RU  UK  EN
Статті  >  Напиши  >  Розчарування туристів: від Франції до Македонії

Розчарування туристів: від Франції до Македонії

Ейфелева вежа, на думку Гі де Мопассана, – просто величезна залізна потвора в центрі Парижа. А романтична шекспірівська Венеція, подейкують, суцільний "смітник" з гострим смородом нечистот по всьому місту. Ми розізнали у бувалих тревелманів, які з ними траплялися розчарування в далеких подорожах.

Менеджер проектів Діма Сидоренко побував в 11 країнах. І хоч у його списку є не лише такі уславлені своїми туристичними пам’ятками держави, як Італія, Франція, Іспанія, та найбільше його розчарували Польща й Німеччина. Про останню кілька вражень.beggar_schuman.jpegФото euractiv.com

Німеччина – моє розчарування.Нібито ідеальний Євросоюз: закон, порядок, добробут, спокій і чистота. Але тут тебе спіткає те, що все занадто суворо й чітко. Це, звичайно, позитивний момент, але строгість Євросоюзу насправді може бути не такою бажаною, як нам здається. Особливо, коли ти хочеш взяти пляшку вина й посидіти де-небудь у парку з красивими краєвидом міста. Але це все дрібниці. А ось, коли ти приходиш у неділю в супермаркет, а він о 17.00 вже зачинений – невесело. І виявляється, що в Німеччині все закривають о 5 вечора. Музеї можуть не працювати в неділю і в суботу цілий день. І вечорами мені не було, чим зайнятися. Мене спіткало те, що за бажання о 21.00 щось випити, то це тільки клуби. А якщо ти не любитель клубного життя, голосної музики, горланити на вухо співрозмовнику? У підсумку – надія тільки на Макдональдс. Німеччина для мене – дуже нудна країна, там нудні люди, нудні бесіди, і після Другої світової війни більшість пам’яток нецікаві. Дрезден, Кельн, Гамбург – три міста, котрі цікаво подивитися. Але мені на кожне вистачить буквально кілька годин.

Менеджер проектів у громадській організації Альона Глазкова побувала в 24 країнах і навіть вважає себе тревел-залежною. Тому що дуже любить отримувати нові враження і досвід у подорожах, котрі дають їй натхнення і свіжі ідеї для звершень у житті.

– У подорожах більше розчарувань не від місця, а від людей, ситуації чи, власне, людського ставлення. Наприклад, коли водії автобуса у Парижі беруть з вас більше грошей, ніж із місцевих. Із розчарувань по містах перше, що спадає на думку – грузинське містечко Телаві і село Кварелі: там просто нічого робити, крім пити вино. У Телаві – радянська забудова і якийсь замок. Замок виявився шматком стіни. У Кварелі ми їхали з наміром потрапити на озера Лопота, а в реальності виявилося, що вони надзвичайно далеко від цього поселення. Загалом у цих краях, окрім як на завод вин з’їздити, більше нічого робити. У Тбілісі розчарувало озеро Лісі – мілке і тепле. Утім, це бодай якась можливість поплавати за +40. І ще одне грузинське розчарування – це Кобулеті. Там, крім моря, взагалі нічого немає.

Розчаруванням для мене стало ще й чеське містечко Острава – столиця Моравсько-Сілезького краю, промисловий центр. Очікували, що там багато історичних місць, як у Празі, але нічого такого. Не дуже сподобалася болгарська столиця Софія – там дуже брудно. Єреван, вірменська столиця, – місто максимум на 2 дні, нібито ти потрапив у 90-ті. Очікувала, що буде, як у Тбілісі, – старе місто і багато пам’яток, але ні. І ще одне розчарування – Мадрид. Не знаю, чому, але це не моє місто. Скажімо, в одному з музеїв, де в окремі дні – вільнийвхід, нас не впустили, тому що ми не громадяни ЄС. Мадрид для мене завеликий. І якийсь чи то «промисловий», чи нам не пощастило – там особливо довго робити нічого.

