RU  UK  EN
Статьи  >  Відвідай  >  Габон. Ласкаво просимо!

Габон. Ласкаво просимо!

Жили-були на західному узбережжі Африки пігмеї. Нікого не чіпали. Коли були голодні, полювали і збирали горіхи з бананами. Потім прийшли мпонгве і фангі. Пізніше припливли португальці і назвали ці землі Габоном. Французи, котрі з’явилися слідом, оголосили їх своєю колонією, і лише в середині минулого століття, коли пігмеїв лишилося вкрай мало, Габон отримав незалежність від іноземців.

Якщо заплющити очі і промовити слово Лібревіль, то свідомість намалює казкове місто з низькими, білими будиночками, яскравими газонами, доглянутими каменистими доріжками і густими зеленими оазисами. Але справжній Лібревіль не такий. Саме слово означає – вільне місто. І заснований він колишніми рабами на березі Гвінейської затоки. Хоча в ньому все-таки є елементи казки – піщані пляжі, затишні бухти, океан і дуже багато сонця.jbdodane_Flickr CC_0.jpgФото profor.info

Лібревіль, столиця африканського екваторіального Габону, вважається одним із найспокійніших міст континенту. Тут достатньо багато поліції на вулицях міста, а всі жителі старше за 14 років зобов’язані носити із собою документи і пред’являти їх за першою вимогою. Деякі із мандрівників порівнюють його з американським Маямі-Біч, інші вбачають у ньому подібність з бразильським Ріо-де-Жанейро. Життя у Лібревілі доволі спокійне, тут порівняно високий рівень доходів на душу населення, його жителі мало цікавляться зовнішньою політикою. Тут часто знімають фільми про дику природу відомі європейські і американські кіностудії. У торгових центрах присутні світові бренди. Лібревільці люблять веселитися і часто зависають у барах, а діти завжди вітаються при зустрічі з незнайомцями.

Живуть у місті переважно християни, є мусульмани, а також представники давнього культу бвіті. Його прибічники дотримуються думки, що всі речі на світі наділені душею, і час від часу вони вживають священну рослину ібога. Вона належить до ряду галюциногенів, однак, як твердять експерти, не тільки не призводить до звикання, але й позбавляє від наркотичної залежності. Недавно уряд Габону оголосив її національним надбанням і заборонив вивозити за межі держави.Фото cdn.surfer.com

У столиці Габону живе майже третина населення країни. У центрі міста повно хмарочосів і будинків складної конструкції, що нагадують літальні апарати. За можливості всі вони оснащені пандусами, а дорожні знаки в центрі продубльовані ще й на асфальті. У Лібревілі є китайський квартал, заснований переселенцями і службовцями, котрі виконують будівельні роботи. Китай – один з основних економічних партнерів Габону, тому в його столиці мешкають чимало жителів Піднебесної. Усі вільні майданчики у місті часто перетворюються на футбольні поля. І якщо хтось не вміє бити по воротах, то з великим задоволенням спостерігає, як забивають голи його друзі і сусіди. Про особливе ставлення габонців до футболу свідчить той факт, що в Лібревілі збудовано знаменитий стадіон «Стад д’Ангондже». 2012 року на Кубку Африканських Націй з футболу він був головним стадіоном всього чемпіонату.3_234_gabon_02.jpgФото agoda.com

Сказати правду, в Лібревілі часто зустрічаються сміттєві звалища, а біля узбіччя гниють доволі дорогі зразки японського, німецького і французького автопромів середини і кінця минулого століття. До багатьох із них просто немає потрібних деталей.gettyimages-528138926_0.jpgФото tellerreport.com

Один із найважливіших об’єктів у Лібревілі – порт. Через нього країна експортує ліс, нафту, каучук, руду, урановий концентрат, арахіс, какао, цукрову тростину і пальмову олію. Близькість океану гарантує місцевим свіжу рибу. Усі мандрівники розповідають про красоти пляжів Лібревіля. Тут гніздяться черепахи – і не прості, а особливо великі, завдовжки до двох з половиною метрів. Габонці не цураються супу з черепашачого м’яса, а тому особливо рідкісні їхні види взяті під охорону. Варто сказати, що смаки у лібревільців доволі специфічні. У Габоні залюбки їдять м’ясо верблюдів, антилоп, змій, дикобразів, горил, крокодилів і шимпанзе, в супи додають банани, а крабів начиняють рисом і солодкою картоплею. Місцеві люблять також мікс м’яса і риби. Щедро додають у свої страви цибулю, гострий перець, імбир, маніоку. Люблять габонці і пропустити по чарчині. Найчастіше це вино із цукрової тростини і соку пальми. Ті ж, хто не вживає, зазвичай п’ють зелений чай із м’ятою і какао. Що характерно, габонці не люблять вареної їжі. Усі продукти смажать, в’ялять, тушкують чи запікають.Фото img.tourister.ru

