RU  UK  EN
Статьи  >  Уяви  >  Фіджі: подорож до романтиків-нащадків людожерів

Фіджі: подорож до романтиків-нащадків людожерів

Гостинність місцевих – ось що відразу ж дивує на Фіджі, а особливо враховуючи те, що всі вони – нащадки канібалів. На щастя, приготування їжі з людського м’яса вже кілька століть як не практикують. А ось стравами, наприклад, зі смаженого кажанка тут зовсім не гидують і охоче діляться рецептами з туристами.

Вирушаючи на один з 300 островів архіпелагу, розташованого в південній частині Тихого океану, будьте готові до...

До криваво-кулінарного минулого

Фіджійці не замовчують про деякі факти своєї історії і традиції, котрі, на щастя, вже відійшли в минуле. Те, що його родич кілька століть тому, можливо, поїдав на обід біфштекс з людини, усвідомлює кожен житель. У старих говірках досі збереглися фрази на кшталт «смачний як чоловічина»... Крім того, гості островів можуть навіть сходити на могилу відомого канібала XIX століття – вождя Рату Удре Удре, який встиг перекусити майже тисячею собі подібних (здебільшого захоплених ворогів).20190624_Hilton-Doubletree-Fiji_KGenter-pool-bar.jpgФото lifestyleasia.com

У національному музеї Фіджі демонструють черевик одного з англійських місіонерів Томаса Бейкера (остання жертва, з’їдена 1867 року), який постраждав через незнання і необережність. Він висмикнув з голови вождя гребінь, що вважалося тяжким злочином, розплата за який – доповнити собою гарнір... Втім, майже через півтора століття нащадки племені принесли вибачення праправнуку Бейкера, вирішивши, що внаслідок злодіянь предків над ними нависло прокляття і треба б покаятися.

До романтично-пляжного теперішнього

Звільнення від страшних традицій швидко привабило на Фіджі шукачів «представництв» раю на землі. Його основу створила природа у вигляді піщаних узбереж, лазурних лагун і коралових рифів. Для комфортного перебування гостей, завдяки владі, блага цивілізації звалилися на всі острови. Готелі дедалі частіше почали відчиняти двері перед мандрівниками, більшість яких – закохані пари. Сценарій весільного свята, де замість стін РАЦСу океанські простори, замість підлоги теплий пісок, замість стелі безхмарне небо і кокосові коктейлі як альтернатива шампанському, в думках прокручував багато хто. І, звичайно, категоричне «ні» маршу Мендельсона! Шум прибою і спів тропічних птахів – найкращий музичний супровід. Практично в кожному готелі окремим пунктом послуг виділено «проведення церемоній».167434730.jpgФото blog.hihostels.com

До знайомства з сучасною кухнею

Якщо в меню ресторану чи кафе промайне якась дивна, але заманлива назва, не поспішайте клацати пальцями, закликаючи офіціанта, щоб зробити замовлення. Спочатку варто розібратися зі складовими і усвідомити, чи здатне ваше сприйняття адекватно поставитися до страви на кшталт відвареного кажана, маленьких морських черв’яків на грилі або сирої риби під кокосовим кремом... Для любителів чогось простішого – «шаурма» з бананового листя із загорненими в нього морепродуктами чи місцевими овочами.100603.jpgФото cntraveler.com

До вражаюче-вогняних розваг

Пристрасть до стародавніх практик ходіння по розпеченому камінню анітрохи не охолола. Фіджійці вірять, що колись один з богів наділив бравого воїна, їхнього предка, здатністю босоніж ходити по вогню, і на знак підтвердження свого родоводу дехто донині здійснює цей обряд. Та якщо раніше подібні дії мали ритуальний зміст, то зараз таким чином підігрівають інтерес захоплених туристів.

Менш шокуючою для очей, та не менш вражаючою для розуму є розвага у вигляді подорожі на острів Тавеуні (Taveuni). Практично вся територія архіпелагу знаходиться на 180-му меридіані, завдяки чому живе за єдиним часом. Однак через Тавеуні проходить міжнародна лінія зміни дат. Перетнувши її, можна не тільки моментально перенестися зі Східної до Західної півкулі і навпаки, але й здійснити подорож у часі, змінивши «сьогодні» на «завтра». А якщо потрапити сюди в новорічну ніч, то й бажання можна загадати двічі!Likuliku-Lagoon-Resort-Fiji.jpgФото thecrazytourist.com

Читайте також: Колоритний континент. Красиві племена Африки

До специфічного спілкування з місцевими

Якщо ви вирішите відірватися від шезлонгів і дегустації делікатесів та вирушити на екскурсію до захованих у тропічних лісах селищ, запасіться сонцезахисним кремом, оскільки капелюхи й окуляри вам не допоможуть. Головна причина цього не пекуче сонце, а заборона на подібні аксесуари, якщо, звісно, ви не вождь племені. Тільки йому дозволене таке вбрання. Ні, вас ніхто не з’їсть за це, але ловити на собі косі погляди місцевих навряд чи буде приємно.

