RU  UK  EN
Статьи  >  Насолодись  >  Зліпи собі хобі. Історія гончарства

Зліпи собі хобі. Історія гончарства

У краєзнавчий музей якої країни не зайди, неодмінно помітиш схожі археологічні знахідки – уламки глиняних виробів. Гончарне ремесло, що народилося кілька тисячоліть тому, однак існує й сьогодні, по праву може вважатися одним із найбільш довговічних.

Унікальність глини помітили наші далекі предки, які жили в печерах, одягалися в шкури і добували вогонь за допомогою каменів. Безформні судини для зберігання води і їжі, звісно, мало нагадували акуратні пропорційні ємності, та й правильному випалу не піддавалися, проте захоплені тим, як суміш в руках перетворюється на щось значиме, стародавні люди почали приписувати їй всілякі магічні властивості. Як результат, пізніше міфологія і навіть святі писання деяких народів поповнилися переказами про створення першої людини саме з цього матеріалу. Так, наприклад, шумерські легенди свідчать, що нашому прототипу дав життя такий собі бог Еа, який попередньо вбив свого «колегу» Кінгу. Змішавши кров жертви з глиною, він отримав диво-суміш, з якої й були виліплені наші пращури.

В одному з давньокитайських міфів, на щастя, обійшлося без криміналу: богиня Нюйва, котра створила все на землі, теж вирішила для «виготовлення» людей використовувати глину, але без «домішок». До того ж особин, які згодом стали представниками благородних сімей (правителями, багатіями), вона ліпила власноруч, продумуючи кожну деталь. А ось «виробництво» нижчих верств суспільства було не таким серйозним: мотузка занурювалась у суміш, і налиплі грудочки просто розплескувались по землі...introduction-to-pottery-for-04092317.jpgФото virginexperiencedays.co.uk

До речі, про мотузку як елемент гончарної справи у міфі йдеться не випадково. Щоб хоч якось поліпшити форму виробів, стародавні майстри використовували саме її. Втім, значних результатів це не приносило, а переломний момент настав, тільки коли в робочому арсеналі умільців з’явився спеціальний гончарний круг. Точно визначити дату народження і країну-виробника пристрою, який відкрив новий етап в історії цієї справи, дослідникам донині не вдалося, але перші згадки про нього можна зустріти ще в Старому Завіті. Винахід значно спростив процес виготовлення глиняних виробів, а його поширення у різних частинах світу додало їм певного колориту. Так, історія «загальнонародної» гончарної справи в кожній країні почала набувати своїх особливостей. Наприклад, у Китаї про високий рівень розвитку цього ремесла свідчать винайдені там фарфор і кераміка. У Стародавній Греції мало не на кожній настінній фресці відображена робота майстрів над різними глиняними посудинами. Грецькі вази, часто декоровані чорною глазур’ю, вважалися незамінним атрибутом розкоші.

У майстернях на слов’янських землях віддавали перевагу природному кольору матеріалу, доповнюючи виліплені глечики, макітри та інші вироби видавленими геометричними чи квітковими орнаментами. Саме широке розмаїття останніх представлено в тематичному музеї, який знаходиться в українському містечку Опішня Полтавської області.P1012114.JPGФото opishniaturist.blogspot.com

А ось на африканській території експонувати колекції ще зарано, адже мешканці деяких тропічних її регіонів досі майструють вироби методом накладання глини на вже готовий посуд. Не чоловіча це справа – горщики ліпити, вважають жителі Беніну, Зімбабве, Малаві та сусідніх держав, доручаючи цю роботу виключно жінкам. Саморобний прилавок із сувенірами, що більше нагадують археологічні знахідки, аніж сучасні вироби, є мало не в кожному селі.

