RU  UK  EN
Статьи  >  Відвідай  >  Австралійський едем – острів Кенгуру

Австралійський едем – острів Кенгуру

Грізні хвилі то підіймаються, немов воїни на чатах, то розбиваються об скелястий берег і, складаючи зброю і покірно відступаючи, розсипаються у піну. Вітер вільно гуляє поміж лавандових полів, а евкаліптові діброви ховають у своїх заростях сонних коал. От-от сутінки накриють усе живе темним ковшем, і нічне життя похапцем розправить свої крила. Це не видуманий світ казкових переказів, а повсякденне життя острова Кенгуру.

   Захоплений у лазуровий полон вод Австралійської затоки острів Кенгуру прославився пейзажами незайманих лісів і покраяних сукулентами прибережних скель. Тисячі років тому води Індійського океану відділили цю землю від материка, уготувавши їй долю третього за величиною острова Австралії. Більша частина місцевості розділена між заповідниками і національними парками, а подекуди навіть не ступала нога людини.

Фото greataussietravel.com.au 

Першим європейцем, чий корабель причалив до тутешніх піщаних берегів, був британський дослідник Метью Фліндерс, котрий не тільки дав острову ім’я «Кенгуру», але й раніше запропонував назвати материк Австралією. Місцевість, розташовану на віддалі трохи більш як десяти кілометрів від «великої землі», невдовзі облюбували переселенці, котрі збудували тут форт Кінгскот. Перше поселення, назване на честь фортеці, незабаром розрослося до великого промислового міста з чисельністю близько 1800 жителів, що на сьогодні становить третину мешканців Кенгуру. Тут міститься остання на південному узбережжі фабрика евкаліптової олії, а також сироварня, де готують солоний рідкий сир халумі, змішуючи овече і козине молоко і підсмажуючи отриману консистенцію на грилі. Тим же, хто шукає істину у вині чи компанію до сиру, неодмінно слід з’їздити на мис Віллоубі і відвідати винні погреби тутешнього заводу. Острів також визнано єдиним прихистком чистопородних лігурійських бджіл, завезених сюди понад сто років тому. Екологічно чистий мед місцевих пасік туристи везуть із собою як екзотичний австралійських гостинець.

Фото markpiovesanphotography.com.au

Окрім харчової промисловості, казну острова активно поповнює туризм, що розвивається. До тутешніх земель з материка можна дістатися поромом або літаком, котрий долітає до Кінгскота із столиці Південної Австралії, Аделаїди, за якихось півгодини.

Єднання з природою під покровом евкаліптових гаїв, що духмяніють від тепла вечірнього сонця, яке рухається на спочинок – бажання аж ніяк не рідкісне. Щороку до мисів Кенгуру прямують понад сотні тисяч туристів, і хоча тутешні береги відомі своїми дикими землями, частина острова облаштована для комфортного перебування, а налагоджена інфраструктура забезпечує охочих турами на будь-який смак.

Фото seansimmonstravel.com.au

Розглядаючи у мальовничих околицях екзотичних представників фауни в їхньому природному середовищі проживання, почуваєшся першовідкривачем цієї дивовижної землі обітованої. Окрім величезної кількості практично ручних кенгуру, тут зустрічаються опосуми, валлабі, варани, єхидни, коричневі бандикути, морські леви, а також новозеландські тюлені. «Туземцями» острова вважають сумчастих мишей даннарт, а ось качконоси, опосуми і коали були доправлені на ці землі з материка. Прогулюючись серед високих дерев, будьте готові до того, що щасливий випадок зведе вас із рідкісними імпозантними чорними какаду, відомими своїм скрипучим голосом і кепським характером.

Фото southaustralia.com

Для більшості туристів зустріч з коалами на острові Кенгуру – своєрідний атракціон. Вся справа в тому, що сумчасті «медведики» – відомі лінивці, застати яких під час пустощів на гілках евкаліпта у світлу частину доби практично неможливо. Щоб побачити, як плюшеві соньки виповзають зі своїх укриттів, доводиться чекати сутінків. Удень коали відпочивають у гілках евкаліпта, котрим, власне, і харчуються, віддаючи перевагу лише певним його сортам. На щастя, на острові рослин виявилося достатньо, щоб завезені сюди травоїдні змогли комфортно влаштуватися. Із часом тварини настільки звикли до нових місць, що розмножилися у великій кількості і навіть створили загрозу для евкаліптових дерев. Владі острова довелося регулювати чисельність тварин, використовуючи для вирішення проблеми стерилізацію.

Шукачам таємниць і пригод неодмінно слід вирушити вивчати уламки затонулих кораблів, пірнаючи з аквалангом поблизу мису Борда. Для тих, кому підводне полювання на реліквії видається якщо не ризикованим, то трохи нерозважливим, можливість виловити історичні факти надається і на суходолі. Щоденники зберігачів давнього маяка, що охороняє тутешні води, сповнені загадкових історій про страшні корабельні аварії, які загалом позбавили життя близько вісімдесяти людей.

