RU  UK  EN
Статті  >  Відвідай  >  Австралійський едем – острів Кенгуру

Австралійський едем – острів Кенгуру

Грізні хвилі то підіймаються, немов воїни на чатах, то розбиваються об скелястий берег і, складаючи зброю і покірно відступаючи, розсипаються у піну. Вітер вільно гуляє поміж лавандових полів, а евкаліптові діброви ховають у своїх заростях сонних коал. От-от сутінки накриють усе живе темним ковшем, і нічне життя похапцем розправить свої крила. Це не видуманий світ казкових переказів, а повсякденне життя острова Кенгуру.

   Захоплений у лазуровий полон вод Австралійської затоки острів Кенгуру прославився пейзажами незайманих лісів і покраяних сукулентами прибережних скель. Тисячі років тому води Індійського океану відділили цю землю від материка, уготувавши їй долю третього за величиною острова Австралії. Більша частина місцевості розділена між заповідниками і національними парками, а подекуди навіть не ступала нога людини.

Фото greataussietravel.com.au 

Першим європейцем, чий корабель причалив до тутешніх піщаних берегів, був британський дослідник Метью Фліндерс, котрий не тільки дав острову ім’я «Кенгуру», але й раніше запропонував назвати материк Австралією. Місцевість, розташовану на віддалі трохи більш як десяти кілометрів від «великої землі», невдовзі облюбували переселенці, котрі збудували тут форт Кінгскот. Перше поселення, назване на честь фортеці, незабаром розрослося до великого промислового міста з чисельністю близько 1800 жителів, що на сьогодні становить третину мешканців Кенгуру. Тут міститься остання на південному узбережжі фабрика евкаліптової олії, а також сироварня, де готують солоний рідкий сир халумі, змішуючи овече і козине молоко і підсмажуючи отриману консистенцію на грилі. Тим же, хто шукає істину у вині чи компанію до сиру, неодмінно слід з’їздити на мис Віллоубі і відвідати винні погреби тутешнього заводу. Острів також визнано єдиним прихистком чистопородних лігурійських бджіл, завезених сюди понад сто років тому. Екологічно чистий мед місцевих пасік туристи везуть із собою як екзотичний австралійських гостинець.

Фото markpiovesanphotography.com.au

Окрім харчової промисловості, казну острова активно поповнює туризм, що розвивається. До тутешніх земель з материка можна дістатися поромом або літаком, котрий долітає до Кінгскота із столиці Південної Австралії, Аделаїди, за якихось півгодини.

Єднання з природою під покровом евкаліптових гаїв, що духмяніють від тепла вечірнього сонця, яке рухається на спочинок – бажання аж ніяк не рідкісне. Щороку до мисів Кенгуру прямують понад сотні тисяч туристів, і хоча тутешні береги відомі своїми дикими землями, частина острова облаштована для комфортного перебування, а налагоджена інфраструктура забезпечує охочих турами на будь-який смак.

Фото seansimmonstravel.com.au

Розглядаючи у мальовничих околицях екзотичних представників фауни в їхньому природному середовищі проживання, почуваєшся першовідкривачем цієї дивовижної землі обітованої. Окрім величезної кількості практично ручних кенгуру, тут зустрічаються опосуми, валлабі, варани, єхидни, коричневі бандикути, морські леви, а також новозеландські тюлені. «Туземцями» острова вважають сумчастих мишей даннарт, а ось качконоси, опосуми і коали були доправлені на ці землі з материка. Прогулюючись серед високих дерев, будьте готові до того, що щасливий випадок зведе вас із рідкісними імпозантними чорними какаду, відомими своїм скрипучим голосом і кепським характером.

Фото southaustralia.com

Для більшості туристів зустріч з коалами на острові Кенгуру – своєрідний атракціон. Вся справа в тому, що сумчасті «медведики» – відомі лінивці, застати яких під час пустощів на гілках евкаліпта у світлу частину доби практично неможливо. Щоб побачити, як плюшеві соньки виповзають зі своїх укриттів, доводиться чекати сутінків. Удень коали відпочивають у гілках евкаліпта, котрим, власне, і харчуються, віддаючи перевагу лише певним його сортам. На щастя, на острові рослин виявилося достатньо, щоб завезені сюди травоїдні змогли комфортно влаштуватися. Із часом тварини настільки звикли до нових місць, що розмножилися у великій кількості і навіть створили загрозу для евкаліптових дерев. Владі острова довелося регулювати чисельність тварин, використовуючи для вирішення проблеми стерилізацію.

Шукачам таємниць і пригод неодмінно слід вирушити вивчати уламки затонулих кораблів, пірнаючи з аквалангом поблизу мису Борда. Для тих, кому підводне полювання на реліквії видається якщо не ризикованим, то трохи нерозважливим, можливість виловити історичні факти надається і на суходолі. Щоденники зберігачів давнього маяка, що охороняє тутешні води, сповнені загадкових історій про страшні корабельні аварії, які загалом позбавили життя близько вісімдесяти людей.

