувати виноград в таких умовах? Секрет простий: біля кожної лози із гумового шлангу по краплині ллється вода. Кожен пагін отримує щогодини по 4 літри води з добривами. Виноград, вирощений в Атакамі, доставляють на чотири континенти.17-01-NUVO-Magazine-Spring-2014-into_wine_page_1_image_0001.jpgФото hcvwines.com

Рангіроа, Таїті

На перший погляд, кораловий острів посеред Тихого океану – явно не найкраще місце для вирощування винограду. Але тільки якщо це не французький Таїті… Адже варто тільки де-небудь з’явитися французові, там неодмінно справа дійде до вирощування винограду чи хоча б просто до вина. Як і все найкраще в цьому світі, виноградник на Рангіроа з’явився завдяки авантюристові – бізнесмену Dominique Auroy. Раніше він жив тут якийсь час, далеко від цивілізації… саме в цьому добровільному усамітненні і народилася божевільна ідея створити власне виноградне господарство прямо посеред океану. Були побоювання, що розташування виноградників на коралових ґрунтах – не найкраща ідея, але мрія потребувала втілення. І все вийшло якнайкраще. Ґрунти виявилися підходящими: рештки коралового рифа і добрива і вигляді водоростей послужили природним підживленням для молодого винограду. А у підземних джерелах знайшлася прісна вода, необхідна для зрошення. Долучилася до загальної справи і рослинність атола: пальми і дерева папайя захищають виноград від морських бризок.3-vin-de-tahiti-cave-de-rangiroa-tahiti-islands-travel-vig3.jpgФото tahitiislandstravel.com

Олкілуото, Фінляндія

У Фінляндії розташований найбільш північний у світі виноградник. Виникає логічне запитання: як фіни примудряються вирощувати виноград у настільки холодному кліматі? Відповідь проста – завдяки кмітливості і постійній готовності до експериментів. Вони думали-гадали і вирішили посадити виноград… в одному з блоків атомної електростанції Олкілуото. Як і будь-яка діюча АЕС, Олкілуото викидає велику кількість тепла, котре фіни вирішали використати з користю. Виділивши під експеримент 0,1 га землі і, посадивши там виноград сорту Зілга, вони стали терпляче чекати, як же все це спрацює. Результат виявився зовсім непоганим – щороку фіни збирають на Олкілуото 850 кг урожаю.Фото news.capricorn.ru

Лансароте, Іспанія

XVIII століття було складним для острова Лансароте – тут постійно вивергалися вулкани, заливаючи потоками лави плодючі землі, села і пасовища… Уся місцевість була засипана лапіллі (вулканічними викидами) і шматочками лави, що створювало цілком сюрреалістичний пейзаж. Та раптом з’ясувалося, що вони містять чимало корисних елементів, та ще й володіють цінним умінням – абсорбувати нічну росу. З таким диво-даром природи виноградна лоза може обходитися без будь-якого зрошення – потрібно лише присипати її вулканічним піском. Місцеві швидко взяли на озброєння цей хитрий спосіб і вдосконалили його, спорудивши ідеальні конструкції для вирощування винограду. Називаються вони «герії» і їхній принцип вельми простий: кам’яне півкільце захищає від вітру лозу, посаджену у вирву, а вулканічний пісок забезпечує необхідний рівень вологості. Результат виправдовує зусилля – одна лоза з виноградників Ла Герія дає близько 20 кг винограду на рік. Понад 10 тис. незвичайних споруд створюють неймовірний ландшафт, одну з фішок виноробного району Лансароте. Ще одна фішка – незвичний смак вина. Пляшечка вина із запахом вулкана – це цінність для істинних поціновувачів божественного напою.Без названия.jpgФото finedininglovers.com

Сальта, Аргентина

Виноградник з гордою назвою найбільш високогірного у світі розкидає свої простори в аргентинській Сальті на висоті 3 тис. метрів над рівнем моря. Місцеві виноградарі не можуть нахвалитися такою висотою розташування. І тут, безумовно, є чим пишатися, адже навіть найвищі виноградники Європи містяться на висоті всього лиш трохи більш ніж тисячі метрів. конкуренцію аргентинському диву можуть скласти хіба що виноградники Непалу. Дивним здається той факт, що тут, настільки близько до екватора, можна вирощувати таку примхливу рослину, як виноград. Але в Сальті це можливо завдяки холодному гірському повітрю.WINELANDS-0.jpgФото ipaimpress.com

Дивіться також: Стелленбош: не лише винна столиця Африки та Іспанія: сухим з вина не вийдеш...

