RU  UK  EN
Статьи  >  Уяви  >  Транспорт світу: Вертикальний Лісабон

Транспорт світу: Вертикальний Лісабон

Автор: 16.08.2021 | подорожі, Португалія
Лісабон – це не тільки одне з найгарніших і старовинних міст Європи, але й не надто легкий для життя і будівництва простір, якщо говорити про рельєф місцевості. Португальський мегаполіс розкинувся на семи густозаселених пагорбах. Саме тому його візитівкою вважаються три фунікулери та ліфт...

...без яких туристам і місцевим жителям було б вельми складно пересуватися містом.

Транспортна система Лісабона, завдяки цікавим інженерним рішенням і сучасним технологіям, працює бездоганно. Попри складні геологічні умови жителям португальської столиці і семи мільйонам туристів, які приїздять сюди щороку, є з чого вибирати – метрополітен, раритетні, але маневрені трамваї, комфортабельні автобуси і навіть прогулянкові кабріолети. Одначе символами міста й улюбленцями всіх його гостей справедливо вважаються саме фунікулери, які тут прийнято називати «калькада». Вони з'єднують центр, зокрема район Байшу, і важкодоступні околиці з їхніми чудовими оглядовими майданчиками. Ну і як бонус – вертикальний ліфт Санта Жушта, його просто неможливо не помітити через грандіозну чергу з туристів.Thanasis-Geo.jpgФото umapernaatrasdaoutra.wordpress.com

Усі ці об'єкти, які здобули 2002 року статус національного надбання, входять у загальну систему лісабонського транспорту, тому ними можна користуватися за допомогою картки-абонемента, а також купуючи окремий квиток. Залежно від цього вартість однієї поїздки варіюється від 1,20 євро до 1,45. Краєвиди, котрі постають під час підйому, незвичайні ракурси пам'яток і сама атмосфера всередині підйомників сповна виправдовують таку ціну

Глорія

Найпопулярніший фунікулер Лісабона за рік перевозить близько трьох мільйонів пасажирів, тобто ним користується практично кожен другий турист у місті. Довжина шляху – 265 метрів, це ніби й небагато, але крутизна схилу в 17 градусів змусить будь-якого сміливця, який вирішив пройтися пішки, гарненько замислитися. Ця калькада з'єднує центральний проспект Авеніда да Лібердаде з вельми популярним серед мандрівників районом Байру-Алту, де можна не тільки побродити вузькими вуличками, а й помилуватися старовинними особняками, кількома храмами та прогулятися парком «Сан-Педро-де-Алькантара». Поїздка триває близько трьох хвилин, під час яких усі намагаються встигнути і сфотографуватися, і виставити голову у відчинене вікно, і гарненько оглянути дерев'яний салон самого фунікулера. «Глорія» невтомно працює з 1885 року. Спочатку її рух здійснювався за допомогою гідравліки, потім завдяки парі, а з 1915 року весь процес електрифіковано. Ідейним натхненником і творцем калькади був Рауль Месньєр, він же, до речі, й автор ліфта «Санта Жушта».744.jpgФото visitlisboa.com

Біка

Цей фунікулер курсує по схилу між вулицями Rua de São Paulo і Largo de Calhariz, приваблюючи туристів тим, що його шлях проходить буквально в декількох метрах від старовинних будинків, оздоблених знаменитою блакитною плиткою азулежу. Так само неподалік натягнуто десятки мотузок для білизни, на яких сушаться речі, занурюючи людину в затишну суто лісабонську атмосферу. Під час чотирихвилинної поїздки хочеться, аби вона не закінчувалася, адже виникає відчуття, що це не калькада, а справжня машина часу, яка перенесла тебе в кінець дев'ятнадцятого століття. «Біка» побачила за свою більш ніж 120-річну історію чимало: і кілька серйозних поломок, і багаторічний простій, і навіть розмови про можливе закриття об'єкта. Однак усе це вона пройшла гідно і на радість усім продовжує свою справу.10061f000001gqwba606F.jpgФото trip.com

Лавра

Найстаріший не тільки в Лісабоні, але і у світі фунікулер почав працювати 19 квітня 1884 року. Він міститься практично навпроти «Глорії», а маршрут простягається від площі Largo da Anunciada до району Torel. «Лавра» серед усіх португальських калькад – найкоротша і простягається на 188 метрів, але разом з тим і найкрутіша з кутом 23 градуси. 2011 року її закрили на реконструкцію, яку через вимоги лісабонців довелося проводити в рекордний термін. Як наслідок, за декілька місяців жовті вагончики знову з'явилися на рейках, полегшуючи життя мешканцям пагорбів. Пасажири, які дісталися до верхньої станції, одразу потрапляють у тихий центр столиці, де, крім пам'ятників архітектури, можна насолодитися спокоєм і відпочити від галасливої і метушливої Байші.Lavra2parados.jpgФото en.wikipedia.org