Фото southaustralia.com

Безкрая небесна синява, що потопає в завитках прибережних хвиль, подарує справжнє умиротворення шукачу самітності. Провести годину-другу з вудкою і відпочити від мирського життя можна на скелях містечка Американ Рівер, розташованого в західній частині острова. А під час дослідження північного берега око милуватиме Тюленяча бухта, де досвідчений гід покаже знаменитий пляж, на якому без остраху й особливого інтересу до людей відпочивають хаотичні ряди кумедних ластоногих.

Цілком футуристичні пейзажі очікують мандрівників на схилку дня в національному парку Флайндерс-Чейс. У західній частині заповідника розташована природна аномалія під назвою Чудові Скелі. У променях сонця, що вже заходить, вона отримує особливо загадковий вигляд. Кам’яні статуї вигадливої форми, створені з граніту самою природою, нагадують сюрреалістичні сюжети полотен Далі. Окрім пейзажу, що ніби зійшов з картини екстравагантного художника, заповідник цікавий своїми ендеміками. Сюди привезли понад двадцять видів тварин, існування яких перебуває на межі зникнення, а також помістили «старожила» острова – сумчасту мишу.

Фото blogspot.com

Ще одна фантастична пам’ятка – «справа рук» природи – Арка Адмірала, звідки відкривається прекрасний краєвид океану. Давню печеру не один рік вимивали могутні хвилі, перетворюючи на витончений панорамний грот з величезними бурульками-сталактитами. Шлях до нього розпочинається від мису Дю Куедік, далі повз кілька оглядових майданчиків біжить вгору вимощеною дошками доріжкою і нарешті приводить прямісінько до навислого над аркою виступу, де за гарної погоди люблять влаштовувати лежбище зграї метушливих новозеландських морських котиків. 

