RU  UK  EN
Статьи  >  Напиши  >  Країна, що вміє подобатися: Вірменія. Частина 2

Країна, що вміє подобатися: Вірменія. Частина 2

Олена Расенко побувала у Вірменії і тепер готова поділитися з читачами самобутністю цієї чарівної країни, в якій дійсно хочеться залишитися.

Що подивитися?

До свого національного надбання – хачкарів – вірмени ставляться трепетно і з повагою. Це оброблені та облагороджені камені-хрести з унікальним візерунком. ЮНЕСКО включило їх до Фонду світової спадщини, бо подібні не трапляються в жодній іншій культурі. Фото pinterest.com

Колись вірмени висікали хачкари з будь-якого приводу: в день весілля, народження або смерті, на честь вдалого військового походу. Кожен їхній завиток і лінія, як код для нащадків, розповідь про минуле.

Камені й донині не втратили своєї актуальності для вірмен. Люди роками економлять, щоб після смерті родичі могли встановити над їхніми могилами такий самобутній пам'ятник. Прогулюючись старим кладовищем серед древніх хачкарів, я зустріла дідуся, який прийшов посидіти біля могил своїх пращурів. Розповів, що й сам відкладає на подібний камінь, хоч і коштуватиме такий близько тисячі доларів. Це дорого для пенсіонера, однак зібрати гроші на монумент вважає справою обов'язковою.

Що скуштувати?

У єреванських супермаркетах можна знайти практично все те ж саме, що і в Україні. Повно наших шоколадних цукерок і горілки. Тому повз ці полиці я пробігала не зупиняючись. А ось біля коньячних стелажів можна стояти годинами. Щоб не робити реклами – багато, різноманітно, на будь-який гаманець і смак.

Чудові лаваші, шашлики, форель і кебаби з м'яса раків подають у маленьких придорожніх кафе. Хочеться з'їсти все і навіть зі скатертиною. Страви щедро присмачені приправами, соусами і прикрашені зеленню. А лимонад!

Коли мені захотілося випити пляшечку, а під руками не було відкривачки, я півгодини провозилася з металевою кришечкою, потихеньку відгинаючи її від горлечка то ніжкою від стільця, то батареєю, то, хай вибачать мене працівники готелю, краєм лакованого ліжка. Але з якою насолодою я припала врешті до напою...02_Rest_-_Armenian_Food-13825.jpgФото timesofisrael.com

Одного разу ми заїхали пообідати в село, яке трапилося по дорозі. Колишній фотограф покинув роботу і разом з родиною організував домашній бізнес. На досить просторому подвір'ї він накриває столи для іноземних делегацій. Тут-таки печуть хліб і настоюють абрикосову горілку. Від минулого життя у господаря залишилася тільки жилетка з численними кишеньками для провідців, ламп, тримачів, лінз. Чолов’яга довго журився, що фотографія нині не в пошані у Вірменії і розповідав про тонкощі свого нинішнього заняття. Найкращими їдцями, приміром, він назвав німців. Вони намагаються скуштувати всього і не скупляться на чайові. А ось італійці надто галасливі за столом. Їхня компанія з п'ятнадцяти осіб легко заглушить сотню японців. Ті ж їдять дуже тихо, хіба що чвакають, поділився спостереженнями господар.

Читайте також:

Де відшукати просвітлення?

Біля скельного монастиря Ґегард нас зустрів молодий священик. Точніше ми відірвали його від роботи. А возився він з вуликами. Поскаржився, що вночі прийшов ведмідь, розкрив їх і поласував жаданою смакотою. Заходить на солодке звір не вперше. Ченці вже й виставляти окрему миску для клишоногого стали з торішнім медом, але свіже все-таки смачніше.

До слова, монахи тут не рідкість. Легенда свідчить, що перші з них з'явилися в цих місцях ще в IV столітті. Вони прийшли з Григорієм Просвітителем і залишилися біля чудодійного джерела, яке, за переказами, зцілює тіло і душу. Тому не дивно, що в Ґегарді завжди так багато паломників. Усі хочуть випити життєдайної води і подивитися на спис, яким поранили Христа.

