RU  UK  EN
Статьи  >  Насолодись  >  Стріт-арт: від французьких революціонерів до Бенксі

Стріт-арт: від французьких революціонерів до Бенксі

Автор: 16.01.2021 | мистецтво
Слово «арт» сьогодні використовують на кожнім кроці. Та, на жаль, звичайна їдальня з брудними столами і мухами не стає від цього приємним закладом харчування з креативним дизайном. І все ж, коли мова заходить про справжнє мистецтво, речі треба називати своїми іменами. Тому ми занурюємося в кам'яні джунглі мегаполісів, щоб насолодитися одним з напрямів street-art – стенсілами.

Оригінальні написи, принти, політичні гасла й карикатури, створені за кілька хвилин, нерідко бувають ефектніші за масштабні та різнобарвні графіті, над якими потрібно працювати не одну ніч. Хоча самі стенсіли і прийнято вважати різновидом графіті, їхня головна відмінність – використання трафарету. Тому деякі вуличні художники вважають, нібито прихильники заготовок халтурять, створюючи роботи не зовсім «від руки», адже мають можливість зникнути, не потрапивши під статтю «вандалізм».Фото pinterest.com

Із цим твердженням можна погодитися, та, з іншого боку, щоб виготовити оригінальний стенсіл, доводиться добряче напружитись, вирізаючи майбутній шедевр на пластику або картоні. А що стосується бажання бути невловимим – тут трафаретники успадковують традиції тих, хто, власне, і придумав це мистецтво – французьких революціонерів, які використовували муніципальні стіни, декларуючи власні ідеї. Відбувалося це під час народних заворушень 1870-х. Тоді, до речі, найпопулярнішим було зображення гільйотини. Може, тому, що якраз вона й загрожувала художникам-бунтарям...

Стрімко один з найдешевших видів пропаганди захопив усю Європу, а в 20 столітті і світ. У наші дні такі малюнки також найчастіше створюють, щоб нагадати можновладцям і суспільству про наявні проблеми. Хоча час від часу їх виставляють у центрах сучасного мистецтва, а іноді і продають за мільйони, як, скажімо, шедеври британця Бенксі чи француза Блека Ле Рата. Останній, до слова, називав себе «вірним нащадком» революціонерів минулого, працюючи підпільно, доки його не спіймала поліція. Щоб уникнути покарання, Блек погодився творити тільки в галереях, а разом з цим став і непогано заробляти.Фото pinterest.com

Однак набагато частіше автори відмовляються від офіційного визнання, віддаючи перевагу міським стінам і нехтуючи музеями та виставками. І тут, як кажуть, кожному своє. Так, наприклад, парижанин Ле Бательєр усі 80-ті й 90-ті роки минулого століття прикрашав стіни французької столиці своїми дотепними стенсілами. Він відмовлявся йти на будь-який контакт, животіючи у сквотах, і малював зазвичай у години пік, коли вулиці переповнені людьми і розчинитися в натовпі величезного міста найпростіше. Бательєр помер у злиднях тридцятирічним майже два десятиліття тому, однак жителі Парижа пам'ятають, цінують і бережуть роботи митця.urbacolors.jpgФото urbacolors.com

На десерт – 5 фактів про трафаретне мистецтво:

Один з найбільш упізнаваних стенсілів світу було створено в Ленінграді у Другу світову війну. Напис «Громадяни, при артобстрілі цей бік вулиці найнебезпечніший!», який з'явився на Невському проспекті завдяки зусиллям Тетяни Котової та Любові Герасимової, врятував не одне життя.

Дівчина, котра творила в 1980-х роках у Парижі під псевдонімом Miss Tic, прославилася тим, що замість політичних гасел писала вірші. Таким чином, стіни кварталів перетворювалися на сторінки літературних творів, а сама поетеса казала, що «їй не потрібні видавці».

Робота Бенксі, де зображено поцілунок констеблів, потрапила в кадр стрічки «Дитя людське» Альфонсо Куарона.

