RU  UK  EN
Статті  >  Насолодись  >  Мандалотерапія

Мандалотерапія

Вчора я створила Всесвіт. Узяла трохи гороху, рису, гречки, пшона, зерен чорного, білого перцю і кардамону. Прихопила по жмені кави та анісу. Потім у всього цього з'явився центр. Він розростався, заспокоюючи мої думки. Коли ж останнє зернятко лягло в коло, я знову відчула забуту гармонію, крізь шум машин на проспекті почула птахів...

...повіяло ароматом фіалок, що їх так дбайливо вирощує сусідка в себе на балконі, а спогад про хвостатого Фунтика із п'ятого поверху викликав спалах ніжності до волохатого чудовиська.

Мандала – це нині не просто слово, а напрям модної арт-терапії, інструмент пізнання внутрішнього «я» і спосіб вплинути на хід життєвих подій, стверджують експерти. Езотерики ж порівнюють мандалу з картою Всесвіту, а процес її створення з очищенням розуму, душі і навіть тіла.

Мандали існують стільки ж, скільки і саме людство. Адже кожна цивілізація намагалася наблизитись до розгадки Всесвіту, знайти її центр і сенс життя. Не буває двох однакових мандал, вони всі різні за своєю формою, традиціями складання, призначенням.

Певний лікувальний ефект від складання «магічного кола» свого часу помітив відомий швейцарський психолог Карл Юнг. Якось, переживаючи сильні емоції, він почав креслити на папері кола. Коли ж аркуш булоповністю усіяно символами, Юнг відчув щось, схоже на полегшення. Пізніше психолог радив пацієнтам ілюструвати власні емоції, щоб краще дослідити свою індивідуальність і таким чином долати комплекси.o-sand-mandala-900.jpgФото andrealeber.com

Сучасні арт-психологи підтверджують: створення мандали, а також її споглядання, вивчення веде до пізнання самого себе, заспокоює думки і нерви, чого, власне, і домагаються всі духовні практики. За допомогою «магічних кіл» можна навіть швидко зняти стрес. Для цього слід задуматися про проблеми і сплести, намалювати або викласти з підручних матеріалів свою мандалу. Опісля ж творіння слід знищити разом із негативом, який в нього вклали», – радить майстер з плетіння мандали з ниток Юлія Більчук.

Дивіться також: Дудук: музика, що пробуджує кохання

Сакральний символ не тільки плетуть. Його можна намалювати, вишити, вирізати на дереві, зібрати з піску чи кольорового порошку, викарбувати на металі, висікти на камені, зібрати з коштовного каміннячи пелюсток квітів. Він може слугувати прикрасою інтер'єру, виконувати роль оберегу або мати конкретне призначення, наприклад, допомогти втілити якусь мету, надаватиме психологічну допомогу чи спрямовуватиме в потрібне русло невидимі процеси, що відбуваються з людиною.Hevajra_Mandala.jpgФото springfieldmuseums.org

Мітсуру Ооба вже багато років складає свої мандали. Він часто пише слово «мир» різними мовами світу. Починає від центру і продовжує йти від нього за спіраллю. Японець вірить, що таким чином він допомагає людям в усьому світі стати трохи добрішими одне до одного, відчути чужий біль і знайти точки дотику в конфліктних ситуаціях.

Дивіться також: Бельгійське мереживо: вальс тисячі ниток

За свою першу роботу Мітсуру узявся, будучи переповненим туги і тривожних думок. Його засмучували робота, сім'я, стосунки з друзями. Та коли він закінчив писати своє «магічне коло», відчув щастя, емоційний і фізичний підйом. «Мій смуток зник, і я побачив наш світ повним яскравих барв і радості», – поділився Ооба.

Є серед його творінь і мандали простої подяки. Щільною спіраллю він виводить слова вдячності воді, землі, повітрю, природі. Японець знайшов союзників по всьому світу. Десятки чоловіків і жінок різної віри і соціального статусу, які живуть на різних континентах, щороку збираються разом, щоб написати спільну мандалу світу. Вони вірять, що їхні добрі наміри зможуть зробити світ більш позитивним, світлим і комфортним для всіх.

Незвичний підхід до складання мандали має іспанська художниця Пілар Альбаррасіна. Для своїх сакральних малюнків вона використовує жіночі трусики. А все тому, що Пілар розшифровує слово «мандала», як «громада» і, вже виходячи з цього сенсу, вибудовує свої композиції. На її думку, за кожним елементом нижньої білизни стоїть історія окремої людини, а зібрані разом історії складають ту саму «громаду». Художниця ніколи не повторює малюнків, а кожну свою роботу називає ім'ям тієї дівчини, чию білизну вона використовує для роботи.

З радіодеталей і комп'ютерних комплектуючих збирає свої мандали британський художник Леонард Юліан. Чоловік спаює разом різні деталі, створюючи унікальний малюнок. За його словами, він захопився сакральними символами через їхню симетрію, яку вважає матеріальним втіленням дива.