Читати більше: На валізах: Антон Равицький

Актриса і модель Lilian Levos побувала практично у всіх країнах Європи, а також у США, Китаї, Японії, Індонезії, на Сейшелах і в Кенії. Подорожі їй приносять нову енергію і відпочинок від українського менталітету. Тому в інших країнах дівчина любить підгледіти інший, відмінний від нашого спосіб життя і мислення. Уже досхочу надивившись пам’яток, зараз Lilianстарається зануритися в місцевий побут. Адже, відчувши життя країни зсередини, на думку дівчини, ти нібито прожив нове життя на додаток до свого, першого.main_1200.jpgФото theatlantic.com

– Я настільки вдячна людина, що не буду нарікати: на Гоа риба була не та. Звісно, десь їжа смачніша, десь цікавіша культура, десь яскравіша історія, десь більш благополучно, десь якісніший сервіс – все це зрозуміло і поза сумнівами. Але насправді подорожі – настільки класне заняття, що варто радіти будь-якій можливості побувати в іншій країні. якою тебе нагородить Бог. Гадаю, розчаровують найбільше ті варіанти мандрівок, для яких треба бронювати тур на 10 днів із проживанням в готелі на першій лінії. Ти розраховуєш на відмінний сервіс, їжу і шикарні пляжі. Приїжджаєш, і щось іде не так – звісно, розчаровуєшся. Оскільки таких подорожей у мене в житті ніколи не було (я не люблю лежати на одному місці і нічого не робити), погані готелі – для мене не проблема. Можу затриматися десь тільки на 1 – 2 дні, і якщо щось у сервісі буде не гаразд, не зверну увагу і поїду. Якщо ж говорити про країни і міста, найбільшим розчаруванням стала Венеція. Справа в тому, що для мене вона була великою мрією. Ось як багато хто мріє побувати у Парижі, я марила Венецією. Для мене це був взірець романтичного місця – красивого, казкового, найбільш незвичайного. Якось узимку я там побувала. Але мій ніс не дав змоги мені насолодитися цією красою, бо в цей час у місті стоїть дуже неприємний запах: усі ці канали жахливо-жахливо тхнуть. Де б ти не був, відчуваєш сморід. Мені весь час було дуже некомфортно: тільки ходила й думала – боже, який жах, як же тут живуть люди? У супроводі такого запаху тобі не хочеться гуляти цими милими вуличками – хочеться звідси якнайскоріше виїхати! Іще розчарував Китай. Я жила там три місяці – і це, мабуть, мій найбільш негативний досвід. Єдина країна, в котру я не хочу повертатися через менталітет людей, через «чистоту», через ставлення загалом до інших людей.

Музикант Ігор Сидоренко здебільшого на гастролях побував у 34 країнах. І з-поміж них є дуже екзотичні для українського туриста, наприклад, Македонія чи Боснія і Герцеговина.03ddf286087499add21128f13832b270.jpegФото people.onliner.by

Мабуть, у мене проблема з перенасиченням. Перші тури ти постійно в захваті, а потім всі міста стали зливатися в одну неподільну купу замків, хмарочосів, парків, готелів і кав’ярень. З-поміж всього цього потоку найбільшемене приємно вразила Південна Америка: я був у Чилі, Аргентині і Бразилії. У плані туризму кумедно, що все має цивілізований вигляд, як Іспанія чи Португалія, але просто посеред вулиці з пальми на пальму може стрибати мавпочка. Але там треба нашорошити вуха через високий рівень злочинності. Пам’ятаю, в Сан-Паулу у вихідні раннім вечором на вулиці творилось щось неймовірне! З’явилась якась дика школота, котра невпинно пила, кричала і випорожнялася на проїжджій частині. Серед цього всього штовхаються якісь хлопці, котрі намагаються продавати сувеніри і пиво – таке враження, нібито ти потрапив на страшний карнавал.

