RU  UK  EN
Статьи  >  Напиши  >  Країна, що вміє подобатися: Вірменія

Країна, що вміє подобатися: Вірменія

Олена Расенко побувала у Вірменії і тепер готова поділитися з читачами самобутністю цієї чарівної країни, в якій дійсно хочеться залишитися.

В цю кавказьку країну я їхала сама і до незнайомих людей. Перед мандрівкою родичі та друзі з десяток разів попередили мене про сувору вдачу горців і яскраво змалювали, які труднощі чекають у Вірменії мене, молоду жінку, яка подорожує без товариства. Уже сівши в літак, я подумала, чи не вибігти мені, поки не пізно, і забути про свої плани на Арарат і Севан.

Потім заспокоїлась, поспостерігавши, як у салоні літака ніжно і трепетно велика вірменська родина опікала маленького хлопчика. Стало якось затишно, і я розслабилася.

Що впадає в очі?

На вулицях Єревана велелюдно. Спокійні, розслаблені жителі столиці прогулюються,сидять у кав’ярнях, грають у нарди, п'ють чай і гучно розмовляють по мобільних телефонах. Стільникові компанії нещодавно знизили ціни і зробили зв'язок доступним. Тому народ тільки-но відчув можливості дешевих розмов.

Читайте також: Якщо у тебе 10 доларів і ти в Єревані

Перш ніж завітати до будь-якої кав’ярні, морально підготуйтеся до того, що кава у Вірменії не надто міцна, але неймовірно пересолоджена. Її варять із цукром. Тож офіціанта краще попередити про ваші уподобання.

Трав'яні чаї ж пречудові. Сировину для них збирають у горах і сонячних долинах Кавказу. Місцеві впевнені, що незабаром підкорять світ, напоївши його відварами власного приготування. А тому активно взялися розвивати цю галузь. Найпопулярніша серед місцевих суміш – чебрець, м'ята і липа.8952197461_5afe204bc1_o.jpgФото elevation.maplogs.com

Єреванці люблять моду. А іноді навіть дозволяють їй сідати собі на голову. Лаки, гелі, начіс.. Тут навіть сильна половина людства не нехтує цими засобами. Улюблені кольори взуття у хлопців – червоний і білий. Вірменки ходять переважно на підборах. Молодь здебільшого вдягається надто легко. Навіть у холодну пору носять коротенькі курточки, літні штани, футболки, дівчата – тоненькі сукні, прикриваючи руками сині носи. Чоловіки активно користуються парфумами, тому, проходячи повз чергового єреванця, можна ще довго відчувати шлейф стійкого деревного аромату. Жінки старшого віку віддають перевагу чорному одягу. Самі пояснюють такий вибір кольору численними війнами, які за довгі роки забрали майже в кожній сім'ї когось із родичів.

Читайте також: Що вони їдять: Вірменія

Вірмени відкриті, емоційні і товариські. Однак запрошувати в дім нового знайомого не поспішають. Спершу дещо насторожено промацують розмовою, вдивляються в очі, намагаючись зрозуміти, з якими намірами прийшов гість, і якщо відчувають безпеку, то запропонують ароматної кави або трав'яного чаю з шоколадними цукерками. Усе, щоб підсолодити і задобрити візитера.

Що закарбувати?

Практично вся історична частина столиці збудована з рожевого туфу. Через це Єреван має солодкавий та апетитний вигляд, мов та квітка на верхівці торта.

Я довго блукала його вулицями. Незліченну кількість пам'ятників, вилитих із бронзи, бетону або зібраних із брухту, дбайливо оточують барвисті клумби, водограї, скверики, овочеві крамнички та журнальні кіоски. Конуси церков, напівкруглі арки у східному стилі та дивовижні візерунки на вікнах і тротуарах.shutterstock_1453132895.jpgФото armenia-tour.com

У самісінькому серці міста, на Площі Республіки, танцює в такт мелодій Хачатуряна міський фонтан. Подивитися на нього приходять натовпи туристів.

Багато з них говорять мовою фарсі. Перси тут часті гості й приносять місцевому турбізнесу стабільний дохід. Тут, на півночі від своєї країни, вони можуть трохи розслабитися, випити вина, жінки зняти обов'язкові для іранок хустки і «скуштувати вільного життя».

Якщо ж водограй освіжає недостатньо, варто згадати про озеро Севан – прохолодно там навіть у літню спеку. Це єдина велика водойма у Вірменії, яка водночас є і головним водосховищем країни. Розкинулось воно на висоті 1900 метрів над рівнем моря, в нього впадає 28 річок, а витікає всього одна. Колись його береги були вкриті густим лісом – буком і дубом. Ejmiatsin-Mayr-Ator.jpgФото tufenkianheritage.com

Нині дерев майже немає, зате, як і раніше, сюди прилітають: сірі куріпки, крижні, огари, чайки. А в період перельотів на озері відпочивають пелікани, фламінго, лебеді, баклани.

