RU  UK  EN
Статьи  >  Відвідай  >  Камбоджа: поліція на плаву, дельфіни в ріках та Ангкор-Ват

Камбоджа: поліція на плаву, дельфіни в ріках та Ангкор-Ват

Королівство Камбоджа – саме так звучить сьогодні офіційна назва країни на південному сході Азії (півострів Індокитай). І вона чудова туристична альтернатива іншому, більш прославленому азіатському королівству – Таїланду. Тут краще. Хоча б тому, що це не мейнстрім. Щоправда, королівство це не зовсім казкове, хоч і дуже цікаве…

Камбоджа, як її прийнято у нас називати, часто змінювала свої імена – Кхмерська Республіка, Демократична Кампучія, Народна Республіка Кампучія. Останнє звучить, до речі, дуже мило і дещо чарівливо. Але чар у тривалій історії цієї неймовірно красивої країни (виникла вона ще у VIIIстолітті) мало. Вона пережила безліч колонізаторських завоювань, терор, геноциди і громадянську війну. Та не будемо про сумне, зараз Камбоджу можна назвати навіть процвітаючою – здається, така її доля. Адже тут така природа, що просто божеволієш від захвату!Cambodia-Siem-Reap-The-village-on-the-water.-Tonle-sap-lake-shutterstock_138761240-1920.jpgФото insiderjourneys.com.au

Природа могла б бути головною пам’яткою цього азіатського королівства. Без найменшого перебільшення – унікальне зосередження флори і фауни. Якщо пройтись по енциклопедичним даним, то цифри вражають: 536 видів птахів, 240 видів рептилій, 212 видів ссавців і понад 800 видів прісноводної риби. А навіть у звичайних річках тут можна зустріти дельфінів. Потрапити в камбоджійські джунглі – значить побачити на одному квадратному метрі 300 видів рослин. Щоправда, Камбоджа зараз страждає від винищення лісів, причому в колосальних масштабах. У порівнянні ще з минулим століттям вони знищені на 40 відсотків.

Кхмерський алфавіт внесено в Книгу рекордів Гіннеса – він найдовший у світі.

Найбільша гордість Камбоджі – Ангкор-Ват. Саме цей храмовий комплекс вінчає національний прапор королівства, до речі, єдиний у світі, на котрому зображено будівлю… Храм Ангкор-Ват – найбільша релігійна споруда на світі. Варто приїхати в Камбоджу, щоб побачити це грандіозне архітектурне творіння завдовжки 1500 метрів і завширшки 1270. Воно розташоване в самому центрі країни. Дивно те, що це індуїстський храм, що прославляє бога Вішну, адже 95 відсотків населення Камбоджі сповідують буддизм.Фото dokonline.com

До речі, саме тут знімалась Анджеліна Джолі, зображаючи Лару Крофт – розкрадачку гробниць. Після цього вона всиновила місцеву дитину.

Красивими буддійськими храмами і скульптурами сповнена вся Камбоджа. Сховані в глибині джунглів стародавні будівлі вінчають головні площі міст і дуже цікаві хоча б з естетичної точки зору.

Читайте також: Замість візка - човен: знамениті плавучі ринки

Є, на жаль, у країни кхмерів і зовсім не кумедні рекорди. Кривава війна з В’єтнамом, французька колонізація, окупація Японії і мало не 50-літня громадянська війна після набуття незалежності 1952 року… Загалом активні бомбардування з усіх боків- і дотепер Камбоджу вважають найбільш замінованою країною світу: тут було розкидано мільйони мін. Такий факт неабияк відлякуватиме звичайного туриста, але не бійтесь: небезпеки у звичайному житті це не несе: просто не варто ходити в джунглях не протоптаними стежками.

