RU  UK  EN
Статьи  >  Відвідай  >  Під Південним Хрестом. Квінстаун

Під Південним Хрестом. Квінстаун

Жителі Квінстауна, як і всі новозеландці, одні з перших на планеті зустрічають світанок. Тут немає дитячих домів, бездомних тварин. Люди стійкі до холоду та так, що за нуля градусів ходять у футболках. На кожного з них припадає в середньому по дев’ять овець, а у природі практично відсутні такі небезпеки, як комарі і змії.

Коли ж настає ніч, Квінстаун освітлює сузір’я Південний Хрест.

Квінстаун – це щось на кшталт новозеландського Лас-Вегаса. У нього прагнуть потрапити всі новозеландці і провести там відпустку. Проте різниця між американським Вегасом і новозеландським Квінстауном, як між небом і землею. Саме місто відгонить якимось бунтарством, відчайдушністю, нескінченними веселощами. Увечері в його барах і ресторанах не проштовхнутися. До речі, не всюди продають міцні алкогольні напої. Але в деяких шинках Квінстауна дозволяють приносити свої. Про це повідомляють спеціальні таблички на вході барів і ресторанів. Найчастіше провести тут час прилітають австралійці чи гості з Азії – загалом понад мільйон мандрівників за рік. Утім, манить він і тих, хто любить природу, чистоту і спокій. Тут безліч парків, зручних фіордів, у яких плавають зграї дельфінів, а на їхніх берегах відпочивають морські котики, в центрі немало авторських музеїв, галерей, ошатних тихих вуличок.7027833-queenstown-new-zealand-wakatipu-lake-2.jpgФото ulietetelandresen.com

Місто розташоване на Південному острові Нової Зеландії в оточенні гір і озер. Тут багато дерев, гірських річок і дуже свіже повітря. У самому Квінстауні є два казино, кількасот ресторанів і дуже багато готелів на будь-який гаманець. Але найчастіше в це місто їдуть ті, кому до душі екстрим. Узимку тут катаються на гірських лижах, стрибають на мотузяних кріпленнях з прямовисних скель, скочуються на велосипедах по доволі крутих гірських стежках, ганяють наввипередки на човнах серед ущелин, забираються на скелі, стрибають з парашутом. Місцеві запевняють, що джампінг придумали тут.

А тим, хто не вірить, наполегливо радять стрибнути з висоти сорок три метри з гумою, прив’язаною до ніг. Таких місць у Новій Зеландії безліч, але перше офіційно відкрите і, значить, історичне, розташоване саме у Квінстауні. Після стрибка в невідомість місцеві радять поганяти на спеціальному човні по мілководдю. Така плоскодонка в сімсот кінських сил може пливти по водоймі завглибшки лише дванадцять сантиметрів. Вона дуже маневрена і легко йде на розворот. New-Zealand-Queenstown-Lake-Wakatipu-Paragliding-1440x1080.jpgФото encirclephotos.com

Захопливий краєвид міста відкривається з піка Боба. На нього мандрівників одна за одною піднімають гондоли найкрутішою дорогою у Південній півкулі. Спуститися з висоти можна, вже орендувавши велосипед. Ті ж, хто боїться випробовувати долю, у Квінстауні грають у гольф, вирушають на риболовлю, верхову їзду, у круїз по озеру, випробовують себе в ролі золотошукачів чи дегустують знамениті вина, надовго затримуючись у льохах міста. І все це на тлі казкових пейзажів, котрі, між іншим, відомі своїми гобітами. Адже саме в околицях Квінстауна знімали частину трилогії «Володар перснів».

Читайте також: На краю світу. 10 фактів про Нову Зеландію

Насправді це місто не велике. Тут немає хмарочосів, великих торгових центрів. До нього щільно прилягають виноградники і старовинні шахтарські селища. А деякі вулички нагадують вузькі сільські дороги. Колись на його місці було поселення маорі. Але до часу появи білих колоністів аборигени з якихось причин покинули ці місця. У середині дев’ятнадцятого століття ці землі облюбували вівчарі. Трохи згодом тут знайшли золото. Після цього чисельність поселення стала стрімко зростати. Збудований в англійському стилі, він позиціонує себе як туристичне місто, що більше пасує до літнього сезону. Адже більшість будинків не мають ізоляції і утеплення. І в холодну пору року в таких домах може бути доволі прохолодно і вогко.Фото static.tonkosti.ru

Майже всі, хто потрапляє у Квінстаун, намагаються з’їсти бургери, котрі продають тільки тут. Блогери всього світу називають їх найкращими, а гіди включають їхню дегустацію в туристичний маршрут. Їх готують і продають у невеличкій забігайлівці, котра так і називається Fergburger. Тут завжди стоять величезні черги. Складно сперечатися про смаки, утім, підприємливість господарів Fergburger викликає повагу. Адже виручка цієї харчевні становить майже двадцять мільйонів американських доларів на рік. Тут продають в середньому три бургери протягом хвилини ціною 10-15 доларів за один. На рік виходить один мільйон триста тисяч бюргерів. Після цих цифр важко їх не назвати найкращими. Як так вийшло? Дуже просто. У Квінстауні завжди було велелюдно, а поїсти ввечері складно. І тоді один місцевий житель вирішив відкрити невелику точку, де можна було б перекусити у будь-яку пору дня, не штовхаючись серед численних відвідувачів барів. Fergburger став працювати з восьмої до п’ятої ранку. Майже цілодобово. Дуже скоро це місце стало популярним серед веселих компаній, потім серед відвідувачів численних барів, стало традицією підкріплятися серед ночі ситним бюргером, щоб не розвезло остаточно, заодно і провітрюватися біля Fergburger.

