RU  UK  EN
Статьи  >  Дізнайся  >  Старт Місяцю литовської фотографії MOLPIK!

Старт Місяцю литовської фотографії MOLPIK!

Автор: 22.09.2020 | мистецтво, Литва
Вже у вівторок, 22 вересня, для всіх охочих долучитись до мистецтва фотографії, в Києві відбудуться заходи одразу на 8 локаціях за підтримки Посольства Литовської Республіки в Україні. Вони будуть присвячені становленню Литовської школи фотографії у часи СРСР.

Нова команда Клайпедського осередку Спілки фотографів Литви протягом кількох років вивчала творчість своїх самобутніх авторів, займалася показом та їхньою популяризацією в Литві та інших європейських країнах. І нарешті її побачать у Києві.

У об’єктиви литовських фотографів потрапили мешканці сіл, їхній побут та звичаї. Вони зверталися до теми провінційного життя, як до можливості зберегти основи литовської ідентичності в радянський період. Це могло інтерпретуватися, як спроба протистояння політичній та ідеологічній системі того часу, яка, однак, не вступала з нею у відкриту конфронтацію. У часи СРСР фотографи не могли займатися комерційною діяльністю. Але саме литовські фотографи у 1969 році першими у Радянському Союзі створили своє професійне об’єднання. Таким чином, вони були працевлаштовані й офіційно заробляли фотографією, хоча в інших республіках це було неможливо. Автори Литовської школи фотографії започаткували не тільки унікальний напрямок фотографії, але і певний спосіб сприйняття та уявлення світу, через який ми сьогодні маємо можливість зануритися у минуле й порівняти його з сьогоденням.

Виставки супроводжуватиме паралельна освітня програма, яка охоплюватиме кінопокази, презентації фотокниг, перформанси та низку відкритих лекцій литовських критиків й істориків фотографії.

В рамках заходу відбудуться:

22 вересня – відкриття фестивалю виставкою «Цвітіння повсякденності» о 18:00 у Національному музеї Тараса Шевченка (пров. Тараса Шевченка, 8а), яка триватиме до 25 жовтня. Виставка «Цвітіння повсякденності» представляє два покоління фотографів, а саме класиків литовської фотографії (Антанаса Суткуса, Александраса Маціяускас, Вітаса Луцкуса, Ромуальдаса Ракаускаса, Рімантаса Діхавічюса і Ромуальдаса Пожерскіса) та їх послідовників, які акумулювали стилістичні конструкції, естетику та психологізм своїх вчителів.

22 вересня – відкриття виставки Вітаса Луцкуса «Подорожі. В Тбілісі» у київській галереї «РА» (вул. Богдана Хмельницького, 32). Вітас Луцкус одним з перших виїхав за межі Литви, щоб зняти на плівку життя в інших радянських республіках. Відвідувачі матимуть можливість побачити серію унікальних фотонотаток, яка розповідає про те, як в Грузії починалися часи Перебудови. Луцкус був легендарною постаттю та одним з найзнаковіших документалістів, але за життя його роботи майже ніде не експонувалися, а про персональні виставки марно було і мріяти.. А ще тримав у квартирі живого лева, але про це згодом. Його надбанням стало поєднання документалістики з вигадкою, працювати з двома протилежними жанрами одночасно.

23 вересня – відкриття виставки фотознімків Рімальдаса Вікшрайтіса «Гримаси втомленого села», що розповідають про спільну для Литви і України пострадянську історію, у вільному просторі «Цех» (вул. М. Пимоненко 13, корпус 6а/21, БЦ «Форум»). Його чорно-біла фотосерія, над якою Вікшрайтіс працював протягом 30 років, розповідає про занепад місцевих ферм та традиційне сільське життя під час та після падіння Радянського Союзу.

23 вересня - відеолекція «Гуманізм у литовській фотографії: міжнародні тенденції та відмінні риси» литовського куратора Томаса Пабедінскаса о 17:00 у київській галереї «РА» (вул. Богдана Хмельницького, 32), де мистецтвознавець розповість про загальні риси Литовської школи фотографії, її вписаність у світовий контекст гуманістичної фотографії, спроби протистояння політичній та ідеологічній системі того часу.