У Камбоджі легко заблукати в містах і селах, адже тут не прийнято давати вулицям імена – їх просто нумерують, і то у порядку забудови без певної логіки; а будинки взагалі в рідкісних випадках отримують номери…Sites-near-Raffles-Hotel-Le-Royal-Cambodia.jpgФото thehealthyholidaycompany.co.uk

Ризикуєте тут відчути себе старим, навіть якщо Європі вас приймуть за того, кому не продають алкоголь. На спекотних вулицях Камбоджі ви побачите тільки молодь. Так, люди до 30 років (!) – це більш ніж 70 відсотків всього населення. А все тому, що народжуваність в наш час тут значно перевищує смертність – у цілих 3 рази. Сьогодні населення Камбоджі – понад 15 мільйонів людей. Але ще півстоліття тому воно становило всього лиш 3,5 мільйона в силу знову ж таки масштабних трагічних конфліктів.

У Камбоджі таке поняття, як дрейфуюче життя, можна сприймати у прямому сенсі слова. Плавуча школа, поліклініка, відділення поліції і, безумовно, храм на воді. На озері Толенсап – десятки плавучих сіл. І це чарівне видовище. Так, уявляєте, сотні людей живуть у таких будинках, діти дістаються до школи на тазиках і плотах, і ринкова торгівля відбувається, сказати б, із човна в човен. А чисельність населення деяких із таких сіл більша, ніж у багатьох звичайних. Село-рекордсмен може похизуватися п’ятьма з половиною тисячами людей. Не всі, звісно, живуть у човнах. Деякі хатини міцно тримаються на воді завдяки довгим палям, котрі зовсім не видно в «мокрий сезон» – період злив. Дивовижно, як їх не затоплює. Адже про якийсь благоустрій тут говорити не доводиться. У багатьох будинках немає навіть ліжок, що там казати про гарантії безпеки. Зате у багатьох є телевізори, магнітофони і супутникові антени. Та й і взагалі не думайте, що камбоджійці відстали від життя. Хай замість авто вони користуються човнами, зате говорять по мобільному телефону. А лежати на веранді такого дому – просто чудове задоволення. Жахає тут переважно тільки одне – у воді озера місцеві і перуть, і посуд миють, і скидають у неї всі нечистоти, і водночас п’ють із неї воду. Так, тривалість життя в Камбоджі зовсім невелика, середня – 60 років. Зате освіта на високому рівні на високому рівні: звичайна справа зустріти кхмера, котрий вільно говорить англійською і французькою мовами.buddhist-monk-angkor-wat-cambodia-CAMBODIANOW0718.jpgФото departures.com

Варто зауважити: озеро Толенсан саме по собі унікальне. У нього впадає однойменна ріка, але тільки півроку – під час літнього повноводдя. Коли сезон дощів закінчується, річка розвертається і несе свої води у басейн Меконгу. Цій події присвячене свято Боні Ом Тек. Цей водний фестиваль відбувається під час повного місяця листопада шляхом проведення народних перегонів веслувальників.

А ви вже поїли рис? Це вітання по-камбоджійськи. Відповідати на нього слід не інакше, як: «Так, дякую. А ви?» Рис - основна місцева їжа. Більше того, вирощування рису вважають найбільш престижним видом діяльності в країні, а будь-яка робота, пов’язана з нею, оплачується вище за будь-яку іншу. До слова про національну кухню – її основу становлять також креветки, кокосові горіхи, ананаси і перець чилі. Тут не так гостро, як у Таїланді, але все-таки будьте обережні.

Із екзотичного – шашлики зі змій та скорпіонів на нічних ринках. Уранці варто скуштувати чудові круасани і каву – спадок французької колонії. Особливий делікатес по святах – смажені павуки. А національний фрукт – дуріан. Камбоджійці пишаються місцевими фруктами: вважається, що вони набагато смачніші за таїландські аналоги.Image1-70.jpgФото exclusives.webjet.com.au

Національна валюта Камбоджі – рієль, і він не ділиться на монети. Хоча у всіх містах тамтешні жителі воліють за товари і послуги отримувати від вас долари. І це стосується не лише таксистів чи ринкових торговців: вхід у музеї і парки і прас меню ресторанів – у доларах. Тільки у віддалених камбоджійських селах зеленому не порадіють. Курс національної валюти тут на подив стабільний – протягом останніх 15 років незмінно за 4 тисячі камбоджійських рієлів можна купити 1 американський долар. І, до речі, як у більшості спекотних країн, тут неодмінно варто торгуватися. Скажімо, тук-тукери (місцеві таксисти) просто «атакують» туристів – пропозиція значно перевищує попит у послугах. Але неодмінно вам спочатку запропонують потрійну, а то й вищу ціну. Сміливо торгуйтеся до ціни в 1 долар за поїздку. Ще вигідно найняти тук-тукера в особисті водії на цілий день – це буде коштувати приблизно 12-15 доларів.

