RU  UK  EN
Статьи  >  Уяви  >  Транспорт світу: Вертикальний Лісабон

Транспорт світу: Вертикальний Лісабон

Автор: 16.08.2021 | подорожі, Португалія
Лісабон – це не тільки одне з найгарніших і старовинних міст Європи, але й не надто легкий для життя і будівництва простір, якщо говорити про рельєф місцевості. Португальський мегаполіс розкинувся на семи густозаселених пагорбах. Саме тому його візитівкою вважаються три фунікулери та ліфт...

...без яких туристам і місцевим жителям було б вельми складно пересуватися містом.

Транспортна система Лісабона, завдяки цікавим інженерним рішенням і сучасним технологіям, працює бездоганно. Попри складні геологічні умови жителям португальської столиці і семи мільйонам туристів, які приїздять сюди щороку, є з чого вибирати – метрополітен, раритетні, але маневрені трамваї, комфортабельні автобуси і навіть прогулянкові кабріолети. Одначе символами міста й улюбленцями всіх його гостей справедливо вважаються саме фунікулери, які тут прийнято називати «калькада». Вони з'єднують центр, зокрема район Байшу, і важкодоступні околиці з їхніми чудовими оглядовими майданчиками. Ну і як бонус – вертикальний ліфт Санта Жушта, його просто неможливо не помітити через грандіозну чергу з туристів.Thanasis-Geo.jpgФото umapernaatrasdaoutra.wordpress.com

Усі ці об'єкти, які здобули 2002 року статус національного надбання, входять у загальну систему лісабонського транспорту, тому ними можна користуватися за допомогою картки-абонемента, а також купуючи окремий квиток. Залежно від цього вартість однієї поїздки варіюється від 1,20 євро до 1,45. Краєвиди, котрі постають під час підйому, незвичайні ракурси пам'яток і сама атмосфера всередині підйомників сповна виправдовують таку ціну

Глорія

Найпопулярніший фунікулер Лісабона за рік перевозить близько трьох мільйонів пасажирів, тобто ним користується практично кожен другий турист у місті. Довжина шляху – 265 метрів, це ніби й небагато, але крутизна схилу в 17 градусів змусить будь-якого сміливця, який вирішив пройтися пішки, гарненько замислитися. Ця калькада з'єднує центральний проспект Авеніда да Лібердаде з вельми популярним серед мандрівників районом Байру-Алту, де можна не тільки побродити вузькими вуличками, а й помилуватися старовинними особняками, кількома храмами та прогулятися парком «Сан-Педро-де-Алькантара». Поїздка триває близько трьох хвилин, під час яких усі намагаються встигнути і сфотографуватися, і виставити голову у відчинене вікно, і гарненько оглянути дерев'яний салон самого фунікулера. «Глорія» невтомно працює з 1885 року. Спочатку її рух здійснювався за допомогою гідравліки, потім завдяки парі, а з 1915 року весь процес електрифіковано. Ідейним натхненником і творцем калькади був Рауль Месньєр, він же, до речі, й автор ліфта «Санта Жушта».744.jpgФото visitlisboa.com

Біка

Цей фунікулер курсує по схилу між вулицями Rua de São Paulo і Largo de Calhariz, приваблюючи туристів тим, що його шлях проходить буквально в декількох метрах від старовинних будинків, оздоблених знаменитою блакитною плиткою азулежу. Так само неподалік натягнуто десятки мотузок для білизни, на яких сушаться речі, занурюючи людину в затишну суто лісабонську атмосферу. Під час чотирихвилинної поїздки хочеться, аби вона не закінчувалася, адже виникає відчуття, що це не калькада, а справжня машина часу, яка перенесла тебе в кінець дев'ятнадцятого століття. «Біка» побачила за свою більш ніж 120-річну історію чимало: і кілька серйозних поломок, і багаторічний простій, і навіть розмови про можливе закриття об'єкта. Однак усе це вона пройшла гідно і на радість усім продовжує свою справу.10061f000001gqwba606F.jpgФото trip.com

Лавра

Найстаріший не тільки в Лісабоні, але і у світі фунікулер почав працювати 19 квітня 1884 року. Він міститься практично навпроти «Глорії», а маршрут простягається від площі Largo da Anunciada до району Torel. «Лавра» серед усіх португальських калькад – найкоротша і простягається на 188 метрів, але разом з тим і найкрутіша з кутом 23 градуси. 2011 року її закрили на реконструкцію, яку через вимоги лісабонців довелося проводити в рекордний термін. Як наслідок, за декілька місяців жовті вагончики знову з'явилися на рейках, полегшуючи життя мешканцям пагорбів. Пасажири, які дісталися до верхньої станції, одразу потрапляють у тихий центр столиці, де, крім пам'ятників архітектури, можна насолодитися спокоєм і відпочити від галасливої і метушливої Байші.Lavra2parados.jpgФото en.wikipedia.org

