RU  UK  EN
Статьи  >  Відвідай  >  Алфама: Мавританський спадок Лісабона

Алфама: Мавританський спадок Лісабона

Автор: 02.11.2020 | подорожі, Португалія
Сьогодні ми пропонуємо вирушити з нами на прогулянку найстарішим районом Лісабона, котрий ми найчастіше бачимо в кіно і творах масової культури, коли йдеться про португальську столицю. Заснована маврами ще у восьмому столітті Алфама зі своїми вуличками-коридорами, стінами від фортець і затишними площами...

... вражає наповал і одразу. Кілька годин прогулянки цією старовинною бруківкою вздовж розкішних особняків і бідних похилених будинків пролітають непомітно, тому навіть для побіжного огляду треба закладати щонайменше півдня, хоча за своєю площею район зовсім невеличкий. Він розташований на одному з міських схилів, трохи убік від центру, між замком Святого Георгія і рікою Тежу. castillo-alfama.jpgФото civitatis.com

Сама назва перекладається з арабської як «святе джерело». І, як показала історія, засновники ніби у воду дивилися: така не міцна і тендітна на вигляд Алфама якимось дивом практично без руйнувань пережила страшний землетрус 1755 року, коли 80% Лісабона було стерто з лиця землі. Саме тому її хаотична забудова не була піддана реконструкції і «дожила» до наших днів.

Прогулянку районом найкраще розпочинати із серця столиці, сівши на старовинний 28-й трамвай. Поїздка ним що вдень, що вночі запам’ятається назавжди: віковічний транспорт весело мчить мініатюрними лісабонськими вуличками, закінчуючи свій маршрут якраз в Алфамі, практично на найвищій її точці. Помилувавшись містом і затокою з оглядових майданчиків Санта Лузія і Порташ-ду-Соль, слід зітхнути, зав’язати шнурки на зручному взутті міцніше і йти цими прекрасними лабіринтами, що нагадують марокканські міста. Зусібіч вас будуть буквально атакувати пам’ятки і не лише «загальноприйняті», як, приміром, Лісабонський собор чи Національний пантеон: в очах буквально рябіє від краси житлових будинків, скромних і потертих особняків і затишних домашніх кафе на два столики.Фото mediasubs.ru

Місцеві жителі з гостинністю і увагою ставляться до гостей, підказуючи, куди піти і де смачніше і дешевше перекусити. Усе тому, що Алфаму завжди населяли студенти і прості люди, чиє життя найчастіше було пов’язане з торгівлею, риболовлею і дрібним ремеслом, тому столичної пихи і зверхності тут взагалі не зустріти – всі одне одному усміхаються, ненав’язливо запрошують на стаканчик-другий вина чи на порцію сардин. Ступінчасті вулиці і провулки окрім знаменитої плитки азулежу прикрашені ще й білизною, котра сушиться всюди, де тільки можна. Більше того, португальська влада навіть видала спеціальний указ, що дозволяє саме тут розвішувати і білизну, й одяг – туристи просто божеволіють від цієї традиції, адже все має вигляд яскравий і без пафосу.hjgkmgj.jpgФото kaboompics.com

Не менше дивує і той факт, що зовсім несподівано кам’яні середньовічні джунглі перетворюються на вулиці-сади з пальмами й апельсинами, що звисають прямо на голови. Ці оази наповнюють район жаданою прохолодою і дають змогу туристам перепочити і вирішити, куди йти далі. Ми радимо прогулятися територією замку Святого Георгія, колись головної цитаделі столиці. Потужна кріпосна стіна – це те, що від неї лишилося, утім, вражає своєю величчю і нагадує про ті часи, коли португальці відважно воювали з маврами буквально за кожен метр Лісабона.

