RU  UK  EN
Статьи  >  Відвідай  >  Камбоджа: поліція на плаву, дельфіни в ріках та Ангкор-Ват

Камбоджа: поліція на плаву, дельфіни в ріках та Ангкор-Ват

Королівство Камбоджа – саме так звучить сьогодні офіційна назва країни на південному сході Азії (півострів Індокитай). І вона чудова туристична альтернатива іншому, більш прославленому азіатському королівству – Таїланду. Тут краще. Хоча б тому, що це не мейнстрім. Щоправда, королівство це не зовсім казкове, хоч і дуже цікаве…

Камбоджа, як її прийнято у нас називати, часто змінювала свої імена – Кхмерська Республіка, Демократична Кампучія, Народна Республіка Кампучія. Останнє звучить, до речі, дуже мило і дещо чарівливо. Але чар у тривалій історії цієї неймовірно красивої країни (виникла вона ще у VIIIстолітті) мало. Вона пережила безліч колонізаторських завоювань, терор, геноциди і громадянську війну. Та не будемо про сумне, зараз Камбоджу можна назвати навіть процвітаючою – здається, така її доля. Адже тут така природа, що просто божеволієш від захвату!Cambodia-Siem-Reap-The-village-on-the-water.-Tonle-sap-lake-shutterstock_138761240-1920.jpgФото insiderjourneys.com.au

Природа могла б бути головною пам’яткою цього азіатського королівства. Без найменшого перебільшення – унікальне зосередження флори і фауни. Якщо пройтись по енциклопедичним даним, то цифри вражають: 536 видів птахів, 240 видів рептилій, 212 видів ссавців і понад 800 видів прісноводної риби. А навіть у звичайних річках тут можна зустріти дельфінів. Потрапити в камбоджійські джунглі – значить побачити на одному квадратному метрі 300 видів рослин. Щоправда, Камбоджа зараз страждає від винищення лісів, причому в колосальних масштабах. У порівнянні ще з минулим століттям вони знищені на 40 відсотків.

Кхмерський алфавіт внесено в Книгу рекордів Гіннеса – він найдовший у світі.

Найбільша гордість Камбоджі – Ангкор-Ват. Саме цей храмовий комплекс вінчає національний прапор королівства, до речі, єдиний у світі, на котрому зображено будівлю… Храм Ангкор-Ват – найбільша релігійна споруда на світі. Варто приїхати в Камбоджу, щоб побачити це грандіозне архітектурне творіння завдовжки 1500 метрів і завширшки 1270. Воно розташоване в самому центрі країни. Дивно те, що це індуїстський храм, що прославляє бога Вішну, адже 95 відсотків населення Камбоджі сповідують буддизм.Фото dokonline.com

До речі, саме тут знімалась Анджеліна Джолі, зображаючи Лару Крофт – розкрадачку гробниць. Після цього вона всиновила місцеву дитину.

Красивими буддійськими храмами і скульптурами сповнена вся Камбоджа. Сховані в глибині джунглів стародавні будівлі вінчають головні площі міст і дуже цікаві хоча б з естетичної точки зору.

Читайте також: Замість візка - човен: знамениті плавучі ринки

Є, на жаль, у країни кхмерів і зовсім не кумедні рекорди. Кривава війна з В’єтнамом, французька колонізація, окупація Японії і мало не 50-літня громадянська війна після набуття незалежності 1952 року… Загалом активні бомбардування з усіх боків- і дотепер Камбоджу вважають найбільш замінованою країною світу: тут було розкидано мільйони мін. Такий факт неабияк відлякуватиме звичайного туриста, але не бійтесь: небезпеки у звичайному житті це не несе: просто не варто ходити в джунглях не протоптаними стежками.

У Камбоджі легко заблукати в містах і селах, адже тут не прийнято давати вулицям імена – їх просто нумерують, і то у порядку забудови без певної логіки; а будинки взагалі в рідкісних випадках отримують номери…Sites-near-Raffles-Hotel-Le-Royal-Cambodia.jpgФото thehealthyholidaycompany.co.uk

Ризикуєте тут відчути себе старим, навіть якщо Європі вас приймуть за того, кому не продають алкоголь. На спекотних вулицях Камбоджі ви побачите тільки молодь. Так, люди до 30 років (!) – це більш ніж 70 відсотків всього населення. А все тому, що народжуваність в наш час тут значно перевищує смертність – у цілих 3 рази. Сьогодні населення Камбоджі – понад 15 мільйонів людей. Але ще півстоліття тому воно становило всього лиш 3,5 мільйона в силу знову ж таки масштабних трагічних конфліктів.