Фото southaustralia.com

Безкрая небесна синява, що потопає в завитках прибережних хвиль, подарує справжнє умиротворення шукачу самітності. Провести годину-другу з вудкою і відпочити від мирського життя можна на скелях містечка Американ Рівер, розташованого в західній частині острова. А під час дослідження північного берега око милуватиме Тюленяча бухта, де досвідчений гід покаже знаменитий пляж, на якому без остраху й особливого інтересу до людей відпочивають хаотичні ряди кумедних ластоногих.

Цілком футуристичні пейзажі очікують мандрівників на схилку дня в національному парку Флайндерс-Чейс. У західній частині заповідника розташована природна аномалія під назвою Чудові Скелі. У променях сонця, що вже заходить, вона отримує особливо загадковий вигляд. Кам’яні статуї вигадливої форми, створені з граніту самою природою, нагадують сюрреалістичні сюжети полотен Далі. Окрім пейзажу, що ніби зійшов з картини екстравагантного художника, заповідник цікавий своїми ендеміками. Сюди привезли понад двадцять видів тварин, існування яких перебуває на межі зникнення, а також помістили «старожила» острова – сумчасту мишу.

Фото blogspot.com

Ще одна фантастична пам’ятка – «справа рук» природи – Арка Адмірала, звідки відкривається прекрасний краєвид океану. Давню печеру не один рік вимивали могутні хвилі, перетворюючи на витончений панорамний грот з величезними бурульками-сталактитами. Шлях до нього розпочинається від мису Дю Куедік, далі повз кілька оглядових майданчиків біжить вгору вимощеною дошками доріжкою і нарешті приводить прямісінько до навислого над аркою виступу, де за гарної погоди люблять влаштовувати лежбище зграї метушливих новозеландських морських котиків. 