Інколи на вулицях міста можна зустріти людей у костюмах племені маорі. Але частіше це артисти, котрі пропонують туристам подивитися на стародавні войовничі танці цього народу. У своїх вечірніх шоу вони навчають охочих ритуальним танцям, вітатися носами і пригощають традиційними для племені стравами.skyline-gondola-kiwi-haka-package.JPGФото backpackerdeals.com

Дуже пишаються всі без винятку жителі Квінстауна своїм парком ківі. Тільки тут у заповіднику проживають близько тридцяти видів цього птаха. Ківі вважають національним символом Нової Зеландії. Зовні він схожий на курку з довгим, як у чаплі, дзьобом. Новозеландці так люблять цього пернатого, що самі себе називають народом ківі. До речі, більшість місцевих наживо самого птаха не бачили. Він не живе в дикій природі, літати не вміє і веде нічний спосіб життя. Крила ківі майже атрофовані і мають розмір близько одного сантиметра при тому, що сам птах важить від трьох до п’яти кілограмів. Самка виношує одне величезне яйце вагою майже півкіло.NTT-Rainbow-Springs-Hero-DI-7627-RGB-Low-Res.jpgФото rainbowsprings.co.nz

Поруч із містом розбито Ботанічний сад з рідкісними рослинами. Деякі з них було посаджено першим мером Квінстауна. У саду можна кидати фрісбі і засмагати. На території Квінстауна є кілька пляжів, але вони дикі і не обладнані шезлонгами, ніхто не пропонує на них Маргариту чи гарячу кукурудзу. Однак у спекотні дні на них завжди багато молоді. Тут же влаштовують деякі з фестивалів.

Так вийшло, що Новий рік у Новій Зеландії святкують, коли все довкола пахне. А температура піднімається вище двадцяти градусів. Прикрашені гірляндами ялинки розміщують на зелених газонах, люди в цей часвдягають майки і короткі сукні. Новозеландці навіть твердять, що в ці святкові дні Південний Хрест над містом світить якось по-особливому, благословляючи такі славетні місця.

