RU  UK  EN
Статьи  >  Уяви  >  Усім потрібні гроші. Валюти світу

Усім потрібні гроші. Валюти світу

Називають їх скрізь по-різному, проте люблять, напевно, однаково. Ми говоримо, звісно ж, про гроші, а точніше про їхні «другі імена». Адже крім офіційної, у кожної валюти є своя, народна назва, яке не так відома, але дійсно заслуговує на увагу!

Почати слід, мабуть, з найпопулярніших грошей – американського долара. Згадуючи про нього, ми найчастіше вживаємо приємне для вуха слово «бакс». Згідно з чутками, таке прізвисько з’явилося після громадянської війни. У ті роки була надрукована велика партія нових грошей із зеленою спинкою – «green backs». З часом про колір призабули, а літера «а» змінилася на «u». Важливо також відзначити, що у кожної банкноти певного номіналу є свої особисті імена. Наприклад, 100-доларові купюри отримали назву «Бенджі» або «Франк» (на них зображений Бенджамін Франклін), а от скромна одиничка на народному жаргоні відома як «сінгл».79154667951db2c088e4d196659f3aea.jpgФото economy.apostrophe.ua

До 2002 року в Європі у кожної країни була своя валюта. Німці розплачувалися марками. І якщо банкнотам вони прізвисько так і не придумали, то на монетах жителі Німеччини відігралися по повній. Як тільки не обзивали пфенінги: і «оселедцями» – риби з’являлися на них час від часу ще з XVI століття; і «папугами», перекручуючи фігуру орла зі зворотного боку; і «беккерами» – на честь німецького авантюриста XIX століття Карла Беккера, який займався підробкою середньовічних монет.media.media.279564cf-f68b-478c-9b39-60fc24a6bd9b.original1024.jpg
Фото stuttgarter-nachrichten.de

Сусіди німців, французи, славляться своєю одвічною старомодністю чи то ж консервативністю, тут вже кажіть як вам зручно. Навіть нинішні євроценти вони вперто називають «сантимами», а на євро, за звичкою, можуть сказати «франк». Взагалі, у цій країні старанно дотримуються традицій – довгий час гроші іменувалися «ягнятами», і це тривало ще з XIV століття, коли на монетах зображали цих тварин. Після їм на зміну прийшли знайомі нам з літератури «луїдори» (на них, як ви вже зрозуміли, було розміщено портрет короля Луї-Філіппа).

Окрім картоплі, в Білорусі є ще одна валюта – рублі. Їх у народі найчастіше називають «зайчиками». Хоча молодше покоління, говорячи про гроші, іменує їх «білками» – похідним від БІЛОруського рубля. До речі, на початку 90-х, після розпаду СРСР, коли в Мінську зайшла мова про створення власної грошової одиниці, серед варіантів назви був і традиційно західноєвропейський «талер». Проте під час голосування таку версію підтримав лише поет Ніл Гілевич...49a877b9e764904a4a9ce63990ee3f9f.jpgФото ru.belarus.travel

Англійський фунт стерлінгів, напевно, другий після долара за кількістю прізвиськ. Так, валютні трейдери іменують його «кабелем». Це пішло з тих часів, коли торгівля між США і Великобританією велася здебільшого за допомогою телеграфного кабеля Reuters із дна Атлантики. У розмовній же мові куди частіше можна почути слово «quid», яке походить чи то від «quid», що означає «жувальний тютюн», чи то від фрази «Quid pro quo», котра перекладається як «Послуга за послугу». У давні часи англійські монети називали «колесами від воза». Є думка, що таке прізвисько готівка отримала за високий вміст міді. Втім, ми вважаємо зв’язок між цими фактами не явним.UK-POUND.jpgФото thenational.ae

Напевно, в кожній країні до кревних особливе ставлення, тому люди й називають «тугрики» (таке ім’я, до речі, має національна валюта Монголії) по-своєму. У Швейцарії – «чіф», у Канаді – «каді» або «лунь», в Австралії – «оззі», у Новій Зеландії – «ківі», а в Росії вони «дерев’яні». Якщо ви під час мандрівок або спілкування з іноземцями дізналися про якісь цікаві прізвиська для грошей – просвітіть і нас, і читачів Outlook.