Про ремесло тисячолітньої давності пам’ятають і зараз. Щоправда, дедалі частіше глиняні речі застосовують не в ролі кухонної атрибутики, а як елемент декору чи сувенірної продукції. Кажуть також, що робота з цим природним матеріалом допомагає позбутися негативної енергії і чудово знімає нервове напруження. Тож, створюючи гарні вироби, можна одночасно і стабілізувати психічний стан. Хто знає, можливо, таким методом зі стресами боровся і гончар з Великобританії Марк Бейліс, який встановив гіннесівський рекорд, вручну виліпивши за годину 150 горщиків.

Головне фото pomorskie-prestige.eu

Вам это будет интересно:
Старт Місяцю литовської фотографії MOLPIK!
Вже у вівторок, 22 вересня, для всіх охочих долучитись до мистецтва фотографії, в Києві відбудуться заходи одразу на 8 локаціях за підтримки Посольства Литовської Республіки в Україні. Вони будуть присвячені становленню Литовської школи фотографії у часи СРСР.
Мандалотерапія
Вчора я створила Всесвіт. Узяла трохи гороху, рису, гречки, пшона, зерен чорного, білого перцю і кардамону. Прихопила по жмені кави та анісу. Потім у всього цього з'явився центр. Він розростався, заспокоюючи мої думки. Коли ж останнє зернятко лягло в коло, я знову відчула забуту гармонію, крізь шум машин на проспекті почула птахів...
Рисові поля: Злаки неземної краси
- Чи не хочете покуштувати рису? - таким питанням зустрічають гостей в Китаї. А якщо господарі виявляться ще і фермерами, вони можуть запросити вас на незвичайну екскурсію і покажуть шедевр природного мистецтва. Рис, який ми часто вживаємо в їжу, не замислюючись про його естетику, в момент вирощування нагадує ковдру, виткану з різнокольорових клаптиків...
Брегенц. До театру у смокінгу і на катамарані
Спеціально для тих, хто вважає театр і оперну музику пережитками минулого, ми розповімо про дивовижний австрійський театр, де традиційне мистецтво поєднується з технічними та інженерними новинками, а ще з неперевершеним краєвидом Альп.
Крок за межу: магічне мистецтво уїчолі
Сліпучі сполохи давнього знання в різнобарвних переливах бісеру і пряжі на мозаїках індіанців уїчолі спрямовують фантазію у безкінечну подорож гілками світового древа. Духовні образи набувають плоті у вигадливих орнаментах, що супроводжують селянина-мексиканця на всіх етапах життєвого шляху.
Ілюзії Сикстинської капели
Понад півтисячі років тому, 1 листопада, перед очима захоплених римлян вперше постала Сикстинська капела. За цей час народжувалися і помирали як самі майстри розпису, так і цілі напрямки в образотворчому мистецтві, а на капелу, так само відкривши роти від захвату, споглядають уже наші з вами сучасники.
"Танцюючі фарби" чи турецьке малювання на воді - ебру
Вода – стихія примхлива і хистка. Будь-яке порушення її спокою змушує водний глянець змінюватися. Важко уявити собі, що воду можна використовувати як полотно, створюючи неповторні малюнки різнокольоровими фарбами: одна рідина лягає на поверхню іншої, народжуючи смислові сюжети…
Усе велике починається з малого: Арт-проекти ентузіастів
Багато місць, відомих сьогодні на весь світ, було створено купкою ентузіастів без грошей і сторонньої допомоги. Ці люди жили ідеями і робили все, щоб втілити їх у реальність. Офіційною датою появи стріт-арту вважається 1942 рік, розпал Другої світової війни. Саме тоді один креативний працівник детройтської фабрики на прізвище Кілрой почав писати фразу «Kilroy was here»
Мистецтво Патрика Кабрала: папір як символ крихкості світу
Незалежний художник родом із Філіппін Патрик Кабрал завойовує світ своїми незвичними арт-роботами. Його творіння – це новаторство, що поєднує в собі вікові традиціїкаліграфії й суперсучасні 3D-технології. Його мистецтво - спосіб змінити світ на краще як за допомогою естетики, так і шляхом виконання соціальної місії.