24 вересня відкриття виставки Гінтаутаса Трімакаса і фотосерії «Плакати» Гінтараса Зінкевічюса спільно з Агне Нарушіте, де яскраво передане народження естетики «нудьги» в литовській фотографії, в арт-центрі Павла Гудімова «Я Галерея» (вул. Хорива, 49-Б).

24 вересня відеолекція «Реперзентація людини в сучасній литовській фотографії» від куратора та кандидата мистецтвознавства Томаса Пабедінскаса о 17:00 у київській галереї «РА» (вул. Богдана Хмельницького, 32). У рамках відеолекції Томас покаже, як сучасна фотографія показує різні аспекти самоідентифікації у формі дискурсивних знаків. Фотографи, які фіксують навмисні дії, що чинить людина відповідно до певних поведінкових моделей, її особистих речей, приватного простору чи середовища проживання, допомагають наочно побачити, що фотографія не лише репрезентує ідентичність, але й допомагає створювати її як колекцію образів.

25 вересня – показ кураторського проекту Даріуса Вайчекаускаса «Lost Time» о 18:00, присвяченого фотоекспериментам сучасних авторів, у Малій галереї центру «Мистецький Арсенал» (вул.Лаврська 10-12), а о 19:00 у Муніципальній галерея «Лавра» (вулиця Лаврська, 7В) відбудеться перформанс Даріуса Вайчекаускаса «Деконструкція Саші Курмаза».

25 вересня – відкриття фотовиставки з колекціями знімків художника Йонаса Мекаса «Frozen Film Frames», учасника художнього руху Fluxus, в Муніципальній галереї «Лавра» (вулиця Лаврська, 7В). Автор – гуру авангардного кіно, художник, критик, поет, фотограф, який змінив кінокритику, виробництво фільмів та їх показ в 1960-х і 1970-х роках. Він один з найвідоміших литовських митців. Уся богема Нью-Йорку називала його «хрещеним батьком» американського авангардного експериментального кіно.

25 вересня – відкриття фотовиставки ню-фотографій Віолетти Бубеліте «Своє тіло», яка з 1981 року знімала трансформацію тіла у трьох частинах: «З дзеркалом» (1982 р.), «Автопортрет» (1983-1994 рр.) та «Оголені тіла» (1981-2003 рр.) в Муніципальній галереї «Лавра» (вулиця Лаврська, 7В). До уваги відвідувачів також будуть представлені ню-автопортрети Віолети останніх років (2015 – 2019).

26 вересня – відкриття виставки Віргіліуса Шонте «Оголений», який протягом усього життя шукав баланс між власним інтимним світом і світським життям, триватиме до 4 жовтня в галереї The Naked Room (вул. Рейтарська 21). Фотограф у своїх роботах часто підіймав теми екології, субкультур, інклюзії та чоловічого тіла. Все життя конфлікт між інтимним та публічним впливав на фотографічну практику Віргіліуса Шонти, тому йому доводилось жити з виваженим публічним образом та одночасно знімати чоловіче ню.

26 вересня – показ короткометражних фільмів про литовських фотографів (Антанаса Суткуса, Станісловаса Жвіргждаса, Арунаса Балтенаса), серед яких буде представлений фільм «Майстер і Тетяна» про відомого литовського фотографа Вітаса Луцкуса у київському кінотеатрі «Ліра» (вул. Велика Житомирська, 40).

27 вересня кураторська екскурсія Даріуса Вайчекаускаса виставкою «Цвітіння повсякденності», який розповість про започаткування ідеї спільних творчих поглядів українських та литовських фотографів, у Національному музеї Тараса Шевченка (пров. Тараса Шевченка, 8а).

— серія «Burning Slides Аурелії Макніте — серія фото, зачеплених полум'ям зображень з чужих архівів. Тут зображена природа і міські пейзажі перетворюються в абстрактні відблиски паралельних світів.

— серія «Деконструкції» Даріуса Вайчекаускаса, де одним з найбільш помітних елементів є посилання на авторство оригінальної роботи, яка включена в назву кожної. Вказуючи ім'я іншого автора, Даріус використовує роботу останнього як семантичну вісь.

— фотороботи Довіле Дагене представляє фотографії, які створюють враження свідка місця і часу.