Головне фото hcvwines

Вам це буде цікаво:
Зоо-Азія. Частина ІІ
У теплі розкішні дні зовсім не хочеться згадувати про кам’яні джунглі міст, а хочеться вчепитися за справжню зелену ліану і полетіти у природу. Полетіти саме туди, де гармонійно поєднані рослинний і тваринний світ, флора і фауна...
Чайні імперії світу
Мало хто з нас, заварюючи собі улюблену кружечку чаю, замислюється, а звідки до нашої кухні дістався саме цей напій? Звісно, стереотипно ми знаємо, що, мабуть, із Індії чи Китаю, але насправді – не факт. У світі близько 30-ти країн серйозно займаються саме чаєм, і всередині цього співтовариства вимальовується дуже чітка ієрархія, котру очолює так звана «Велика чайна сімка».
Суринам. 7 причин відвідати найменшу країну Південної Америки
Суринам не можна назвати популярною місциною – це така собі південноамериканська Африка, справжня, первозданна, маловідома і зовсім не туристична країна зі специфічною англійською мовою і ночівлями в гамаках посеред джунглів.
Туреччина - країна природних чудес
Переповнена скарбниця дивовиж Туреччини – суцільне натхнення для казкарів. Коли люди вперше бачать білі гори посеред теплої країни, то у кожного виникає різне бажання: хтось хоче впасти у сліпучі кучугури і зробити «снігового янгола», а дехто уявляє, що гори солодкі на смак, точнісінько, як цукрова вата…
Не лише в центрі цікаво. Спальні райони світу
Мало який мандрівник під час своїх нетривалих подорожей вибирається кудись далі центру міста, де розташований його готель. Якщо ж «дислокація» – ще й мегаполіс, то такі поїздки відкладають «до кращих часів». А дарма, адже саме у спальних районах можна подивитися на незнайому країну очима її жителів, що куди пізнавальніше за екскурсії «галопом» замками і площами.
Історія однієї вулиці: Рамбла
Столиця Каталонії Барселона – це не тільки курортна зона, а й місто з багатою історією зі своїм неповторним стилем, атмосферою і південним темпераментом. Напевно, кожен турист, потрапляючи сюди, неодмінно здійснює неквапний променад пішохідною вулицею Рамбла, про яку ми сьогодні розповідаємо.
З небом «на ти»: найбільш високогірні міста світу
Хто бодай раз бував у горах, неодмінно замислювався над тим, щоб залишитися там назавжди. Але вже через кілька годин відчував на собі всі «принади» перебування на такій неймовірній висоті і втікав назад до рідних низин… Так чи можна жити постійно там, де часом важко навіть дихати? Відповідь – так, і сьогодні ми розкажемо про п’ять найцікавіших високогірних міст світу!
Атакама: життя в неживій пустелі
Атакама, що розкинулася між Тихим океаном та Андами, охопила своїми володіннями сотню тисяч кілометрів земної поверхні. Центральна частина найсухішої пустелі на нашій планеті, з якою не можуть конкурувати навіть знамениті Сахара і Наміб, не бачила дощів стільки, скільки ведуться спостереження за погодою...
Камініто: Вулиця у ритмі танго
Ми продовжуємо наш цикл «Історія однієї вулиці» і сьогодні розповідаємо про одну з найгарніших і веселих вулиць Буенос-Айреса під назвою Камініто. Вона простяглася в знаменитому кварталі Ла Бока, заснованому в 19 столітті італійськими емігрантами.
Пальма-де-Майорка: столиця райських островів
Наше сьогоднішнє місто – столиця цілих чотирьох островів: Майорки, Менорки, Ібіци і Форментери. Разом вони утворюють Балеарський архіпелаг, котрий є автономним співтовариством і провінцією Іспанії. Пальма-де-Майорка – це серце Балеарських островів, котре б’ється абсолютно в різних ритмах...
Каньйони: Глибокі й довгі