Головне фото travelask.ru

Вам это будет интересно:
Визначені лауреати 26-ї загальнонаціональної програми «Людина року – 2021»
З гідністю і честю пройшовши 25-річний шлях, загальнонаціональна програма «Людина року» динамічно та впевнено продовжує свою діяльність у наступному, 26-му сезоні. Для програми, яка має стабільну репутацію соціально-відповідального проекту, вже стало доброю традицією віднайти головний меседж, той чіткий напрямок потужного енергетичного посилу, що надсилається суспільству.
Гід по старині: Европейські блошині ринки
Всупереч поширеній думці, європейські блошині ринки мають небагато спільного з секонд-хендом або звичайними торговельними рядами традиційних речових базарів. По суті, ці місця унікальні тим, що своєрідно відображають дух країни, а по непоказних, на перший погляд, товарах можна прочитати її минуле, відчути настрій епохи.
Смачна Японія: скуштувати країну на зуб
Морозиво зі смаком конини, мариновані комахи, риба зі смертельною отрутою – японській кухні є чим дивувати, вражати й шокувати. І чесно кажучи, перелік цих страв не завжды сприяє апетитові. Але ми не женемося за екзотикою. Істинний гастротуризм – це спроба збагнути менталітет і відчути національний колорит через традиційну кухню...
Амазонки з племені мосо: Заповідник фемінізму в затінку Гімалаїв
Автори антиутопій пророкують сотні бід людям майбутнього, яким знову і знову забороняють грати весілля, та, схоже, не все так страшно. У китайській провінції Юньнань, коло самісінького підніжжя Гімалаїв, живе матріархальне плем'я мосо, якому поняття шлюбу зовсім не знайоме.
Йодль – музика австрійських гір
В Австрії з'явився незвичайний маршрут, його вибирають любителі вокального стилю йодлем. Бредуть туристи долиною Циллерталь, широка стежина звужується, відкриваючи шлях тільки для найзавзятіших, і звивиста доріжка веде вгору. Зазирають мандрівники до хижки, яка має форму дзвіночка, обходять стороною найбільший ріг, прямуючи туди, де альпійські пастухи вели неквапливі музичні бесіди зі своїм стадом.
"Le Grand Louvre"
В найбільш знаному музеї світу, французькому Луврі, було впершо відкрито двері для публіки в 1793. Хоча й до цього ця будівля була відома далеко за межами Франції. Тільки от використовувалась вона далеко не в таких піднесених цілях, як зараз.
Ваш сніданок, сер! Або як починають свій день у різних країнах світу
Маленький тост, шматочок сиру і ковток міцної кави. «Це вам не шведський стіл!» – обурено пробурчить офіціант, дивлячись на незадоволене обличчя туриста. Щедрій українській душі не збагнути, як таким можуть наїстись місцеві. Тому перед подорожжю до нової країни варто знати точно, де звечора приготувати собі бутерброди...
Зимові забави Василя та Маланки: карнавал по-українськи
Новий рік в Україні не завжди розпочинався з ялинки, а замість Діда Мороза і Снігуроньки в гості чекали пустунку Маланку і моторного парубка Василя, та й не самих, а з почтом. Усі навіженості сходили з рук: витівки ряджених несли в собі сакральний зміст, продиктований логікою міфу про поєдинок весни і зими.
Ніч перед Різдвом і після
Різдво приходить, накидаючи теплий кожух на плечі. Ввечері воно приносить із собою м’яке світло першої вечірньої зірки, а зранку будить білим, але теплим сонцем. Якби про відчуття Різдва хтось запитав у бабці моєї прабабці, то, гадаю, її слова були б ідентичні моїм. Бо разом із мисочкою куті із рук у руки українські покоління передають і свої традиції.
Глінтвейн: зігріваємось правильно
Вітамінчики, загартовування, правильний режим дня... Це все добре і корисно, особливо в холоди, ось тільки іноді треба себе і побалувати й одночасно убезпечити від мікробів і застуди. У такий час найкращий засіб – глінтвейн.