— фотороботи Вітаутаса Кумжа концентрує свою увагу на початковому етапі створення фотографії, який здається йому куди цікавішим, ніж рендеринг або постобробка зображень.

— серія «Процес» Валентини Однов’юн представляє фотографії шматків викинутого фотопаперу, які були знайдені в фотолабораторії в’язниці «Патара» в Таллінні. Ця в'язниця використовувалася гестапо, а потім і КДБ.

— серія «Тінь, тіні або складена фотографічна перспектива» Юозапаса Калнюса використовує техніку зйомки без камери, щоб зобразити на згорнутому сріблясто-желатиновому папері тіні впізнаваних об’'єктів.

27 вересня – в арт-центрі Павла Гудімова «Я Галерея» (вул. Хорива, 49-Б) відбудеться презентація резиденції міста Клайпеда для фотографів. Під час зустрічі куратор резиденції Даріус Вайчекаускас розповість про історію створення резиденції. А своїми результатами резиденції поділяться учасники — Андрій Бойко, Станіслав Остроус та Анастасія Леонова.


Вам это будет интересно:
Біле золото Піднебесної. Китайський фарфор
Цивілізація Стародавнього Китаю однією з перших відкрила для себе кераміку. Встановлено, що вже в II тис. до н.е. температура випалу гончарних виробів, знайдених в долині Хуанхе, наближалася до 1200 ° С. На думку ряду дослідників, винахід порцеляни було продиктовано прагненням знайти заміну нефриту та жадеїту.
Посольства відзначили Європейський день мов-2020!
Рада Європи спільно з Європейським Союзом оголосила 2001 рік роком Європейських мов, який став дуже успішним у всіх 45 країнах-учасницях. Цього року посольства, акредитовані в Україні, а також їх культурні центри, організували онлайн та офлайн заходи для всіх охочих долучились до розуміння культури через мову.
Мандалотерапія
Вчора я створила Всесвіт. Узяла трохи гороху, рису, гречки, пшона, зерен чорного, білого перцю і кардамону. Прихопила по жмені кави та анісу. Потім у всього цього з'явився центр. Він розростався, заспокоюючи мої думки. Коли ж останнє зернятко лягло в коло, я знову відчула забуту гармонію, крізь шум машин на проспекті почула птахів...
Рисові поля: Злаки неземної краси
- Чи не хочете покуштувати рису? - таким питанням зустрічають гостей в Китаї. А якщо господарі виявляться ще і фермерами, вони можуть запросити вас на незвичайну екскурсію і покажуть шедевр природного мистецтва. Рис, який ми часто вживаємо в їжу, не замислюючись про його естетику, в момент вирощування нагадує ковдру, виткану з різнокольорових клаптиків...
Брегенц. До театру у смокінгу і на катамарані
Спеціально для тих, хто вважає театр і оперну музику пережитками минулого, ми розповімо про дивовижний австрійський театр, де традиційне мистецтво поєднується з технічними та інженерними новинками, а ще з неперевершеним краєвидом Альп.
Крок за межу: магічне мистецтво уїчолі
Сліпучі сполохи давнього знання в різнобарвних переливах бісеру і пряжі на мозаїках індіанців уїчолі спрямовують фантазію у безкінечну подорож гілками світового древа. Духовні образи набувають плоті у вигадливих орнаментах, що супроводжують селянина-мексиканця на всіх етапах життєвого шляху.
Ілюзії Сикстинської капели
Понад півтисячі років тому, 1 листопада, перед очима захоплених римлян вперше постала Сикстинська капела. За цей час народжувалися і помирали як самі майстри розпису, так і цілі напрямки в образотворчому мистецтві, а на капелу, так само відкривши роти від захвату, споглядають уже наші з вами сучасники.
Дипломатія в умовах карантину. Новопризначені посли п'яти держав вручили вірчі грамоти
Вчора, 30 липня, відбулись церемонії вручення вірчих грамот Президенту України Володимиру Зеленському послами Данії, Афганістану, Литви, Чорногорії та Саудівської Аравії
"Танцюючі фарби" чи турецьке малювання на воді - ебру
Вода – стихія примхлива і хистка. Будь-яке порушення її спокою змушує водний глянець змінюватися. Важко уявити собі, що воду можна використовувати як полотно, створюючи неповторні малюнки різнокольоровими фарбами: одна рідина лягає на поверхню іншої, народжуючи смислові сюжети…
