RU  UK  EN
Статьи  >  Відвідай  >  Якщо у тебе 10 доларів і ти в Стамбулі

Якщо у тебе 10 доларів і ти в Стамбулі

Серед туристів, особливо з Європи, складно знайти людей, котрі хоча б раз не насолоджувалися відпочинком у сонячній і гостинній Туреччині. А от що чекає тих, хто обрав «іншу Туреччину» і вирушив оглядати чудовий Стамбул, ми розповідаємо на прикладі 10 доларів.

Наша улюблена купюра-мандрівниця обмінюється практично у будь-якому стамбульському обміннику на 68 лір, причому міняти можна відразу в аеропорту – тішить, що курс практично не відрізняється від того, що в місті. Говорячи загалом про економіку Стамбула і тамтешні ціни, можна сміливо заявити, що головний турецький мегаполіс – це пульсуюче серце всієї фінансової системи країни. Значною мірою через це населення продовжує рости: місто на Босфорі приваблює своїми високими за регіональними мірками зарплатами і умовами життя не тільки турків, але й жителів інших країн. Якщо бути до кінця відвертим, то Стамбул з його 17 мільйонами жителів, розвиненою інфраструктурою на рівні західноєвропейських країн, фінансовим благополуччям і стрімким європейським способом життя, звісно, не зовсім Туреччина, а скоріше така собі міні-держава, що живе трохи у відриві від усієї країни. У середньому турецькому місті можна гідно жити, заробляючи 500-600 доларів на місяць, тут же доведеться працювати куди більше, оскільки хорошою вважається зарплата, що наближається до 1000-1500, особливо якщо житло орендоване.islands-8.jpgФото wise.travel

У нас, нагадуємо, у кишені таких грошей немає, є всього 10 доларів, тому, либонь, їх витрачати і почнемо. Прилетівши у будь-який із двох аеропортів, нам, звісно ж, треба буде вибратися в центр – до Босфору, де і з азійської, і з європейської сторін розташувались головні красоти тисячолітнього міста. Транспортна система дуже зручна: що автобус, що метро, корабель, який курсує між континентами (потрібно плавати на тих, що ходять за розкладом, а не на екскурсійних – 2,60 ліри всього, а задоволень і вражень маса) коштують однаково, і тут кожен має обирати, чим йому зручніше їхати чи плисти, годуючи нахабних чайок і вдихаючи освіжаючий бриз. На наші 10 доларів ми зможемо придбати близько 12 квитків на будь-який транспорт, якщо заздалегідь купимо за 2 долари Істамбул Карт. Без неї вийде купити вдвічі менше квитків. Що ще важливо знати: в разі пересадки з однієї лінії стамбульського метро на іншу доводиться платити хоч і не повну вартість квитка, але 70%. Загалом у цьому гігантському місті транспортні витрати туриста доволі суттєві – пішки все неможливо фізично обійти, тому готуйтеся до поїздок і витрат не лише на проїзд, але й на такі «дрібниці», як фунікулери (частина центра розташована на пагорбах) і переходи між лініями. Таксі, до речі, теж не з дешевих – наша десятка це всього лиш 5 – 7 км шляху, що для Стамбула взагалі ніщо.Galata-Tower-Istanbul.jpgФото arriveturkey.com