Дуже неприємно здивувала в Західній Європі особливість національних кухонь, що передбачає відсутність супів. Я вперше звернув увагу на це, коли був у місті Нанті. Це туристичний центр Бретані – самісінький захід Франції. Ми вже давно звикли, що в неділю в Європі все зачинено. Але якось у понеділок до смерті захотілося супу – і ми не змогли його знайти. При тому, що Нант розташований на березі моря, і за логікою речей тут мають бути бодай якісь рибні супи. За кілька годин ми обійшли весь туристичний центр. Кругом казали: супу немає. Зрештою у місцевих ми з’ясували, що у Франції суп знайти неможливо – його там просто немає. Серед інших гастрономічних розчарувань – найгіршу піцу і пасту у своєму житті я їв в Італії. У звичайних кафе подають просто жахливо приготовлені страви. І так, традиційний італійський менталітет передбачає, що там все зазвичай дуже погано організовано. Італія найбільше не виправдала очікувань – люди здебільшого тут ліниві, багато проблем із готелями, сервісом, поселенням.

Ейфелева вежа, до речі, просто велика залізяка – не розумію, в чому її принада. Сфотографуватися неможливо – довкола багато народу, багато торговців сумнівного вигляду, котрі продають сумнівної якості кулончики з Ейфелевою вежею. Ми бачили навіть бійку між ними за місце – дуже абсурдно.DSC_1077.jpgФото pristor.ru

Іспанія і Франція сильно розчарували незнанням англійської серед місцевих і небажанням нею спілкуватися. А ще тут на вулицях часто, не вважайте за кліше, здебільшого темношкірі хлопці підходять і пропонують якісь наркотики. Також розчаровує іспанський менталітет. Місцевий промоутер барвисто жалівся нам на те, що Іспанія дуже потерпає від Євросоюзу, що Німеччина тягне з них усі гроші. А потім приїжджаємо в Сан-Себастьян, а там з 12 до 16 по всьому місту мертва сієста: працює тільки один бар, господар якого – не іспанець. Тобто ви не працюєте половину робочого дня, а потім Німеччина винувата в тому, що ви бідні?

Часто граємо в Греції – там дуже приємні, добрі, емоційні люди. Але і їм знову ж таки всі винуваті, що в них країна бідна: мовляв, Євросоюз обкрадає. А ти йдеш по Афінах і бачиш цілі покинуті квартали з графіті, де пацюки бігають вулицями, а з населення – самі безхатьки і жебраки.

Часто розумієш країну на контрасті того, що ти бачив про неї по телевізору, і того, що про неї розповідають місцеві. Але ще більше з того, що не розповідають. Ось у Македонії люди теж дуже відкриті, але в країні банально немає грошей. І вона дуже добре розкривається на контрасті із Боснією і Герцеговиною. Ми виступали в Сараєві, котре нам дуже сподобалося – красиве місто, як і вся країна. Йому дісталося під час Балканської війни в 90-ті: Сараєво півтори тисячі днів перебувало під облогою. Але зараз там повний порядок. Можна побачити, наприклад, таку картину – сучасний хмарочос, а навпроти – стара будівля з дірами від куль. Її не реставрують спеціально, щоб люди пам’ятали своє минуле і не припустилися подібних помилок. Ми настільки прониклися цими переживаннями, що, коли їхали по Македонії, жахнулися її занепаду. Ромські дітки біжать за нашою машиною… Друге за величиною місто країни Куманово – в жахливому стані.