Якщо ж ви матимете честь бути запрошеним у гості до фіджійців, наприклад, на вечерю, прикупіть якийсь подарунок для господарів. Будучи гостинними і уважними, вони вимагають подібного ставлення і до себе.5cf7a1ff3f7bb.jpegФото turtlefiji.com

І наостанок порада: хочете зекономити – прокидайтеся раніше. Для перших покупців у магазинах і сувенірних крамницях завжди знижки, з яким відсотком – ви визначите самі, якщо вмієте торгуватися. Місцеві досить забобонні: втратити з ранку першого клієнта вважають поганою прикметою і, щоб не відлякати удачу, віддають все мало не задарма!

Головне фото dewebsite.org

Вам это будет интересно:
Departure: Мальдіви
Подивитися на визначні пам’ятки країни, а не готелів, і наблизитися до життя мальдівців, а не сусідів по номеру, пропонує одна з найменших столиць – Мале. Перша асоціація, яка виникає при згадці Мальдів, – це щось блакитно-пасторальне. Морська гладь і невтомне сліпуче сонце, від якого хочеться закопатися в теплий розніжений пісок...
Нормандія очима Корнія Грицюка: батьківщина парасольок і субмарин.
Корній Грицюк продовжує ділитися враженнями від французької Нормандії. У попередньому матеріалі він розповідав про свій вояж до Довіля. Тепер на черзі Шербург, або Шербур-Октевіль. Подвійна назва міста з'явилася на початку 2000-х, коли Шербург злився з Октевілем.
Габон. Ласкаво просимо!
Жили-були на західному узбережжі Африки пігмеї. Нікого не чіпали. Коли були голодні, полювали і збирали горіхи з бананами. Потім прийшли мпонгве і фангі. Пізніше припливли португальці і назвали ці землі Габоном. Французи, котрі з’явилися слідом, оголосили їх своєю колонією, і лише в середині минулого століття, коли пігмеїв лишилося вкрай мало, Габон отримав незалежність від іноземців.
Відчайдушний футуризм: Японія. Частина 3. "Дух самурая"
Якщо вірити кінематографу, то типовий самурай постає перед нами як суворий, мовчазний і навіть трохи відлюдний воїн. Але цей образ усе ж ніяк не збігається з дійсністю... Олена Расенко пропонує вам переконатися в цьому, зустрівшись зі справжнім самураєм і навіть завітавши до бару, де збираються камікадзе.
Нормандія очима Корнія Грицюка: яблука, молоко та океан
Для багатьох туристів Франція – це в основному Париж із довжелезною чергою на Ейфелеву вежу, Лувр та околиці з їхнім королівським шиком або курорти Середземного моря. А ось Корній Грицюк, мандруючи цією країною, вирішив податися на північ – у Нормандію! Для наших читачів він підготував цикл подорожніх нотаток про поїздку до Атлантичного океану...
Індійське село Кодхіні: таємниця близнюків, котру ніхто не розгадав
У світі є незвичайне місце, де народжується найбільше близнюків. Хоча на перший погляд це схоже на містичний збіг, статистика змушує вірити в чудеса. Індійський штат Керала може похвалитися селом, де відбуваються незвичайні речі. Кодхіні – те саме місце, де близнюків більше, ніж у будь-якій іншій точці світу. І цьому немає майже жодних пояснень.
Відчайдушний футуризм: Японія. Частина 2 “Рибний день”
Уявити японця, який не їсть риби, так само важко, як і шотландця, який не п'є віскі. Олена Расенко розповість про унікальне місце, де нащадки самураїв купують морські делікатеси до столу.
Інчхон: корейське місто майбутнього
Інчхон вважають морськими і повітряними «воротами» Південної Кореї через наявність тут одного з найбільших морських портів країни і найкрупнішого в регіоні аеропорту. Місто стрімко розвивається – буквально за сто років воно пройшло шлях від скромного портового поселення до ультрасучасного промислового і туристичного центру.
Британська глибинка: У пошуках таємниць Альбіону
Зелені схили, порослі вересовими кущами, безлюдні приміські дороги, вузькі вулички з маленькими котеджами і садами, що п’янять своїми пахощами, – здається, що британські сільця не підкоряються плинові часу. Немов завмерлі картини героїчного фентезі, всі вони мають свою історію і готові розповісти про великі битви, хоробрих воїнів і легендарні артефакти.