Музей декоративного мистецтва, відкритий у середині минулого століття, славиться своєю колекцією кераміки, килимів і декору, ілюструючи той факт, що на Алфемі завжди вистачало вправних майстрів. Взяти приміром, старовинний міні-палац Каза душ Бікуш, чий фасад прикрашають піраміди, які нагадують алмази, і вікна, розташовані асиметрично. Важко повірити, але подібні архітектурні шедеври справді на кожному кроці, і ти просто не встигаєш ні подивитися в Інтернеті об’єкт, щоб дізнатися про нього побільше, ні розпитати провідника чи екскурсовода.castelo-sao-jorge-lisboa-bestguide-portugal-min.jpgФото sustainablehistoriccitydistricts.wordpress.com

Єдине, що не засмучує, це те, що коли покидаєш Алфаму, як би не боліли ноги під час прогулянок, розумієш, що мало, а з собою цю красу ну ніяк не забрати. Цей район – із серії тих магічних місць, котрі навіть на професійних фотографіях мають не такий вигляд, як у реальності, бо кожна плиточка, кожна тріщина, кожне вікно тут приваблюють увагу, і голова паморочиться від задоволення просто дивитися по боках. Бути в Лісабоні й не прогулятися по Алфамі – злочин, так і запишіть, адже з нею не зрівняти ні ідеально чистий центр – Байшу, ні сучасний і діловитий Сіті, ні навіть Белем з його солодощами і білосніжною набережною.

