RU  UK  EN
Статьи  >  Відвідай  >  Під Південним Хрестом. Квінстаун

Під Південним Хрестом. Квінстаун

Жителі Квінстауна, як і всі новозеландці, одні з перших на планеті зустрічають світанок. Тут немає дитячих домів, бездомних тварин. Люди стійкі до холоду та так, що за нуля градусів ходять у футболках. На кожного з них припадає в середньому по дев’ять овець, а у природі практично відсутні такі небезпеки, як комарі і змії.

Коли ж настає ніч, Квінстаун освітлює сузір’я Південний Хрест.

Квінстаун – це щось на кшталт новозеландського Лас-Вегаса. У нього прагнуть потрапити всі новозеландці і провести там відпустку. Проте різниця між американським Вегасом і новозеландським Квінстауном, як між небом і землею. Саме місто відгонить якимось бунтарством, відчайдушністю, нескінченними веселощами. Увечері в його барах і ресторанах не проштовхнутися. До речі, не всюди продають міцні алкогольні напої. Але в деяких шинках Квінстауна дозволяють приносити свої. Про це повідомляють спеціальні таблички на вході барів і ресторанів. Найчастіше провести тут час прилітають австралійці чи гості з Азії – загалом понад мільйон мандрівників за рік. Утім, манить він і тих, хто любить природу, чистоту і спокій. Тут безліч парків, зручних фіордів, у яких плавають зграї дельфінів, а на їхніх берегах відпочивають морські котики, в центрі немало авторських музеїв, галерей, ошатних тихих вуличок.7027833-queenstown-new-zealand-wakatipu-lake-2.jpgФото ulietetelandresen.com

Місто розташоване на Південному острові Нової Зеландії в оточенні гір і озер. Тут багато дерев, гірських річок і дуже свіже повітря. У самому Квінстауні є два казино, кількасот ресторанів і дуже багато готелів на будь-який гаманець. Але найчастіше в це місто їдуть ті, кому до душі екстрим. Узимку тут катаються на гірських лижах, стрибають на мотузяних кріпленнях з прямовисних скель, скочуються на велосипедах по доволі крутих гірських стежках, ганяють наввипередки на човнах серед ущелин, забираються на скелі, стрибають з парашутом. Місцеві запевняють, що джампінг придумали тут.

А тим, хто не вірить, наполегливо радять стрибнути з висоти сорок три метри з гумою, прив’язаною до ніг. Таких місць у Новій Зеландії безліч, але перше офіційно відкрите і, значить, історичне, розташоване саме у Квінстауні. Після стрибка в невідомість місцеві радять поганяти на спеціальному човні по мілководдю. Така плоскодонка в сімсот кінських сил може пливти по водоймі завглибшки лише дванадцять сантиметрів. Вона дуже маневрена і легко йде на розворот. New-Zealand-Queenstown-Lake-Wakatipu-Paragliding-1440x1080.jpgФото encirclephotos.com

Захопливий краєвид міста відкривається з піка Боба. На нього мандрівників одна за одною піднімають гондоли найкрутішою дорогою у Південній півкулі. Спуститися з висоти можна, вже орендувавши велосипед. Ті ж, хто боїться випробовувати долю, у Квінстауні грають у гольф, вирушають на риболовлю, верхову їзду, у круїз по озеру, випробовують себе в ролі золотошукачів чи дегустують знамениті вина, надовго затримуючись у льохах міста. І все це на тлі казкових пейзажів, котрі, між іншим, відомі своїми гобітами. Адже саме в околицях Квінстауна знімали частину трилогії «Володар перснів».