О’кей, добралися до історичних районів, тепер можемо і сходити подивитися дещо. Відразу скажемо, що на 10 доларів особливо не розженешся у плані пам’яток. Наприклад, цих грошей ледве вистачить, щоб купити вхідний квиток у комплекс Айя-Софія чи на Галатську вежу. І якщо церква-музей унікальна і хочеш не хочеш по-іншому її не подивитися, то з Галатою питання: чи варто витрачати на двох 20 доларів, щоб дертися на її вершину, де тебе чекає юрба туристів, через яких ще треба пробитися, щоб побачити центр з висоти, якщо вдвічі дешевше, якраз на наші 10$, можна відвідати будь-який найдорожчий і фешенебельний панорамний ресторан-терасу, випивши ще чаю-кави і з’ївши десерт? Як кажуть, кожному своє, але тим, хто збирається в Стамбул, потрібно знати: місцевий муніципалітет в останні роки суттєво підняв ціни на всі пам’ятки, що загалом добре і корисно для їхнього збереження. Але, говорячи загалом про тутешні доволі невисокі ціни на продукти, каву, оренду житла, сувеніри,багато квитків коштують невиправдано дорого. Із того, куди ми можемо «вписатися» з десятьма доларами, на увагу, звісно, заслуговують Цистерна Базиліка і Музей Невинності.

Читайте також: Головне - не загубитись. Найцікавіші ринки Стамбула

Переходимо до приємних вуличних витрат, адже Стамбул – практично місто з середземноморським кліматом, а значить свіжі соки, морозиво і випічку тут можна їсти прямо на ходу і цілий рік. І ось якщо в музеях і поруч з пам’ятками ми почуваємося трохи незручно з нашою десяткою, то на вулицях ми практично султани – стакан фрешу коштує всього 2-3 долари, морозиво приблизно стільки ж, а вже перекуси – бюреки (тісто із сиром), симіти (знамениті хрусткі турецькі бублики), пахлава – взагалі копійки. На наші практично 40 лір у місцевій валюті ми можемо дуже добре перекушувати на вулиці цілий день. Більше того, цих грошей навіть вистачить на обід на двох в середньому стамбульському кафе: ми зможемо замовити пару супів, велику і смачну м’ясну страву з овочами і свіжим хлібом і два айрани, щоб втамувати спрагу. Як показує практика, тутешні кафешки «без наворотів», формату Lokantasiмало чим відрізняються одне від одного, хоча чеки можуть бути і 20 лір, і 40, і 80 – за великим рахунком на обслуговуванні, інтер’єрі і якості їжі це жодним чином не позначається – кругом смачно і приємно. Говорячи про їжу, ми особливо рекомендуємо два місця , де наша сума – обід чи вечеря на двох осіб. Перше – мережа «народних» BalkanLokantasi,де слід бути готовим відстояти чергу на вулиці серед пожежників, поліцейських і студентів, щоб потрапити всередину і поїсти найсмачніші і дешеві страви національної кухні, друге – лотки біля причалів Каракея, де смажать «рибну шаурму» чи «балик ікмек».Old-City-of-Istanbul-and-Hagia-Sophia-from-above-1280x720.jpgФото istanbulprivatetours.com

У супермаркетах і на ринках (ми ж на Сході!) наш бюджет теж гарний, оскільки ми можемо добряче прикупити фруктів, овочів і прекрасної риби з м’ясом – продукти в Туреччині якісні і недорогі. Отже, десятка – це 15 літрів айрану, 1- 1,5 кг сиру, пара-трійка кілограмів м’яса, десятки кілограмів картоплі, яблук, апельсинів. Дуже багато чаю, кави, спецій і солодощів, наприклад, на Єгипетському базарі можна купити найсмачніший рахат-лукум- майже цілий кілограм на наші гроші. Що ще тішить, можна буквально набирати таку смакоту, як оливки, горіхи, сушені фрукти – кілограм кожної позиції коштує не більш ніж 3-5 доларів, а якщо ми ще й на базарі, то варто торгуватися, оскільки це ще й безкоштовний туристичний атракціон.Food-Tour-Istanbul-96.jpgФото boldtravel.com

Наша десятка – це 100% успішно проведений вечір в чайній і глобально, як ви вже зрозуміли, це хороша сума для мандрівника, якщо підготуватися до витрат і вивчити ціни заздалегідь. Місто на Босфорі – це справді унікальна територія, де Європа і Азія розділені всього лиш парою зупинок метро, а грамотно складений бюджет, хай навіть невеликий, дасть змогу на повну ним насолодитися.

