RU  UK  EN
Статьи  >  Насолодись  >  Мандалотерапія

Мандалотерапія

Вчора я створила Всесвіт. Узяла трохи гороху, рису, гречки, пшона, зерен чорного, білого перцю і кардамону. Прихопила по жмені кави та анісу. Потім у всього цього з'явився центр. Він розростався, заспокоюючи мої думки. Коли ж останнє зернятко лягло в коло, я знову відчула забуту гармонію, крізь шум машин на проспекті почула птахів...

...повіяло ароматом фіалок, що їх так дбайливо вирощує сусідка в себе на балконі, а спогад про хвостатого Фунтика із п'ятого поверху викликав спалах ніжності до волохатого чудовиська.

Мандала – це нині не просто слово, а напрям модної арт-терапії, інструмент пізнання внутрішнього «я» і спосіб вплинути на хід життєвих подій, стверджують експерти. Езотерики ж порівнюють мандалу з картою Всесвіту, а процес її створення з очищенням розуму, душі і навіть тіла.

Мандали існують стільки ж, скільки і саме людство. Адже кожна цивілізація намагалася наблизитись до розгадки Всесвіту, знайти її центр і сенс життя. Не буває двох однакових мандал, вони всі різні за своєю формою, традиціями складання, призначенням.

Певний лікувальний ефект від складання «магічного кола» свого часу помітив відомий швейцарський психолог Карл Юнг. Якось, переживаючи сильні емоції, він почав креслити на папері кола. Коли ж аркуш булоповністю усіяно символами, Юнг відчув щось, схоже на полегшення. Пізніше психолог радив пацієнтам ілюструвати власні емоції, щоб краще дослідити свою індивідуальність і таким чином долати комплекси.mandala.jpgФото people.howstuffworks.com

Сучасні арт-психологи підтверджують: створення мандали, а також її споглядання, вивчення веде до пізнання самого себе, заспокоює думки і нерви, чого, власне, і домагаються всі духовні практики. За допомогою «магічних кіл» можна навіть швидко зняти стрес. Для цього слід задуматися про проблеми і сплести, намалювати або викласти з підручних матеріалів свою мандалу. Опісля ж творіння слід знищити разом із негативом, який в нього вклали», – радить майстер з плетіння мандали з ниток Юлія Більчук.

Читайте також: Дудук: музика, що пробуджує кохання

Сакральний символ не тільки плетуть. Його можна намалювати, вишити, вирізати на дереві, зібрати з піску чи кольорового порошку, викарбувати на металі, висікти на камені, зібрати з коштовного каміннячи пелюсток квітів. Він може слугувати прикрасою інтер'єру, виконувати роль оберегу або мати конкретне призначення, наприклад, допомогти втілити якусь мету, надаватиме психологічну допомогу чи спрямовуватиме в потрібне русло невидимі процеси, що відбуваються з людиною.Hevajra_Mandala.jpgФото springfieldmuseums.org

Мітсуру Ооба вже багато років складає свої мандали. Він часто пише слово «мир» різними мовами світу. Починає від центру і продовжує йти від нього за спіраллю. Японець вірить, що таким чином він допомагає людям в усьому світі стати трохи добрішими одне до одного, відчути чужий біль і знайти точки дотику в конфліктних ситуаціях.

Читайте також: Бельгійське мереживо: вальс тисячі ниток

За свою першу роботу Мітсуру узявся, будучи переповненим туги і тривожних думок. Його засмучували робота, сім'я, стосунки з друзями. Та коли він закінчив писати своє «магічне коло», відчув щастя, емоційний і фізичний підйом. «Мій смуток зник, і я побачив наш світ повним яскравих барв і радості», – поділився Ооба.XGJKR44GT3YV5HGZ5LMO5SZ434.jpg
Фото ajc.com

Є серед його творінь і мандали простої подяки. Щільною спіраллю він виводить слова вдячності воді, землі, повітрю, природі. Японець знайшов союзників по всьому світу. Десятки чоловіків і жінок різної віри і соціального статусу, які живуть на різних континентах, щороку збираються разом, щоб написати спільну мандалу світу. Вони вірять, що їхні добрі наміри зможуть зробити світ більш позитивним, світлим і комфортним для всіх.

Незвичний підхід до складання мандали має іспанська художниця Пілар Альбаррасіна. Для своїх сакральних малюнків вона використовує жіночі трусики. А все тому, що Пілар розшифровує слово «мандала», як «громада» і, вже виходячи з цього сенсу, вибудовує свої композиції. На її думку, за кожним елементом нижньої білизни стоїть історія окремої людини, а зібрані разом історії складають ту саму «громаду». Художниця ніколи не повторює малюнків, а кожну свою роботу називає ім'ям тієї дівчини, чию білизну вона використовує для роботи.