Крім зцілення душі (а це, звісно, справа суто особиста), Вірменія може запропонувати і те, що шукають люди науки. Дивовижне сусідство давньої абетки і сучасних технологій. Величезне книгосховище, найбільше у світі – гордість Вірменії. Офіційна інформація свідчить, що фонди Матенадарану містять понад 17 тисяч рукописів і 100 тисяч старовинних документів.Фото pinterest.com

Поряд з вірменськими в музеї зберігаються манускрипти російською, на івриті, латиною, арабською, сірійською, грецькою, японською, перською та іншими мовами. У фондах чимало особистих архівів відомих людей із заповітами, дарчими, свідоцтвами про народження та шлюби. Раритети коштують величезних грошей. Але продавати їх не збираються. Кажуть, так спокійніше буде спадкоємцям фоліантів.

У залі нагорі я зустріла бабусю з дівчинкою. Вони роздивлялися електронну версію стародавньої Біблії. Онучка по складах читала чудернацькі, дуже гарні завитки. Я поцікавилася, звідки вона знає старовірменську. Виявилося – росте в сім'ї філологів, а сама школярка гордо поглянула на мене і мовила: «Я ж вірменка!»

***

Перед вильотом, сидячи в салоні лайнера, я ловила кожну можливість ще раз подивитися на Арарат, помилуватися, як над ним сходить сонце, адже біля підніжжя гори розкинулася одна з найчарівніших країн. Вірите чи ні, та мені здавалося, що вона, прощаючись, усміхалася нашому літакові, який набирав висоту.