Аргентинська художниця Лула Алдунате створює мандали з тарілок і строкатої тканини. Матеріал для своїх робіт вона шукає на барахолках. Потім вичищає посуд і складає композиції. Щоразу по закінченні Лула, як стверджує вона сама, відчуває приплив сил та енергії.Фото kknews.сс

Однією з найвідоміших мандал є композиція канадської художниці Агнесс Дюмушел. Вона створила її з декількох тисяч червоно-рожевих яблук, чорнозему і рослин. На всю роботу Агнесс витратила п'ять днів.

Якщо бути уважним, то зображення мандали можна побачити майже в кожному предметі. Складний сакральний малюнок вгадується на вірменських хачкарах, під куполом мечетей, у марокканській мозаїці, під склепіннями церков, у вітражах Нотр-Дам де Парі, у штурвалі корабля, в середньовічних люстрах, водяних млинах, перських килимах, риболовних сітках, парасольках, павлопосадських хустках, у старовинних монетах, різдвяних вінках, у комірах з бісеру африканського племені масаїв, у конструкції стадіонів, водограях, у суфійському танці дервішів тощо.

Дивіться також: Святині мусульманського світу: мечеті з історією

Серед найвідоміших споруд, виконаних у формі мандали: британський Стоунхендж, Око Сахари в Мавританії, Храм неба у Китаї, комплекс на острові Хортиця в Україні, сади майбутнього і супер-дерева в Сінгапурі, круглі поселення в Данії, Морай у Священній долині інків, храмовий комплекс Ранкапур в Індії.o-SAND-MANDALA-900 (1).jpgФото huffpost.com