Головне фото incomartour.com.ua

Вам это будет интересно:
Історія однієї вулиці: Проспект Багдад у Стамбулі.
Якщо весь величний Стамбул – це серце регіональної торгівлі, то одна з його розкішних вулиць – проспект Багдад – безумовно, головна артерія. Опинившись там, навіть заперечуючи шопінг усією душею, вельми складно встояти і не піддатися бажанням усе ж вирушити по крамницях і ринках. Хоча, і крім цього, тут також є що робити.
ВІДЕО: Старенька Братислава
Не поділитися з нашими улюбленими читачами враженнями після відвідин Братислави OUTLOOK не може. Площа Братислави всього 368 квадратиних кілометри (для порівняння: Київ - 839 кілометрів квадратних), а до 1936 року між Віднем та Братиславою курсував трамвай, який сполучав два неймовірно чудових міста. Детальніше - дивіться у відео.
Транспорт світу: Вертикальний Лісабон
Лісабон – це не тільки одне з найгарніших і старовинних міст Європи, але й не надто легкий для життя і будівництва простір, якщо говорити про рельєф місцевості. Португальський мегаполіс розкинувся на семи густозаселених пагорбах. Саме тому його візитівкою вважаються три фунікулери та ліфт...
Гадамес: Квітучий оазис найвідомішої пустелі
П’ятдесятиградусна Сахара – одне з найвідоміших місць на планеті, більша частина якого абсолютно не придатна для життя. Утім, сьогодні ми вирушимо саме в її піски, щоб побачити неймовірне місто Гадамес, чиї жителі тисячоліттями виживають серед тутешньої спеки і надають усім, хто цього потребує, такий необхідний притулок.
Скульптури Ватикану: історія та філософія
«Маленька країна, одначе з великою місією» – саме під таким девізом 11 лютого 1929 Латеранськими угодами між Італією і Святим Престолом Ватикан був визнаний суверенною територією. Цей пакт відчинив двері перед цікавими, які сторіччями обмінювалися плітками про те, «що ж зберігають замки Ватикану?»
Бельгія очима Марини Орлової: Як живуть бельгійці
Марина Орлова – проектний менеджер у культурно-громадській організації. На одному з міжнародних проектів вона зустріла своє кохання – Віма, хлопця з Бельгії. Поїхати в його країну їй вдалося тільки тоді, коли Україна отримала безвіз і саме про те, як живуть бельгійці, що вони їдять на сніданок і як у них заведено відпочивати, Марина розповіла OUTLOOK.
Departure: Мальдіви
Подивитися на визначні пам’ятки країни, а не готелів, і наблизитися до життя мальдівців, а не сусідів по номеру, пропонує одна з найменших столиць – Мале. Перша асоціація, яка виникає при згадці Мальдів, – це щось блакитно-пасторальне. Морська гладь і невтомне сліпуче сонце, від якого хочеться закопатися в теплий розніжений пісок...
Нормандія очима Корнія Грицюка: батьківщина парасольок і субмарин.
Корній Грицюк продовжує ділитися враженнями від французької Нормандії. У попередньому матеріалі він розповідав про свій вояж до Довіля. Тепер на черзі Шербург, або Шербур-Октевіль. Подвійна назва міста з'явилася на початку 2000-х, коли Шербург злився з Октевілем.
Габон. Ласкаво просимо!
Жили-були на західному узбережжі Африки пігмеї. Нікого не чіпали. Коли були голодні, полювали і збирали горіхи з бананами. Потім прийшли мпонгве і фангі. Пізніше припливли португальці і назвали ці землі Габоном. Французи, котрі з’явилися слідом, оголосили їх своєю колонією, і лише в середині минулого століття, коли пігмеїв лишилося вкрай мало, Габон отримав незалежність від іноземців.
Відчайдушний футуризм: Японія. Частина 3. "Дух самурая"