Головне фото tury.club

Вам это будет интересно:
Водні ворота. Вражаючі порти світу
Аеропорти, залізничні вокзали, автобусні станції практично завжди створюються «за примхою Людини». А ось порти і гавані – це вже спільна творчість homo sapiens і природи. Outlook пропонує вашій увазі найгарніші та найоригінальніші з них.
Нормандія очима Корнія Грицюка: батьківщина парасольок і субмарин. Частина 2
Корній Грицюк продовжує ділитися враженнями від французької Нормандії. У попередньому матеріалі він розповідав про свій вояж до Довіля. Тепер на черзі Шербург, або Шербур-Октевіль. Подвійна назва міста з'явилася на початку 2000-х, коли Шербург злився з Октевілем.
Монмартр Белграда
Подібних їй – обмаль. Близько 400 метрів завдовжки. Зі своєю особливою атмосферою. Маленьке місто в місті. Тут не їздять машини. Тут відчуваєш під ногами стару нерівну бруківку, а розписи на будівлях довкола так вводять в оману, що не розбереш, де справжні вікно-балкон-двері, а де – всього лиш малюнок... Скадарлія, або вулиця Скадарська, знаходиться у центрі Белграда...
Departure: Мальдіви
Подивитися на визначні пам’ятки країни, а не готелів, і наблизитися до життя мальдівців, а не сусідів по номеру, пропонує одна з найменших столиць – Мале. Перша асоціація, яка виникає при згадці Мальдів, – це щось блакитно-пасторальне. Морська гладь і невтомне сліпуче сонце, від якого хочеться закопатися в теплий розніжений пісок...
Нормандія очима Корнія Грицюка: яблука, молоко та океан. Частина 1
Для багатьох туристів Франція – це в основному Париж із довжелезною чергою на Ейфелеву вежу, Лувр та околиці з їхнім королівським шиком або курорти Середземного моря. А ось Корній Грицюк, мандруючи цією країною, вирішив податися на північ – у Нормандію! Для наших читачів він підготував цикл подорожніх нотаток про поїздку до Атлантичного океану...
У ритмі серця. Японські барабани тайко
Його звуки проникають у саме серце, зупиняють потік думок і змушують кров рухатися в якомусь магічному ритмі. Це гуркіт грому. Це мурашки по шкірі. Це – тайко. Японські барабани на їхній батьківщині зведені у ранг культу. Без них не обходиться жоден офіційний захід, їхня гра тішить слух під час радості і допомагає пережити печаль.
Британська глибинка: У пошуках таємниць Альбіону
Зелені схили, порослі вересовими кущами, безлюдні приміські дороги, вузькі вулички з маленькими котеджами і садами, що п’янять своїми пахощами, – здається, що британські сільця не підкоряються плинові часу. Немов завмерлі картини героїчного фентезі, всі вони мають свою історію і готові розповісти про великі битви, хоробрих воїнів і легендарні артефакти.
Прибалтика музейна
Прибалтика – гарне місце для недорогого туризму в Європі. Вона відома, крім усього, і своєю мінливою погодою. Води і вітри Балтики дають про себе знати несподіваними опадами, та це не привід сидіти в номері: довкола безліч дивовижних музеїв, а об’їхати всі три країни за кілька днів не така вже й велика проблема.
Departure: Дакар
Сенегальська столиця Дакар – це не тільки найважливіше місто всієї Західної Африки, але й досить контрастне місце, найкраще для подорожі у форматі «познайомитися з континентом, але м'яко і плавно». Крім багатьох цивілізаційних і звичних сучасній людині атрибутів тутешнього життя, відчуття, що Африка з усією її романтикою, незвіданим і проблемами зовсім близько, не покидає тебе ані на мить.
Африканські красоти. Ботсвана
Усіма своїми гранями горять алмази Ботсвани. Але крім коштовних каменів, тут є й інші скарби. Сьогодні відкриємо цю країну зовсім по-іншому.
Тибет. Гори, що розмовляють із небом...
Тибет… Про що ви думаєте, коли промовляєте цю назву, коли вимальовуєте її у своїй голові, яка вже сама занурилась у пухнасті клубки хмарин? Тибет… Гори, які, здається, розмовляють з небом. Тут все ніби просякнуте релігією та різними віруваннями: культура, мистецтво, народні звичаї та обряди.
56 прямих рейсів до Подгориці та Тівата щотижня!
Літній туристичний сезон у Чорногорії перевершив очікування і за словами посадових осіб в країні зафіксовані найкращі результати у Середземномор'ї.
Прованс: від Марселя до Монако
Monamour, monami… Усі найкрасивіші слова і пісні про кохання звучать французькою. Переглянути всі вигини Франції і знайти усамітнення у провінції Прованс, що ніжно гойдається на південному сході батьківщини Брижит Бардо й Антуана де Сент-Екзюпері. Старовинні міста від Марселя до Монако просякнуті ліричною античністю, і думки лишитися на Лазуровому березі відвідують знов і знов.
Кагосіма: Місто з репутацією камікадзе
«Будуйте дім біля підніжжя вулкана!» - вигукував Ніцше у пророчому екстазі. Похмурий пафос філософа навряд чи збагнули б жителі японського міста Кагосіми, розташованого на дні кальдери Айра, що виникла внаслідок вибуху 22 тисячі років тому. Землероби мотижили уступи котловини з бронзового віку, звично відмахуючись від попелу, розсіяного у повітрі.
Проводжаючих просимо залишити вагони: найцікавіші поїзди планети
Незважаючи на безупинний розвиток авіатранспорту, багато людей по всій планеті все ще люблять з різних причин подорожувати поїздами. І хай у більшості поїзд асоціюється з повільним пересуванням, у порівнянні з літаками, і комфортом у найкращому випадку рівня минулого століття...
Південний Гоа очами Кіри Кондратенко
Депресія і відсутність нових ідей? Вирушайте на Гоа! Якось саме завдяки відпочинку на Гоа бізнес-леді Кіра Кондратенко набралася сил для здійснення нового цікавого проекту. Сьогодні вона ділиться з нами своїми враженнями від острова, іменуючи його не інакше як раєм на Землі.
Альпійське містечко під Сіетлом
У жителів США можна навчитися багато чому, але що заслуговує на особливу повагу – це любов до своєї землі. Американський патріотизм виявляється у всьому, навіть у внутрішньому туризмі: як слід не дослідивши власну країну, американець навряд чи вирушить кудись за її межі. Сьогодні ми розповімо про одне з найпопулярніших міст внутрішнього туризму – Лівенворс.
Ми там були: Сопот
Балтійське узбережжя Європи не може похвалитися теплими водами і довгим пляжним сезоном, однак це не заважає йому бути популярною курортною зоною. Безліч прибережних і затишних містечок приваблює туристів передусім свіжим і цілющим повітрям, а також можливістю «полікувати очі», дивлячись на холодне море та неймовірні пейзажі.
Вручення вірчих грамот чотирма новопризначеними послами Президенту України
19 серпня Президент України Володимир Зеленський прийняв вірчі грамоти у послів Ірландії, Федеративної Республіки Нігерія, Республіки Корея та Республіки Вірменія.
Відчайдушний футуризм: Японія. Частина 3. "Дух самурая"
Якщо вірити кінематографу, то типовий самурай постає перед нами як суворий, мовчазний і навіть трохи відлюдний воїн. Але цей образ усе ж ніяк не збігається з дійсністю... Олена Расенко пропонує вам переконатися в цьому, зустрівшись зі справжнім самураєм і навіть завітавши до бару, де збираються камікадзе.
Закрыть
Outlook facebook page