RU  UK  EN
Статьи  >  Відвідай  >  Камбоджа: поліція на плаву, дельфіни в ріках та Ангкор-Ват

Камбоджа: поліція на плаву, дельфіни в ріках та Ангкор-Ват

Королівство Камбоджа – саме так звучить сьогодні офіційна назва країни на південному сході Азії (півострів Індокитай). І вона чудова туристична альтернатива іншому, більш прославленому азіатському королівству – Таїланду. Тут краще. Хоча б тому, що це не мейнстрім. Щоправда, королівство це не зовсім казкове, хоч і дуже цікаве…

Камбоджа, як її прийнято у нас називати, часто змінювала свої імена – Кхмерська Республіка, Демократична Кампучія, Народна Республіка Кампучія. Останнє звучить, до речі, дуже мило і дещо чарівливо. Але чар у тривалій історії цієї неймовірно красивої країни (виникла вона ще у VIIIстолітті) мало. Вона пережила безліч колонізаторських завоювань, терор, геноциди і громадянську війну. Та не будемо про сумне, зараз Камбоджу можна назвати навіть процвітаючою – здається, така її доля. Адже тут така природа, що просто божеволієш від захвату!Cambodia-Siem-Reap-The-village-on-the-water.-Tonle-sap-lake-shutterstock_138761240-1920.jpgФото insiderjourneys.com.au

Природа могла б бути головною пам’яткою цього азіатського королівства. Без найменшого перебільшення – унікальне зосередження флори і фауни. Якщо пройтись по енциклопедичним даним, то цифри вражають: 536 видів птахів, 240 видів рептилій, 212 видів ссавців і понад 800 видів прісноводної риби. А навіть у звичайних річках тут можна зустріти дельфінів. Потрапити в камбоджійські джунглі – значить побачити на одному квадратному метрі 300 видів рослин. Щоправда, Камбоджа зараз страждає від винищення лісів, причому в колосальних масштабах. У порівнянні ще з минулим століттям вони знищені на 40 відсотків.

Кхмерський алфавіт внесено в Книгу рекордів Гіннеса – він найдовший у світі.

Найбільша гордість Камбоджі – Ангкор-Ват. Саме цей храмовий комплекс вінчає національний прапор королівства, до речі, єдиний у світі, на котрому зображено будівлю… Храм Ангкор-Ват – найбільша релігійна споруда на світі. Варто приїхати в Камбоджу, щоб побачити це грандіозне архітектурне творіння завдовжки 1500 метрів і завширшки 1270. Воно розташоване в самому центрі країни. Дивно те, що це індуїстський храм, що прославляє бога Вішну, адже 95 відсотків населення Камбоджі сповідують буддизм.Фото dokonline.com

До речі, саме тут знімалась Анджеліна Джолі, зображаючи Лару Крофт – розкрадачку гробниць. Після цього вона всиновила місцеву дитину.

Красивими буддійськими храмами і скульптурами сповнена вся Камбоджа. Сховані в глибині джунглів стародавні будівлі вінчають головні площі міст і дуже цікаві хоча б з естетичної точки зору.

Читайте також: Замість візка - човен: знамениті плавучі ринки

Є, на жаль, у країни кхмерів і зовсім не кумедні рекорди. Кривава війна з В’єтнамом, французька колонізація, окупація Японії і мало не 50-літня громадянська війна після набуття незалежності 1952 року… Загалом активні бомбардування з усіх боків- і дотепер Камбоджу вважають найбільш замінованою країною світу: тут було розкидано мільйони мін. Такий факт неабияк відлякуватиме звичайного туриста, але не бійтесь: небезпеки у звичайному житті це не несе: просто не варто ходити в джунглях не протоптаними стежками.