Усе велике починається з малого: Арт-проекти ентузіастів
Багато місць, відомих сьогодні на весь світ, було створено купкою ентузіастів без грошей і сторонньої допомоги. Ці люди жили ідеями і робили все, щоб втілити їх у реальність. Офіційною датою появи стріт-арту вважається 1942 рік, розпал Другої світової війни. Саме тоді один креативний працівник детройтської фабрики на прізвище Кілрой почав писати фразу «Kilroy was here»
Мистецтво Патрика Кабрала: папір як символ крихкості світу
Незалежний художник родом із Філіппін Патрик Кабрал завойовує світ своїми незвичними арт-роботами. Його творіння – це новаторство, що поєднує в собі вікові традиціїкаліграфії й суперсучасні 3D-технології. Його мистецтво - спосіб змінити світ на краще як за допомогою естетики, так і шляхом виконання соціальної місії.
Посольство Угорщини в Україні відкрило виставку «ЛЕНЕРДЖІ-кращі фото природи»
1 липня за сприяння та участі Спілки фотографів природи Угорщини NaturArt, Міністерства зовнішньої економіки і закордонних справ Угорщини відбулося урочисте відкриття виставки «ЛЕНЕРДЖІ-кращі фото природи» в Центрі Української Культури та Мистецтва.
Тіні в раю: Як сучасне мистецтво дивує любителів оригінального
Грань між тінню і світлом така ж контрастна, як між сном і дійсністю. Тому художники використовують обидві речі, щоб досягти балансу в картині. Пейзажі, портрети, натюрморти… ніщо не обходиться без боротьби протилежностей. Утім, є особливо хитрі майстри своєї справи, котрим світло не потрібне. Достатньо самої тіні.
Мурали: новий підхід до старого мистецтва
Сучасні міста вже неможливо уявити без муралів – масштабного за своїм розміром живопису, що прикрашає будівлі. Ми не лише зібрали у своїй колекції найбільш яскраві роботи з усіх куточків планети, але й намагалися дізнатися якомога більше про сам цей напрямок мистецтва.
Перфекціонізм – справа ювелірна
Сумні очі старого за вікном уважно стежили за революційною пожежею, яка охопила Петроград. Вогонь поширився на справу всього його життя – гордовита чотириповерхова будівля задихалася від крикливих комісарів і матросів, присутність яких здавалась грубим жартом після попередніх відвідувачів.
Зроблено у Швеції: далекарлійська конячка
Відтоді, як крилаті коні валькірій назавжди поскакали до Вальхалли, на сторожі традицій вікінгів стоїть далекарлійська конячка – розписна народна іграшка, вперше згадана в літописі XVII століття. Далекарлійський коник є талісманом нетуристичної Швеції, рятуючи від забуття старовинні перекази і вірування.
Фаду: ніжність і глибина португальських романсів
Дванадцятиструнна гітара, напівтемрява португальських ночей, свічки і пронизливий голос ... Драматичні мотиви романсу фаду розповідають про нерозділене кохання. Йому не судилося збутись, але це не заважає почуттям втілюватися в зворушливі звуки португальських романсів.
Великі криві Фріденсрайха Гундертвассера
Він вигадав своє ім’я, щоб не бути схожим ні на кого іншого. Бунт його індивідуальності став основою для величезної творчої спадщини, а архітектура – продемонструвала можливість поєднувати екологічність і сучасні технології.
Прибалтика музейна
Прибалтика – гарне місце для недорогого туризму в Європі. Вона відома, крім усього, і своєю мінливою погодою. Води і вітри Балтики дають про себе знати несподіваними опадами, та це не привід сидіти в номері: довкола безліч дивовижних музеїв, а об’їхати всі три країни за кілька днів не така вже й велика проблема.
Золото Балтики: у їхніх жилах тече бурштин
«У наших жилах тече бурштин», – жартують балтійці. Вони вірять, що сонячний камінь – це сльози їхньої богині Юрате. За легендою, вона мала необачність покохати простого рибалку Кастітіса, який щодня приходив закидати сіті в Балтійське море.
Закрыть
Outlook facebook page