Читайте також: На краю світу. 10 фактів про Нову Зеландію

Насправді це місто не велике. Тут немає хмарочосів, великих торгових центрів. До нього щільно прилягають виноградники і старовинні шахтарські селища. А деякі вулички нагадують вузькі сільські дороги. Колись на його місці було поселення маорі. Але до часу появи білих колоністів аборигени з якихось причин покинули ці місця. У середині дев’ятнадцятого століття ці землі облюбували вівчарі. Трохи згодом тут знайшли золото. Після цього чисельність поселення стала стрімко зростати. Збудований в англійському стилі, він позиціонує себе як туристичне місто, що більше пасує до літнього сезону. Адже більшість будинків не мають ізоляції і утеплення. І в холодну пору року в таких домах може бути доволі прохолодно і вогко.Фото static.tonkosti.ru

Майже всі, хто потрапляє у Квінстаун, намагаються з’їсти бургери, котрі продають тільки тут. Блогери всього світу називають їх найкращими, а гіди включають їхню дегустацію в туристичний маршрут. Їх готують і продають у невеличкій забігайлівці, котра так і називається Fergburger. Тут завжди стоять величезні черги. Складно сперечатися про смаки, утім, підприємливість господарів Fergburger викликає повагу. Адже виручка цієї харчевні становить майже двадцять мільйонів американських доларів на рік. Тут продають в середньому три бургери протягом хвилини ціною 10-15 доларів за один. На рік виходить один мільйон триста тисяч бюргерів. Після цих цифр важко їх не назвати найкращими. Як так вийшло? Дуже просто. У Квінстауні завжди було велелюдно, а поїсти ввечері складно. І тоді один місцевий житель вирішив відкрити невелику точку, де можна було б перекусити у будь-яку пору дня, не штовхаючись серед численних відвідувачів барів. Fergburger став працювати з восьмої до п’ятої ранку. Майже цілодобово. Дуже скоро це місце стало популярним серед веселих компаній, потім серед відвідувачів численних барів, стало традицією підкріплятися серед ночі ситним бюргером, щоб не розвезло остаточно, заодно і провітрюватися біля Fergburger.

Інколи на вулицях міста можна зустріти людей у костюмах племені маорі. Але частіше це артисти, котрі пропонують туристам подивитися на стародавні войовничі танці цього народу. У своїх вечірніх шоу вони навчають охочих ритуальним танцям, вітатися носами і пригощають традиційними для племені стравами.skyline-gondola-kiwi-haka-package.JPGФото backpackerdeals.com

Дуже пишаються всі без винятку жителі Квінстауна своїм парком ківі. Тільки тут у заповіднику проживають близько тридцяти видів цього птаха. Ківі вважають національним символом Нової Зеландії. Зовні він схожий на курку з довгим, як у чаплі, дзьобом. Новозеландці так люблять цього пернатого, що самі себе називають народом ківі. До речі, більшість місцевих наживо самого птаха не бачили. Він не живе в дикій природі, літати не вміє і веде нічний спосіб життя. Крила ківі майже атрофовані і мають розмір близько одного сантиметра при тому, що сам птах важить від трьох до п’яти кілограмів. Самка виношує одне величезне яйце вагою майже півкіло.NTT-Rainbow-Springs-Hero-DI-7627-RGB-Low-Res.jpgФото rainbowsprings.co.nz

Поруч із містом розбито Ботанічний сад з рідкісними рослинами. Деякі з них було посаджено першим мером Квінстауна. У саду можна кидати фрісбі і засмагати. На території Квінстауна є кілька пляжів, але вони дикі і не обладнані шезлонгами, ніхто не пропонує на них Маргариту чи гарячу кукурудзу. Однак у спекотні дні на них завжди багато молоді. Тут же влаштовують деякі з фестивалів.

Так вийшло, що Новий рік у Новій Зеландії святкують, коли все довкола пахне. А температура піднімається вище двадцяти градусів. Прикрашені гірляндами ялинки розміщують на зелених газонах, люди в цей часвдягають майки і короткі сукні. Новозеландці навіть твердять, що в ці святкові дні Південний Хрест над містом світить якось по-особливому, благословляючи такі славетні місця.