Головне фото mostbeautifulthings.net

Вам это будет интересно:
Історія однієї вулиці: Проспект Багдад у Стамбулі.
Якщо весь величний Стамбул – це серце регіональної торгівлі, то одна з його розкішних вулиць – проспект Багдад – безумовно, головна артерія. Опинившись там, навіть заперечуючи шопінг усією душею, вельми складно встояти і не піддатися бажанням усе ж вирушити по крамницях і ринках. Хоча, і крім цього, тут також є що робити.
ВІДЕО: Старенька Братислава
Не поділитися з нашими улюбленими читачами враженнями після відвідин Братислави OUTLOOK не може. Площа Братислави всього 368 квадратиних кілометри (для порівняння: Київ - 839 кілометрів квадратних), а до 1936 року між Віднем та Братиславою курсував трамвай, який сполучав два неймовірно чудових міста. Детальніше - дивіться у відео.
Транспорт світу: Вертикальний Лісабон
Лісабон – це не тільки одне з найгарніших і старовинних міст Європи, але й не надто легкий для життя і будівництва простір, якщо говорити про рельєф місцевості. Португальський мегаполіс розкинувся на семи густозаселених пагорбах. Саме тому його візитівкою вважаються три фунікулери та ліфт...
Гадамес: Квітучий оазис найвідомішої пустелі
П’ятдесятиградусна Сахара – одне з найвідоміших місць на планеті, більша частина якого абсолютно не придатна для життя. Утім, сьогодні ми вирушимо саме в її піски, щоб побачити неймовірне місто Гадамес, чиї жителі тисячоліттями виживають серед тутешньої спеки і надають усім, хто цього потребує, такий необхідний притулок.
Скульптури Ватикану: історія та філософія
«Маленька країна, одначе з великою місією» – саме під таким девізом 11 лютого 1929 Латеранськими угодами між Італією і Святим Престолом Ватикан був визнаний суверенною територією. Цей пакт відчинив двері перед цікавими, які сторіччями обмінювалися плітками про те, «що ж зберігають замки Ватикану?»
Якщо у тебе 10 доларів і ти в Гданську
Сьогодні ми безсоромно витрачаємо наші улюблені 10 доларів в головному місті польського Помор'я - Гданську. Що ми можемо собі дозволити в цьому туристичному, промисловому і адміністративному центрі північної Польщі, а що ні - далі в OUTLOOK.
Бельгія очима Марини Орлової: Як живуть бельгійці
Марина Орлова – проектний менеджер у культурно-громадській організації. На одному з міжнародних проектів вона зустріла своє кохання – Віма, хлопця з Бельгії. Поїхати в його країну їй вдалося тільки тоді, коли Україна отримала безвіз і саме про те, як живуть бельгійці, що вони їдять на сніданок і як у них заведено відпочивати, Марина розповіла OUTLOOK.
Departure: Мальдіви
Подивитися на визначні пам’ятки країни, а не готелів, і наблизитися до життя мальдівців, а не сусідів по номеру, пропонує одна з найменших столиць – Мале. Перша асоціація, яка виникає при згадці Мальдів, – це щось блакитно-пасторальне. Морська гладь і невтомне сліпуче сонце, від якого хочеться закопатися в теплий розніжений пісок...
Нормандія очима Корнія Грицюка: батьківщина парасольок і субмарин.
Корній Грицюк продовжує ділитися враженнями від французької Нормандії. У попередньому матеріалі він розповідав про свій вояж до Довіля. Тепер на черзі Шербург, або Шербур-Октевіль. Подвійна назва міста з'явилася на початку 2000-х, коли Шербург злився з Октевілем.
Габон. Ласкаво просимо!
Жили-були на західному узбережжі Африки пігмеї. Нікого не чіпали. Коли були голодні, полювали і збирали горіхи з бананами. Потім прийшли мпонгве і фангі. Пізніше припливли португальці і назвали ці землі Габоном. Французи, котрі з’явилися слідом, оголосили їх своєю колонією, і лише в середині минулого століття, коли пігмеїв лишилося вкрай мало, Габон отримав незалежність від іноземців.
