RU  UK  EN
Статьи  >  Відвідай  >  Гаїті - країна контрастів

Гаїті - країна контрастів

Держава контрастів, де пляжі схожі на райські сади, а міста і села нагадують звалища. Де понад 80% населення – віруючі католики, які паралельно практикують кривавий культ вуду. Де уживаються абсолютна бідність, з одного боку, і неймовірна розкіш – з іншого. Поїздка на Гаїті змусить вас відчути себе в своєрідному «королівстві кривих дзеркал», де Олею і Яло можна побути одночасно...

«Ця країна настільки гарна, що не вистачає слів для того, аби її описати», – віщав у листі іспанському королю всюдисущий і «всевідкриваючий» Христофор Колумб, який у 1492 році знайшов і острів Гаїті. Говорив він, очевидно, про прибережні красоти, адже, якби мореплавець потрапив у сільську місцевість держави, а особливо в наш час, навряд чи його погляди лишилися б такими ж.

Пройшовшись селищами з відсутньою інфраструктурою, неасфальтованими стежками, повз будинки без віконних рам, оточені багатометровими горами звалищ, дивуєшся, як тут взагалі можуть жити люди. Проте босонога малеча, котра бігає вулицями, і зайняті домашніми турботами дорослі особистим прикладом доводять, що це реально. Та варто лише попрямувати до узбережжя, і враження мандрівників повністю змінюються. Високі кокосові пальми, білий теплий пісок і блакитна вода змушують зрозуміти, про що говорив Колумб, і відчути себе відпочиваючим на кращому курорті світу...pRCPwzN.jpgФото reddit.com

Дивно, як держава з такими багатими природними ресурсами може бути однією з найбідніших у західній півкулі. Проте жебраків і втричі завищених цін для іноземців, що характерно для ринків подібних країн, тут не зустріти. Так вплинув на місцевих жителів недавній жорсткий політичний режим. Диктаторство лишило сильний відбиток у свідомості населення відносно того, що всі кошти повинні бути зароблені чесною працею. Тож не варто дивуватися, навіть коли бачиш, як семирічні хлопчики перевозять товар або прибирають прилавки. Це не експлуатація дітей, а своєрідний менталітет гаїтян. Основним джерелом доходу країни та її жителів вважається сільське господарство. Бідне населення працює на землі, вирощуючи рис, каву та кукурудзу. Урожай продають на місцевих ринках. Сім’ї, які не мають своїх ділянок, зазвичай наймаються до більш заможних фермерів.

Читайте також: На подіумі: Гаїті

Зовсім інша атмосфера в передмісті столиці, невеликому містечку Петіонвілль, повністю обставленому шикарними віллами острівної еліти. Дана місцевість нічим не відрізняється від інших курортів Карибського узбережжя. Супермаркети, брендові магазини, галереї, ресторани – все це розмістилося тут, в невеличкому куточку цивілізації на Гаїті. Тут же розташована велика кількість готельних комплексів і котеджів, що належать місцевим «вершкам суспільства» і приносять їм хороший прибуток. Офіційною валютою держави вважається гаїтянський гурд, але американські долари також абсолютно вільно циркулюють у вжитку.

Однак є в країні дещо, що об’єднує обидва класи гаїтян, – це релігія, а точніше цілих дві. Практично все населення офіційно сповідує католицизм. Та поруч з кафедральними соборами багато споруд рясніють різнобарвними прапорами вудуїстів. Це головна ознака того, що тут проводять свої криваві ритуали магістри культу. 4N2A3031.jpgФото huckmag.com

У повсякденному житті туристів, звісно, на церемонії не запрошують, а от потрапити на спеціальне свято Вуду, яке проходить щорічно практично в один час з Хеллоуїном, – цілком реально. Правда, якщо ви надто вразливі, будьте обережні, адже тут досі проводяться моторошні жертвопринесення тварин. Найпопулярнішими з давніх часів і донині є такі ритуали, як загальне розпивання свіжої крові щойно зарізаної корови і відгризання голови живому півню. Взяти участь у святі охоче запрошують і гостей країни. Але не забудьте про всяк випадок прихопити нашатир, якщо таким гостем виявилися ви...

