RU  UK  EN
Статьи  >  Уяви  >  Баски: між Францією та Іспанією

Баски: між Францією та Іспанією

Буваючи в Іспанії, мабуть, кожен турист бодай раз чув про бажання жителів успішної Барселони і сусідніх із нею міст проголосити незалежність. Ця тема час від часу спливає і у міжнародних новинах, перетягуючи на себе загальну увагу і затьмарюючи собою історію басків – ще одного особливого народу на Піренеях.

Якщо каталонці хочуть від’єднатися передусім тому, що їхній регіон – найбагатший в країні, що заробляє як промисловістю, так і туризмом, то натомість баски, які мешкають на півночі країни, помітно відрізняються від іспанців ще й ментально і навіть генетично. Цей унікальний у своєму роді народ – постійне джерело для полеміки світових генетиків і біологів, оскільки про його походження досі тривають гарячі суперечки. Одні діячі науки, причому не конче баски, твердять, що саме жителі Басконії – перший народ, який з’явився на території Європи. Інші кажуть, що вони – нащадки африканців. Треті ж із піною на вустах називають їх піренейськими євреями.

Правда, напевне, лежить десь посередині, тому, щоб не заплутатися, краще розказати про басків те, що справді відомо і по порядку. Отже, сьогодні чисельністю майже в три мільйони вони розосереджені на самій півночі Іспанії і південному заході Франції, утворюючи неформальну державу, так звану Країну басків чи інакше Басконію. Що примітно, люди, які живуть тут, не лише називають себе передусім басками, а вже потім іспанцями чи французами, вони ще й генетично відрізняються від своїх сусідів. Окрім них ще близько 15 мільйонів людей у світі, переважно у Південній Америці, так само мають у своїй ДНК подібні хромосоми і сполуки.

Національна гордість даного етносу – «зускара», власна мова. Саме завдяки їй нечисельний і затиснутий з усіх боків іншими національностями народ зумів вистояти не тільки в часи похмурого Середньовіччя, але й двадцятому столітті, коли режим Франко в Іспанії всіляко боровся з будь-якими проявами культурного багатства і відмінностей. До речі, саме в двадцятому столітті баски стали відомі на весь світ, оскільки вони, єдині в Іспанії, довго запекло чинили опір Франко, ведучи партизанську боротьбу і заснувавши воєнізовану організацію Еускаді Та Аскатасуна чи «ЕТА», котра воювала за збереження народу. Загалом же Країна басків – хоч і горда, та досить толерантна, її жителі не менше від інших любили у всі часи спокійний неквапливий «передгірний» спосіб життя, займаючись сільським господарством, ремеслами і насолоджуючись красою довколишніх Піренеїв. Слава Богу, що практично відразу після падіння режиму Франко, «ЕТА» перейшла до перемовин, і про теракти й протистояння в Іспанії в наш час вже ніхто не згадує, а самі баски ще й допомагають каталонцям налагодити їхні відносини з Мадридом, виступаючи посередниками.

Сьогодні баски мирно уживаються із сусідами, вдовольняючись власною «віртуальною країною» і правами широкої автономії для свого регіону, оскільки тепер ніхто не утискає ні їхню мову, ні менталітет. Оскільки часи змінюються, змінюється і рід їхніх занять, багато жителів Басконії в останні десятиріччя переселилися у великі міста – Більбао, Сан-Себастьян, Віторію-Гастейс і зайнялися промисловістю, високими технологіями і бізнесом. У наші дні фермерство і життя вдалині від цивілізації вже не лишається ключовим заняттям для регіону. Тим більше, що, нормалізувавши відносини як з іспанцями, так і з французами, Басконія стала важливою туристичною точкою на карті Європи. Сюди їдуть не тільки, щоб побачити сучасні і технологічні міста з їхніми старовинними районами і вражаючими своєю красою і гармонією католицькі села, де живуть дуже набожні і спокійні люди.

Друга національна гордість самих басків після мови і головна приманка для туристів – це їхня кухня. Згідно з останніми підрахунками, саме на території Басконії розташовано найбільше у світі ресторанів з мішленівськими зірками, якщо кількість закладів розділити на площу, яку вони займають. Завдяки своєму вдалому розташуванню баски не відмовляють собі у можливостях поласувати трюфелями, морепродуктами, ніжним м’ясом, овочами і грибами. Кухня тут – це друга релігія, і вона, безумовно, заслуговує окремої статті. Як підтвердження наших слів, достатньо підняти хоча б найбільш доступну аналітику, з котрої можна дізнатися, що баски витрачають на їжу більше, ніж у будь-якому іншому регіоні Іспанії, залишаючись далеко не найбагатшими, тобто вони справді насолоджуються нею. Що цікаво, найкращі кухарі – чоловіки, і їх в народі шанують так само, як і священнослужителів чи спортсменів і діячів культури, прославляючи їхній регіон. У тамтешніх кухарів є навіть власне професійне співтовариство Txoko, куди жінкам вхід заборонений.