Головне фото pinterest.com

Вам это будет интересно:
Кагосіма: Місто з репутацією камікадзе
«Будуйте дім біля підніжжя вулкана!» - вигукував Ніцше у пророчому екстазі. Похмурий пафос філософа навряд чи збагнули б жителі японського міста Кагосіми, розташованого на дні кальдери Айра, що виникла внаслідок вибуху 22 тисячі років тому. Землероби мотижили уступи котловини з бронзового віку, звично відмахуючись від попелу, розсіяного у повітрі.
Кордони не перешкода: найбільш відомі анклави світу
Сьогодні OUTLOOK подорожує по найцікавішим з точки зору географії та адміністративного управління містам і країнам, які є анклавами, повністю розташовуючись на територіях інших держав.
Якщо у тебе 10 доларів і ти в Стамбулі
Серед туристів, особливо з Європи, складно знайти людей, котрі хоча б раз не насолоджувалися відпочинком у сонячній і гостинній Туреччині. А от що чекає тих, хто обрав «іншу Туреччину» і вирушив оглядати чудовий Стамбул, ми розповідаємо на прикладі 10 доларів.
Незбагненний Нан-Мадол: місто над безоднею
Краще за незаселений острів може бути тільки покинутий штучний архіпелаг зі слідами зниклих цивілізацій! Мирний плескіт весел, що бентежать блакитні сни Тихого океану, утихомирює барабанний дріб екстазу у скронях, готуючи волю і розум до побачення з головною загадкою Мікронезії. Нан-Мадол пустує не одну сотню років...
У ритмі серця. Японські барабани тайко
Його звуки проникають у саме серце, зупиняють потік думок і змушують кров рухатися в якомусь магічному ритмі. Це гуркіт грому. Це мурашки по шкірі. Це – тайко. Японські барабани на їхній батьківщині зведені у ранг культу. Без них не обходиться жоден офіційний захід, їхня гра тішить слух під час радості і допомагає пережити печаль.
Синя Перлина Монголії
6 мільйонів років тому в далекій Монголії глибокий кратер згаслого вулкана поступово був вщерть заповнений водою, утворивши дивовижне озеро. Вода хвилювалася під поривами вітру та виблискувала під сонячними променями, наче коштовна прикраса, тож не дивно, що поряд з офіційною назвою Хубсугул з’явилася ще й більш поетична – Синя Перлина.
Гватемала: привіт від духів майя
Країна, де у древніх містах туристів більше, ніж у сучасних. Містична Центральноамериканська місцевість, відома як батьківщина цивілізації майя – Гватемала. Прогуляємося по одному з її стародавніх поселень, загубленому в непрохідних джунглях – Тікалі. Якщо уважно прислухатись, тут можна почути голос духів...
Departure: Дакар
Сенегальська столиця Дакар – це не тільки найважливіше місто всієї Західної Африки, але й досить контрастне місце, найкраще для подорожі у форматі «познайомитися з Чорним континентом, але м'яко і плавно». Крім багатьох цивілізаційних і звичних сучасній людині атрибутів тутешнього життя, відчуття, що Африка з усією її романтикою, незвіданим і проблемами зовсім близько, не покидає тебе ані на мить.
Камбоджа: поліція на плаву, дельфіни в ріках та Ангкор-Ват
Королівство Камбоджа – саме так звучить сьогодні офіційна назва країни на південному сході Азії (півострів Індокитай). І вона чудова туристична альтернатива іншому, більш прославленому азіатському королівству – Таїланду. Тут краще. Хоча б тому, що це не мейнстрім. Щоправда, королівство це не зовсім казкове, хоч і дуже цікаве…
Прибалтика музейна
Прибалтика – гарне місце для недорогого туризму в Європі. Вона відома, крім усього, і своєю мінливою погодою. Води і вітри Балтики дають про себе знати несподіваними опадами, та це не привід сидіти в номері: довкола безліч дивовижних музеїв, а об’їхати всі три країни за кілька днів не така вже й велика проблема.