Головне фото charterworld.com

Вам это будет интересно:
Кров. Гроші. Пір'я
Дана розвага під суворою забороною майже у всіх країнах світу. Але любителів півнячих боїв це не зупиняє. На напівлегальні змагання завжди збираються повні зали або двори, залежно від того, де проходять криваві пташині поєдинки. Глядачі буквально смакують те, як пернаті рвуть один одного на шматки, без жалю до себе і суперника.
Замість візка – човен: знамениті плавучі ринки
Магазини, супермаркети, ринки – всі ці місця невід’ємна частина життя будь-якої людини на нашій планеті. Здавалося б, що в них незвичайного – кругом усе схоже, хіба що товари і ціни різняться в залежності від країни чи міста. Насправді все не зовсім так – до деяких базарів слід діставатися вплав… Про них ми і розповімо.
Біле золото Піднебесної. Китайський фарфор
Цивілізація Стародавнього Китаю однією з перших відкрила для себе кераміку. Встановлено, що вже в II тис. до н.е. температура випалу гончарних виробів, знайдених в долині Хуанхе, наближалася до 1200 ° С. На думку ряду дослідників, винахід порцеляни було продиктовано прагненням знайти заміну нефриту та жадеїту.
Відчайдушний футуризм: Японія. Частина 3. "Дух самурая"
Якщо вірити кінематографу, то типовий самурай постає перед нами як суворий, мовчазний і навіть трохи відлюдний воїн. Але цей образ усе ж ніяк не збігається з дійсністю... Олена Расенко пропонує вам переконатися в цьому, зустрівшись зі справжнім самураєм і навіть завітавши до бару, де збираються камікадзе.
Мандалотерапія
Вчора я створила Всесвіт. Узяла трохи гороху, рису, гречки, пшона, зерен чорного, білого перцю і кардамону. Прихопила по жмені кави та анісу. Потім у всього цього з'явився центр. Він розростався, заспокоюючи мої думки. Коли ж останнє зернятко лягло в коло, я знову відчула забуту гармонію, крізь шум машин на проспекті почула птахів...
Замурзані аристократи
Професія сажотруса нещодавно увійшла до рейтингу найбільш рідкісних спеціальностей світу. А ще якихось сто років тому практично кожен житель Європи міг розповісти чимало цікавого про цих хлопців-замазур. Ми не винайшли машини часу, однак факти про представників такого вимираючого ремесла все ж роздобули.
Відчайдушний футуризм: Японія. Частина 2 “Рибний день”
Уявити японця, який не їсть риби, так само важко, як і шотландця, який не п'є віскі. Олена Расенко розповість про унікальне місце, де нащадки самураїв купують морські делікатеси до столу.
Відчайдушний футуризм: Японія. Частина 1
Олена Расенко, повернувшись з Японії, розпочинає спеціальний цикл матеріалів про цю країну. Попередження для особливо вразливих: обережно! Після прочитання розвивається гостре бажання зірватися, купити авіаквиток в таку чудову і чарівну країну висхідного сонця!
Таїланд ремісничий: від шовку до перлів
Чи замислювалися ви, прогулюючись уздовж сувенірних крамничок у Таїланді, скільки дрібок історії зберігається в кожному предметі? Адже ви перегортуєте трудову книжку всього народу, побіжно переглядаєте записи від тисячолітньої давнини до наших днів. Деякі сторінки стали практично невагомі, але позначки на них не втратили своєї чіткості.
Еквадор: Бути індіанцем
Олена Расенко відвідала Еквадор і за час поїздки встигла не тільки зібрати для редакції безліч матеріалу, але й познайомитися з місцевими і навіть втратити свідомість...Один з відомих курортів Еквадору – Баньос. Маленьке, затишне містечко в кількох годинах їзди від столиці. Воно займає вузьку долину на висоті двох тисяч метрів над рівнем моря і з усіх боків оточене горами.
Загублений острів Яп. Земля великих грошей