Важко сказати, яка пора року найкраща для відвідин Країни басків, оскільки м’який клімат робить ці землі неймовірно приємними для ознайомлення у будь-який сезон, тим більше, кожен із них по-своєму прекрасний і багатий, якщо казати про кухню. Іспанська частина Басконії має одразу три аеропорти, та й залізничне сполучення з іншими частинами країнами тут чудово налагоджено, тому не відвідати цей регіон – злочин. Значною мірою через запеклу боротьбу з зі столичною владою у минулому столітті Більбао і Сан-Себастьян не настільки популярні і розкручені, як ті ж Барселона чи Валенсія, але самі іспанці й баски вже давно знайшли спільну мову і забули минулі образи, тому тепер вони спокійно їздять один до одного в гості. Лишилося тільки й іноземцям розпочати вивчення і самої цієї країни, і її цікавих і гордих жителів. І, звичайно ж, кухні, ніде правди діти!

Цікаві факти:

 У басків свій Санта-Клаус – його звати Олентцеро. Цей милий старичок живе не на Північному полюсі, а десь серед місцевих гір, і саме він приносить дітям і дорослим подарунки на Різдво. Сам же Олентцеро любить молоко і вино, котре йому дбайливо залишають батьки малюків біля дверей дому.

 Головна футбольна команда регіону – «Атлетик» із Більбао. Навіть в наш час, коли футбол став інтернаціональним і в кожній команді грають спортсмени з усього світу, «атлетики» продовжують формувати свій склад тільки із місцевих хлопців. При цьому їхній клуб показує дуже пристойні результати як в іспанському чемпіонаті, так і в єврокубках.

 Країна басків може похизуватися різноманітними культурними і туристичними пам’ятками, та все ж одна з них стоїть окремо – це Біскайський міст чи, як його ще називають, «літаючий пором» через річку Нервйон. Його навіть внесли у список Всесвітнього спадку ЮНЕСКО, оскільки робота самого механізму заслуговує на справжнє захоплення. 