Посольство Угорщини в Україні відкрило виставку «ЛЕНЕРДЖІ-кращі фото природи»
1 липня за сприяння та участі Спілки фотографів природи Угорщини NaturArt, Міністерства зовнішньої економіки і закордонних справ Угорщини відбулося урочисте відкриття виставки «ЛЕНЕРДЖІ-кращі фото природи» в Центрі Української Культури та Мистецтва.
Тіні в раю: Як сучасне мистецтво дивує любителів оригінального
Грань між тінню і світлом така ж контрастна, як між сном і дійсністю. Тому художники використовують обидві речі, щоб досягти балансу в картині. Пейзажі, портрети, натюрморти… ніщо не обходиться без боротьби протилежностей. Утім, є особливо хитрі майстри своєї справи, котрим світло не потрібне. Достатньо самої тіні.
Мурали: новий підхід до старого мистецтва
Сучасні міста вже неможливо уявити без муралів – масштабного за своїм розміром живопису, що прикрашає будівлі. Ми не лише зібрали у своїй колекції найбільш яскраві роботи з усіх куточків планети, але й намагалися дізнатися якомога більше про сам цей напрямок мистецтва.
Перфекціонізм – справа ювелірна
Сумні очі старого за вікном уважно стежили за революційною пожежею, яка охопила Петроград. Вогонь поширився на справу всього його життя – гордовита чотириповерхова будівля задихалася від крикливих комісарів і матросів, присутність яких здавалась грубим жартом після попередніх відвідувачів.
Зроблено у Швеції: далекарлійська конячка
Відтоді, як крилаті коні валькірій назавжди поскакали до Вальхалли, на сторожі традицій вікінгів стоїть далекарлійська конячка – розписна народна іграшка, вперше згадана в літописі XVII століття. Далекарлійський коник є талісманом нетуристичної Швеції, рятуючи від забуття старовинні перекази і вірування.
Фаду: ніжність і глибина португальських романсів
Дванадцятиструнна гітара, напівтемрява португальських ночей, свічки і пронизливий голос ... Драматичні мотиви романсу фаду розповідають про нерозділене кохання. Йому не судилося збутись, але це не заважає почуттям втілюватися в зворушливі звуки португальських романсів.
Великі криві Фріденсрайха Гундертвассера
Він вигадав своє ім’я, щоб не бути схожим ні на кого іншого. Бунт його індивідуальності став основою для величезної творчої спадщини, а архітектура – продемонструвала можливість поєднувати екологічність і сучасні технології.
Золото Балтики: у їхніх жилах тече бурштин
«У наших жилах тече бурштин», – жартують балтійці. Вони вірять, що сонячний камінь – це сльози їхньої богині Юрате. За легендою, вона мала необачність покохати простого рибалку Кастітіса, який щодня приходив закидати сіті в Балтійське море.
Цукровий живопис Китаю: мистецтво з ложки
Квіти і дерева, тварини і птахи, дракони і герої казок – словом, все, що тільки спаде на думку, може тут перетворитися на об’єкт… їстівного мистецтва. Дивовижною технікою малювання гарячим цукром володіють китайські майстри із провінції Сичуань. Картини, виконані практично карамеллю, не можуть бути ні "відредаговані", ні перемальовані наново.
Божественний мугам: музика Азербайджану
Є музика, від якої хочеться жити. Навіть якщо при її звучанні по щоках течуть сльози. Музичний жанр мугам розмовляє зі слухачем на зрозумілій йому мові. Кожен з нас переживав нещасну любов або крах ідеалів. Ці теми стали джерелом натхнення для музикантів азербайджанського напрямку мугам. Про цей унікальний стиль OUTLOOK розповість в матеріалі.
Заклиначі: Як змусити змію танцювати
Магічний танець змії в такт мелодії флейти, часто описаний у східних казках і зображений у фільмах – не просто вигадка, а справжній символ цих країн. У Єгипті, Індії, країнах Африки і деяких інших державах повзучих приручають і влаштовують із цього видовищну забаву. Тут існує професія заклинача змій, котру вважають мало не найдивовижнішою на Землі.
Закрыть
Outlook facebook page