Досвідчені майстри вважають, що максимально зручним і прихованим від сторонніх очей місцем для транспортування трафарету є коробка з-під цукерок.

Американець Джером Меснеджер є рекордсменом зі швидкості створення зображень. У середньому одну картину він малює за 26 секунд.

Головне фото in.pinterest.com

Вам это будет интересно:
Фаду: ніжність і глибина португальських романсів
Дванадцятиструнна гітара, напівтемрява португальських ночей, свічки і пронизливий голос ... Драматичні мотиви романсу фаду розповідають про нерозділене кохання. Йому не судилося збутись, але це не заважає почуттям втілюватися в зворушливі звуки португальських романсів.
Ілюзії Сикстинської капели
Понад півтисячі років тому, 1 листопада, перед очима захоплених римлян вперше постала Сикстинська капела. За цей час народжувалися і помирали як самі майстри розпису, так і цілі напрямки в образотворчому мистецтві, а на капелу, так само відкривши роти від захвату, споглядають уже наші з вами сучасники.
"Танцюючі фарби" чи турецьке малювання на воді - ебру
Вода – стихія примхлива і хистка. Будь-яке порушення її спокою змушує водний глянець змінюватися. Важко уявити собі, що воду можна використовувати як полотно, створюючи неповторні малюнки різнокольоровими фарбами: одна рідина лягає на поверхню іншої, народжуючи смислові сюжети…
Крок за межу: магічне мистецтво уїчолі
Сліпучі сполохи давнього знання в різнобарвних переливах бісеру і пряжі на мозаїках індіанців уїчолі спрямовують фантазію у безкінечну подорож гілками світового древа. Духовні образи набувають плоті у вигадливих орнаментах, що супроводжують селянина-мексиканця на всіх етапах життєвого шляху.
Мистецтво тату: заворожлива магія натільних малюнків
Історія цього мистецтва налічує близько 6 тисяч років. Примітно, що своїм народженням модне нині ремесло завдячує випадку… Одного дня хтось із первісних людей помітив, що після того, як на місце опіків і порізів потрапляє будь-який натуральний барвник, на шкірі з’являються дуже стійкі малюнки.
Зроблено у Швеції: далекарлійська конячка
Відтоді, як крилаті коні валькірій назавжди поскакали до Вальхалли, на сторожі традицій вікінгів стоїть далекарлійська конячка – розписна народна іграшка, вперше згадана в літописі XVII століття. Далекарлійський коник є талісманом нетуристичної Швеції, рятуючи від забуття старовинні перекази і вірування.
Брегенц. До театру у смокінгу і на катамарані
Спеціально для тих, хто вважає театр і оперну музику пережитками минулого, ми розповімо про дивовижний австрійський театр, де традиційне мистецтво поєднується з технічними та інженерними новинками, а ще з неперевершеним краєвидом Альп.
Мурали: новий підхід до старого мистецтва
Сучасні міста вже неможливо уявити без муралів – масштабного за своїм розміром живопису, що прикрашає будівлі. Ми не лише зібрали у своїй колекції найбільш яскраві роботи з усіх куточків планети, але й намагалися дізнатися якомога більше про сам цей напрямок мистецтва.
Кінцугі. Японське мистецтво реставрації
Японці – один із тих народів, котрі ревно шанують давні традиції. Вони поважають старість, цікавляться предками і нерідко знають сімейний родовід на пам’ять. З таким світоглядом не дивно, що унікальна техніка реставрації кінцугі з’явилася саме там. Далі про неї – в OUTLOOK.
Фламенко: Коли плаче гітара та стукотять підбори
Те, що більшість людей знає про фламенко – зовсім не любов і не пестощі, це далеко не розвага і не розгул веселощів. Вогненно-експресивне фламенко – відображення страждань і болю людини всередині цілого народу, вічно гнаного і позбавленого даху над головою. А сам танець, який став всесвітнім символом Іспанії – не тільки її національне надбання...