У Камбоджі таке поняття, як дрейфуюче життя, можна сприймати у прямому сенсі слова. Плавуча школа, поліклініка, відділення поліції і, безумовно, храм на воді. На озері Толенсап – десятки плавучих сіл. І це чарівне видовище. Так, уявляєте, сотні людей живуть у таких будинках, діти дістаються до школи на тазиках і плотах, і ринкова торгівля відбувається, сказати б, із човна в човен. А чисельність населення деяких із таких сіл більша, ніж у багатьох звичайних. Село-рекордсмен може похизуватися п’ятьма з половиною тисячами людей. Не всі, звісно, живуть у човнах. Деякі хатини міцно тримаються на воді завдяки довгим палям, котрі зовсім не видно в «мокрий сезон» – період злив. Дивовижно, як їх не затоплює. Адже про якийсь благоустрій тут говорити не доводиться. У багатьох будинках немає навіть ліжок, що там казати про гарантії безпеки. Зате у багатьох є телевізори, магнітофони і супутникові антени. Та й і взагалі не думайте, що камбоджійці відстали від життя. Хай замість авто вони користуються човнами, зате говорять по мобільному телефону. А лежати на веранді такого дому – просто чудове задоволення. Жахає тут переважно тільки одне – у воді озера місцеві і перуть, і посуд миють, і скидають у неї всі нечистоти, і водночас п’ють із неї воду. Так, тривалість життя в Камбоджі зовсім невелика, середня – 60 років. Зате освіта на високому рівні на високому рівні: звичайна справа зустріти кхмера, котрий вільно говорить англійською і французькою мовами.buddhist-monk-angkor-wat-cambodia-CAMBODIANOW0718.jpgФото departures.com

Варто зауважити: озеро Толенсан саме по собі унікальне. У нього впадає однойменна ріка, але тільки півроку – під час літнього повноводдя. Коли сезон дощів закінчується, річка розвертається і несе свої води у басейн Меконгу. Цій події присвячене свято Боні Ом Тек. Цей водний фестиваль відбувається під час повного місяця листопада шляхом проведення народних перегонів веслувальників.

А ви вже поїли рис? Це вітання по-камбоджійськи. Відповідати на нього слід не інакше, як: «Так, дякую. А ви?» Рис - основна місцева їжа. Більше того, вирощування рису вважають найбільш престижним видом діяльності в країні, а будь-яка робота, пов’язана з нею, оплачується вище за будь-яку іншу. До слова про національну кухню – її основу становлять також креветки, кокосові горіхи, ананаси і перець чилі. Тут не так гостро, як у Таїланді, але все-таки будьте обережні.

Із екзотичного – шашлики зі змій та скорпіонів на нічних ринках. Уранці варто скуштувати чудові круасани і каву – спадок французької колонії. Особливий делікатес по святах – смажені павуки. А національний фрукт – дуріан. Камбоджійці пишаються місцевими фруктами: вважається, що вони набагато смачніші за таїландські аналоги.Image1-70.jpgФото exclusives.webjet.com.au

Національна валюта Камбоджі – рієль, і він не ділиться на монети. Хоча у всіх містах тамтешні жителі воліють за товари і послуги отримувати від вас долари. І це стосується не лише таксистів чи ринкових торговців: вхід у музеї і парки і прас меню ресторанів – у доларах. Тільки у віддалених камбоджійських селах зеленому не порадіють. Курс національної валюти тут на подив стабільний – протягом останніх 15 років незмінно за 4 тисячі камбоджійських рієлів можна купити 1 американський долар. І, до речі, як у більшості спекотних країн, тут неодмінно варто торгуватися. Скажімо, тук-тукери (місцеві таксисти) просто «атакують» туристів – пропозиція значно перевищує попит у послугах. Але неодмінно вам спочатку запропонують потрійну, а то й вищу ціну. Сміливо торгуйтеся до ціни в 1 долар за поїздку. Ще вигідно найняти тук-тукера в особисті водії на цілий день – це буде коштувати приблизно 12-15 доларів.