Як зрозуміти природу фінансів, якщо нема бажання заглиблюватися в наукові нетрі? Краще один раз побачити, ніж сто разів прочитати: поїздка на острів Яп у Мікронезії замінить весь університетський курс монетарної теорії. Уздовж доріг шикуються шеренги гігантських кам’яних монет розміром з камінь млина – і це все...
Килимами вистелена дорога до Азії
Килими вішають на стіни як символ достатку, стелять на підлогу для створення затишку і підносять як дорогий подарунок. А роздивлятися химерні малюнки у вигляді ромбів і зірочок на них, вгадуючи їх значення, – справа вельми цікава. Поширені по всьому світу килимові традиції були запозичені у східних народів, які першими навчилися робити пряжу і тканини з волокнистих матеріалів.
Жіночі прикраси в Індії: сакральний зміст
При слові індійка в нашій уяві виникає красива жінка в сарі, неодмінно з безліччю прикрас і малюнків на тілі. Звідки в національних традиціях цього народу така пристрасть до прикрашання тіла? У цьому є не лише естетичний, але й глибокий сакральний сенс – відображення культури, вірувань і світогляду індійців...
Ваш сніданок, сер! Або як починають свій день у різних країнах світу
Маленький тост, шматочок сиру і ковток міцної кави. «Це вам не шведський стіл!» – обурено пробурчить офіціант, дивлячись на незадоволене обличчя туриста. Щедрій українській душі не збагнути, як таким можуть наїстись місцеві. Тому перед подорожжю до нової країни варто знати точно, де звечора приготувати собі бутерброди...
Особистий досвід: як добре погуляти на індійському весіллі
Героїні нашого матеріалу – консультантові з етикету, любительці кінного спорту і подорожей Катерині Лисенко – пощастило зануритися в атмосферу справжнього індійського фільму з його запальними танцями, круговертю сарі та яскравими барвами. Сьогодні вона залюбки розповідає про дивовижний досвід – наповнене колоритом, традиціями і веселощами індійське весілля.
"Козлодрання"
«Дерти козла руками» – національна забава таджицьких чоловіків, яка, втім, користується величезною популярністю у всій Центральній Азії. Як правило, потягати того самого козла збирається кілька десятків, а то й сотня спритних вершників. Товкотнеча під час видовища виходить така, що люди падають з коней, втрачають свідомість і навіть калічаться.
Весільні традиції народів світу: від гусей до ласо
Вкрасти черевичок нареченої в розпал торжества і вимагати від її обранця несусвітній викуп – цікаве дійство, заради якого варто сходити на весільну вечірку. Це далеко не єдина весільна традиція наших країв, завдяки якій законне поєднання двох сердець набуває особливого колориту. А які цікаві обряди існують в різних куточках нашої планети?
Смачна Японія: скуштувати країну на зуб
Морозиво зі смаком конини, мариновані комахи, риба зі смертельною отрутою – японській кухні є чим дивувати, вражати й шокувати. І чесно кажучи, перелік цих страв не завжды сприяє апетитові. Але ми не женемося за екзотикою. Істинний гастротуризм – це спроба збагнути менталітет і відчути національний колорит через традиційну кухню...
Мешуї: важке частування з верблюда
Доля часто підносить нам сюрпризи, і ніколи не знаєш непевне, що скуштуєш за святковим столом, особливо якщо подорожуєш країнами Близького Сходу.
Несповідимі шляхи щастя: де загадувати бажання в Латвії?
Мандрівка в Латвію обриває ланцюг повсякденності, впускаючи у світ потаємні фантазії, котрим немає виходу в коловороті буднів. Блукаючи у вікових соснах, свіжий балтійський бриз млосно перебирає струни очікування чогось незвичного. Мрії справді збуваються – тільки треба знати, де загадувати бажання.
Закрыть
Outlook facebook page