Там я і зустріла Спартака. Колишній вчитель малювання вже десять років пише Севан. Приходить вранці, ставить поруч термос із чаєм і спостерігає за водою до пізнього вечора. І так день у день. Каже, створив уже тисячі прекрасних пейзажів, але й досі захоплений красою, що навкруги, і так само закоханий у цю гладь.

Попити з художником чаю приходить вісімдесятирічний Арман. Він теж любить озеро і проводить коло нього цілісінький день. Колишній випускник консерваторії, милий, усміхнений дідусь співає для мандрівників різними мовами, не вимагаючи грошей. Упевнений, веселити народ – його покликання, а що добрішим він буде до людей, то більше Творець відміряє йому років.

Чого повчитися?

Цей гірський народ працьовитий. Кожен клаптик землі, який може приносити користь – зорано та засіяно. У селян мозолисті, обвітрені руки. З ранку до вечора вони намагаються вичавити з кам'янистої землі максимум. Для багатьох вона стала єдиним годувальником. У стареньких пенсії невеликі, та й молодь у містечках і селах роками сидить без роботи. Але всі впевнені, що це тимчасово.shutterstock_1442321309.jpg
Фото armenia-tour.com

Простягати руку допомоги своїм – давня добра традиція. Чимало представників цієї нації живе закордоном, всього три мільйони – на землі предків. Кожен вірменин, який більш-менш стоїть на ногах, вважає своїм обов'язком допомогти рідній державі. Так, нещодавно місцеві школи попросили підтримки. Їм були потрібні дошки, парти, ремонт. Тож за півроку вірменська діаспора зібрала на реконструкцію навчальних закладів близько трьох мільйонів доларів. Переважно робили пожертви анонімно, не претендуючи навіть на елементарне «спасибі». Окрилені щедрістю співвітчизників, єреванці почали збирати гроші на садки, лікарні, музеї та дитячі будинки. Однак добрими вірмени себе не вважають, вони просто знають, що зобов'язані змінити ситуацію в країні на краще і робити це треба всією великою родиною.

Далі буде...