Фото: cdn.c.photoshelter.com, buber.net, vschicagomagazine.com,heaclub.ru

Вам это будет интересно:
Національні напої: Нуль градусів і море енергії
Всі знають, що перебуваючи в Шотландії, варто неодмінно скуштувати віскі, у Франції – вина, а в Японії – саке. Та мало хто замислюється про національні безалкогольні напої. Але ж їх різні народи створювали з куди більш практичними намірами – прохолоджувальні і зігрівальні...
Продається все: найкращі ринки планети
У наш час складно здивувати людину, особливо міську, якимось великим магазином або ринком, оскільки навіть у міні-маркеті біля будинку можна купити все. Утім, по всій планеті продовжують працювати легендарні базари, про які століттями складають легенди і розказують із захватом, розуміючи, що вони – набагато більше, ніж просто місце для збуту товарів.
Саламанка: жабка для мандрівника
Іспанія щедра на міста, які вражають своєю архітектурою. Однак є серед них особливі: ті, в яких пам'ятники давнини і повсякдення сучасників нерозривно взаємопов'язані, тож місто немов живе у двох світах. Сьогодні OUTLOOK пропонує вам насолодитися одним з них – Саламанкою – містом, де жабка приносить удачу не тільки мандрівникам.
Священні тварини інків
Наш «перуанський цикл» продовжується розповіддю про найбільш шанованих тварин у Перу. Вони – як зв'язок піж сьогоднішнім і минулим, грають важливу роль у житті цього народу. Мудрі предки сучасних перуанців, давні інки, жили у повній гармонії з усім живим, що їх оточувало. Мудрі предки сучасних перуанців, давні інки, жили у повній гармонії з усім живим, що їх оточувало.
Гульнути в... Пакистані!
OUTLOOK вивчив найяскравіші пакистанські свята. Не даремно ж кажуть: як народ гуляє, так він і живе. Дивовижна гра історії. Пакистан на політичній карті світу з’явився порівняно недавно, але назвати цю державу «молодою» язик не повертається.
Хто як танцює?
Що найкраще характеризує будь-яку націю без зайвих слів і довгих пояснень? Звичайно ж, танці! Адже саме століттями відточені рухи можуть розповісти іноземцеві про інші народи набагато більше, ніж підручники з історії. Якщо уважно придивитися і відчути, як танцюють у різних країнах, то менталітет народів стане набагато зрозумілішим. І це не тільки слова.
Ґранада: мавританський фрукт Іспанії
Розкритим гранатом із білими рядами будиночків і насиченими зернами різноманітних абатств, палаців і соборів осіла на пагорбах іспанської Андалусії Ґранада. Місто, в якому поєдналось ніби непоєднуване, що й перетворило його на одне з найпривабливіших місць не тільки в усій Іспанії, а й у Європі.
12 облич Південної Кореї
Колись висловити своє невдоволення грубістю чи скупістю господарів, а то й звернутися до якось божества з нескромним побажанням корейські селяни мали змогу лише в танці, вдягнувши при цьому маску. Зберігаючи свою анонімність, люди розігрували сцени з життя, плакали і сміялись. А наприкінці вистави доля нагороджувала хороших героїв і карала лиходіїв.
Птахам хочеться тепла. Де зимують птахи
У дитинстві я міг годинами дивитись на небо, розглядаючи вервечки птахів, які відлітали у вирій. Для дитини це було справжньою магією. І нехай сьогодні на моїй книжковій полиці майже не зосталось книжок про чародійство, подорожі крилатих до тепла, в надії перезимувати, не залишають мене байдужим.
Міста у скелях: іспанське видання
Збудувати поселення на рівнині – чи велика премудрість? Зовсім інша справа, коли місцевість норовлива і непоступлива, хоч і складається всуціль із уступів й узвиш. Люди століттями намагалися перемогти рельєф і сказати своє слово в гірському містобудуванні. Та лише ті, кому вдалося знайти із Землею спільну мову, змогли створити справжні романи в камені.
ВІДЕО: Ремесла Узбекистану. Вироби з соломки
OUTLOOK пощастило побувати в гостинному Узбекистані і ближче познайомитися з ремеслами цієї дивовижної країни. Сьогодні ми розповімо вам про мистецтво виготовлення виробів з соломки, про те, які матеріали використовує майстер, в чому секрети і унікальні особливості цього ремесла. Відчувайте світ з нами!
Східна музика суфіїв: Кавалі
«Кохання виникає, коли ти дивишся в очі іншої людини і бачиш в них Бога», - так перекладаються рядки однієї з арабських пісень, що називається Кавалі. Їхнє авторство приписують східним мандрівникам суфіям, котрі, намагаючись знайти сенс існування, босоніж сходили півсвіту. У подорожах вони складали пісні, в яких розповідали про те, що їм довелося пережити.
Забуте мистецтво: чайна церемонія в Кореї
Після прогулянки жвавими вулицями Сеула хочеться розслабитися в кафе за чашкою ароматного чаю, але де там: хороші чайні є тільки при буддійських монастирях і на богемній пішохідній вулиці Інсадон. Чайна церемонія в Кореї, несумісна із суворим розпорядком офісів і фабрик, неохоче йде в маси, залишаючись радістю мудреців і привілеєм владик.
Зимові забави Василя та Маланки: карнавал по-українськи
Новий рік в Україні не завжди розпочинався з ялинки, а замість Діда Мороза і Снігуроньки в гості чекали пустунку Маланку і моторного парубка Василя, та й не самих, а з почтом. Усі навіженості сходили з рук: витівки ряджених несли в собі сакральний зміст, продиктований логікою міфу про поєдинок весни і зими.
Глінтвейн: зігріваємось правильно
Вітамінчики, загартовування, правильний режим дня... Це все добре і корисно, особливо в холоди, ось тільки іноді треба себе і побалувати й одночасно убезпечити від мікробів і застуди. У такий час найкращий засіб – глінтвейн.
Тут пахне Різдвом
Різдво – одне з найкрасивіших і улюблених свят в Європі й готуються до нього задовго і ґрунтовно! Різдвяні базари, вкриті яскравими гірляндами, новорічними іграшками і блискучою мішурою створюють святкову атмосферу урочистості. Цією вражаючою красою пощастило помилуватися фотографу Роману Маткову, і сьогодні через фото-добірку він ділиться передсвятковим настроєм з читачами OUTLOOK!
Новий рік по-своєму. Традиції святкування в різних країнах світу
У переддень святкової лихоманки ми взяли сани, запрягли туди оленів і пробігли планетою, щоб дізнатися, як саме той чи інший народ зустрічає Новий рік! Наприклад, італійці відзначають свято у ніч проти першого січня. Відомі своїм темпераментом і емоційністю, здається, вони по-іншому просто не вміють жити...
Макулеле: танцюють – аж іскри летять!
Коли перші переселенці з Африки навідалися до Бразилії, вони привезли запальні дійства в країну, що жила за принципом «Життя – це карнавал». Як пояснювали жителі Африки, танок маку леле з’явився в середовищі, де раби змушені захищатися від посягань господарів. А тому в народі майстрували палиці і ножі, причому зброю тримали в руках навіть під час танців…
Ескімоські іглу. Що нам варто із снігу дім збудувати!
Крихітка-син до батька прийшов і пропонує втекти від мами і бабусі на Північний полюс? Тільки не треба трагічних промов про люті морози, суцільну темряву полярної ночі і голодних білих ведмедів! Змовницьки підморгніть сміливцю й запропонуйте справжню чоловічу справу – навчитися будувати іглу для ночівлі в краю вічної мерзлоти під час зимових канікул.
Гра аристократів. Крикет
Вищий світ Англії та крикет – майже як чай з молоком. Можуть існувати й порізно, та разом все-таки «смачніше». А якщо ви досі плутаєте крикет, крокет і крокети, не хвилюйтеся – зараз все пояснимо.
Закрыть
Outlook facebook page