RU  UK  EN
Статьи  >  Відвідай  >  Австралійський едем – острів Кенгуру

Австралійський едем – острів Кенгуру

Грізні хвилі то підіймаються, немов воїни на чатах, то розбиваються об скелястий берег і, складаючи зброю і покірно відступаючи, розсипаються у піну. Вітер вільно гуляє поміж лавандових полів, а евкаліптові діброви ховають у своїх заростях сонних коал. От-от сутінки накриють усе живе темним ковшем, і нічне життя похапцем розправить свої крила.

Це не видуманий світ казкових переказів, а повсякденне життя острова Кенгуру.

Захоплений у лазуровий полон вод Австралійської затоки острів Кенгуру прославився пейзажами незайманих лісів і покраяних сукулентами прибережних скель. Тисячі років тому води Індійського океану відділили цю землю від материка, уготувавши їй долю третього за величиною острова Австралії. Більша частина місцевості розділена між заповідниками і національними парками, а подекуди навіть не ступала нога людини.canguri_04.jpg
Фото stefanoviola.net

Першим європейцем, чий корабель причалив до тутешніх піщаних берегів, був британський дослідник Метью Фліндерс, котрий не тільки дав острову ім’я «Кенгуру», але й раніше запропонував назвати материк Австралією. Місцевість, розташовану на віддалі трохи більш як десяти кілометрів від «великої землі», невдовзі облюбували переселенці, котрі збудували тут форт Кінгскот. Перше поселення, назване на честь фортеці, незабаром розрослося до великого промислового міста з чисельністю близько 1800 жителів, що на сьогодні становить третину мешканців Кенгуру. Тут міститься остання на південному узбережжі фабрика евкаліптової олії, а також сироварня, де готують солоний рідкий сир халумі, змішуючи овече і козине молоко і підсмажуючи отриману консистенцію на грилі. Тим же, хто шукає істину у вині чи компанію до сиру, неодмінно слід з’їздити на мис Віллоубі і відвідати винні погреби тутешнього заводу. Острів також визнано єдиним прихистком чистопородних лігурійських бджіл, завезених сюди понад сто років тому. Екологічно чистий мед місцевих пасік туристи везуть із собою як екзотичний австралійських гостинець.Australia-Kangaroo-Island-Ioana-Stoica-1.jpg
Фото theworldismyplayground.org

Окрім харчової промисловості, казну острова активно поповнює туризм, що розвивається. До тутешніх земель з материка можна дістатися поромом або літаком, котрий долітає до Кінгскота із столиці Південної Австралії, Аделаїди, за якихось півгодини.

Єднання з природою під покровом евкаліптових гаїв, що духмяніють від тепла вечірнього сонця, яке рухається на спочинок – бажання аж ніяк не рідкісне. Щороку до мисів Кенгуру прямують понад сотні тисяч туристів, і хоча тутешні береги відомі своїми дикими землями, частина острова облаштована для комфортного перебування, а налагоджена інфраструктура забезпечує охочих турами на будь-який смак.canguri_01.jpgФото stefanoviola.net

Розглядаючи у мальовничих околицях екзотичних представників фауни в їхньому природному середовищі проживання, почуваєшся першовідкривачем цієї дивовижної землі обітованої. Окрім величезної кількості практично ручних кенгуру, тут зустрічаються опосуми, валлабі, варани, єхидни, коричневі бандикути, морські леви, а також новозеландські тюлені. «Туземцями» острова вважають сумчастих мишей даннарт, а ось качконоси, опосуми і коали були доправлені на ці землі з материка. Прогулюючись серед високих дерев, будьте готові до того, що щасливий випадок зведе вас із рідкісними імпозантними чорними какаду, відомими своїм скрипучим голосом і кепським характером.

Для більшості туристів зустріч з коалами на острові Кенгуру – своєрідний атракціон. Вся справа в тому, що сумчасті «медведики» – відомі лінивці, застати яких під час пустощів на гілках евкаліпта у світлу частину доби практично неможливо. Щоб побачити, як плюшеві соньки виповзають зі своїх укриттів, доводиться чекати сутінків. Удень коали відпочивають у гілках евкаліпта, котрим, власне, і харчуються, віддаючи перевагу лише певним його сортам. На щастя, на острові рослин виявилося достатньо, щоб завезені сюди травоїдні змогли комфортно влаштуватися. Із часом тварини настільки звикли до нових місць, що розмножилися у великій кількості і навіть створили загрозу для евкаліптових дерев. Владі острова довелося регулювати чисельність тварин, використовуючи для вирішення проблеми стерилізацію.6782_te.jpgФото fr.trekearth.com

Шукачам таємниць і пригод неодмінно слід вирушити вивчати уламки затонулих кораблів, пірнаючи з аквалангом поблизу мису Борда. Для тих, кому підводне полювання на реліквії видається якщо не ризикованим, то трохи нерозважливим, можливість виловити історичні факти надається і на суходолі. Щоденники зберігачів давнього маяка, що охороняє тутешні води, сповнені загадкових історій про страшні корабельні аварії, які загалом позбавили життя близько вісімдесяти людей.