З радіодеталей і комп'ютерних комплектуючих збирає свої мандали британський художник Леонард Юліан. Чоловік спаює разом різні деталі, створюючи унікальний малюнок. За його словами, він захопився сакральними символами через їхню симетрію, яку вважає матеріальним втіленням дива.Фото kknews.сс

Аргентинська художниця Лула Алдунате створює мандали з тарілок і строкатої тканини. Матеріал для своїх робіт вона шукає на барахолках. Потім вичищає посуд і складає композиції. Щоразу по закінченні Лула, як стверджує вона сама, відчуває приплив сил та енергії.

Однією з найвідоміших мандал є композиція канадської художниці Агнесс Дюмушел. Вона створила її з декількох тисяч червоно-рожевих яблук, чорнозему і рослин. На всю роботу Агнесс витратила п'ять днів.

Якщо бути уважним, то зображення мандали можна побачити майже в кожному предметі. Складний сакральний малюнок вгадується на вірменських хачкарах, під куполом мечетей, у марокканській мозаїці, під склепіннями церков, у вітражах Нотр-Дам де Парі, у штурвалі корабля, в середньовічних люстрах, водяних млинах, перських килимах, риболовних сітках, парасольках, павлопосадських хустках, у старовинних монетах, різдвяних вінках, у комірах з бісеру африканського племені масаїв, у конструкції стадіонів, водограях, у суфійському танці дервішів тощо.

Читайте також: Святині мусульманського світу: мечеті з історією

Серед найвідоміших споруд, виконаних у формі мандали: британський Стоунхендж, Око Сахари в Мавританії, Храм неба у Китаї, комплекс на острові Хортиця в Україні, сади майбутнього і супер-дерева в Сінгапурі, круглі поселення в Данії, Морай у Священній долині інків, храмовий комплекс Ранкапур в Індії.