Духовної їжі тут найчастіше шукають в Церкві Сан-Мішель. У неї досить незвичний вигляд. Вона дерев’яна, а її дах підтримує тридцять одна опора з червоного дерева. І, як твердить місцева легенда, сцени з Біблії на них вирізьбив сліпий художник. Знаменита ця церква і тим, що під час служби хор використовує національні африканські інструменти, додаючи богослужінню гарячий колорит.africa-2451824_1920-1.jpgФото discover-afrika.com

Щоб збагнути, що таке Габон, все ж краще виїхати за межі його столиці. Незважаючи на скромну територію, у країні є ще багато місць, які не зачепила цивілізація. А подекуди дорогу мандрівникам перепиняють пігмеї, зростом трохи більш ніж метр, котрі ведуть первісний спосіб життя. У Габоні багато зелених зон, заповідників і природних парків, які охороняються. Загалом їх тринадцять. Більша частина країни вкрита тропічними лісами. На заході Габону височіють Кришталеві гори. Вони вкриті тропічними лісами, а річки, що протікають крізь них, часто переходять у водоспади. Попити води сюди приходять слони, мавпи, буйволи, леопарди, гієни. Серед Кришталевих гір ростуть дикі орхідеї і бегонії. Найвищі піки Габону височіють ближче до кордону з Республікою Конго. Тут протікає найбільш повноводна річка країни Огове, якою спускаються до океану досвідчені мандрівники. Часто вони відвідують Острів Горил. На ньому можна спостерігати за приматами в їхньому природному середовищі. Це найбільша концентрація горил у світі. Поруч із ними мирно сусідять 400 видів птахів, слони, антилопи і буйволи. Тут же розташований центр реабілітації для тварин. Дослідники люблять Габон. У країні часто бувають наукові експедиції. Багато хто відвідує єдиний у світі природний ядерний ректор. Науковці довели: мимовільна ланцюгова ядерна реакція на території сучасного Габону виникла понад два мільярди років тому. Збереглися в Габоні і наскельні малюнки представників стародавніх цивілізацій. Інтерес у вчених викликає дика екваторіальна рослинність. Вони шукають також у цій країні ліки від малярії і намагаються відповісти на питання, звідки ж все-таки виникло людство? Можливо, припускають деякі з них, зародилося воно у пралісах сучасного Габону.

