Історія бренду: McDonald’s

«Початок бізнесу був схожий на катання на ковзанах по бетонній підлозі».

Рей Крок, творець мережі «Макдональдс»

Монтери знімальних риштувань на кіностудії, водії вантажівок та працівники кінотеатрів. Міф про те, що законодавці моди на фаст-фуд були кухарями... справді міф. Мізерні прибутки дозволяли братам харчуватися лише раз на день, та й то гумовим хот-догом з ятки навпроти. Як згадує сам Дік, ця ятка була чи не єдиним місцем, де ще жевріла хоч якась подоба бізнесу.

Такі спостереження в 1937 році підштовхнули їх на шлях до відкриття власної закусочної. Дорога ця пролягала через силу-силенну проблем, позик, і, попри короткочасну популярність «McDonald's Bar-B-Que», після закінчення Другої світової війни брати ледве трималися на плаву. Тож вони перевезли бізнес у глухе містечко при залізничній станції Сан-Бернардіно. Саме там зі звичайної закусочної, тепер уже просто «Macdonald's» нарешті трансформувався в той заклад, який легше показати, ніж охарактеризувати.

10 година ранку, 1954 рік, США, Сан-Бернардіно. Запорошене, загублене в каліфорнійській пустелі спекотне містечко в 60 милях від Лос-Анджелеса. Чоловіки у випрасуваних білосніжних сорочках і ковпаках возяться навколо маленького кафе з незграбним восьмикутним дахом. І якби не підозріло охайна обслуга, то скидалося б на типовий "драйв-ін" на перехресті коло дороги. Відкриття об 11-ій годині. Але, попри чималий запас часу, службовці метушаться з гарячковістю кишенькових злодіїв-початківців. З-під навісів прибудови, розміщеної поруч, похапцем виволікають навантажені продуктові візки – нехитрий набір з картоплі, м'яса, бідонів молока і таць з булочками. Тим часом на парковці встигає вишикуватися нетипово довга для глушини вервечка машин. Синхронно розчахнулися двері і призначене для автівок віконце, а разом з ним і здивовані у передчутті очі відвідувачів.

Та найголовніше, що за цим усім невідривно спостерігав 52-річний Рей Крок, на той момент – звичайний продавець мультиміксерів. Не так уже й погано, враховуючи, що раніше він промишляв ще кумеднішим товаром – картонними стаканчиками. Привела сюди Крока елементарна цікавість. Заклад братів Макдоналдів був єдиним, хто використав аж вісім мультиміксерів одночасно. Це, враховуючи кількість насадок на кожному, дозволяло готувати 40 коктейлів одночасно. Нечуване марнотратство за мірками ресторанного бізнесу 60-х.Фото15minut.org

Але, спостерігаючи за бурхливою роботою, Крок, здавалося, забув на мить про міксери і завмер, не в змозі повірити, які перспективи, а головне – прибуток відкриває подібний формат закусочної. "Я відчув себе сучасним Ньютоном, який дістав по голові здоровенною бульбою", – розповість він згодом студентам з найкращих бізнес-шкіл і коледжів.

Втім, у Сан-Бернардіно того часу справді було щось незвичайне: 15-центовими гамбургерами від братів ласував кожен третій-четвертий у місті. А часом навіть ті, хто просто проїжджав повз, не лінувалися завернути сюди.

У самому ж закладі посилено жували і чавкали всі без винятку, починаючи від місцевого здоровила у фартуху тесляра і закінчуючи манірною білявкою на жовтому кабріолеті.

На відміну від не надто амбітних братів, "король мультиміксерів" одразу збагнув, що цей ажіотаж можна і треба поширити за межами містечка. Тож ділок, який от-от мав вийти на пенсію, зметикував, що новаторство у сфері приготування та обслуговування обернеться золотою жилою, і почав діяти.