Азулежу – історія з кахлю
Нерідко переконуєшся, що в руках майстра, який вкладає душу у свої творіння, звичайний обрубок дерева перетворюється на чарівну скрипку, шмат гіпсу - на античну скульптуру, і навіть глиняна плитка виглядає, як витвір мистецтва.
12 облич Південної Кореї
Колись висловити своє невдоволення грубістю чи скупістю господарів, а то й звернутися до якось божества з нескромним побажанням корейські селяни мали змогу лише в танці, вдягнувши при цьому маску. Зберігаючи свою анонімність, люди розігрували сцени з життя, плакали і сміялись. А наприкінці вистави доля нагороджувала хороших героїв і карала лиходіїв.
Бельгійське мереживо: Вальс тисячі ниток
Дивлячись на фламандські мережива, важко позбутися думки, що дивовижні квіти, спритно вплетені у вінок візерунка, народжені розсипом іскор, що зірвалися з чарівної палички. На зворотному боці краси лишаються труди і дні неприкаяних дівчат, викрадені у життя лабіринтом ажурних петель.
Заклиначі: Як змусити змію танцювати
Магічний танець змії в такт мелодії флейти, часто описаний у східних казках і зображений у фільмах – не просто вигадка, а справжній символ цих країн. У Єгипті, Індії, країнах Африки і деяких інших державах повзучих приручають і влаштовують із цього видовищну забаву. Тут існує професія заклинача змій, котру вважають мало не найдивовижнішою на Землі.
Золото Балтики: у їхніх жилах тече бурштин
«У наших жилах тече бурштин», – жартують балтійці. Вони вірять, що сонячний камінь – це сльози їхньої богині Юрате. За легендою, вона мала необачність покохати простого рибалку Кастітіса, який щодня приходив закидати сіті в Балтійське море.
Дудук: Музика, що пробуджує кохання
Цій музиці півтори тисячі років. Ніжні, обволікаючі мелодії, зіграні на флейті дудук, називають «голосом вічності». У Вірменії, де люди шанують народні мотиви, вірять, що в дудук вселилася душа абрикосового дерева – і змусила дерево зазвучати. Вони вписуються протяжним і пронизливим звучанням, що пробуджують легку ностальгію.
Брудна творчість
Брудні автомобілі – як полотно для художника. До такого мистецтва можна ставитися по-різному. Хтось буде морщити носа і гидливо обсмикувати одяг. Інші неодмінно захочуть ткнути в таку картину пальцем, щоб перевірити всю крихкість «полотна» і розмазати його обриси. Треті обов’язково зроблять селфі. Утім, байдужими не зможе лишитися ніхто.
Дивовижний світ Патрика Догерті
Ленд-арт – це не просто ландшафтний дизайн, а цілий напрямок у мистецтві, котре в XXI столітті, коли про «зелені технології» та навколишнє середовище не говорить тільки лінивий, вважається одним із найважливіших. Імена зірок цього виду діяльності вже постійно згадуються кураторами, критиками і поціновувачами, і особливо серед них вирізняється Патрик Догерті.
Мистецтво топіарію
Коли я, ще маленька дівчинка, вперше провела рукою по стрижених кущах, мою долоню дряпнули гострі краї гілок, а в ніс вдарив стійкий аромат туї. Зачарована, я довго не могла відірвати погляд від конусів, куль і квадратів, що оточили мене у парку невеличкого курортного містечка. Мені здавалося, нібито я потрапила в казку і серед листя неодмінно розгледжу усмішку Чеширського Кота.
БагатоМЕТРОва краса
Жителі великих міст чи не щодня користуються метрополітеном. На жаль, у стрімкому ритмі сучасного життя мало хто може дозволити собі насолоджуватись дизайном підземок. OUTLOOK не навчився зупиняти час, однак ми змогли підібрати для вас п'ятнадцять найдивовижніших станцій з усього світу.
Закрыть
Outlook facebook page