У Камбоджі легко заблукати в містах і селах, адже тут не прийнято давати вулицям імена – їх просто нумерують, і то у порядку забудови без певної логіки; а будинки взагалі в рідкісних випадках отримують номери…Sites-near-Raffles-Hotel-Le-Royal-Cambodia.jpgФото thehealthyholidaycompany.co.uk

Ризикуєте тут відчути себе старим, навіть якщо Європі вас приймуть за того, кому не продають алкоголь. На спекотних вулицях Камбоджі ви побачите тільки молодь. Так, люди до 30 років (!) – це більш ніж 70 відсотків всього населення. А все тому, що народжуваність в наш час тут значно перевищує смертність – у цілих 3 рази. Сьогодні населення Камбоджі – понад 15 мільйонів людей. Але ще півстоліття тому воно становило всього лиш 3,5 мільйона в силу знову ж таки масштабних трагічних конфліктів.

У Камбоджі таке поняття, як дрейфуюче життя, можна сприймати у прямому сенсі слова. Плавуча школа, поліклініка, відділення поліції і, безумовно, храм на воді. На озері Толенсап – десятки плавучих сіл. І це чарівне видовище. Так, уявляєте, сотні людей живуть у таких будинках, діти дістаються до школи на тазиках і плотах, і ринкова торгівля відбувається, сказати б, із човна в човен. А чисельність населення деяких із таких сіл більша, ніж у багатьох звичайних. Село-рекордсмен може похизуватися п’ятьма з половиною тисячами людей. Не всі, звісно, живуть у човнах. Деякі хатини міцно тримаються на воді завдяки довгим палям, котрі зовсім не видно в «мокрий сезон» – період злив. Дивовижно, як їх не затоплює. Адже про якийсь благоустрій тут говорити не доводиться. У багатьох будинках немає навіть ліжок, що там казати про гарантії безпеки. Зате у багатьох є телевізори, магнітофони і супутникові антени. Та й і взагалі не думайте, що камбоджійці відстали від життя. Хай замість авто вони користуються човнами, зате говорять по мобільному телефону. А лежати на веранді такого дому – просто чудове задоволення. Жахає тут переважно тільки одне – у воді озера місцеві і перуть, і посуд миють, і скидають у неї всі нечистоти, і водночас п’ють із неї воду. Так, тривалість життя в Камбоджі зовсім невелика, середня – 60 років. Зате освіта на високому рівні на високому рівні: звичайна справа зустріти кхмера, котрий вільно говорить англійською і французькою мовами.buddhist-monk-angkor-wat-cambodia-CAMBODIANOW0718.jpgФото departures.com

Варто зауважити: озеро Толенсан саме по собі унікальне. У нього впадає однойменна ріка, але тільки півроку – під час літнього повноводдя. Коли сезон дощів закінчується, річка розвертається і несе свої води у басейн Меконгу. Цій події присвячене свято Боні Ом Тек. Цей водний фестиваль відбувається під час повного місяця листопада шляхом проведення народних перегонів веслувальників.

А ви вже поїли рис? Це вітання по-камбоджійськи. Відповідати на нього слід не інакше, як: «Так, дякую. А ви?» Рис - основна місцева їжа. Більше того, вирощування рису вважають найбільш престижним видом діяльності в країні, а будь-яка робота, пов’язана з нею, оплачується вище за будь-яку іншу. До слова про національну кухню – її основу становлять також креветки, кокосові горіхи, ананаси і перець чилі. Тут не так гостро, як у Таїланді, але все-таки будьте обережні.

Із екзотичного – шашлики зі змій та скорпіонів на нічних ринках. Уранці варто скуштувати чудові круасани і каву – спадок французької колонії. Особливий делікатес по святах – смажені павуки. А національний фрукт – дуріан. Камбоджійці пишаються місцевими фруктами: вважається, що вони набагато смачніші за таїландські аналоги.Image1-70.jpgФото exclusives.webjet.com.au

Національна валюта Камбоджі – рієль, і він не ділиться на монети. Хоча у всіх містах тамтешні жителі воліють за товари і послуги отримувати від вас долари. І це стосується не лише таксистів чи ринкових торговців: вхід у музеї і парки і прас меню ресторанів – у доларах. Тільки у віддалених камбоджійських селах зеленому не порадіють. Курс національної валюти тут на подив стабільний – протягом останніх 15 років незмінно за 4 тисячі камбоджійських рієлів можна купити 1 американський долар. І, до речі, як у більшості спекотних країн, тут неодмінно варто торгуватися. Скажімо, тук-тукери (місцеві таксисти) просто «атакують» туристів – пропозиція значно перевищує попит у послугах. Але неодмінно вам спочатку запропонують потрійну, а то й вищу ціну. Сміливо торгуйтеся до ціни в 1 долар за поїздку. Ще вигідно найняти тук-тукера в особисті водії на цілий день – це буде коштувати приблизно 12-15 доларів.

