Шефшауен: марокканське місто з небес
Старовинне місто, де більшість будівель пофарбовано в сині кольори, лежить біля підніжжя величних Рифових гір. Його заснували вигнані з Іспанії євреї ще в 15 столітті. Саме вони вирішили побудувати фортецю і відгородитися від усього світу. Та оскільки довкола були самі вороги, крім зброї, довелось сподіватися ще й на милість Божу. Тож євреї стали забарвлювати будівлі в небесні кольори, що вважаються святими в іудеїв. Це мало допомогти їм відбивати атаки мусульман. Однак на півночі Африки сили були нерівними, тому врешті-решт поселення-фортеця все одно дісталося останнім.
Фото pinterest.com
А тут починається найдивніше: попри, здавалося б, віковий релігійний конфлікт, мусульмани чомусь не тільки залишили цілими сині будинки, але і продовжили цю традицію – кожну нову споруду вони фарбували в ті ж таки «єврейські» кольори. І так триває донині. Пояснити цей феномен складно, адже поняття толерантності місцевим жителям взагалі було незнайоме аж до початку 20 століття. Шефшауен був абсолютно закритим містом, де на спійманих іновірців чекала смерть. Історики свідчать, до 1920-х років його відвідало всього три представники іншої релігії.
Проте сьогодні це місце – один з головних туристичних об'єктів країни. Крім фортець, чистого гірського повітря, історії «на кожнім кроці», мандрівників привертає тамтешній гашиш. Прийнято вважати, що всі хіпі та раста воліють «висіти» на Гоа або в Ямайці. Насправді ж, саме синій (а уявіть, який він психоделічний в очах тих, хто дунув) Шефшауен і його околиці, де вирощують 18% світового канабісу – головна Мекка любителів косячків. Гашиш продається просто серед овочів, фруктів і спецій, і, дивлячись на розслаблених і привітних городян, здається, вживають його абсолютно всі.
Фото onetimefashionista.com
Найцікавішою частиною міста є старовинна – так звана медіна. Її сині вулички-лабіринти гіпнотизують і плутають навіть власників усіляких навігаторів, а англійською у місцевих щось з'ясувати украй важко. До речі, на відміну від більшої частини Марокко, тут мало хто знає і французьку, адже Шефшауен завжди був під впливом іспанців, чия мова є тут другою за поширеністю.
Читайте також: Фарбні Феса: райдужна палітра Сходу
Під час прогулянок крізь нескінченні ринки, ткацькі майстерні та мечеті складається враження, що Погляд на роги (саме так перекладається назва міста завдяки горам специфічної форми) населений тільки дітьми і котами. Вузькі вулиці з потужною акустикою наповнені дитячим галасом і нявканням. Доросле населення, крім тих, хто зайнятий у торгівлі, показується ближче до вечора. Старші люблять пити м'ятний чай ночами, засиджуючись на центральній площі Ута-ель-Хаммам аж до величного світанку, коли сонце піднімається над чашею із гір та пагорбів і буквально заливає місто своїм промінням.
Фото upload.wikimedia.org
Для любителів неквапливих прогулянок і гурманів Шефшауен – прекрасне місце, адже саме тут можна наїстися найсолодших апельсинів і напитися фрешу з них, бо він у декілька разів дешевший, ніж звичайна вода в багатьох країнах. А ще саме тут вирощують оливки десяти видів, які подають до козячого сиру. Щоправда, зовні на сир цей делікатес мало схожий, радше на злегка затверділу сметану, та зі свіжими коржами – чудове поєднання.
Читайте також: На ходу. Вулична їжа в різних країнах світу
Попри те, що поруч немає моря, місто все ж вважається курортним, туристам пропонують цікаві екскурсії у гори і до життєдайних річок та водоспадів в околицях. Не менш корисно погуляти і подихати повітрям в численних кедрових гаях. Після таких поїздок навіть у спекотному Марокко захочеться насолодитися хамамами – місцевими лазнями, де людські тіла так розпарюють і натирають оліями, що пахнеш аж до повернення додому.
Фото traveladdicts.net
Передихнувши кілька днів у цьому синьому фруктово-сирному раю, радимо рушити далі вглиб древньої дивовижної країни назустріч пригодам і новим враженням.
Корисні поради:
Оптимальний час для відвідування Шефшауен – осінні й зимові місяці, бо влітку тут зазвичай 35-45 градусів тепла.
Добиратися найкраще з Танжера – головного порту країни. Тоді дорога займе не більше трьох годин, що в рази менше, ніж із Касабланки або Марракеша.
Щоб проблем було якомога менше, особиста аптечка мусить бути одним із найважливіших і обов'язкових атрибутів вашої валізи. Попри туристичний статус міста, в тамтешніх аптеках складно пояснити, які саме ліки потрібні, адже там усе винятково арабською мовою. Навіть іспанською назви тих чи тих препаратів мало що скажуть продавцям.
Головне фото moroccoworldnews.com