Головне фото 4.bp.blogspot.com

Вам це буде цікаво:
Якщо у тебе 10 доларів і ти в Сіднеї
Ми продовжуємо рубрику, мета якої – дослідити, як саме можна витратити десять американських доларів, приємний і хрусткий папірець, у різних містах нашої планети. Тринькати будемо і на продукти харчування, і на транспорт, і на розваги. Стартуємо із Сіднея і разом з'ясуємо, чи треба там затягувати паски.
Departure: Брашов
Брашов – це серце Румунії з німецькими клапанами. Саксонський дух уперто живе в будиночках з червоними дахами, нагадує про себе дзвоном католицького собору, найбільшого у східній Європі. Навіть фортечні ворота немов чекають не туристів, а середньовічних лицарів. Місто добре знайоме фанатам «Дракули» Брема Стокера. Замок графа, що став вампіром, стоїть в якихось 30 км від міста.
Кабраматта: «маленький В’єтнам» на теренах Австралії
Бажаєте подивитися на в'єтнамське гетто в Австралії, а заразом зрозуміти, чому азіати наганяють страху на місцевих жителів? Як будете в Сіднеї, обов'язково відвідайте Кабраматту, тільки не забудьте прихопити із собою фотоапарат, а також… охорону. Річ у тім, що місце, яке вважається діловим центром Сіднея, б'є рекорди за розмахом злочинності.
Болівія: розсипалася сіль до туристів...
Прогулятися небесами, живучи на Землі, виявляється, можливо. Досить вирушити на південь невеликої країни Болівії, в одну з найбільш незвичайних пустель світу – Уюні. Переглянувши знімки туристів, які побували тут, так і хочеться недовірливо запитати: «А це точно не фотошоп?»
Пам’ятки Зальцбурга: Тут народжуються генії
Тут народилися композитор Моцарт і поет Трекль, тут писав опери Гайдн і багато інших. Та лиш мала частина пам’яток Зальцбурга пов’язана з цими геніями. Місто з доволі невеликим населенням внесено завдяки своїм пам’ятним місцям у список Всесвітнього спадку ЮНЕСКО.
Гірокастра: «албанський Рим»
Конвенція про охорону всесвітнього культурного і природного спадку ЮНЕСКО зобов’язує з року в рік невтомно працювати над вивченням об’єктів, що мають неминущу цінність і унікальних за походженням. Під номером 569 великого списку організації розмістилося місто Гірокастра, що на півдні Албанії, котре ми сьогодні вивчимо вздовж і впоперек.
На чортовім кружляли колесі…
Крім кількох східноєвропейських країн, круглий металевий атракціон більше ніде не називають «чортовим». Іменоване за прізвищем творця «колесо Ферріса» вперше відкрило панораму Чикаго з 80-метрової висоти 1893 року. Відтоді вертикальний круг з кабінками почав з'являтися мало не в кожному великому місті. OUTLOOK пропонує вам дізнатися про найбільш вражаючі його екземпляри.
Скоро лопнуть: міста, що виступають проти туризму
Ми багато пишемо про подорожі і нестандартний туризм, розповідаємо, куди поїхати за екзотикою, і як з користю витратити 10 доларів у різних містах світу, але рідко замислюємося про те, що туризм має і зворотний бік. Цього разу ми вирішили поглянути на юрби туристів очима місцевих жителів і розповісти про проблеми, що спіткали найбільш відвідувані міста планети.
Ми там були: Батумі
Особисті враження від мандрівок ми публікуємо в рубриці «Ми там були». Сьогодні розміщуємо пост із соцмереж нашого головного редактора Дарії Карякіної, де вона ділиться враженнями про 5-денний відпочинок у грузинському Батумі. Ану ж і ви захочете відчути свої емоції від відвідування цього міста!
Не лише в центрі цікаво. Спальні райони світу
Мало який мандрівник під час своїх нетривалих подорожей вибирається кудись далі центру міста, де розташований його готель. Якщо ж «дислокація» – ще й мегаполіс, то такі поїздки відкладають «до кращих часів». А дарма, адже саме у спальних районах можна подивитися на незнайому країну очима її жителів, що куди пізнавальніше за екскурсії «галопом» замками і площами.
Departure: Ямайка
Ямайці люблять ром, марихуану (те, що вона тут офіційно не легалізована, мало кого бентежить), Боба Марлі і... відвідувати церкви. Не проти вони завоювати і кілька олімпійських медалей, а також позмагатися за корони королев краси. Сьогодні знайомимося з особливостями серйозно-веселої Ямайки. Триоклірні аксесуари прикрашають кожного другого...
Еквадор: Бути індіанцем
Олена Расенко відвідала Еквадор і за час поїздки встигла не тільки зібрати для редакції безліч матеріалу, але й познайомитися з місцевими і навіть втратити свідомість...Один з відомих курортів Еквадору – Баньос. Маленьке, затишне містечко в кількох годинах їзди від столиці. Воно займає вузьку долину на висоті двох тисяч метрів над рівнем моря і з усіх боків оточене горами.
Незвичайні шкільні уроки різних країн світу
На честь сьогоднішнього свята - Дня знань ми вирішили розповісти Вам, які незвичайні предмети належить освоїти учням у різних країнах світу! Гризти граніт науки, осягаючи основи алгебри і геометрії, або запам’ятовувати роки правління монархів, гортаючи підручники з історії, – буденна справа для школярів.
Ми там були: Будапешт – андеграундний естетизм та оздоровлення
Креативний копірайтер Маша Гольдман об'їздила мало не півсвіту. Подорожі дівчина може порівняти хіба що з корисним наркотиком. Маша розповідає, що кожна поїздка, навіть найкоротша і недалека, дає їй повне відновлення сил і ніби початок нового життя.
Головне – не загубитися: Найцікавіші ринки Стамбула
Жодне східне місто неможливо собі уявити без великої кількості торгових точок – «купи-продай» у місцевих жителів будь-якого віку і статусу в крові. Навіть той факт, що Стамбул – це наполовину Європа, ніскільки не скасовує «східність» мегаполіса. Щоб ви напевно знали, куди і за чим іти, Outloook, повернувшись зі стамбульських ринків, розповідає про найбільш вражаючі з них.
Алфама: Мавританський спадок Лісабона
Сьогодні ми пропонуємо вирушити з нами на прогулянку найстарішим районом Лісабона, котрий ми найчастіше бачимо в кіно і творах масової культури, коли йдеться про португальську столицю.
Подорож до Колумбії. Інша Картахена…
У світі є дві Картахени. І в обох жителі розмовляють іспанською, люблять кориду, а вечорами рушають на пляж цмулити мохіто й дихати солоним вітром. Але тільки в одній з них у млосну міську прогулянку можуть увірватися ритми запальної сальси, розсипи смарагдів і перлів, а дорогу можуть перейти ефектні палкі красуні. І це Колумбія!
Ісландія очима Софії Андрущенко
Ісландія – країна «льоду і полум’я», «тисячі рік і озер», незліченних водоспадів і гейзерів. Тут, як у казці, щоразу хочеться ущипнути себе і перевірити, чи ти спиш, чи все це існує насправді…
Водні ворота. Вражаючі порти світу
Аеропорти, залізничні вокзали, автобусні станції практично завжди створюються «за примхою Людини». А ось порти і гавані – це вже спільна творчість homo sapiens і природи. Outlook пропонує вашій увазі найгарніші та найоригінальніші з них.
Історія однієї вулиці: Шпігельгассе
Шпігельгассе, що у перекладі з німецької означає «Дзеркальна вулиця» чи «Дзеркальний провулок» – це зовсім не найбільша і не найголовніша вулиця в Цюриху. Навіть зовсім навпаки – вона феноменально коротка і вузька, але розташована в затишних куточках міста так, що навіть рідкісний турист зможе її відшукати.
Закрити
Outlook facebook page