Відчайдушний футуризм: Японія. Частина 3. "Дух самурая"
Якщо вірити кінематографу, то типовий самурай постає перед нами як суворий, мовчазний і навіть трохи відлюдний воїн. Але цей образ усе ж ніяк не збігається з дійсністю... Олена Расенко пропонує вам переконатися в цьому, зустрівшись зі справжнім самураєм і навіть завітавши до бару, де збираються камікадзе.
Країна, що вміє подобатися: Вірменія. Частина 2
Олена Расенко побувала у Вірменії і тепер готова поділитися з читачами самобутністю цієї чарівної країни, в якій дійсно хочеться залишитися.
Нормандія очима Корнія Грицюка: яблука, молоко та океан
Для багатьох туристів Франція – це в основному Париж із довжелезною чергою на Ейфелеву вежу, Лувр та околиці з їхнім королівським шиком або курорти Середземного моря. А ось Корній Грицюк, мандруючи цією країною, вирішив податися на північ – у Нормандію! Для наших читачів він підготував цикл подорожніх нотаток про поїздку до Атлантичного океану...
Індійське село Кодхіні: таємниця близнюків, котру ніхто не розгадав
У світі є незвичайне місце, де народжується найбільше близнюків. Хоча на перший погляд це схоже на містичний збіг, статистика змушує вірити в чудеса. Індійський штат Керала може похвалитися селом, де відбуваються незвичайні речі. Кодхіні – те саме місце, де близнюків більше, ніж у будь-якій іншій точці світу. І цьому немає майже жодних пояснень.
Відчайдушний футуризм: Японія. Частина 2 “Рибний день”
Уявити японця, який не їсть риби, так само важко, як і шотландця, який не п'є віскі. Олена Расенко розповість про унікальне місце, де нащадки самураїв купують морські делікатеси до столу.
Інчхон: корейське місто майбутнього
Інчхон вважають морськими і повітряними «воротами» Південної Кореї через наявність тут одного з найбільших морських портів країни і найкрупнішого в регіоні аеропорту. Місто стрімко розвивається – буквально за сто років воно пройшло шлях від скромного портового поселення до ультрасучасного промислового і туристичного центру.
Британська глибинка: У пошуках таємниць Альбіону
Зелені схили, порослі вересовими кущами, безлюдні приміські дороги, вузькі вулички з маленькими котеджами і садами, що п’янять своїми пахощами, – здається, що британські сільця не підкоряються плинові часу. Немов завмерлі картини героїчного фентезі, всі вони мають свою історію і готові розповісти про великі битви, хоробрих воїнів і легендарні артефакти.
Країна, що вміє подобатися: Вірменія
Олена Расенко побувала у Вірменії і тепер готова поділитися з читачами самобутністю цієї чарівної країни, в якій дійсно хочеться залишитися.
Історія однієї вулиці: Шпігельгассе
Шпігельгассе, що у перекладі з німецької означає «Дзеркальна вулиця» чи «Дзеркальний провулок» – це зовсім не найбільша і не найголовніша вулиця в Цюриху. Навіть зовсім навпаки – вона феноменально коротка і вузька, але розташована в затишних куточках міста так, що навіть рідкісний турист зможе її відшукати.
Відчайдушний футуризм: Японія. Частина 1
Олена Расенко, повернувшись з Японії, розпочинає спеціальний цикл матеріалів про цю країну. Попередження для особливо вразливих: обережно! Після прочитання розвивається гостре бажання зірватися, купити авіаквиток в таку чудову і чарівну країну висхідного сонця!
Закрыть
Outlook facebook page