Ліфт Санта Жушта

Знаменитий на всю планету Elevador de Santa Justa, спроектований Раулем Месньєром у неоготичному стилі, крім суто естетичних, має ще й важливі практичні функції, поєднуючи вулиці Rua do Ouro і Rua do Carmo з площею Largo do Carmo. Його будували протягом десяти років з 1892-го до 1902-го. Як і фунікулери, спочатку він працював на парі, і лише потім був електрифікований. Головний бонус його верхньої станції – фантастичний оглядовий майданчик, з якого постає неймовірний краєвид на центральну частину міста і річку Тежу. Години там минають наче мить, а знамениті червоні черепичні дахи лісабонських будиночків назавжди закарбовуються в пам'яті. Сам 45-метровий ліфт вміщує 29 чоловік – 19 з яких сидять, решта стоїть. Його кабіни, оздоблені дзеркальними панелями і деревиною, зачаровують не менше, ніж краєвиди, тому, діставшись нагору, важливо все-таки вийти звідти. Популярну легенду, пов'язану з підйомником, мовляв, його побудував сам Густав Ейфель, уже сотні разів було розвінчано, та, як і будь-яка інша легенда, вона продовжує жити. Ще одна цікава деталь-підказка, пов'язана з ліфтом: щоб потрапити на верхню зупинку, необов'язково купувати квиток на «Санта Жушта». Якщо є сили, можна видертися туди пішки від площі Карму.elevador-de-santa-justa_1.jpgФото orangesmile.com