Ліфт Санта Жушта

Знаменитий на всю планету Elevador de Santa Justa, спроектований Раулем Месньєром у неоготичному стилі, крім суто естетичних, має ще й важливі практичні функції, поєднуючи вулиці Rua do Ouro і Rua do Carmo з площею Largo do Carmo. Його будували протягом десяти років з 1892-го до 1902-го. Як і фунікулери, спочатку він працював на парі, і лише потім був електрифікований. Головний бонус його верхньої станції – фантастичний оглядовий майданчик, з якого постає неймовірний краєвид на центральну частину міста і річку Тежу. Години там минають наче мить, а знамениті червоні черепичні дахи лісабонських будиночків назавжди закарбовуються в пам'яті. Сам 45-метровий ліфт вміщує 29 чоловік – 19 з яких сидять, решта стоїть. Його кабіни, оздоблені дзеркальними панелями і деревиною, зачаровують не менше, ніж краєвиди, тому, діставшись нагору, важливо все-таки вийти звідти. Популярну легенду, пов'язану з підйомником, мовляв, його побудував сам Густав Ейфель, уже сотні разів було розвінчано, та, як і будь-яка інша легенда, вона продовжує жити. Ще одна цікава деталь-підказка, пов'язана з ліфтом: щоб потрапити на верхню зупинку, необов'язково купувати квиток на «Санта Жушта». Якщо є сили, можна видертися туди пішки від площі Карму.elevador-de-santa-justa_1.jpgФото orangesmile.com