Країна, що вміє подобатися: Вірменія
Олена Расенко побувала у Вірменії і тепер готова поділитися з читачами самобутністю цієї чарівної країни, в якій дійсно хочеться залишитися.
Історія однієї вулиці: Шпігельгассе
Шпігельгассе, що у перекладі з німецької означає «Дзеркальна вулиця» чи «Дзеркальний провулок» – це зовсім не найбільша і не найголовніша вулиця в Цюриху. Навіть зовсім навпаки – вона феноменально коротка і вузька, але розташована в затишних куточках міста так, що навіть рідкісний турист зможе її відшукати.
Відчайдушний футуризм: Японія. Частина 1
Олена Расенко, повернувшись з Японії, розпочинає спеціальний цикл матеріалів про цю країну. Попередження для особливо вразливих: обережно! Після прочитання розвивається гостре бажання зірватися, купити авіаквиток в таку чудову і чарівну країну висхідного сонця!
Еквадор: Бути індіанцем
Олена Расенко відвідала Еквадор і за час поїздки встигла не тільки зібрати для редакції безліч матеріалу, але й познайомитися з місцевими і навіть втратити свідомість...Один з відомих курортів Еквадору – Баньос. Маленьке, затишне містечко в кількох годинах їзди від столиці. Воно займає вузьку долину на висоті двох тисяч метрів над рівнем моря і з усіх боків оточене горами.
Інсбрук – казкове місто в обрамленні Альпійських гір
Тірольська місцевість Австрії надзвичайно самобутня. Тут своя кухня і навіть своя манера співу, а багатовікова історія відмінно поєднується з природними красотами і спортивними об’єктами. Пік різноманіття – невелике гірське містечко Інсбрук. Це адміністративний центр Тіроля, а також одне з найчистіших місць у Європі...
Листівки з Болгарії
Озброївшись закордонним паспортом та гарним настроєм, вирушайте на у так зване «ближнє зарубіжжя» - Болгарія - саме та країна, де старовинна архітектура вдало поєднується із розслабляючим морським бризом. Не вірите? А от OUTLOOK впевнений, що Павло Хоменський через свої світлини зможе вас переконати! Яскрава, по-своєму велична Софія - це must see! Гайда з нами!
Покоління дахів
Вони стають місцем найкрутіших тусовок, джерелом незвичайних ідей і непередбачуваних відкриттів. На пік своєї популярності виходять цілі особняки, храми, сади, басейни, стадіони – і все це на верхівці будівель! OUTLOOK запрошує вас на знайомство з найзапаморочливішими висотами і неймовірними краєвидами.
Австралійський едем – острів Кенгуру
Грізні хвилі то підіймаються, немов воїни на чатах, то розбиваються об скелястий берег і, складаючи зброю і покірно відступаючи, розсипаються у піну. Вітер вільно гуляє поміж лавандових полів, а евкаліптові діброви ховають у своїх заростях сонних коал. От-от сутінки накриють усе живе темним ковшем, і нічне життя похапцем розправить свої крила.
Сен-Тропе – місто, що зійшло з екрана
В елітних колах про Сен-Тропе вперше заговорили, коли наприкінці XIX століття сюди навідався Гі де Мопассан. Французький письменник, знаменитий своїм безоціночним реалізмом, розповідав про затишну красу Сен-Тропе, пригадуючи про «луску сардин, що виблискує на сонці подібно до перлин»…
За водними процедурами – в пустелю!
Місто, де Олександру Македонському передрекли завоювання світу. Місто, куди навідувалася Клеопатра щоб поплескатися в теплих цілющих джерелах. Місто, яке сьогодні складно відшукати на карті без хорошої оптики. Сіва. У самому серці Сахари, в 560 кілометрах від Каїра чекає на «свого» допитливого відвідувача невелике поселення з незмірно великою історією.
Departure: Роттердам
Портове покликання Роттердама зробило його «найбільш неголландським містом країни». Саме тут керує єдиний в Нідерландах мер-мусульманин, розташовується найбільша карибська діаспора і навіть є власний Чайна-таун. Корінних жителів і приїжджих у місті практично порівну. Та якщо озирнутися назад, скажімо, століть на сім...
Закрыть
Outlook facebook page