Головне фото mylisbonholidays.com

Вам это будет интересно:
Тибет. Гори, що розмовляють із небом...
Тибет… Про що ви думаєте, коли промовляєте цю назву, коли вимальовуєте її у своїй голові, яка вже сама занурилась у пухнасті клубки хмарин? Тибет… Гори, які, здається, розмовляють з небом. Тут все ніби просякнуте релігією та різними віруваннями: культура, мистецтво, народні звичаї та обряди.
56 прямих рейсів до Подгориці та Тівата щотижня!
Літній туристичний сезон у Чорногорії перевершив очікування і за словами посадових осіб в країні зафіксовані найкращі результати у Середземномор'ї.
Прованс: від Марселя до Монако
Monamour, monami… Усі найкрасивіші слова і пісні про кохання звучать французькою. Переглянути всі вигини Франції і знайти усамітнення у провінції Прованс, що ніжно гойдається на південному сході батьківщини Брижит Бардо й Антуана де Сент-Екзюпері. Старовинні міста від Марселя до Монако просякнуті ліричною античністю, і думки лишитися на Лазуровому березі відвідують знов і знов.
Кагосіма: Місто з репутацією камікадзе
«Будуйте дім біля підніжжя вулкана!» - вигукував Ніцше у пророчому екстазі. Похмурий пафос філософа навряд чи збагнули б жителі японського міста Кагосіми, розташованого на дні кальдери Айра, що виникла внаслідок вибуху 22 тисячі років тому. Землероби мотижили уступи котловини з бронзового віку, звично відмахуючись від попелу, розсіяного у повітрі.
Проводжаючих просимо залишити вагони: найцікавіші поїзди планети
Незважаючи на безупинний розвиток авіатранспорту, багато людей по всій планеті все ще люблять з різних причин подорожувати поїздами. І хай у більшості поїзд асоціюється з повільним пересуванням, у порівнянні з літаками, і комфортом у найкращому випадку рівня минулого століття...
Південний Гоа очами Кіри Кондратенко
Депресія і відсутність нових ідей? Вирушайте на Гоа! Якось саме завдяки відпочинку на Гоа бізнес-леді Кіра Кондратенко набралася сил для здійснення нового цікавого проекту. Сьогодні вона ділиться з нами своїми враженнями від острова, іменуючи його не інакше як раєм на Землі.
Альпійське містечко під Сіетлом
У жителів США можна навчитися багато чому, але що заслуговує на особливу повагу – це любов до своєї землі. Американський патріотизм виявляється у всьому, навіть у внутрішньому туризмі: як слід не дослідивши власну країну, американець навряд чи вирушить кудись за її межі. Сьогодні ми розповімо про одне з найпопулярніших міст внутрішнього туризму – Лівенворс.
Ми там були: Сопот
Балтійське узбережжя Європи не може похвалитися теплими водами і довгим пляжним сезоном, однак це не заважає йому бути популярною курортною зоною. Безліч прибережних і затишних містечок приваблює туристів передусім свіжим і цілющим повітрям, а також можливістю «полікувати очі», дивлячись на холодне море та неймовірні пейзажі.
Відчайдушний футуризм: Японія. Частина 3. "Дух самурая"
Якщо вірити кінематографу, то типовий самурай постає перед нами як суворий, мовчазний і навіть трохи відлюдний воїн. Але цей образ усе ж ніяк не збігається з дійсністю... Олена Расенко пропонує вам переконатися в цьому, зустрівшись зі справжнім самураєм і навіть завітавши до бару, де збираються камікадзе.
Під Південним Хрестом. Квінстаун
Жителі Квінстауна, як і всі новозеландці, одні з перших на планеті зустрічають світанок. Тут немає дитячих домів, бездомних тварин. Люди стійкі до холоду та так, що за нуля градусів ходять у футболках. На кожного з них припадає в середньому по дев’ять овець, а у природі практично відсутні такі небезпеки, як комарі і змії.
Габон. Ласкаво просимо!
Жили-були на західному узбережжі Африки пігмеї. Нікого не чіпали. Коли були голодні, полювали і збирали горіхи з бананами. Потім прийшли мпонгве і фангі. Пізніше припливли португальці і назвали ці землі Габоном. Французи, котрі з’явилися слідом, оголосили їх своєю колонією, і лише в середині минулого століття, коли пігмеїв лишилося вкрай мало, Габон отримав незалежність від іноземців.
Відчайдушний футуризм: Японія. Частина 2 “Рибний день”
Уявити японця, який не їсть риби, так само важко, як і шотландця, який не п'є віскі. Олена Расенко розповість про унікальне місце, де нащадки самураїв купують морські делікатеси до столу.
Departure: Балчик
Якщо вам до душі відпочинок у Болгарії, але не знаєте, в якому містечку зупинитися, відвідайте Балчик. Він підійде тим, хто цінує затишні й недорогі поїздки, без напливу відпочивальників і спустошення гаманця. А древній вік міста і наявність унікальних пам'яток створять чудову альтернативу сонячним і морських ваннам.
Майянські мегаліти: Сонце третьої епохи
Майянські мегаліти в Паленке ховаються від цікавих очей у мексиканських джунглях. Храм написів, Гробниця червоної королеви, Піраміда черепів – археологам ці назви нагадають похоронний культ. А деякі вірять, що серед уламків цивілізації майя сховали еліксир безсмертя.
ВІДЕО: Старенька Братислава
Не поділитися з нашими улюбленими читачами враженнями після відвідин Братислави OUTLOOK не може. Площа Братислави всього 368 квадратиних кілометри (для порівняння: Київ - 839 кілометрів квадратних), а до 1936 року між Віднем та Братиславою курсував трамвай, який сполучав два неймовірно чудових міста. Детальніше - дивіться у відео.
Філіппіни: вибратися на трюфель
Перше, що спадає на думку при словосполученні «Шоколадні пагорби», – це какао-бобові плантації, невеличкі кондитерські селища чи який-небудь фестиваль солодощів. Однак доведеться засмутити ласунів і порадувати цінителів незвичайних пейзажів – шоколадом тут і не пахне, зате є унікальне природне творіння.
Відчайдушний футуризм: Японія. Частина 1
Олена Расенко, повернувшись з Японії, розпочинає спеціальний цикл матеріалів про цю країну. Попередження для особливо вразливих: обережно! Після прочитання розвивається гостре бажання зірватися, купити авіаквиток в таку чудову і чарівну країну висхідного сонця!
Шефшауен: марокканське місто з небес
У більшості людей Марокко асоціюється з червоним або жовтим кольором – все-таки Африка, спека, пісок, прянощі і далі за списком. Але так думають лише туристи, котрі жодного разу не були у дивовижному місті з такою приємною і ніжною назвою, як Шефшауен. Після нього здається, що вся ця країна – суцільна хмаринка.
Австралійський едем – острів Кенгуру
Грізні хвилі то підіймаються, немов воїни на чатах, то розбиваються об скелястий берег і, складаючи зброю і покірно відступаючи, розсипаються у піну. Вітер вільно гуляє поміж лавандових полів, а евкаліптові діброви ховають у своїх заростях сонних коал. От-от сутінки накриють усе живе темним ковшем, і нічне життя похапцем розправить свої крила.
Історія однієї вулиці: Проспект Багдад у Стамбулі
Якщо весь величний Стамбул – це серце регіональної торгівлі, то одна з його розкішних вулиць – проспект Багдад – безумовно, головна артерія. Опинившись там, навіть заперечуючи шопінг усією душею, вельми складно встояти і не піддатися бажанням усе ж вирушити по крамницях і ринках. Хоча, і крім цього, тут також є що робити.
Закрыть
Outlook facebook page