Головне фото incomartour.com.ua

Вам это будет интересно:
Водні ворота. Вражаючі порти світу
Аеропорти, залізничні вокзали, автобусні станції практично завжди створюються «за примхою Людини». А ось порти і гавані – це вже спільна творчість homo sapiens і природи. Outlook пропонує вашій увазі найгарніші та найоригінальніші з них.
Нормандія очима Корнія Грицюка: батьківщина парасольок і субмарин. Частина 2
Корній Грицюк продовжує ділитися враженнями від французької Нормандії. У попередньому матеріалі він розповідав про свій вояж до Довіля. Тепер на черзі Шербург, або Шербур-Октевіль. Подвійна назва міста з'явилася на початку 2000-х, коли Шербург злився з Октевілем.
Монмартр Белграда
Подібних їй – обмаль. Близько 400 метрів завдовжки. Зі своєю особливою атмосферою. Маленьке місто в місті. Тут не їздять машини. Тут відчуваєш під ногами стару нерівну бруківку, а розписи на будівлях довкола так вводять в оману, що не розбереш, де справжні вікно-балкон-двері, а де – всього лиш малюнок... Скадарлія, або вулиця Скадарська, знаходиться у центрі Белграда...
Departure: Мальдіви
Подивитися на визначні пам’ятки країни, а не готелів, і наблизитися до життя мальдівців, а не сусідів по номеру, пропонує одна з найменших столиць – Мале. Перша асоціація, яка виникає при згадці Мальдів, – це щось блакитно-пасторальне. Морська гладь і невтомне сліпуче сонце, від якого хочеться закопатися в теплий розніжений пісок...
Нормандія очима Корнія Грицюка: яблука, молоко та океан. Частина 1
Для багатьох туристів Франція – це в основному Париж із довжелезною чергою на Ейфелеву вежу, Лувр та околиці з їхнім королівським шиком або курорти Середземного моря. А ось Корній Грицюк, мандруючи цією країною, вирішив податися на північ – у Нормандію! Для наших читачів він підготував цикл подорожніх нотаток про поїздку до Атлантичного океану...
У ритмі серця. Японські барабани тайко
Його звуки проникають у саме серце, зупиняють потік думок і змушують кров рухатися в якомусь магічному ритмі. Це гуркіт грому. Це мурашки по шкірі. Це – тайко. Японські барабани на їхній батьківщині зведені у ранг культу. Без них не обходиться жоден офіційний захід, їхня гра тішить слух під час радості і допомагає пережити печаль.
Британська глибинка: У пошуках таємниць Альбіону
Зелені схили, порослі вересовими кущами, безлюдні приміські дороги, вузькі вулички з маленькими котеджами і садами, що п’янять своїми пахощами, – здається, що британські сільця не підкоряються плинові часу. Немов завмерлі картини героїчного фентезі, всі вони мають свою історію і готові розповісти про великі битви, хоробрих воїнів і легендарні артефакти.
Прибалтика музейна
Прибалтика – гарне місце для недорогого туризму в Європі. Вона відома, крім усього, і своєю мінливою погодою. Води і вітри Балтики дають про себе знати несподіваними опадами, та це не привід сидіти в номері: довкола безліч дивовижних музеїв, а об’їхати всі три країни за кілька днів не така вже й велика проблема.
Departure: Дакар
Сенегальська столиця Дакар – це не тільки найважливіше місто всієї Західної Африки, але й досить контрастне місце, найкраще для подорожі у форматі «познайомитися з континентом, але м'яко і плавно». Крім багатьох цивілізаційних і звичних сучасній людині атрибутів тутешнього життя, відчуття, що Африка з усією її романтикою, незвіданим і проблемами зовсім близько, не покидає тебе ані на мить.
Африканські красоти. Ботсвана
Усіма своїми гранями горять алмази Ботсвани. Але крім коштовних каменів, тут є й інші скарби. Сьогодні відкриємо цю країну зовсім по-іншому.
