Мені Рембрандта! З собою!
Ідеться про знаменитий «Портрет Якоба де Гейна Третього», який жартома прозвали «Рембрандтом на винос». Однозначно відповісти на запитання, чому саме цю картину викрадали так часто, досить складно. Так, вона належить пензлю великого художника, що, безумовно, позначається на ціні. Так, її відносно невеликі розміри (29 на 24 см) зручні для крадіжки. І все ж, у цьому портреті має бути щось особливе, адже заради нього за 20 з лишком років зловмисники йшли на ризик 4 рази!
Зображена на полотні людина – Якоб де Гейн Третій – художник із заможної нідерландської родини, наближеної до двору. Він дружив з Рембрандтом, був фанатом його творчості і протягом багатьох років допомагав йому матеріально. Одного разу, аби не змушувати товариша ніяковіти, вкотре відмовляючись від фінансової підтримки, Якоб замовив у нього картину.
Завдання складалося з двох частин: крім самого де Гейна, Рембрандт мав намалювати і такого собі Моріца Хейгенса, державного чиновника. Кажуть, він і Якоб були найкращими друзями, мало не братами. Тому портрети належало виконати не просто в одній манері, але й на одній дошці. У 1632 році великий художник завершив роботу і віддав її замовникам.
Приятелі, у свою чергу, вирішили, що будуть разом не тільки за життя, але й після смерті. Якоб і Моріц уклали своєрідний договір, записавши його на зворотному боці картин: портрет того, хто помре першим, перекочує до другого власника. Так і сталося. У 1641 році зображення де Гейна перейшло у володіння Хейгенса... Але це ще не вся передісторія. Як з'ясувалося, дошка, на якій малював Рембрандт, була досить великою, і навіть після створення двох картин значна її частина залишалася невикористаною. Недовго думаючи, художник зобразив на ній свій автопортрет у тому ж стилі. Таким чином, вийшла трилогія. Однак викрадали завжди саме портрет Якоба. Вперше це сталося 1966 року. Окрім роботи Рембрандта, з лондонської галереї «Далвіч» тоді зникло дев'ять полотен. Інцидент наробив багато шуму, а маловідомий арт-центр вмить став знаменитим. Напевно, це налякало злодюг, і незабаром картину знайшли в районі Стрітам Коммон – вона мило лежала під лавкою на місцевому кладовищі.
Друге викрадення, яке сталося через кілька років, взагалі схоже на жарт. Один із відвідувачів галереї виніс картину, бо вона... нагадувала йому матір. На цьому веселощі не скінчилися: горе-злочинець роз'їжджав з портретом на велосипеді, закріпивши його на багажнику...
У 1981 році полотно знову викрали – сховали під пальто серед білого дня. Громадськість так і не дізналася імен злодіїв, а сама картина була знайдена через декілька тижнів в одному з лондонських таксі. Люди, які сиділи в машині, заявили про свою непричетність до події.
Ну а остання на даний момент крадіжка датується 1983 роком. Тоді все було справді по-голлівудськи. Спустившись зі стелі за допомогою тросу, невідомий проник в галерею і поцупив шедевр. Поліцейські, які приїхали за 3 хвилини, виявили лише самотній гачок на стіні. Як зазвичай буває з Рембрандтом, запитань більше, ніж відповідей. Після такої серйозної і добре спланованої операції полотно з незрозумілих причин анонімно повернули в 1986 році, залишивши його в одній із камер схову в місті Мюнстер, Німеччина.
Ось уже понад чверть століття портрет Якоба де Гейна Третього висить цілий і неушкоджений. Проте у світі мистецтва багато уїдливих скептиків не сумніваються: рано чи пізно з картиною знову буде пов'язане яке-небудь загадкове викрадення, адже для людей з матеріальним поглядом на живопис вона є особливо привабливою.