Ми там були: Сопот
Балтійське узбережжя Європи не може похвалитися теплими водами і довгим пляжним сезоном, однак це не заважає йому бути популярною курортною зоною. Безліч прибережних і затишних містечок приваблює туристів передусім свіжим і цілющим повітрям, а також можливістю «полікувати очі», дивлячись на холодне море та неймовірні пейзажі.
Алжир – яскравий птах Магрибу
Оригінальний пам’ятник королеві Африки і французький шарм, підвісні пішохідні мости над безоднею і пустеля Сахара, джерела з киплячою мінеральною водою і руїни часів Візантії – все це може бути зібране разом тільки в одній країні світу, і ця країна – Алжир. Арабське прислів’я твердить: Магриб – це птах, тіло котрого Алжир, праве крило – Туніс, а ліве – Марокко.
Майянські мегаліти: Сонце третьої епохи
Майянські мегаліти в Паленке ховаються від цікавих очей у мексиканських джунглях. Храм написів, Гробниця червоної королеви, Піраміда черепів – археологам ці назви нагадають похоронний культ. А деякі вірять, що серед уламків цивілізації майя сховали еліксир безсмертя.
Джайпур. Рожеве місто
Хтось порівнює Джайпур з ажурною скатертиною. Інші – з коробкою рожевого зефіру. Треті твердять – це вулик, щільно заселений бджолами. Однак всі сходяться в одному – тут дивовижне повітря, сповнене якоюсь свободою, котру не зустрінеш у Європі. Вона заповнює легені, і вже через вдих мандрівник втрачає лік годинам і навіть століттям.
Каламата. Героїчне минуле та оливкове сьогодення
Стародавня Греція починалася з Мікен і Криту, а нова історія країни писалася з Каламати. Саме в цьому місті було вперше скинуто турецькі кайдани, звільнивши шлях для здобуття незалежності. Каламата – місце з характером. Менш ніж за 200 років його двічі відбудовували заново, і воно знову відроджувалось.
Листівки з Батумі
Молодий український письменник Павло Хоменский побував в місті, що втопає в зелені і блищить яскравими вогням - Батумі, яке самі місцеві жителі називають містом любові. Тут пальми, кипариси, магнолії, олеандри, бамбук, лавр, апельсинові дерева, туя і самшит пахнуть на кожному кроці і так і кличуть поспостерігати за романтичною картиною відплиття кораблів з гаваней. І сьогодні автор ділиться з вами своїми листівками з цього дивного міста, пронизаного шумом моря і смаком ароматного вина.
Коста-Рика: причини щастя
У пошуках ідеального пункту призначення можна користатися різними критеріями. Керуючись бажанням пізнати, як живуть люди, що випромінюють світло від насолоди, вирушайте в Коста-Рику. Ця країна – лідер за показником Всесвітнього індексу щастя (The Happy Planet Index).
Африканські красоти. Ботсвана
Усіма своїми гранями горять алмази Ботсвани. Але крім коштовних каменів, тут є й інші скарби. Сьогодні відкриємо цю країну зовсім по-іншому.
Берлін з родзинками
Місцеві одразу впізнають туристів за головами, які постійно крутяться навсібіч. І таки є місця, де це справді варто робити! Одне з них – Берлін, місто, яке з кожним днем змінюється, нові покоління приносять щось своє, і по камінчику зникають не лише залишки Берлінського муру, а й решта стін. Німецька столиця стає іншою. І її слід розглядати, придивляючись до кожної дрібниці, адже, окрім архітектурних «корон» і невичерпного арту на стінах, можна виявити непримітні «родимки» міста.
Стелленбош: не лише винна столиця Африки
OUTLOOK продовжує знайомити вас із найбільш мальовничими та оригінальними містами нашої планети. Сьогодні ми розповімо про передмістя південноафриканського Кейптауна, Стелленбош, який справедливо вважають провідним центром виноробства всього континенту.
Закрыть
Outlook facebook page