Не тільки чорний. Невідомі факти про Казимира Малевича
Культовий «Чорний квадрат» написано в 4 примірниках. Два зберігаються в Третьяковці, ще один – в пітерському Російському музеї. Четвертий примірник придбав російський «Інкомбанк» у родичів художника 1993 року за 250 тисяч доларів. Картину сім'я нібито знайшла в комірчині, на дні ящика з картоплею. 1998 року, коли банк розорився, «Чорний квадрат» став головною цінністю в розрахунках з кредиторами. На світовому арт-ринку почався ажіотаж, і щоб полотно не вивезли за кордон, в аукціон втрутився російський уряд. 2001 року твір за мільйон доларів придбав власник «Норильського нікелю» олігарх Володимир Потанін. Він передав картину в «Ермітаж».
Фото: kiеv.life
«Прем'єра» першого, найстарішого варіанту «Чорного квадрата», відбулася в 1915 році на «Останній виставці футуристів „0,10“» у Москві. Концептуальна назва розшифровувалася просто – «0» означав кінець мистецтва в його традиційному розумінні, а «10» – перший крок авангардистів у напрямку невідомості. Під цим кроком Малевич і мав на увазі супрематизм. Однак колеги художника по експозиції заборонили йому використовувати це слово – вони не розуміли, що Малевич має на увазі.
Матеріали за темою: Пабло Пікассо: поет для своєї епохи
У супрематизмі вперше в історії мистецтва домінантою було оголошено не зображення, а форму і колір. Багато хто вважає, що Малевичу цією виставкою справді вдалося «поховати» старе. Кажуть, що Пікассо охолов до кубізму саме після того, як побачив «Квадрат».
Фото: dоwn.3zitie.cn
Другий варіант «Чорного квадрата» 1923 року Малевичу довелось написати, бо оригінал на той час став виглядати жахливо. Із поманливої чорноти почала банально лущитись фарба. Так буває, коли картину написано поверх іншої. У бідного Малевича не було чистого полотна, і йому доводилося експериментувати на своїх старих роботах. Пізніше за допомогою спектрального аналізу реставратори відновили "первісну" картину. Нею виявився вписаний у квадрат трикутник червоного кольору.
Матеріали за темою: Квіти по-українському. Катерина Білокур
«Чорний квадрат» створено дрібними ударними мазками в стилі імпресіоністів. Цікаво, що в ході роботи Малевич використовував усі барви палітри, крім чорної. Ба більше – жодна зі сторін «квадрата» не паралельна іншій. Виходить, що «Чорний квадрат» – зовсім не квадрат, і він не чорний. Спочатку назва у шедевра була «Чотирикутник».
Фото: mеdium.cоm
Підпис на полотні Малевич залишив такий: «Я ПОЧАТОК усього». Він стверджував, що пережив щось схоже на екстаз, «бачив на полотні вогненні блискавки». У публічній лекції на закритті виставки «0,10» митець назвав квадрат своїм другим ідеальним «я», «живим царственим немовлям, дитям четвертого виміру і повсталим Христом». Ця робота стала його візитівкою, підписом і манією. За кілька років до смерті майстер спроектував для себе супрематичну труну – з чорними квадратом і трикутником на кришці. Останнім квадратом у житті художника стало підніжжя його улюбленого дуба в селі Немчинівці (100 на 100 см), де, за заповітом, його поховали.
Матеріали за темою: Поцілунки, граффіті, боді-арт. Найдивніші протести світу
Багато хто вважає, що 1930 року під час другого ув'язнення (за «шпигунство на користь Німеччини») Малевич вигадав грановану склянку. Художника начебто «дістала» крихкість казенного посуду, і він вирішив додати «ребер жорсткості». Опинившись на волі, митець, мовляв, поділився своєю ідеєю з автором скульптури «Робітник і колгоспниця» Вірою Мухіною. І разом вони ніби і спроектували цей культовий у СРСР предмет. На жаль, це міф. Перший «гранчак» зійшов з конвеєра лише 1943 року в місті Гусь-Хрустальному. Новоспечена форма допомагала утримати склянку на піддоні тільки-но винайдених посудомийних машин. Таким чином посуд менше бився.
Фото: ccmеrksem.bе
Утім, Казимир Малевич все ж заклав основи радянського дизайну. Ваші бабусі, дідусі та навіть батьки, певно, пам'ятають одеколон «Північний», який випускали до середини 90-х років. Його дизайн 1908 року на прохання знаменитого російського парфумера Брокара розробив художник, бо йому конче були потрібні гроші. Флакон повторював обриси крижаної брили, а кришкою для парфумів слугувала фігура гордовитого білого ведмедя.
Фото: monаh.clаn.su
З картону, гіпсу і дерева Малевич конструював «архітектони» – об'ємні композиції, в яких геометричні фігури «врізалися» одна в одну під прямим кутом. Митець вірив, що саме такою буде архітектура майбутнього. І хоча тоді з нього кепкували, багато вертикальних архітектонів за конфігурацією справді нагадують сучасні хмарочоси. Крім того, вважається, що творіння Малевича використовували при проектуванні головного корпусу МДУ.
Фото: dаvidhannafordmitchell.tumblr.com
Головне фото: wixstаtic.com