Ескімоські іглу. Що нам варто із снігу дім збудувати!
Крихітка-син до батька прийшов і пропонує втекти від мами і бабусі на Північний полюс? Тільки не треба трагічних промов про люті морози, суцільну темряву полярної ночі і голодних білих ведмедів! Змовницьки підморгніть сміливцю й запропонуйте справжню чоловічу справу – навчитися будувати іглу для ночівлі в краю вічної мерзлоти під час зимових канікул.
Вік живи, вік учись: найцікавіші кампуси світу
Цією статею ми хочемо надихнути як нинішніх, так і майбутніх студентів підбіркою найбільш вражаючих університетських містечок і кампусів. Напевно і ті, хто вже має освіту, теж будуть в захопленні від них і замисляться, чи не отримати ще одну, адже в таких місцях гризти граніт науки, вочевидь, можна з більшим апетитом.
Не зламай язика. Найбільш складні діалекти світу
Кажуть, чим простіше, тим краще, але чи так це? Ми знаємо, що не всі народності сповідують цей принцип. OUTLOOK знайшов найбільш дивніі, складні і важко вимовляючі мови світу і хоче поділитися цим з читачами.
Що вони їдять: кухня Риму
OUTLOOK часто розповідає про кухні народів світу, але, коли йдеться про Італію, писати про країну загалом було б злочином. Кожен з її двадцяти регіонів – це окремий світ зі своїми тонкощами і спеціалітетами. І нехай звання гастрономічної столиці Італії носить Болонья, її офіційній столиці Риму теж є чим похизуватися.
Кабукі: тернистий шлях квітки
Традиційний японський театр кабукі завжди лишався загадкою для європейського менталітету: зрозуміти спектакль без підказок гіда може хіба що спеціаліст з культури Країни вранішнього сонця. Слово «кабукі» у перекладі значить «майстерність пісні і танцю». Чому не оперета? Суть постановки не зводиться до музичної вистави...
Священні тварини інків
Наш «перуанський цикл» продовжується розповіддю про найбільш шанованих тварин у Перу. Вони – як зв'язок піж сьогоднішнім і минулим, грають важливу роль у житті цього народу. Мудрі предки сучасних перуанців, давні інки, жили у повній гармонії з усім живим, що їх оточувало. Мудрі предки сучасних перуанців, давні інки, жили у повній гармонії з усім живим, що їх оточувало.
Рисові поля: Злаки неземної краси
- Чи не хочете покуштувати рису? - таким питанням зустрічають гостей в Китаї. А якщо господарі виявляться ще і фермерами, вони можуть запросити вас на незвичайну екскурсію і покажуть шедевр природного мистецтва. Рис, який ми часто вживаємо в їжу, не замислюючись про його естетику, в момент вирощування нагадує ковдру, виткану з різнокольорових клаптиків...
Несповідимі шляхи щастя: де загадувати бажання в Латвії?
Мандрівка в Латвію обриває ланцюг повсякденності, впускаючи у світ потаємні фантазії, котрим немає виходу в коловороті буднів. Блукаючи у вікових соснах, свіжий балтійський бриз млосно перебирає струни очікування чогось незвичного. Мрії справді збуваються – тільки треба знати, де загадувати бажання.
Килимами вистелена дорога до Азії
Килими вішають на стіни як символ достатку, стелять на підлогу для створення затишку і підносять як дорогий подарунок. А роздивлятися химерні малюнки у вигляді ромбів і зірочок на них, вгадуючи їх значення, – справа вельми цікава. Поширені по всьому світу килимові традиції були запозичені у східних народів, які першими навчилися робити пряжу і тканини з волокнистих матеріалів.
Замурзані аристократи
Професія сажотруса нещодавно увійшла до рейтингу найбільш рідкісних спеціальностей світу. А ще якихось сто років тому практично кожен житель Європи міг розповісти чимало цікавого про цих хлопців-замазур. Ми не винайшли машини часу, однак факти про представників такого вимираючого ремесла все ж роздобули.
Закрыть
Outlook facebook page