Безкрая небесна синява, що потопає в завитках прибережних хвиль, подарує справжнє умиротворення шукачу самітності. Провести годину-другу з вудкою і відпочити від мирського життя можна на скелях містечка Американ Рівер, розташованого в західній частині острова. А під час дослідження північного берега око милуватиме Тюленяча бухта, де досвідчений гід покаже знаменитий пляж, на якому без остраху й особливого інтересу до людей відпочивають хаотичні ряди кумедних ластоногих.island-of-natural-wonders-c7826aa9-c762-470b-b512-64cb69b8ec7c.jpgФото mydiscoveries.com.au

Цілком футуристичні пейзажі очікують мандрівників на схилку дня в національному парку Флайндерс-Чейс. У західній частині заповідника розташована природна аномалія під назвою Чудові Скелі. У променях сонця, що вже заходить, вона отримує особливо загадковий вигляд. Кам’яні статуї вигадливої форми, створені з граніту самою природою, нагадують сюрреалістичні сюжети полотен Далі. Окрім пейзажу, що ніби зійшов з картини екстравагантного художника, заповідник цікавий своїми ендеміками. Сюди привезли понад двадцять видів тварин, існування яких перебуває на межі зникнення, а також помістили «старожила» острова – сумчасту мишу.

Ще одна фантастична пам’ятка – «справа рук» природи – Арка Адмірала, звідки відкривається прекрасний краєвид океану. Давню печеру не один рік вимивали могутні хвилі, перетворюючи на витончений панорамний грот з величезними бурульками-сталактитами. Шлях до нього розпочинається від мису Дю Куедік, далі повз кілька оглядових майданчиків біжить вгору вимощеною дошками доріжкою і нарешті приводить прямісінько до навислого над аркою виступу, де за гарної погоди люблять влаштовувати лежбище зграї метушливих новозеландських морських котиків.