Тибет. Гори, що розмовляють із небом...
Тибет… Про що ви думаєте, коли промовляєте цю назву, коли вимальовуєте її у своїй голові, яка вже сама занурилась у пухнасті клубки хмарин? Тибет… Гори, які, здається, розмовляють з небом. Тут все ніби просякнуте релігією та різними віруваннями: культура, мистецтво, народні звичаї та обряди.
56 прямих рейсів до Подгориці та Тівата щотижня!
Літній туристичний сезон у Чорногорії перевершив очікування і за словами посадових осіб в країні зафіксовані найкращі результати у Середземномор'ї.
Прованс: від Марселя до Монако
Monamour, monami… Усі найкрасивіші слова і пісні про кохання звучать французькою. Переглянути всі вигини Франції і знайти усамітнення у провінції Прованс, що ніжно гойдається на південному сході батьківщини Брижит Бардо й Антуана де Сент-Екзюпері. Старовинні міста від Марселя до Монако просякнуті ліричною античністю, і думки лишитися на Лазуровому березі відвідують знов і знов.
Кагосіма: Місто з репутацією камікадзе
«Будуйте дім біля підніжжя вулкана!» - вигукував Ніцше у пророчому екстазі. Похмурий пафос філософа навряд чи збагнули б жителі японського міста Кагосіми, розташованого на дні кальдери Айра, що виникла внаслідок вибуху 22 тисячі років тому. Землероби мотижили уступи котловини з бронзового віку, звично відмахуючись від попелу, розсіяного у повітрі.
Проводжаючих просимо залишити вагони: найцікавіші поїзди планети
Незважаючи на безупинний розвиток авіатранспорту, багато людей по всій планеті все ще люблять з різних причин подорожувати поїздами. І хай у більшості поїзд асоціюється з повільним пересуванням, у порівнянні з літаками, і комфортом у найкращому випадку рівня минулого століття...
Південний Гоа очами Кіри Кондратенко
Депресія і відсутність нових ідей? Вирушайте на Гоа! Якось саме завдяки відпочинку на Гоа бізнес-леді Кіра Кондратенко набралася сил для здійснення нового цікавого проекту. Сьогодні вона ділиться з нами своїми враженнями від острова, іменуючи його не інакше як раєм на Землі.
Альпійське містечко під Сіетлом
У жителів США можна навчитися багато чому, але що заслуговує на особливу повагу – це любов до своєї землі. Американський патріотизм виявляється у всьому, навіть у внутрішньому туризмі: як слід не дослідивши власну країну, американець навряд чи вирушить кудись за її межі. Сьогодні ми розповімо про одне з найпопулярніших міст внутрішнього туризму – Лівенворс.
Ми там були: Сопот
Балтійське узбережжя Європи не може похвалитися теплими водами і довгим пляжним сезоном, однак це не заважає йому бути популярною курортною зоною. Безліч прибережних і затишних містечок приваблює туристів передусім свіжим і цілющим повітрям, а також можливістю «полікувати очі», дивлячись на холодне море та неймовірні пейзажі.
Відчайдушний футуризм: Японія. Частина 3. "Дух самурая"
Якщо вірити кінематографу, то типовий самурай постає перед нами як суворий, мовчазний і навіть трохи відлюдний воїн. Але цей образ усе ж ніяк не збігається з дійсністю... Олена Расенко пропонує вам переконатися в цьому, зустрівшись зі справжнім самураєм і навіть завітавши до бару, де збираються камікадзе.
Під Південним Хрестом. Квінстаун
Жителі Квінстауна, як і всі новозеландці, одні з перших на планеті зустрічають світанок. Тут немає дитячих домів, бездомних тварин. Люди стійкі до холоду та так, що за нуля градусів ходять у футболках. На кожного з них припадає в середньому по дев’ять овець, а у природі практично відсутні такі небезпеки, як комарі і змії.
Закрыть
Outlook facebook page