Коли як не теплої пори року підкорювати вершини, долати моря і дертись по скелях? Найчастіше люди докладають величезних зусиль, аби все життя насолоджуватися комфортом. Однак іноді наша душа вимагає романтики, тому Outlook розповість вам про сім неповторних каньйонів.
Між небом і... водою: топ-5 найменших населених островів світу
Кожному з нас іноді хочеться втекти від міської суєти і залягти на дно десь далеко від усіх і всього. І краще нехай це буде там, де можна послухати шепіт хвиль, насолодитися легким бризом і назавжди подружитися з неймовірно гучною тишею, яка заглушає всі тривожні думки ...
Менорний настрій
Жителі цього острова до божевілля відбілюють свої будинки, з любов’ю ставляться до кожної рослини і можуть годинами спостерігати за перелітними птахами. Смарагдові долини тут змінюють пустельні пейзажі, а прямовисні скелі межують з лазуровими і рубіновими пляжами. Менорка – як найдорожчий камінь в намисті Балеарських островів.
Тварини у місті – коли люди з природою в злагоді
Багатьох містян іноді дратують кішки, собаки і навіть голуби на вулицях. А спроби зоозахисників вберегти їх від нападок людей і голоду часто малоефективні. Але у світі прекрасні міста, в яких люди відмінно уживаються з оленями, павичами і великою рогатою худобою…
Дивовижний світ Патрика Догерті
Ленд-арт – це не просто ландшафтний дизайн, а цілий напрямок у мистецтві, котре в XXI столітті, коли про «зелені технології» та навколишнє середовище не говорить тільки лінивий, вважається одним із найважливіших. Імена зірок цього виду діяльності вже постійно згадуються кураторами, критиками і поціновувачами, і особливо серед них вирізняється Патрик Догерті.
Тіманфая. Гарно до жаху
Канарські острови – це не тільки море, пляжі і коктейлі. Але й обвуглена історія цієї частини землі, вогнедишні жерла і соляні копальні. Особливо «гарячим» норовом з-поміж решти островів славиться земля Лансароте. Раніше на цій ділянці виверження вулканів відбувалися із завидною регулярністю. Тепер сюди вирушають туристи подивитися на силу вогню і магми і навіть зазирнути у «пекло».
Не забути парасольку і коктейль: найдивовижніші пляжі планети
Із настанням літа багато хто час від часу позирає на календар, чекаючи законної відпустки. А оскільки літній відпочинок найчастіше нерозривно пов’язаний з релаксацією біля води, аж ніяк не можна забувати про пляжі – такі жадані і водночас не схожі один на одного.
Острови місячного сяйва і диких джунглів
Збираючись на Коморські острови, турист жадає зануритись у нерозбавлену екзотику й одразу ж опинитись в оазисі дикої природи. Місячну ніжність, закладену в арабській транскрипції назви «Комор» («місяць»), було відібрано у сусіднього Мадагаскару, спершу саме він претендував на те, щоб називатися Коморським.
Пуерто-Ріко: заплив зі світлячками
Коли Христофор Колумб вперше висадився на Пуерто-Ріко 19 листопада 1493 під час своєї другої подорожі до берегів Америки, на острові не було нікого, крім жменьки індіанців, які називали себе таіно. Тепер же туди злітаються туристи практично з усього світла, просто щоб побачити ... бухту Москито!
Крилаті символи народів
У кожної держави є свої офіційні символи: прапор, герб і гімн. Але, крім традиційних «розпізнавальних знаків», є і народні – приміром, улюблений птах. Саме про них далі в OUTLOOK. Щоб «задокументувати» народну любов, 1960 року в Токіо на міжнародній конференції із захисту пернатих було введено поняття «національний птах».
Закрити
Outlook facebook page