Головне фото pinterest.com

Вам это будет интересно:
Африканські красоти. Ботсвана
Усіма своїми гранями горять алмази Ботсвани. Але крім коштовних каменів, тут є й інші скарби. Сьогодні відкриємо цю країну зовсім по-іншому.
Тибет. Гори, що розмовляють із небом...
Тибет… Про що ви думаєте, коли промовляєте цю назву, коли вимальовуєте її у своїй голові, яка вже сама занурилась у пухнасті клубки хмарин? Тибет… Гори, які, здається, розмовляють з небом. Тут все ніби просякнуте релігією та різними віруваннями: культура, мистецтво, народні звичаї та обряди.
Країна квітучих озер і розвиненого фемінізму. Welcome to Нова Зеландія
Інший світ – завжди сонячний і зелений. Світ, де ніколи не йде сніг і, здається, не буває проблем. І такий далекий – навіть на карті. Приблизно так я уявляю собі Нову Зеландію. Моє заочне знайомство з цією країною почалося років п’ять тому. Тоді один авторитетний ЛОР безуспішно намагався вилікувати мене від алергії, яка дошкуляла щовесни.
56 прямих рейсів до Подгориці та Тівата щотижня!
Літній туристичний сезон у Чорногорії перевершив очікування і за словами посадових осіб в країні зафіксовані найкращі результати у Середземномор'ї.
Прованс: від Марселя до Монако
Monamour, monami… Усі найкрасивіші слова і пісні про кохання звучать французькою. Переглянути всі вигини Франції і знайти усамітнення у провінції Прованс, що ніжно гойдається на південному сході батьківщини Брижит Бардо й Антуана де Сент-Екзюпері. Старовинні міста від Марселя до Монако просякнуті ліричною античністю, і думки лишитися на Лазуровому березі відвідують знов і знов.
Кагосіма: Місто з репутацією камікадзе
«Будуйте дім біля підніжжя вулкана!» - вигукував Ніцше у пророчому екстазі. Похмурий пафос філософа навряд чи збагнули б жителі японського міста Кагосіми, розташованого на дні кальдери Айра, що виникла внаслідок вибуху 22 тисячі років тому. Землероби мотижили уступи котловини з бронзового віку, звично відмахуючись від попелу, розсіяного у повітрі.
Проводжаючих просимо залишити вагони: найцікавіші поїзди планети
Незважаючи на безупинний розвиток авіатранспорту, багато людей по всій планеті все ще люблять з різних причин подорожувати поїздами. І хай у більшості поїзд асоціюється з повільним пересуванням, у порівнянні з літаками, і комфортом у найкращому випадку рівня минулого століття...
Південний Гоа очами Кіри Кондратенко
Депресія і відсутність нових ідей? Вирушайте на Гоа! Якось саме завдяки відпочинку на Гоа бізнес-леді Кіра Кондратенко набралася сил для здійснення нового цікавого проекту. Сьогодні вона ділиться з нами своїми враженнями від острова, іменуючи його не інакше як раєм на Землі.
Альпійське містечко під Сіетлом
У жителів США можна навчитися багато чому, але що заслуговує на особливу повагу – це любов до своєї землі. Американський патріотизм виявляється у всьому, навіть у внутрішньому туризмі: як слід не дослідивши власну країну, американець навряд чи вирушить кудись за її межі. Сьогодні ми розповімо про одне з найпопулярніших міст внутрішнього туризму – Лівенворс.
Ми там були: Сопот
Балтійське узбережжя Європи не може похвалитися теплими водами і довгим пляжним сезоном, однак це не заважає йому бути популярною курортною зоною. Безліч прибережних і затишних містечок приваблює туристів передусім свіжим і цілющим повітрям, а також можливістю «полікувати очі», дивлячись на холодне море та неймовірні пейзажі.
Відчайдушний футуризм: Японія. Частина 3. "Дух самурая"
Якщо вірити кінематографу, то типовий самурай постає перед нами як суворий, мовчазний і навіть трохи відлюдний воїн. Але цей образ усе ж ніяк не збігається з дійсністю... Олена Расенко пропонує вам переконатися в цьому, зустрівшись зі справжнім самураєм і навіть завітавши до бару, де збираються камікадзе.
Габон. Ласкаво просимо!
Жили-були на західному узбережжі Африки пігмеї. Нікого не чіпали. Коли були голодні, полювали і збирали горіхи з бананами. Потім прийшли мпонгве і фангі. Пізніше припливли португальці і назвали ці землі Габоном. Французи, котрі з’явилися слідом, оголосили їх своєю колонією, і лише в середині минулого століття, коли пігмеїв лишилося вкрай мало, Габон отримав незалежність від іноземців.
Транспорт світу: Вертикальний Лісабон
Лісабон – це не тільки одне з найгарніших і старовинних міст Європи, але й не надто легкий для життя і будівництва простір, якщо говорити про рельєф місцевості. Португальський мегаполіс розкинувся на семи густозаселених пагорбах. Саме тому його візитівкою вважаються три фунікулери та ліфт...
Болдуїн-стріт. Крутіше не буває
OUTLOOK продовжує цикл матеріалів про неповторні вулиці. Сьогодні ми розповімо про круту Болдуїн-стріт у новозеландському місті Данідіні. Її крутість не в розкішних бутиках, елітних ресторанах чи астрономічних цінах на нерухомість. У цьому контексті все досить приземлено і нічого незвичайного. А ось сама форма вулиці вражає – у місці, яке найбільше вивищується, нахил складає 32 градуси.
Відчайдушний футуризм: Японія. Частина 2 “Рибний день”
Уявити японця, який не їсть риби, так само важко, як і шотландця, який не п'є віскі. Олена Расенко розповість про унікальне місце, де нащадки самураїв купують морські делікатеси до столу.
Departure: Балчик
Якщо вам до душі відпочинок у Болгарії, але не знаєте, в якому містечку зупинитися, відвідайте Балчик. Він підійде тим, хто цінує затишні й недорогі поїздки, без напливу відпочивальників і спустошення гаманця. А древній вік міста і наявність унікальних пам'яток створять чудову альтернативу сонячним і морських ваннам.
Майянські мегаліти: Сонце третьої епохи
Майянські мегаліти в Паленке ховаються від цікавих очей у мексиканських джунглях. Храм написів, Гробниця червоної королеви, Піраміда черепів – археологам ці назви нагадають похоронний культ. А деякі вірять, що серед уламків цивілізації майя сховали еліксир безсмертя.
ВІДЕО: Старенька Братислава
Не поділитися з нашими улюбленими читачами враженнями після відвідин Братислави OUTLOOK не може. Площа Братислави всього 368 квадратиних кілометри (для порівняння: Київ - 839 кілометрів квадратних), а до 1936 року між Віднем та Братиславою курсував трамвай, який сполучав два неймовірно чудових міста. Детальніше - дивіться у відео.
Філіппіни: вибратися на трюфель
Перше, що спадає на думку при словосполученні «Шоколадні пагорби», – це какао-бобові плантації, невеличкі кондитерські селища чи який-небудь фестиваль солодощів. Однак доведеться засмутити ласунів і порадувати цінителів незвичайних пейзажів – шоколадом тут і не пахне, зате є унікальне природне творіння.
Відчайдушний футуризм: Японія. Частина 1
Олена Расенко, повернувшись з Японії, розпочинає спеціальний цикл матеріалів про цю країну. Попередження для особливо вразливих: обережно! Після прочитання розвивається гостре бажання зірватися, купити авіаквиток в таку чудову і чарівну країну висхідного сонця!
Закрыть
Outlook facebook page