Якщо вірити кінематографу, то типовий самурай постає перед нами як суворий, мовчазний і навіть трохи відлюдний воїн. Але цей образ усе ж ніяк не збігається з дійсністю... Олена Расенко пропонує вам переконатися в цьому, зустрівшись зі справжнім самураєм і навіть завітавши до бару, де збираються камікадзе.
Країна, що вміє подобатися: Вірменія. Частина 2
Олена Расенко побувала у Вірменії і тепер готова поділитися з читачами самобутністю цієї чарівної країни, в якій дійсно хочеться залишитися.
Нормандія очима Корнія Грицюка: яблука, молоко та океан
Для багатьох туристів Франція – це в основному Париж із довжелезною чергою на Ейфелеву вежу, Лувр та околиці з їхнім королівським шиком або курорти Середземного моря. А ось Корній Грицюк, мандруючи цією країною, вирішив податися на північ – у Нормандію! Для наших читачів він підготував цикл подорожніх нотаток про поїздку до Атлантичного океану...
Індійське село Кодхіні: таємниця близнюків, котру ніхто не розгадав
У світі є незвичайне місце, де народжується найбільше близнюків. Хоча на перший погляд це схоже на містичний збіг, статистика змушує вірити в чудеса. Індійський штат Керала може похвалитися селом, де відбуваються незвичайні речі. Кодхіні – те саме місце, де близнюків більше, ніж у будь-якій іншій точці світу. І цьому немає майже жодних пояснень.
Відчайдушний футуризм: Японія. Частина 2 “Рибний день”
Уявити японця, який не їсть риби, так само важко, як і шотландця, який не п'є віскі. Олена Расенко розповість про унікальне місце, де нащадки самураїв купують морські делікатеси до столу.
Інчхон: корейське місто майбутнього
Інчхон вважають морськими і повітряними «воротами» Південної Кореї через наявність тут одного з найбільших морських портів країни і найкрупнішого в регіоні аеропорту. Місто стрімко розвивається – буквально за сто років воно пройшло шлях від скромного портового поселення до ультрасучасного промислового і туристичного центру.
Британська глибинка: У пошуках таємниць Альбіону
Зелені схили, порослі вересовими кущами, безлюдні приміські дороги, вузькі вулички з маленькими котеджами і садами, що п’янять своїми пахощами, – здається, що британські сільця не підкоряються плинові часу. Немов завмерлі картини героїчного фентезі, всі вони мають свою історію і готові розповісти про великі битви, хоробрих воїнів і легендарні артефакти.
Країна, що вміє подобатися: Вірменія
Олена Расенко побувала у Вірменії і тепер готова поділитися з читачами самобутністю цієї чарівної країни, в якій дійсно хочеться залишитися.
Історія однієї вулиці: Шпігельгассе
Шпігельгассе, що у перекладі з німецької означає «Дзеркальна вулиця» чи «Дзеркальний провулок» – це зовсім не найбільша і не найголовніша вулиця в Цюриху. Навіть зовсім навпаки – вона феноменально коротка і вузька, але розташована в затишних куточках міста так, що навіть рідкісний турист зможе її відшукати.
Відчайдушний футуризм: Японія. Частина 1
Олена Расенко, повернувшись з Японії, розпочинає спеціальний цикл матеріалів про цю країну. Попередження для особливо вразливих: обережно! Після прочитання розвивається гостре бажання зірватися, купити авіаквиток в таку чудову і чарівну країну висхідного сонця!
Еквадор: Бути індіанцем
Олена Расенко відвідала Еквадор і за час поїздки встигла не тільки зібрати для редакції безліч матеріалу, але й познайомитися з місцевими і навіть втратити свідомість...Один з відомих курортів Еквадору – Баньос. Маленьке, затишне містечко в кількох годинах їзди від столиці. Воно займає вузьку долину на висоті двох тисяч метрів над рівнем моря і з усіх боків оточене горами.
Закрыть
Outlook facebook page