Після нетривалих переговорів він викупив у Макдоналдів права на відкриття франшиз-мережі по всій країні. Відповідно до не зовсім чесної угоди Рей отримував усього 1,9% від прибутку, левова ж частка ішла братам, як авторам ідеї ...Фото chicagoredcrossstories.wordpress.com

Однак маленький дохід його не лякав – він буквально загорівся ідеєю розвивати цей бізнес. Цікаво, що відкриваючи свій перший ресторан мережі в Дес-Плейнс, передмісті Чикаго, Крок був абсолютно чесний і педантично дотримувався тієї технології виробництва фаст-фуду, яку визначили брати. Самі того не відаючи, завдяки пустельному повітрю Каліфорнії, вони створили в прибудовах ті посушливі умови для картоплі, які й робили її такою "чудово хрусткою". Кроку ж довелося створювати наближені умови у вологішому північному кліматі вручну. За допомогою фахівців він розробив у підвалі власну систему дозрівання картоплі. Завдяки цьому найстаріші бульби були першими в черзі на кухню, а молоді постійно обдував величезний електричний вентилятор.

Ед Маклакі, менеджер першого ресторану «Макдональдс», побачивши все це, не зміг стримати подиву: «Ми оточили картоплю такою турботою, – казав він, – що мені навіть ніяково її смажити».

Читайте також: Історія бренду: Coca-Cola

Незабаром рецепт приготування доповнився бланшуванням, і картопля після подвійного смаження на високоякісній олії ... стала навіть смачнішою, ніж у Сан-Бернардіно! Справи, безумовно, пішли вгору, але це сходження спочатку нагадувало радше жертвоприношення Крока. Бізнес тримався на парочці ентузіастів, зокрема на Гаррі Соннеборні, котрий зголосився працювати на Крока за 100 доларів, і завдяки самому Рею, який віддавав мережі майже 24 години на добу.

Через ресторани «Макдональдс» він втратив не тільки спокійний сон, але і добрі відносини зі своєю дружиною. Утім, ставки було зроблено! Ненажерлива паща ресторанного бізнесу оцінила жертви цієї "жменьки психів", як їх називали за спиною, і ось перші три франшизи Рея було продано в Лос-Анджелес, Фресно і Резелу.Фото todaysparent.com

Далі – більше. 1961 року Рей нарешті викуповує компанію в апатичних, не надто зацікавлених у розвитку мережі Мака і Діка майже за 2,7 мільйона доларів, узятих як позику. І відразу ж дизайнер Джиммі Шиндлер розробляє упізнаване лого у формі "M". А всього за 4 роки під сяйвом цієї букви запрацювало понад сім сотень американських філій «Макдональдс», які продали ні багато ні мало, а 1 000 000 000 гамбургерів! Тож невдовзі Крок змусив поважати себе і свої акції на фондовій біржі у Нью-Йорку, що на той період для фаст-фудів було чимось на кшталт сцен з футуристичних романів-утопій.

Щупальця «Макдональдс» обплутали весь світ, який, до слова, не надто й опирався. Перший крихітний ресторан у Токіо звели за неповні дві доби, хоча зазвичай ресторани мережі будували в середньому три місяці.

Перший фаст-фуд на території колишнього Союзу було відкрито 1990 року в Москві. Він спровокував цілий імпровізований "мітинг" – черга, яка вишикувалася до закусочної, сягала 30 тисяч чоловік. В Україну ж "картопля з гамбургерами" прийшла трохи пізніше, в 1997-му. Й укорінилася вельми міцно, адже столичні філії згодом увійшли до топ-100 найбільш відвідуваних закладів у мережі.

Успіх дітища Крока – в його універсальності й доступності. «Макдональдс», усупереч галасу довкола шкоди фаст-фуду, завжди намагався пристосуватись до середовища. В Індії гамбургер «Махараджа Мак» роблять із м'яса баранчика, в Єрусалимі – кошерний, а в країнах, які сповідують іслам, крім особливого приготування їжі, не використовують фірмових зображень клоуна Роналда Макдоналда, який став обличчям фірми ще 1963 року.Фото tbo.com

«Look for the Golden Arches» («Шукайте золоті арки») – такий був перший девіз компанії. Якщо ви лише клієнт і споживач – на цьому можна зупинитися. Але якщо ви потай хочете самі створювати свої бізнес-імперії, неважливо, чи це для початку картонні стаканчики, міксери або 15-центові гамбургери, то ось вам дослівна порада від Крока: шукайте наполегливість у собі.

«Пробивайся вперед: ніщо у світі не замінить наполегливості. Її не замінить талант – немає нічого більш звичного за талановитих невдах. Її не замінить геніальність – нереалізований геній уже став во язицех. Її не замінить гарна освіта – у світі повно освічених ізгоїв. Усесильні лише наполегливість і завзятість».

Головне фото rau.ua