Головне фото discover-afrika.com

Вам это будет интересно:
Історія однієї вулиці: Проспект Багдад у Стамбулі.
Якщо весь величний Стамбул – це серце регіональної торгівлі, то одна з його розкішних вулиць – проспект Багдад – безумовно, головна артерія. Опинившись там, навіть заперечуючи шопінг усією душею, вельми складно встояти і не піддатися бажанням усе ж вирушити по крамницях і ринках. Хоча, і крім цього, тут також є що робити.
ВІДЕО: Старенька Братислава
Не поділитися з нашими улюбленими читачами враженнями після відвідин Братислави OUTLOOK не може. Площа Братислави всього 368 квадратиних кілометри (для порівняння: Київ - 839 кілометрів квадратних), а до 1936 року між Віднем та Братиславою курсував трамвай, який сполучав два неймовірно чудових міста. Детальніше - дивіться у відео.
Транспорт світу: Вертикальний Лісабон
Лісабон – це не тільки одне з найгарніших і старовинних міст Європи, але й не надто легкий для життя і будівництва простір, якщо говорити про рельєф місцевості. Португальський мегаполіс розкинувся на семи густозаселених пагорбах. Саме тому його візитівкою вважаються три фунікулери та ліфт...
Гадамес: Квітучий оазис найвідомішої пустелі
П’ятдесятиградусна Сахара – одне з найвідоміших місць на планеті, більша частина якого абсолютно не придатна для життя. Утім, сьогодні ми вирушимо саме в її піски, щоб побачити неймовірне місто Гадамес, чиї жителі тисячоліттями виживають серед тутешньої спеки і надають усім, хто цього потребує, такий необхідний притулок.
Скульптури Ватикану: історія та філософія
«Маленька країна, одначе з великою місією» – саме під таким девізом 11 лютого 1929 Латеранськими угодами між Італією і Святим Престолом Ватикан був визнаний суверенною територією. Цей пакт відчинив двері перед цікавими, які сторіччями обмінювалися плітками про те, «що ж зберігають замки Ватикану?»
Бельгія очима Марини Орлової: Як живуть бельгійці
Марина Орлова – проектний менеджер у культурно-громадській організації. На одному з міжнародних проектів вона зустріла своє кохання – Віма, хлопця з Бельгії. Поїхати в його країну їй вдалося тільки тоді, коли Україна отримала безвіз і саме про те, як живуть бельгійці, що вони їдять на сніданок і як у них заведено відпочивати, Марина розповіла OUTLOOK.
Departure: Мальдіви
Подивитися на визначні пам’ятки країни, а не готелів, і наблизитися до життя мальдівців, а не сусідів по номеру, пропонує одна з найменших столиць – Мале. Перша асоціація, яка виникає при згадці Мальдів, – це щось блакитно-пасторальне. Морська гладь і невтомне сліпуче сонце, від якого хочеться закопатися в теплий розніжений пісок...
Нормандія очима Корнія Грицюка: батьківщина парасольок і субмарин.
Корній Грицюк продовжує ділитися враженнями від французької Нормандії. У попередньому матеріалі він розповідав про свій вояж до Довіля. Тепер на черзі Шербург, або Шербур-Октевіль. Подвійна назва міста з'явилася на початку 2000-х, коли Шербург злився з Октевілем.
Відчайдушний футуризм: Японія. Частина 3. "Дух самурая"
Якщо вірити кінематографу, то типовий самурай постає перед нами як суворий, мовчазний і навіть трохи відлюдний воїн. Але цей образ усе ж ніяк не збігається з дійсністю... Олена Расенко пропонує вам переконатися в цьому, зустрівшись зі справжнім самураєм і навіть завітавши до бару, де збираються камікадзе.
Країна, що вміє подобатися: Вірменія. Частина 2
Олена Расенко побувала у Вірменії і тепер готова поділитися з читачами самобутністю цієї чарівної країни, в якій дійсно хочеться залишитися.
Нормандія очима Корнія Грицюка: яблука, молоко та океан
Для багатьох туристів Франція – це в основному Париж із довжелезною чергою на Ейфелеву вежу, Лувр та околиці з їхнім королівським шиком або курорти Середземного моря. А ось Корній Грицюк, мандруючи цією країною, вирішив податися на північ – у Нормандію! Для наших читачів він підготував цикл подорожніх нотаток про поїздку до Атлантичного океану...
Індійське село Кодхіні: таємниця близнюків, котру ніхто не розгадав
У світі є незвичайне місце, де народжується найбільше близнюків. Хоча на перший погляд це схоже на містичний збіг, статистика змушує вірити в чудеса. Індійський штат Керала може похвалитися селом, де відбуваються незвичайні речі. Кодхіні – те саме місце, де близнюків більше, ніж у будь-якій іншій точці світу. І цьому немає майже жодних пояснень.
Відчайдушний футуризм: Японія. Частина 2 “Рибний день”
Уявити японця, який не їсть риби, так само важко, як і шотландця, який не п'є віскі. Олена Расенко розповість про унікальне місце, де нащадки самураїв купують морські делікатеси до столу.
Інчхон: корейське місто майбутнього
Інчхон вважають морськими і повітряними «воротами» Південної Кореї через наявність тут одного з найбільших морських портів країни і найкрупнішого в регіоні аеропорту. Місто стрімко розвивається – буквально за сто років воно пройшло шлях від скромного портового поселення до ультрасучасного промислового і туристичного центру.
Британська глибинка: У пошуках таємниць Альбіону
Зелені схили, порослі вересовими кущами, безлюдні приміські дороги, вузькі вулички з маленькими котеджами і садами, що п’янять своїми пахощами, – здається, що британські сільця не підкоряються плинові часу. Немов завмерлі картини героїчного фентезі, всі вони мають свою історію і готові розповісти про великі битви, хоробрих воїнів і легендарні артефакти.
Країна, що вміє подобатися: Вірменія
Олена Расенко побувала у Вірменії і тепер готова поділитися з читачами самобутністю цієї чарівної країни, в якій дійсно хочеться залишитися.
Історія однієї вулиці: Шпігельгассе
Шпігельгассе, що у перекладі з німецької означає «Дзеркальна вулиця» чи «Дзеркальний провулок» – це зовсім не найбільша і не найголовніша вулиця в Цюриху. Навіть зовсім навпаки – вона феноменально коротка і вузька, але розташована в затишних куточках міста так, що навіть рідкісний турист зможе її відшукати.
Відчайдушний футуризм: Японія. Частина 1
Олена Расенко, повернувшись з Японії, розпочинає спеціальний цикл матеріалів про цю країну. Попередження для особливо вразливих: обережно! Після прочитання розвивається гостре бажання зірватися, купити авіаквиток в таку чудову і чарівну країну висхідного сонця!
Еквадор: Бути індіанцем
Олена Расенко відвідала Еквадор і за час поїздки встигла не тільки зібрати для редакції безліч матеріалу, але й познайомитися з місцевими і навіть втратити свідомість...Один з відомих курортів Еквадору – Баньос. Маленьке, затишне містечко в кількох годинах їзди від столиці. Воно займає вузьку долину на висоті двох тисяч метрів над рівнем моря і з усіх боків оточене горами.
Інсбрук – казкове місто в обрамленні Альпійських гір
Тірольська місцевість Австрії надзвичайно самобутня. Тут своя кухня і навіть своя манера співу, а багатовікова історія відмінно поєднується з природними красотами і спортивними об’єктами. Пік різноманіття – невелике гірське містечко Інсбрук. Це адміністративний центр Тіроля, а також одне з найчистіших місць у Європі...
Закрыть
Outlook facebook page