Головне фото mylisbonholidays.com

Вам это будет интересно:
Скульптури Ватикану: історія та філософія
«Маленька країна, одначе з великою місією» – саме під таким девізом 11 лютого 1929 Латеранськими угодами між Італією і Святим Престолом Ватикан був визнаний суверенною територією. Цей пакт відчинив двері перед цікавими, які сторіччями обмінювалися плітками про те, «що ж зберігають замки Ватикану?»
ВІДЕО. Віфлеєм: абсолютна святість
У це величне для всіх християн православного обряду свято хочему представити вам відео про святі місця Палестини, а саме про місто Віфлеєм.
ВІДЕО: Ванільне, фісташкове... орхідейне
За сприяння Посольства Сирійсько-Арабської Республіки в Україні ми відвідали Дамаск і побували у незвичайному місці. Дивіться! Якщо Ви все ще думаєте, що улюбле багатьма - морозиво, можна приготувати тільки з молока або фруктового соку - то це не зовсім вірно. Дивіться відеоролик та дізнавайтесь з чого ще роблять "охолоджуїчі ласощі"!
Індійське село Кодхіні: таємниця близнюків, котру ніхто не розгадав
У світі є незвичайне місце, де народжується найбільше близнюків. Хоча на перший погляд це схоже на містичний збіг, статистика змушує вірити в чудеса. Індійський штат Керала може похвалитися селом, де відбуваються незвичайні речі. Кодхіні – те саме місце, де близнюків більше, ніж у будь-якій іншій точці світу. І цьому немає майже жодних пояснень.
Піша прогулянка Аахеном
Побувати у трьох країнах за один день – реально, якщо ви потрапили в Аахен. Розташоване між Німеччиною, Бельгією і Голландією невелике студентське місто увібрало риси середньовічної культури, що відбилася в його вражаючій архітектурі. Олена Буравцова побувала в цьому місті, яке полонило її серце своїми дивовижними пам’ятниками...
Чан-чан. Перуанське місто з глини
Бувалі мандрівники розповідають, що розглядати руїни стародавніх поселень в Андах можна місяцями, переїжджаючи з одного регіону в інший. Особливо багате на археологічні комплекси західне узбережжя південного континенту. Декотрі з них, приміром, Мачу-Пікчу, давно стали популярними серед туристів, інші тільки розпочинають прочиняти свої двері для допитливих.
Гетто світу: «Маленька Італія» Нью-Йорка
Переїжджаючи до нової країни, люди найчастіше селяться поряд з такими ж емігрантами. Це досить зручно: недороге житло, роботу можна знайти прямо на місці, та й мову вчити не обов’язково – довкола всі свої. Так виникають національні гетто. Маленька Італія – один із найбільш мальовничих кварталів Нью-Йорка.
Ця дика Африка… Частина 2
Ми продовжуємо нашу розповідь про найбільш захопливі національні заповідники Африки! Ось вам ще п’ять первозданних світових оаз, в котрих час ніби уповільнив свій біг, боячись потурбувати гармонію природи…
Що подивитися в азіатській частині Стамбула?
Судячи з відгуків більшості туристів, котрі відвідали Стамбул, багато з них так і не зібралися досхочу погуляти азіатською частиною головного турецького мегаполіса. Максимум, що вони бачили – аеропорт Сабіха і причали, куди можна як на атракціон приплисти з Європи, попутно нагодувавши чайок хлібом.
Коста-Рика: причини щастя
У пошуках ідеального пункту призначення можна користатися різними критеріями. Керуючись бажанням пізнати, як живуть люди, що випромінюють світло від насолоди, вирушайте в Коста-Рику. Ця країна – лідер за показником Всесвітнього індексу щастя (The Happy Planet Index).
Ми там були: Прага
Прага… Вона, романтична і декадансна, сумна і весела, піднесена і духовна, відбивається у помахах крил відгодованих чайок на Карловому мосту, в дзеркальних калюжах Влтави… Такої думки креативний копірайтер Маша Гольдман, котра якось провела там кілька днів.
Кордони не перешкода: найбільш відомі анклави світу
Сьогодні OUTLOOK подорожує по найцікавішим з точки зору географії та адміністративного управління містам і країнам, які є анклавами, повністю розташовуючись на територіях інших держав.
Незбагненний Нан-Мадол: місто над безоднею
Краще за незаселений острів може бути тільки покинутий штучний архіпелаг зі слідами зниклих цивілізацій! Мирний плескіт весел, що бентежать блакитні сни Тихого океану, утихомирює барабанний дріб екстазу у скронях, готуючи волю і розум до побачення з головною загадкою Мікронезії. Нан-Мадол пустує не одну сотню років...
Гетто світу: Бедфорд: англійська глибинка з італійським присмаком
Сьогодні розповіддю про одне з найбільш дивовижних поєднань, яке тільки можна уявити, таких несхожих одне на одного народів – італійців та англійців – ми продовжуємо нашу рубрику, присвячену етнічним гетто світу. Приготуйтеся вирушити разом з нами в холодний і дощовий Бедфорд, де ми зануримося в теплу середземноморську атмосферу.
За водними процедурами – в пустелю!
Місто, де Олександру Македонському передрекли завоювання світу. Місто, куди навідувалася Клеопатра щоб поплескатися в теплих цілющих джерелах. Місто, яке сьогодні складно відшукати на карті без хорошої оптики. Сіва. У самому серці Сахари, в 560 кілометрах від Каїра чекає на «свого» допитливого відвідувача невелике поселення з незмірно великою історією.
Не лише в центрі цікаво. Спальні райони світу
Мало який мандрівник під час своїх нетривалих подорожей вибирається кудись далі центру міста, де розташований його готель. Якщо ж «дислокація» – ще й мегаполіс, то такі поїздки відкладають «до кращих часів». А дарма, адже саме у спальних районах можна подивитися на незнайому країну очима її жителів, що куди пізнавальніше за екскурсії «галопом» замками і площами.
Спа: Голосна слава тихого бельгійського містечка
Тут у різний час бували Віктор Гюго, Александр Дюма, Декарт, Петро І… і зараз кожен легко може стати в ряд із цими видатними особистостями, просто відвідавши затишне містечко Спа, котре з XVIII століття лишається найпопулярнішим у найвищих колах оздоровчим курортом Європи і родоначальником всіх спа-салонів світу.
Фаду: ніжність і глибина португальських романсів
Дванадцятиструнна гітара, напівтемрява португальських ночей, свічки і пронизливий голос ... Драматичні мотиви романсу фаду розповідають про нерозділене кохання. Йому не судилося збутись, але це не заважає почуттям втілюватися в зворушливі звуки португальських романсів.
Водні ворота. Вражаючі порти світу
Аеропорти, залізничні вокзали, автобусні станції практично завжди створюються «за примхою Людини». А ось порти і гавані – це вже спільна творчість homo sapiens і природи. Outlook пропонує вашій увазі найгарніші та найоригінальніші з них.
Нормандія очима Корнія Грицюка: батьківщина парасольок і субмарин. Частина 2
Корній Грицюк продовжує ділитися враженнями від французької Нормандії. У попередньому матеріалі він розповідав про свій вояж до Довіля. Тепер на черзі Шербург, або Шербур-Октевіль. Подвійна назва міста з'явилася на початку 2000-х, коли Шербург злився з Октевілем.
Закрыть
Outlook facebook page