Головне фото connections.be

Вам это будет интересно:
Departure: Мальдіви
Подивитися на визначні пам’ятки країни, а не готелів, і наблизитися до життя мальдівців, а не сусідів по номеру, пропонує одна з найменших столиць – Мале. Перша асоціація, яка виникає при згадці Мальдів, – це щось блакитно-пасторальне. Морська гладь і невтомне сліпуче сонце, від якого хочеться закопатися в теплий розніжений пісок...
Нормандія очима Корнія Грицюка: батьківщина парасольок і субмарин.
Корній Грицюк продовжує ділитися враженнями від французької Нормандії. У попередньому матеріалі він розповідав про свій вояж до Довіля. Тепер на черзі Шербург, або Шербур-Октевіль. Подвійна назва міста з'явилася на початку 2000-х, коли Шербург злився з Октевілем.
Габон. Ласкаво просимо!
Жили-були на західному узбережжі Африки пігмеї. Нікого не чіпали. Коли були голодні, полювали і збирали горіхи з бананами. Потім прийшли мпонгве і фангі. Пізніше припливли португальці і назвали ці землі Габоном. Французи, котрі з’явилися слідом, оголосили їх своєю колонією, і лише в середині минулого століття, коли пігмеїв лишилося вкрай мало, Габон отримав незалежність від іноземців.
Відчайдушний футуризм: Японія. Частина 3. "Дух самурая"
Якщо вірити кінематографу, то типовий самурай постає перед нами як суворий, мовчазний і навіть трохи відлюдний воїн. Але цей образ усе ж ніяк не збігається з дійсністю... Олена Расенко пропонує вам переконатися в цьому, зустрівшись зі справжнім самураєм і навіть завітавши до бару, де збираються камікадзе.
Нормандія очима Корнія Грицюка: яблука, молоко та океан
Для багатьох туристів Франція – це в основному Париж із довжелезною чергою на Ейфелеву вежу, Лувр та околиці з їхнім королівським шиком або курорти Середземного моря. А ось Корній Грицюк, мандруючи цією країною, вирішив податися на північ – у Нормандію! Для наших читачів він підготував цикл подорожніх нотаток про поїздку до Атлантичного океану...
Індійське село Кодхіні: таємниця близнюків, котру ніхто не розгадав
У світі є незвичайне місце, де народжується найбільше близнюків. Хоча на перший погляд це схоже на містичний збіг, статистика змушує вірити в чудеса. Індійський штат Керала може похвалитися селом, де відбуваються незвичайні речі. Кодхіні – те саме місце, де близнюків більше, ніж у будь-якій іншій точці світу. І цьому немає майже жодних пояснень.
Відчайдушний футуризм: Японія. Частина 2 “Рибний день”
Уявити японця, який не їсть риби, так само важко, як і шотландця, який не п'є віскі. Олена Расенко розповість про унікальне місце, де нащадки самураїв купують морські делікатеси до столу.
Інчхон: корейське місто майбутнього
Інчхон вважають морськими і повітряними «воротами» Південної Кореї через наявність тут одного з найбільших морських портів країни і найкрупнішого в регіоні аеропорту. Місто стрімко розвивається – буквально за сто років воно пройшло шлях від скромного портового поселення до ультрасучасного промислового і туристичного центру.
Британська глибинка: У пошуках таємниць Альбіону
Зелені схили, порослі вересовими кущами, безлюдні приміські дороги, вузькі вулички з маленькими котеджами і садами, що п’янять своїми пахощами, – здається, що британські сільця не підкоряються плинові часу. Немов завмерлі картини героїчного фентезі, всі вони мають свою історію і готові розповісти про великі битви, хоробрих воїнів і легендарні артефакти.
Країна, що вміє подобатися: Вірменія
Олена Расенко побувала у Вірменії і тепер готова поділитися з читачами самобутністю цієї чарівної країни, в якій дійсно хочеться залишитися.
Історія однієї вулиці: Шпігельгассе
Шпігельгассе, що у перекладі з німецької означає «Дзеркальна вулиця» чи «Дзеркальний провулок» – це зовсім не найбільша і не найголовніша вулиця в Цюриху. Навіть зовсім навпаки – вона феноменально коротка і вузька, але розташована в затишних куточках міста так, що навіть рідкісний турист зможе її відшукати.
Відчайдушний футуризм: Японія. Частина 1
Олена Расенко, повернувшись з Японії, розпочинає спеціальний цикл матеріалів про цю країну. Попередження для особливо вразливих: обережно! Після прочитання розвивається гостре бажання зірватися, купити авіаквиток в таку чудову і чарівну країну висхідного сонця!
Еквадор: Бути індіанцем
Олена Расенко відвідала Еквадор і за час поїздки встигла не тільки зібрати для редакції безліч матеріалу, але й познайомитися з місцевими і навіть втратити свідомість...Один з відомих курортів Еквадору – Баньос. Маленьке, затишне містечко в кількох годинах їзди від столиці. Воно займає вузьку долину на висоті двох тисяч метрів над рівнем моря і з усіх боків оточене горами.
Інсбрук – казкове місто в обрамленні Альпійських гір
Тірольська місцевість Австрії надзвичайно самобутня. Тут своя кухня і навіть своя манера співу, а багатовікова історія відмінно поєднується з природними красотами і спортивними об’єктами. Пік різноманіття – невелике гірське містечко Інсбрук. Це адміністративний центр Тіроля, а також одне з найчистіших місць у Європі...
Листівки з Болгарії
Озброївшись закордонним паспортом та гарним настроєм, вирушайте на у так зване «ближнє зарубіжжя» - Болгарія - саме та країна, де старовинна архітектура вдало поєднується із розслабляючим морським бризом. Не вірите? А от OUTLOOK впевнений, що Павло Хоменський через свої світлини зможе вас переконати! Яскрава, по-своєму велична Софія - це must see! Гайда з нами!
Фіджі: подорож до романтиків-нащадків людожерів
Гостинність місцевих – ось що відразу ж дивує на Фіджі, а особливо враховуючи те, що всі вони – нащадки канібалів. На щастя, приготування їжі з людського м’яса вже кілька століть як не практикують. А ось стравами, наприклад, зі смаженого кажанка тут зовсім не гидують і охоче діляться рецептами з туристами.
Покоління дахів
Вони стають місцем найкрутіших тусовок, джерелом незвичайних ідей і непередбачуваних відкриттів. На пік своєї популярності виходять цілі особняки, храми, сади, басейни, стадіони – і все це на верхівці будівель! OUTLOOK запрошує вас на знайомство з найзапаморочливішими висотами і неймовірними краєвидами.
Озера, що змінюють уявлення про силу природи
Коли згадуєш слово «озеро», в голові з’являється перший-ліпший образ тихої затишної водойми, яку з усіх боків обіймають порослі травою береги. OUTLOOK зробив добірку найбільш вражаючих озер, котрі змінять ваше уявлення про це творіння природи. Кожному з них є чим дивувати, хай то нетиповий колір води чи лячна здатність умертвляти живі організми.
Сен-Тропе – місто, що зійшло з екрана
В елітних колах про Сен-Тропе вперше заговорили, коли наприкінці XIX століття сюди навідався Гі де Мопассан. Французький письменник, знаменитий своїм безоціночним реалізмом, розповідав про затишну красу Сен-Тропе, пригадуючи про «луску сардин, що виблискує на сонці подібно до перлин»…
За водними процедурами – в пустелю!
Місто, де Олександру Македонському передрекли завоювання світу. Місто, куди навідувалася Клеопатра щоб поплескатися в теплих цілющих джерелах. Місто, яке сьогодні складно відшукати на карті без хорошої оптики. Сіва. У самому серці Сахари, в 560 кілометрах від Каїра чекає на «свого» допитливого відвідувача невелике поселення з незмірно великою історією.
Закрыть
Outlook facebook page