Брюссель дуже розчарував: трафік жахливий, ніде не припаркуватися, за правилами ніхто не їздить, всюди іммігранти, все якось дуже дорого. І ці легендарні бельгійські шоколад і вафлі для мене зовсім несмачні. Прямо ось скуштував – і негарно стало. Проблеми з диким трафіком, до речі, і в Лондоні, і в Мілані – у багатьох містах, від яких нібито очікуєш цивілізованості.3Bob-the-cat-.jpgФото Фото artslondonnews.com

Головне фото memepedia.ru

Вам це буде цікаво:
Монмартр Белграда
Подібних їй – обмаль. Близько 400 метрів завдовжки. Зі своєю особливою атмосферою. Маленьке місто в місті. Тут не їздять машини. Тут відчуваєш під ногами стару нерівну бруківку, а розписи на будівлях довкола так вводять в оману, що не розбереш, де справжні вікно-балкон-двері, а де – всього лиш малюнок... Скадарлія, або вулиця Скадарська, знаходиться у центрі Белграда...
Departure: Кондао
Тиждень пройшов у відчайдушному очікуванні відпустки. Я натхненно тероризував GoogleMaps, то наближаючи, то віддаляючи заповітну крихту суші на тлі темно-синього океану. У зменшеному масштабі я бачив розкриту пащу голлівудського Чужого, якого нахабно дражнить мошка біля самих його ніздрів.
Departure: Брашов
Брашов – це серце Румунії з німецькими клапанами. Саксонський дух уперто живе в будиночках з червоними дахами, нагадує про себе дзвоном католицького собору, найбільшого у східній Європі. Навіть фортечні ворота немов чекають не туристів, а середньовічних лицарів. Місто добре знайоме фанатам «Дракули» Брема Стокера. Замок графа, що став вампіром, стоїть в якихось 30 км від міста.
Болівія: розсипалася сіль до туристів...
Прогулятися небесами, живучи на Землі, виявляється, можливо. Досить вирушити на південь невеликої країни Болівії, в одну з найбільш незвичайних пустель світу – Уюні. Переглянувши знімки туристів, які побували тут, так і хочеться недовірливо запитати: «А це точно не фотошоп?»
Пам’ятки Зальцбурга: Тут народжуються генії
Тут народилися композитор Моцарт і поет Трекль, тут писав опери Гайдн і багато інших. Та лиш мала частина пам’яток Зальцбурга пов’язана з цими геніями. Місто з доволі невеликим населенням внесено завдяки своїм пам’ятним місцям у список Всесвітнього спадку ЮНЕСКО.
Гірокастра: «албанський Рим»
Конвенція про охорону всесвітнього культурного і природного спадку ЮНЕСКО зобов’язує з року в рік невтомно працювати над вивченням об’єктів, що мають неминущу цінність і унікальних за походженням. Під номером 569 великого списку організації розмістилося місто Гірокастра, що на півдні Албанії, котре ми сьогодні вивчимо вздовж і впоперек.
На чортовім кружляли колесі…
Крім кількох східноєвропейських країн, круглий металевий атракціон більше ніде не називають «чортовим». Іменоване за прізвищем творця «колесо Ферріса» вперше відкрило панораму Чикаго з 80-метрової висоти 1893 року. Відтоді вертикальний круг з кабінками почав з'являтися мало не в кожному великому місті. OUTLOOK пропонує вам дізнатися про найбільш вражаючі його екземпляри.
Скоро лопнуть: міста, що виступають проти туризму
Ми багато пишемо про подорожі і нестандартний туризм, розповідаємо, куди поїхати за екзотикою, і як з користю витратити 10 доларів у різних містах світу, але рідко замислюємося про те, що туризм має і зворотний бік. Цього разу ми вирішили поглянути на юрби туристів очима місцевих жителів і розповісти про проблеми, що спіткали найбільш відвідувані міста планети.
Ми там були: Батумі
Особисті враження від мандрівок ми публікуємо в рубриці «Ми там були». Сьогодні розміщуємо пост із соцмереж нашого головного редактора Дарії Карякіної, де вона ділиться враженнями про 5-денний відпочинок у грузинському Батумі. Ану ж і ви захочете відчути свої емоції від відвідування цього міста!
Не лише в центрі цікаво. Спальні райони світу