Головне фото etsy.com

Вам це буде цікаво:
Таїланд ремісничий: від шовку до перлів
Чи замислювалися ви, прогулюючись уздовж сувенірних крамничок у Таїланді, скільки дрібок історії зберігається в кожному предметі? Адже ви перегортуєте трудову книжку всього народу, побіжно переглядаєте записи від тисячолітньої давнини до наших днів. Деякі сторінки стали практично невагомі, але позначки на них не втратили своєї чіткості.
Ручна робота: персидські килими
У ті часи, коли перським воїнам не було рівних, а їхній силі підкорилися Римська імперія та Аравійський півострів, з-під пальців майстринь народу-переможця вийшов перший шедевр. «Весняний килим» став найдорожчим в історії людства. Він символізував владу і міць персів, а його краса оповідала про божественне походження царя Хосрова І.
Мікеланджело Антоніоні – співець пустелі людських душ
Непростий духовний світ людей ХХ століття став вдячною темою для багатьох кінематографістів, але особливе місце в її розробці належить Антоніоні. Режисер здобув світову славу фільмами, що зобразили внутрішній світ сучасника, його самотність, некомунікабельність (слово, що стало ключовим для творчості майстра).
Національні напої: Нуль градусів і море енергії
Всі знають, що перебуваючи в Шотландії, варто неодмінно скуштувати віскі, у Франції – вина, а в Японії – саке. Та мало хто замислюється про національні безалкогольні напої. Але ж їх різні народи створювали з куди більш практичними намірами – прохолоджувальні і зігрівальні...
Баджо: морський народ Південно-Східної Азії
Нечисленні народи завжди цікавили вчених і художників, котрі шукали в їхньому способі життя натхнення для своєї творчості. Один із найпопулярніших етносів сьогодні - баджо, кочовий народ мореплавців, котрих формально можна співвіднести з Малайзією.
Гастрономічний туризм: через їжу до культури
Не варто поблажливо ставитися до гастротурів як до новомодної вигадки. Гастрономічний туризм – один із аспектів світової науки. Її світило вчений Ерік Вольф, котрий 2001 року заснував Міжнародну асоціацію гастрономічного туризму, твердить: їжа – це квінтесенція нації, її менталітету, характеру і, звісно, історії.
Колоритний континент. Красиві племена Африки
Повсякденне життя африканських племен може видаватися дивним навіть для мешканців цього континенту. І тільки природа і допитливі мандрівники лишаються наодинці з колоритом і незвичністю побуту етносів за межею мегаполіса.
Ісламабад is the capital of…
Попри промовисту назву Ісламабад, мабуть, найбільш світське, космополітичне та вестернізоване місто мусульманського Пакистану, котре є ще й столицею цієї держави. І хоча Ісламабад важко зарахувати до щасливчиків, оскільки важливі стратегічні дороги завжди були в стороні, йому є чим вас здивувати. Чим і як він живе - далі в OUTLOOK.
Куди сходити? П’ять найцікавіших музеїв сучасного мистецтва Європи
Франсуаза Барб-Галль вчить, як розмовляти з дітьми про мистецтво. Вона у своїх книгах наводить приклади, навчає бачити те, що не бачать інші. Помічати деталі і забувати про ярлики. Але варто визнати, що серед дорослих вкрай мало людей, котрі можуть похизуватися знаннями у цій сфері.
Ніхонгамі: Жмут як ознака статусу
Ніхонгамі – це своєрідний спосіб укладання волосся в японській традиції. Цікаво, що в Країні вранішнього сонця зачіски контролювалися законом і слугували своєрідним дрес-кодом для дівчат різних прошарків і соціального статусу. Тому кожному класові строго відповідає певний одяг і убрання волосся, і цих законів досі суворо дотримуються гейші та їхні учениці.
БагатоМЕТРОва краса
Жителі великих міст чи не щодня користуються метрополітеном. На жаль, у стрімкому ритмі сучасного життя мало хто може дозволити собі насолоджуватись дизайном підземок. OUTLOOK не навчився зупиняти час, однак ми змогли підібрати для вас п'ятнадцять найдивовижніших станцій з усього світу.
Дивовижний світ Патрика Догерті
Ленд-арт – це не просто ландшафтний дизайн, а цілий напрямок у мистецтві, котре в XXI столітті, коли про «зелені технології» та навколишнє середовище не говорить тільки лінивий, вважається одним із найважливіших. Імена зірок цього виду діяльності вже постійно згадуються кураторами, критиками і поціновувачами, і особливо серед них вирізняється Патрик Догерті.
Дім, який побудував…
«Халабуди» на деревах, землянки, схованки – що ми тільки не будували в дитинстві. На жаль, коли дорослішаєш, фантазія втрачається, і більшість із нас тепер живе в незручних сірих «коробках». Однак є люди, які самостійно створили житло своєї мрії.
Посидимо? Частина друга
Не так давно ми вже писали про незвичайні лавочки, які можна побачити на вулицях різних міст. В один матеріал не вдалося «вмістити» всі об’єкти, які нам сподобалися, тому сьогодні – друга частина огляду. Почнемо із французького дизайнера Пабло Рейносо. Уже кілька років він подорожує країнами і залишає за собою «сліди». Ми вибрали дві найцікавіші його роботи.
Амазонки з племені мосо: Заповідник фемінізму в затінку Гімалаїв
Автори антиутопій пророкують сотні бід людям майбутнього, яким знову і знову забороняють грати весілля, та, схоже, не все так страшно. У китайській провінції Юньнань, коло самісінького підніжжя Гімалаїв, живе матріархальне плем'я мосо, якому поняття шлюбу зовсім не знайоме.
Хвилями часу: Історичні вітрильники Естонії
Історія Естонії зберігається не у пергаментних сувоях, а у свинцевому літописі Північного моря. Звивиста берегова лінія протяжністю три тисячі кілометрів бачила мільйони вітрильників, починаючи зі смугастих полотнищ драккарів і закінчуючи поземним польотом кліпера над хвилями за доби пари й електрики.
У Києві вп'яте відзначать Міжнародний день Йоги
Посольство Індії спільно зі школами та студіями йоги в Україні організовують масштабний «Фестиваль Йоги» в суботу, 22 червня 2019 року в Маріїнському парку м. Києва. Давня індійська традиція Йоги є безцінним даром усьому людству, який допомагає досягти єдності між тілом та розумом; думками та діями...
Посол Елена Летісія Тереса Мікусінскі провела дипломатичний прийом, почесним гостем став всесвітньо відомий аргентинський співак Хіронімо Рауч
Колонна зала КМДА 11 червня приймала гостей Посольства Аргентинської Республіки в Україні з нагоди національного свята. Надзвичайні та Повноважні Посли, представники уряду та державних органів, партнери посольства, бізнес спільнота та ЗМІ вишикувалися у довгу чергу, аби привітати очільницю іноземної дипломатичної установи та висловити свої вітання дружній Аргентині.
Битися, як жінка. Бійцівський клуб літаючих чоліт.
У вільної боротьби не жіноче обличчя. Хороша дівчинка повинна мило усміхатися і берегти чепурне платтячко, а не розмахувати кулаками, але в суворих Андах такі ніжні квіти не ростуть. Справжня болівійська чоліта і за словом в кишеню не полізе, і тумаком при нагоді огріє, а в неділю, підібравши накрохмалені спідниці, ринеться у бій без правил.
Посидимо?
Гуляючи київською Пейзажною алеєю, завжди помічаєш дивовижні лавки, створені українськими майстрами. Моя улюблена – з пледом і подушкою, адже вона здається затишною навіть у негоду. Сидячи на ній, я згадав картину з дитинства: бабусі виносять з дому довгу дошку, кладуть її одним кінцем на пеньок, іншим – на перила під’їзду, і виходить лавочка. Чим не дизайнерське диво?
Закрити
Outlook facebook page