Головне фото kaboompics.com

Вам это будет интересно:
Лігурія: середземноморський рецепт ідеальних міст
Збираючись на Лігурійське узбережжя, не тіште себе думкою, що зможете за декілька днів об’їздити його вздовж і впоперек. Так ви лише роздражните свій мандрівний апетит. Кожним інгредієнтом Лігурії можна тільки ласувати, забуваючи при цьому про існування решти світу. Портове місто Генуя (італ. Genova¬) – основне у регіоні Лігурія.
Departure: Порту
Місто елегантних мостів і заплутаних вуличок, переплетених на карті, ніби навушники, недбало кинуті в кишеню. Місце, яке дало назву цілій країні і алкогольному напою, що збивав з ніг суворих моряків. Головний суперник столиці і гордість Півночі в протистоянні з Півднем. Ми говоримо про Порту – другий після Лісабона діловий і промисловий центр Португалії, а в цілому – один із ключових мегаполісів Південної Європи.
Водні ворота. Вражаючі порти світу
Аеропорти, залізничні вокзали, автобусні станції практично завжди створюються «за примхою Людини». А ось порти і гавані – це вже спільна творчість homo sapiens і природи. Outlook пропонує вашій увазі найгарніші та найоригінальніші з них.
Сентоза – весь Сінгапур в одному острові
Отримати повний набір вражень про країну площею понад 700 квадратних кілометрів усього за кілька днів пішої прогулянки – абсолютно реально. І надздібності на кшталт телепортації чи вміння переміщатися зі швидкістю світла для цього не потрібні. Досить вирушити на острів Сентоза, що належить до Республіки Сінгапур і повністю відображає всі її особливості.
А ви знали...?
У цьому випуску ми розповімо про жінок у Китаї, які мали свою мову, про жінку, яка зачинила свою квартиру на 70 років, а також про мистецтво графіті, скульптуру і місто, яке визнали історичним пам'ятником. Впевнені, вам сподобається!
Ми там були: Прага
Прага… Вона, романтична і декадансна, сумна і весела, піднесена і духовна, відбивається у помахах крил відгодованих чайок на Карловому мосту, в дзеркальних калюжах Влтави… Такої думки креативний копірайтер Маша Гольдман, котра якось провела там кілька днів.
Сором’язливий Ганновер
Хто він і який, той невеличкий Ганновер, що продовжує ховатися за спинами своїх популярних серед туристів німецьких братів? Місту неодноразово доводилось змінювати свої вбрання і вигляд, але від кожної пережитої епохи Ганновер зберіг по клаптику, не втративши при цьому своєї індивідуальності й цілісності.
Історія однієї вулиці: Проспект Багдад у Стамбулі.
Якщо весь величний Стамбул – це серце регіональної торгівлі, то одна з його розкішних вулиць – проспект Багдад – безумовно, головна артерія. Опинившись там, навіть заперечуючи шопінг усією душею, вельми складно встояти і не піддатися бажанням усе ж вирушити по крамницях і ринках. Хоча, і крім цього, тут також є що робити.
ВІДЕО: Старенька Братислава
Не поділитися з нашими улюбленими читачами враженнями після відвідин Братислави OUTLOOK не може. Площа Братислави всього 368 квадратиних кілометри (для порівняння: Київ - 839 кілометрів квадратних), а до 1936 року між Віднем та Братиславою курсував трамвай, який сполучав два неймовірно чудових міста. Детальніше - дивіться у відео.
Транспорт світу: Вертикальний Лісабон
Лісабон – це не тільки одне з найгарніших і старовинних міст Європи, але й не надто легкий для життя і будівництва простір, якщо говорити про рельєф місцевості. Португальський мегаполіс розкинувся на семи густозаселених пагорбах. Саме тому його візитівкою вважаються три фунікулери та ліфт...
Гадамес: Квітучий оазис найвідомішої пустелі
П’ятдесятиградусна Сахара – одне з найвідоміших місць на планеті, більша частина якого абсолютно не придатна для життя. Утім, сьогодні ми вирушимо саме в її піски, щоб побачити неймовірне місто Гадамес, чиї жителі тисячоліттями виживають серед тутешньої спеки і надають усім, хто цього потребує, такий необхідний притулок.
Скульптури Ватикану: історія та філософія
«Маленька країна, одначе з великою місією» – саме під таким девізом 11 лютого 1929 Латеранськими угодами між Італією і Святим Престолом Ватикан був визнаний суверенною територією. Цей пакт відчинив двері перед цікавими, які сторіччями обмінювалися плітками про те, «що ж зберігають замки Ватикану?»
Бельгія очима Марини Орлової: Як живуть бельгійці
Марина Орлова – проектний менеджер у культурно-громадській організації. На одному з міжнародних проектів вона зустріла своє кохання – Віма, хлопця з Бельгії. Поїхати в його країну їй вдалося тільки тоді, коли Україна отримала безвіз і саме про те, як живуть бельгійці, що вони їдять на сніданок і як у них заведено відпочивати, Марина розповіла OUTLOOK.
Посольства відзначили Європейський день мов-2020!
Рада Європи спільно з Європейським Союзом оголосила 2001 рік роком Європейських мов, який став дуже успішним у всіх 45 країнах-учасницях. Цього року посольства, акредитовані в Україні, а також їх культурні центри, організували онлайн та офлайн заходи для всіх охочих долучились до розуміння культури через мову.
Departure: Мальдіви
Подивитися на визначні пам’ятки країни, а не готелів, і наблизитися до життя мальдівців, а не сусідів по номеру, пропонує одна з найменших столиць – Мале. Перша асоціація, яка виникає при згадці Мальдів, – це щось блакитно-пасторальне. Морська гладь і невтомне сліпуче сонце, від якого хочеться закопатися в теплий розніжений пісок...
Нормандія очима Корнія Грицюка: батьківщина парасольок і субмарин.
Корній Грицюк продовжує ділитися враженнями від французької Нормандії. У попередньому матеріалі він розповідав про свій вояж до Довіля. Тепер на черзі Шербург, або Шербур-Октевіль. Подвійна назва міста з'явилася на початку 2000-х, коли Шербург злився з Октевілем.
Габон. Ласкаво просимо!
Жили-були на західному узбережжі Африки пігмеї. Нікого не чіпали. Коли були голодні, полювали і збирали горіхи з бананами. Потім прийшли мпонгве і фангі. Пізніше припливли португальці і назвали ці землі Габоном. Французи, котрі з’явилися слідом, оголосили їх своєю колонією, і лише в середині минулого століття, коли пігмеїв лишилося вкрай мало, Габон отримав незалежність від іноземців.
Відчайдушний футуризм: Японія. Частина 3. "Дух самурая"
Якщо вірити кінематографу, то типовий самурай постає перед нами як суворий, мовчазний і навіть трохи відлюдний воїн. Але цей образ усе ж ніяк не збігається з дійсністю... Олена Расенко пропонує вам переконатися в цьому, зустрівшись зі справжнім самураєм і навіть завітавши до бару, де збираються камікадзе.
Країна, що вміє подобатися: Вірменія. Частина 2
Олена Расенко побувала у Вірменії і тепер готова поділитися з читачами самобутністю цієї чарівної країни, в якій дійсно хочеться залишитися.
Нормандія очима Корнія Грицюка: яблука, молоко та океан
Для багатьох туристів Франція – це в основному Париж із довжелезною чергою на Ейфелеву вежу, Лувр та околиці з їхнім королівським шиком або курорти Середземного моря. А ось Корній Грицюк, мандруючи цією країною, вирішив податися на північ – у Нормандію! Для наших читачів він підготував цикл подорожніх нотаток про поїздку до Атлантичного океану...
Закрыть
Outlook facebook page