Головне фото etsy.com

Вам это будет интересно:
Відчайдушний футуризм: Японія. Частина 1
Олена Расенко, повернувшись з Японії, розпочинає спеціальний цикл матеріалів про цю країну. Попередження для особливо вразливих: обережно! Після прочитання розвивається гостре бажання зірватися, купити авіаквиток в таку чудову і чарівну країну висхідного сонця!
Мурали: новий підхід до старого мистецтва
Сучасні міста вже неможливо уявити без муралів – масштабного за своїм розміром живопису, що прикрашає будівлі. Ми не лише зібрали у своїй колекції найбільш яскраві роботи з усіх куточків планети, але й намагалися дізнатися якомога більше про сам цей напрямок мистецтва.
Хвилями часу: Історичні вітрильники Естонії
Історія Естонії зберігається не у пергаментних сувоях, а у свинцевому літописі Північного моря. Звивиста берегова лінія протяжністю три тисячі кілометрів бачила мільйони вітрильників, починаючи зі смугастих полотнищ драккарів і закінчуючи поземним польотом кліпера над хвилями за доби пари й електрики.
Кінцугі. Японське мистецтво реставрації
Японці – один із тих народів, котрі ревно шанують давні традиції. Вони поважають старість, цікавляться предками і нерідко знають сімейний родовід на пам’ять. З таким світоглядом не дивно, що унікальна техніка реставрації кінцугі з’явилася саме там. Далі про неї – в OUTLOOK.
Баджо: морський народ Південно-Східної Азії
Нечисленні народи завжди цікавили вчених і художників, котрі шукали в їхньому способі життя натхнення для своєї творчості. Один із найпопулярніших етносів сьогодні - баджо, кочовий народ мореплавців, котрих формально можна співвіднести з Малайзією.
Прем’єра вистави Бертольта Брехта «Тригрошова опера» у Львові!
9 липня о 19:30 на Великій сцені Національного академічного українського драматичного театру ім. Марії Заньковецької у Львові за фінансової підтримки Посольства Німеччини в Україні та організаційної - Почесного консульства Німеччини у Львові відбудеться прем'єра вистави «Тригрошова опера» Бертольта Брехта.
Живий танець. Полька
У цьому життєрадісному і пустотливому темпі крутиться вся Європа і Америка, лише скромно додаючи до слова «полька» своє географічне розташування. Наприклад, фінська, андіжонська або навіть мексиканська. Саме з цієї хореографії починають діти, її ж вважають «вищим класом», який під силу лише витривалим танцюристам з міцним вестибулярним апаратом.
Фламенко: Коли плаче гітара та стукотять підбори
Те, що більшість людей знає про фламенко – зовсім не любов і не пестощі, це далеко не розвага і не розгул веселощів. Вогненно-експресивне фламенко – відображення страждань і болю людини всередині цілого народу, вічно гнаного і позбавленого даху над головою. А сам танець, який став всесвітнім символом Іспанії – не тільки її національне надбання...
Національні напої: Нуль градусів і море енергії
Всі знають, що перебуваючи в Шотландії, варто неодмінно скуштувати віскі, у Франції – вина, а в Японії – саке. Та мало хто замислюється про національні безалкогольні напої. Але ж їх різні народи створювали з куди більш практичними намірами – прохолоджувальні і зігрівальні...
Еквадор: Бути індіанцем
Олена Расенко відвідала Еквадор і за час поїздки встигла не тільки зібрати для редакції безліч матеріалу, але й познайомитися з місцевими і навіть втратити свідомість...Один з відомих курортів Еквадору – Баньос. Маленьке, затишне містечко в кількох годинах їзди від столиці. Воно займає вузьку долину на висоті двох тисяч метрів над рівнем моря і з усіх боків оточене горами.
Таїланд ремісничий: від шовку до перлів
Чи замислювалися ви, прогулюючись уздовж сувенірних крамничок у Таїланді, скільки дрібок історії зберігається в кожному предметі? Адже ви перегортуєте трудову книжку всього народу, побіжно переглядаєте записи від тисячолітньої давнини до наших днів. Деякі сторінки стали практично невагомі, але позначки на них не втратили своєї чіткості.
Азулежу – історія з кахлю
Нерідко переконуєшся, що в руках майстра, який вкладає душу у свої творіння, звичайний обрубок дерева перетворюється на чарівну скрипку, шмат гіпсу - на античну скульптуру, і навіть глиняна плитка виглядає, як витвір мистецтва.
12 облич Південної Кореї
Колись висловити своє невдоволення грубістю чи скупістю господарів, а то й звернутися до якось божества з нескромним побажанням корейські селяни мали змогу лише в танці, вдягнувши при цьому маску. Зберігаючи свою анонімність, люди розігрували сцени з життя, плакали і сміялись. А наприкінці вистави доля нагороджувала хороших героїв і карала лиходіїв.
Ашгабат святкує 140 річчя. Цікаві факти про столицю Туркменістана
Сучасне місто Ашгабат, яке стрімко змінило свій вигляд за останні роки і в той же час зберегло свою самобутність, є гордістю його жителів і візитівкою країни. Тож з нагоди його 140-річчя ми розкажемо про основні моменти його культурної та архітектурної величі.
Загублений острів Яп. Земля великих грошей
Як зрозуміти природу фінансів, якщо нема бажання заглиблюватися в наукові нетрі? Краще один раз побачити, ніж сто разів прочитати: поїздка на острів Яп у Мікронезії замінить весь університетський курс монетарної теорії. Уздовж доріг шикуються шеренги гігантських кам’яних монет розміром з камінь млина – і це все...
Про національного лідера словами Посла Азербайджану Ельміри Ахундової
10 травня з нагоди 98-річчя Гейдара Алієва у Посольстві Азербайджану в Києві відбулась презентація першого тому "Під тягарем влади" тритомного роману-дослідження «Гейдар Алієв. Особистість і епоха» авторства Надзвичайного і Повноважного Посла Азербайджану в Україні, народної письменниці Ельміри Ахундової.
Ювелірна майстерність Казахстану
У відомому казахському прислів'ї мовиться: «Мистецтво майстра пізнається тільки в золоті і сріблі». Та хай би які вмілі руки він мав, щоб створити справді гідну річ, потрібні працьовитість, завзятість і, звісно ж, сміливість заявити про себе і свій талант. Сьогодні ми розповімо про тонкощі ювелірного мистецтва Казахстану.
Гребені краси. Таджицькі гребінці
"...Коли Бахріддінова мама збиралася на роботу, вона старанно укладала свої довгі коси навколо тюбетейки. Виходило щось схоже на корону. На свята жінка вплітала у своє чорне волосся спеціальні прикраси. При ходьбі вони ледь подзвонювали, створюючи відчуття танцю. А ввечері маленький Бахріддін не міг заснути, якщо не стискав у своїх руках тугу мамину косу.
Калаші: дивовижний народ в горах Пакистану
Переглядаючи «Дискавері» або інші науково-популярні телепрограми, здається, що нашу планету вже давно досліджено і вивчено вздовж і впоперек. Але деякі феномени, які трапляються в житті, буквально ошелешують. Як, приміром, той факт, що в горах Гіндукушу в оточенні ісламських держав уже кілька тисячоліть ізольовано живе загадковий білявий народ калаші...
Битися, як жінка. Бійцівський клуб літаючих чоліт.
У вільної боротьби не жіноче обличчя. Хороша дівчинка повинна мило усміхатися і берегти чепурне платтячко, а не розмахувати кулаками, але в суворих Андах такі ніжні квіти не ростуть. Справжня болівійська чоліта і за словом в кишеню не полізе, і тумаком при нагоді огріє, а в неділю, підібравши накрохмалені спідниці, ринеться у бій без правил.
Закрыть
Outlook facebook page