Головне фото incomartour.com.ua

Вам это будет интересно:
Австралійський едем – острів Кенгуру
Грізні хвилі то підіймаються, немов воїни на чатах, то розбиваються об скелястий берег і, складаючи зброю і покірно відступаючи, розсипаються у піну. Вітер вільно гуляє поміж лавандових полів, а евкаліптові діброви ховають у своїх заростях сонних коал. От-от сутінки накриють усе живе темним ковшем, і нічне життя похапцем розправить свої крила. Це не видуманий світ казкових переказів, а повсякденне життя острова Кенгуру.
Сен-Тропе – місто, що зійшло з екрана
В елітних колах про Сен-Тропе вперше заговорили, коли наприкінці XIX століття сюди навідався Гі де Мопассан. Французький письменник, знаменитий своїм безоціночним реалізмом, розповідав про затишну красу Сен-Тропе, пригадуючи про «луску сардин, що виблискує на сонці подібно до перлин»…
За водними процедурами – в пустелю!
Місто, де Олександру Македонському передрекли завоювання світу. Місто, куди навідувалася Клеопатра щоб поплескатися в теплих цілющих джерелах. Місто, яке сьогодні складно відшукати на карті без хорошої оптики. Сіва. У самому серці Сахари, в 560 кілометрах від Каїра чекає на «свого» допитливого відвідувача невелике поселення з незмірно великою історією.
Departure: Роттердам
Портове покликання Роттердама зробило його «найбільш неголландським містом країни». Саме тут керує єдиний в Нідерландах мер-мусульманин, розташовується найбільша карибська діаспора і навіть є власний Чайна-таун. Корінних жителів і приїжджих у місті практично порівну. Та якщо озирнутися назад, скажімо, століть на сім...
Що подивитися в азіатській частині Стамбула?
Судячи з відгуків більшості туристів, котрі відвідали Стамбул, багато з них так і не зібралися досхочу погуляти азіатською частиною головного турецького мегаполіса. Максимум, що вони бачили – аеропорт Сабіха і причали, куди можна як на атракціон приплисти з Європи, попутно нагодувавши чайок хлібом.
ВІДЕО: Ванільне, фісташкове... орхідейне
За сприяння Посольства Сирійсько-Арабської Республіки в Україні ми відвідали Дамаск і побували у незвичайному місці. Дивіться! Якщо Ви все ще думаєте, що улюбле багатьма - морозиво, можна приготувати тільки з молока або фруктового соку - то це не зовсім вірно. Дивіться відеоролик та дізнавайтесь з чого ще роблять "охолоджуїчі ласощі"!
Таксі по-венеційському: гондоли
Мабуть, на планеті немає людини, яка би хоч краєчком вуха не чула про дивовижне італійське місто на воді. Венеція з її неповторною архітектурою, фантастичними пейзажами і власною атмосферою вже багато століть вабить людей з усіх куточків світу. І щоб відчути її на повну й побачити під несподіваним кутом, треба неодмінно поплавати на легендарних гондолах...
Гвінея-Бісау. Дорога втеча від цивілізації
Відпочивальники поділяються на два типи: «тепличні» й екстремальні. Перші ні за що не проміняють затишні готелі й пасивне лежання на пляжі. Другі ж замість остогидлого all inclusive і люксових номерів нададуть перевагу навіть хижці. Саме такі умови вам запропонує Гвінея-Бісау.
Гетто світу: Бедфорд: англійська глибинка з італійським присмаком
Сьогодні розповіддю про одне з найбільш дивовижних поєднань, яке тільки можна уявити, таких несхожих одне на одного народів – італійців та англійців – ми продовжуємо нашу рубрику, присвячену етнічним гетто світу. Приготуйтеся вирушити разом з нами в холодний і дощовий Бедфорд, де ми зануримося в теплу середземноморську атмосферу.
Чан-чан. Перуанське місто з глини