Головне фото horizonguides.com/

Вам это будет интересно:
Синдром Гобі. Загадкова земля Монголії
Коли серед цих каменів починає гуляти вітер, облизуючи верхівки барханів і притискаючи до землі рідкісну рослинність, весь простір довкола наповнюється дивними звуками. Скотарі, що, трапляється, зустрічають ніч в одній із найбільш загадкових пустель Землі, розповідають про бій барабанів, чарівні звуки флейти і голоси, які бубнять щось непевне поміж дюн.
Піша прогулянка Аахеном
Побувати у трьох країнах за один день – реально, якщо ви потрапили в Аахен. Розташоване між Німеччиною, Бельгією і Голландією невелике студентське місто увібрало риси середньовічної культури, що відбилася в його вражаючій архітектурі. Олена Буравцова побувала в цьому місті, яке полонило її серце своїми дивовижними пам’ятниками...
Розкіш по-корейському: королівські палаци Сеула
Південнокорейський Сеул, у 20 столітті стрімко перетворившись зі старовинного міста бідної країни на процвітаючу столицю передової держави, однозначно заслуговує на повагу. Разом з тим пошани варті й муніципальні чиновники та патріоти, котрі зуміли в часи бурхливої індустріалізації зберегти багатющу спадщину минулого – королівські палаци династії Чосон.
Подорожі до китової пащі
Нам, дорослим, іноді таки вдається втілити в життя дитячі фантазії, побачити наяву історії з малечих снів, відтворити те, що здавалося казкою. Ось мріяли ви коли-небудь побувати в пащі у кита? Ніби вас проковтнула величезна рибина і тривалий час ви там жили, роздивлялись, як там у неї всередині, облаштовували свій побут, плавали та пірнали досхочу?
Листівки з Чорногорії
Resale активістка та підприємиця, Мар’яна Буяло із батьком інженером-конструктом Віктором привезли зі спонтанної, але дуже надихаючої поїздки до Чорногорії непересічні враження та сотні фотокарток, якими вони радо поділилися з OUTLOOK, а ми - з вами.
Головне – не загубитися: Найцікавіші ринки Стамбула
Жодне східне місто неможливо собі уявити без великої кількості торгових точок – «купи-продай» у місцевих жителів будь-якого віку і статусу в крові. Навіть той факт, що Стамбул – це наполовину Європа, ніскільки не скасовує «східність» мегаполіса. Щоб ви напевно знали, куди і за чим іти, OUTLOOK, повернувшись зі стамбульських ринків, розповідає про найбільш вражаючі з них.
Departure: Киргизстан
Киргизстан прозвали Швейцарією Середньої Азії. Гори, річки, водоспади, печери, перевали і зелені луки – нітрохи не поступаються за естетикою європейським. Тотальне освоєння території гостями держави тільки починається. І поряд зі стрімким будівництвом готелів, для проживання все ще пропонуються звичайні юрти, які підкреслюють тутешній природний і ментальний колорит.
ВІДЕО. Віфлеєм: абсолютна святість
У це величне для всіх християн православного обряду свято хочему представити вам відео про святі місця Палестини, а саме про місто Віфлеєм.
Пуерто-Ріко: заплив зі світлячками
Коли Христофор Колумб вперше висадився на Пуерто-Ріко 19 листопада 1493 під час своєї другої подорожі до берегів Америки, на острові не було нікого, крім жменьки індіанців, які називали себе таіно. Тепер же туди злітаються туристи практично з усього світла, просто щоб побачити ... бухту Москито!
Не лише в центрі цікаво. Спальні райони світу
Мало який мандрівник під час своїх нетривалих подорожей вибирається кудись далі центру міста, де розташований його готель. Якщо ж «дислокація» – ще й мегаполіс, то такі поїздки відкладають «до кращих часів». А дарма, адже саме у спальних районах можна подивитися на незнайому країну очима її жителів, що куди пізнавальніше за екскурсії «галопом» замками і площами.
На чортовім кружляли колесі…
Крім кількох східноєвропейських країн, круглий металевий атракціон більше ніде не називають «чортовим». Іменоване за прізвищем творця «колесо Ферріса» вперше відкрило панораму Чикаго з 80-метрової висоти 1893 року. Відтоді вертикальний круг з кабінками почав з'являтися мало не в кожному великому місті. OUTLOOK пропонує вам дізнатися про найбільш вражаючі його екземпляри.
Семибарвне диво
Усі пам'ятають дитячу казку про чарівну семибарвну квітку, яка могла здійснювати бажання. Та не всі знають, що вона існує насправді. Утім, це не квітка, адже перебуває в сипучому стані. Мова йде про пісок, яким укрито одне із сіл Маврикії – Шамарель. Його веселкові дюни забарвлено самою природою в сім кольорів, а їхня магія надихає не одного казкаря.
Лігурія: середземноморський рецепт ідеальних міст
Збираючись на Лігурійське узбережжя, не тіште себе думкою, що зможете за декілька днів об’їздити його вздовж і впоперек. Так ви лише роздражните свій мандрівний апетит. Кожним інгредієнтом Лігурії можна тільки ласувати, забуваючи при цьому про існування решти світу. Портове місто Генуя (італ. Genova¬) – основне у регіоні Лігурія.
Departure: Порту
Місто елегантних мостів і заплутаних вуличок, переплетених на карті, ніби навушники, недбало кинуті в кишеню. Місце, яке дало назву цілій країні і алкогольному напою, що збивав з ніг суворих моряків. Головний суперник столиці і гордість Півночі в протистоянні з Півднем. Ми говоримо про Порту – другий після Лісабона діловий і промисловий центр Португалії, а в цілому – один із ключових мегаполісів Південної Європи.
Водні ворота. Вражаючі порти світу
Аеропорти, залізничні вокзали, автобусні станції практично завжди створюються «за примхою Людини». А ось порти і гавані – це вже спільна творчість homo sapiens і природи. Outlook пропонує вашій увазі найгарніші та найоригінальніші з них.
Сентоза – весь Сінгапур в одному острові
Отримати повний набір вражень про країну площею понад 700 квадратних кілометрів усього за кілька днів пішої прогулянки – абсолютно реально. І надздібності на кшталт телепортації чи вміння переміщатися зі швидкістю світла для цього не потрібні. Досить вирушити на острів Сентоза, що належить до Республіки Сінгапур і повністю відображає всі її особливості.
Ми там були: Прага
Прага… Вона, романтична і декадансна, сумна і весела, піднесена і духовна, відбивається у помахах крил відгодованих чайок на Карловому мосту, в дзеркальних калюжах Влтави… Такої думки креативний копірайтер Маша Гольдман, котра якось провела там кілька днів.
Сором’язливий Ганновер
Хто він і який, той невеличкий Ганновер, що продовжує ховатися за спинами своїх популярних серед туристів німецьких братів? Місту неодноразово доводилось змінювати свої вбрання і вигляд, але від кожної пережитої епохи Ганновер зберіг по клаптику, не втративши при цьому своєї індивідуальності й цілісності.
Алфама: Мавританський спадок Лісабона
Сьогодні ми пропонуємо вирушити з нами на прогулянку найстарішим районом Лісабона, котрий ми найчастіше бачимо в кіно і творах масової культури, коли йдеться про португальську столицю. Заснована маврами ще у восьмому столітті Алфама зі своїми вуличками-коридорами, стінами від фортець і затишними площами...
Історія однієї вулиці: Проспект Багдад у Стамбулі.
Якщо весь величний Стамбул – це серце регіональної торгівлі, то одна з його розкішних вулиць – проспект Багдад – безумовно, головна артерія. Опинившись там, навіть заперечуючи шопінг усією душею, вельми складно встояти і не піддатися бажанням усе ж вирушити по крамницях і ринках. Хоча, і крім цього, тут також є що робити.
Закрыть
Outlook facebook page