Мало який мандрівник під час своїх нетривалих подорожей вибирається кудись далі центру міста, де розташований його готель. Якщо ж «дислокація» – ще й мегаполіс, то такі поїздки відкладають «до кращих часів». А дарма, адже саме у спальних районах можна подивитися на незнайому країну очима її жителів, що куди пізнавальніше за екскурсії «галопом» замками і площами.
Departure: Ямайка
Ямайці люблять ром, марихуану (те, що вона тут офіційно не легалізована, мало кого бентежить), Боба Марлі і... відвідувати церкви. Не проти вони завоювати і кілька олімпійських медалей, а також позмагатися за корони королев краси. Сьогодні знайомимося з особливостями серйозно-веселої Ямайки. Триоклірні аксесуари прикрашають кожного другого...
Еквадор: Бути індіанцем
Олена Расенко відвідала Еквадор і за час поїздки встигла не тільки зібрати для редакції безліч матеріалу, але й познайомитися з місцевими і навіть втратити свідомість...Один з відомих курортів Еквадору – Баньос. Маленьке, затишне містечко в кількох годинах їзди від столиці. Воно займає вузьку долину на висоті двох тисяч метрів над рівнем моря і з усіх боків оточене горами.
Ми там були: Будапешт – андеграундний естетизм та оздоровлення
Креативний копірайтер Маша Гольдман об'їздила мало не півсвіту. Подорожі дівчина може порівняти хіба що з корисним наркотиком. Маша розповідає, що кожна поїздка, навіть найкоротша і недалека, дає їй повне відновлення сил і ніби початок нового життя.
Головне – не загубитися: Найцікавіші ринки Стамбула
Жодне східне місто неможливо собі уявити без великої кількості торгових точок – «купи-продай» у місцевих жителів будь-якого віку і статусу в крові. Навіть той факт, що Стамбул – це наполовину Європа, ніскільки не скасовує «східність» мегаполіса. Щоб ви напевно знали, куди і за чим іти, Outloook, повернувшись зі стамбульських ринків, розповідає про найбільш вражаючі з них.
Алфама: Мавританський спадок Лісабона
Сьогодні ми пропонуємо вирушити з нами на прогулянку найстарішим районом Лісабона, котрий ми найчастіше бачимо в кіно і творах масової культури, коли йдеться про португальську столицю.
Подорож до Колумбії. Інша Картахена…
У світі є дві Картахени. І в обох жителі розмовляють іспанською, люблять кориду, а вечорами рушають на пляж цмулити мохіто й дихати солоним вітром. Але тільки в одній з них у млосну міську прогулянку можуть увірватися ритми запальної сальси, розсипи смарагдів і перлів, а дорогу можуть перейти ефектні палкі красуні. І це Колумбія!
Ісландія очима Софії Андрущенко
Ісландія – країна «льоду і полум’я», «тисячі рік і озер», незліченних водоспадів і гейзерів. Тут, як у казці, щоразу хочеться ущипнути себе і перевірити, чи ти спиш, чи все це існує насправді…
Водні ворота. Вражаючі порти світу
Аеропорти, залізничні вокзали, автобусні станції практично завжди створюються «за примхою Людини». А ось порти і гавані – це вже спільна творчість homo sapiens і природи. Outlook пропонує вашій увазі найгарніші та найоригінальніші з них.
Історія однієї вулиці: Шпігельгассе
Шпігельгассе, що у перекладі з німецької означає «Дзеркальна вулиця» чи «Дзеркальний провулок» – це зовсім не найбільша і не найголовніша вулиця в Цюриху. Навіть зовсім навпаки – вона феноменально коротка і вузька, але розташована в затишних куточках міста так, що навіть рідкісний турист зможе її відшукати.
Спа: Голосна слава тихого бельгійського містечка
Тут у різний час бували Віктор Гюго, Александр Дюма, Декарт, Петро І… і зараз кожен легко може стати в ряд із цими видатними особистостями, просто відвідавши затишне містечко Спа, котре з XVIII століття лишається найпопулярнішим у найвищих колах оздоровчим курортом Європи і родоначальником всіх спа-салонів світу.
Закрити
Outlook facebook page