Бувалі мандрівники розповідають, що розглядати руїни стародавніх поселень в Андах можна місяцями, переїжджаючи з одного регіону в інший. Особливо багате на археологічні комплекси західне узбережжя південного континенту. Декотрі з них, приміром, Мачу-Пікчу, давно стали популярними серед туристів, інші тільки розпочинають прочиняти свої двері для допитливих.
Філіппіни: вибратися на трюфель
Перше, що спадає на думку при словосполученні «Шоколадні пагорби», – це какао-бобові плантації, невеличкі кондитерські селища чи який-небудь фестиваль солодощів. Однак доведеться засмутити ласунів і порадувати цінителів незвичайних пейзажів – шоколадом тут і не пахне, зате є унікальне природне творіння.
Проводжаючих просимо залишити вагони: найцікавіші поїзди планети
Незважаючи на безупинний розвиток авіатранспорту, багато людей по всій планеті все ще люблять з різних причин подорожувати поїздами. І хай у більшості поїзд асоціюється з повільним пересуванням, у порівнянні з літаками, і комфортом у найкращому випадку рівня минулого століття...
Кагосіма: Місто з репутацією камікадзе
«Будуйте дім біля підніжжя вулкана!» - вигукував Ніцше у пророчому екстазі. Похмурий пафос філософа навряд чи збагнули б жителі японського міста Кагосіми, розташованого на дні кальдери Айра, що виникла внаслідок вибуху 22 тисячі років тому. Землероби мотижили уступи котловини з бронзового віку, звично відмахуючись від попелу, розсіяного у повітрі.
Кордони не перешкода: найбільш відомі анклави світу
Сьогодні OUTLOOK подорожує по найцікавішим з точки зору географії та адміністративного управління містам і країнам, які є анклавами, повністю розташовуючись на територіях інших держав.
Якщо у тебе 10 доларів і ти в Стамбулі
Серед туристів, особливо з Європи, складно знайти людей, котрі хоча б раз не насолоджувалися відпочинком у сонячній і гостинній Туреччині. А от що чекає тих, хто обрав «іншу Туреччину» і вирушив оглядати чудовий Стамбул, ми розповідаємо на прикладі 10 доларів.
Під Південним Хрестом. Квінстаун
Жителі Квінстауна, як і всі новозеландці, одні з перших на планеті зустрічають світанок. Тут немає дитячих домів, бездомних тварин. Люди стійкі до холоду та так, що за нуля градусів ходять у футболках. На кожного з них припадає в середньому по дев’ять овець, а у природі практично відсутні такі небезпеки, як комарі і змії.
Незбагненний Нан-Мадол: місто над безоднею
Краще за незаселений острів може бути тільки покинутий штучний архіпелаг зі слідами зниклих цивілізацій! Мирний плескіт весел, що бентежать блакитні сни Тихого океану, утихомирює барабанний дріб екстазу у скронях, готуючи волю і розум до побачення з головною загадкою Мікронезії. Нан-Мадол пустує не одну сотню років...
У ритмі серця. Японські барабани тайко
Його звуки проникають у саме серце, зупиняють потік думок і змушують кров рухатися в якомусь магічному ритмі. Це гуркіт грому. Це мурашки по шкірі. Це – тайко. Японські барабани на їхній батьківщині зведені у ранг культу. Без них не обходиться жоден офіційний захід, їхня гра тішить слух під час радості і допомагає пережити печаль.
Синя Перлина Монголії
6 мільйонів років тому в далекій Монголії глибокий кратер згаслого вулкана поступово був вщерть заповнений водою, утворивши дивовижне озеро. Вода хвилювалася під поривами вітру та виблискувала під сонячними променями, наче коштовна прикраса, тож не дивно, що поряд з офіційною назвою Хубсугул з’явилася ще й більш поетична – Синя Перлина.
Гватемала: привіт від духів майя
Країна, де у древніх містах туристів більше, ніж у сучасних. Містична Центральноамериканська місцевість, відома як батьківщина цивілізації майя – Гватемала. Прогуляємося по одному з її стародавніх поселень, загубленому в непрохідних джунглях – Тікалі. Якщо уважно прислухатись, тут можна почути голос духів...
Закрыть
Outlook facebook page