Головне фото 4.bp.blogspot.com

Вам это будет интересно:
Кагосіма: Місто з репутацією камікадзе
«Будуйте дім біля підніжжя вулкана!» - вигукував Ніцше у пророчому екстазі. Похмурий пафос філософа навряд чи збагнули б жителі японського міста Кагосіми, розташованого на дні кальдери Айра, що виникла внаслідок вибуху 22 тисячі років тому. Землероби мотижили уступи котловини з бронзового віку, звично відмахуючись від попелу, розсіяного у повітрі.
Кордони не перешкода: найбільш відомі анклави світу
Сьогодні OUTLOOK подорожує по найцікавішим з точки зору географії та адміністративного управління містам і країнам, які є анклавами, повністю розташовуючись на територіях інших держав.
Якщо у тебе 10 доларів і ти в Стамбулі
Серед туристів, особливо з Європи, складно знайти людей, котрі хоча б раз не насолоджувалися відпочинком у сонячній і гостинній Туреччині. А от що чекає тих, хто обрав «іншу Туреччину» і вирушив оглядати чудовий Стамбул, ми розповідаємо на прикладі 10 доларів.
Під Південним Хрестом. Квінстаун
Жителі Квінстауна, як і всі новозеландці, одні з перших на планеті зустрічають світанок. Тут немає дитячих домів, бездомних тварин. Люди стійкі до холоду та так, що за нуля градусів ходять у футболках. На кожного з них припадає в середньому по дев’ять овець, а у природі практично відсутні такі небезпеки, як комарі і змії.
Незбагненний Нан-Мадол: місто над безоднею
Краще за незаселений острів може бути тільки покинутий штучний архіпелаг зі слідами зниклих цивілізацій! Мирний плескіт весел, що бентежать блакитні сни Тихого океану, утихомирює барабанний дріб екстазу у скронях, готуючи волю і розум до побачення з головною загадкою Мікронезії. Нан-Мадол пустує не одну сотню років...
У ритмі серця. Японські барабани тайко
Його звуки проникають у саме серце, зупиняють потік думок і змушують кров рухатися в якомусь магічному ритмі. Це гуркіт грому. Це мурашки по шкірі. Це – тайко. Японські барабани на їхній батьківщині зведені у ранг культу. Без них не обходиться жоден офіційний захід, їхня гра тішить слух під час радості і допомагає пережити печаль.
Синя Перлина Монголії
6 мільйонів років тому в далекій Монголії глибокий кратер згаслого вулкана поступово був вщерть заповнений водою, утворивши дивовижне озеро. Вода хвилювалася під поривами вітру та виблискувала під сонячними променями, наче коштовна прикраса, тож не дивно, що поряд з офіційною назвою Хубсугул з’явилася ще й більш поетична – Синя Перлина.
Гватемала: привіт від духів майя
Країна, де у древніх містах туристів більше, ніж у сучасних. Містична Центральноамериканська місцевість, відома як батьківщина цивілізації майя – Гватемала. Прогуляємося по одному з її стародавніх поселень, загубленому в непрохідних джунглях – Тікалі. Якщо уважно прислухатись, тут можна почути голос духів...
Departure: Дакар
Сенегальська столиця Дакар – це не тільки найважливіше місто всієї Західної Африки, але й досить контрастне місце, найкраще для подорожі у форматі «познайомитися з Чорним континентом, але м'яко і плавно». Крім багатьох цивілізаційних і звичних сучасній людині атрибутів тутешнього життя, відчуття, що Африка з усією її романтикою, незвіданим і проблемами зовсім близько, не покидає тебе ані на мить.
Камбоджа: поліція на плаву, дельфіни в ріках та Ангкор-Ват
Королівство Камбоджа – саме так звучить сьогодні офіційна назва країни на південному сході Азії (півострів Індокитай). І вона чудова туристична альтернатива іншому, більш прославленому азіатському королівству – Таїланду. Тут краще. Хоча б тому, що це не мейнстрім. Щоправда, королівство це не зовсім казкове, хоч і дуже цікаве…
Прибалтика музейна
Прибалтика – гарне місце для недорогого туризму в Європі. Вона відома, крім усього, і своєю мінливою погодою. Води і вітри Балтики дають про себе знати несподіваними опадами, та це не привід сидіти в номері: довкола безліч дивовижних музеїв, а об’їхати всі три країни за кілька днів не така вже й велика проблема.
Ми там були: Сопот
Балтійське узбережжя Європи не може похвалитися теплими водами і довгим пляжним сезоном, однак це не заважає йому бути популярною курортною зоною. Безліч прибережних і затишних містечок приваблює туристів передусім свіжим і цілющим повітрям, а також можливістю «полікувати очі», дивлячись на холодне море та неймовірні пейзажі.
Алжир – яскравий птах Магрибу
Оригінальний пам’ятник королеві Африки і французький шарм, підвісні пішохідні мости над безоднею і пустеля Сахара, джерела з киплячою мінеральною водою і руїни часів Візантії – все це може бути зібране разом тільки в одній країні світу, і ця країна – Алжир. Арабське прислів’я твердить: Магриб – це птах, тіло котрого Алжир, праве крило – Туніс, а ліве – Марокко.
Майянські мегаліти: Сонце третьої епохи
Майянські мегаліти в Паленке ховаються від цікавих очей у мексиканських джунглях. Храм написів, Гробниця червоної королеви, Піраміда черепів – археологам ці назви нагадають похоронний культ. А деякі вірять, що серед уламків цивілізації майя сховали еліксир безсмертя.
Джайпур. Рожеве місто
Хтось порівнює Джайпур з ажурною скатертиною. Інші – з коробкою рожевого зефіру. Треті твердять – це вулик, щільно заселений бджолами. Однак всі сходяться в одному – тут дивовижне повітря, сповнене якоюсь свободою, котру не зустрінеш у Європі. Вона заповнює легені, і вже через вдих мандрівник втрачає лік годинам і навіть століттям.
Каламата. Героїчне минуле та оливкове сьогодення
Стародавня Греція починалася з Мікен і Криту, а нова історія країни писалася з Каламати. Саме в цьому місті було вперше скинуто турецькі кайдани, звільнивши шлях для здобуття незалежності. Каламата – місце з характером. Менш ніж за 200 років його двічі відбудовували заново, і воно знову відроджувалось.
Листівки з Батумі
Молодий український письменник Павло Хоменский побував в місті, що втопає в зелені і блищить яскравими вогням - Батумі, яке самі місцеві жителі називають містом любові. Тут пальми, кипариси, магнолії, олеандри, бамбук, лавр, апельсинові дерева, туя і самшит пахнуть на кожному кроці і так і кличуть поспостерігати за романтичною картиною відплиття кораблів з гаваней. І сьогодні автор ділиться з вами своїми листівками з цього дивного міста, пронизаного шумом моря і смаком ароматного вина.
Коста-Рика: причини щастя
У пошуках ідеального пункту призначення можна користатися різними критеріями. Керуючись бажанням пізнати, як живуть люди, що випромінюють світло від насолоди, вирушайте в Коста-Рику. Ця країна – лідер за показником Всесвітнього індексу щастя (The Happy Planet Index).
Африканські красоти. Ботсвана
Усіма своїми гранями горять алмази Ботсвани. Але крім коштовних каменів, тут є й інші скарби. Сьогодні відкриємо цю країну зовсім по-іншому.
Берлін з родзинками
Місцеві одразу впізнають туристів за головами, які постійно крутяться навсібіч. І таки є місця, де це справді варто робити! Одне з них – Берлін, місто, яке з кожним днем змінюється, нові покоління приносять щось своє, і по камінчику зникають не лише залишки Берлінського муру, а й решта стін. Німецька столиця стає іншою. І її слід розглядати, придивляючись до кожної дрібниці, адже, окрім архітектурних «корон» і невичерпного арту на стінах, можна виявити непримітні «родимки» міста.
Закрыть
Outlook facebook page