На краю світу. 10 фактів про Нову Зеландію
Насправді Австралію від Нової Зеландії відділяє близько 2 тисяч кілометрів, тому країни є «сусідами» тільки на картах і глобусах. А самі жителі держав дуже не люблять, коли їх змішують, адже «оззі» (австралійці) і «ківі» (новозеландці) чітко розмежовують одне одного на національному рівні. Різниця приблизно, як між американцем і канадцем.
Нога європейця на цю землю вперше ступила тільки 1642 року, коли її відкрив голландець Абель Тасман. Освіченість і демократія в Новій Зеландії привели до того, що жінки першими у світі ще 1893 року дістали рівні із сильною статтю права і можливість голосувати.
Щоб нікого не утискати, на законодавчому рівні закріплено статус двох державних мов, англійської та маорі, стародавнього діалекту тамтешніх аборигенів. Так само на телебаченні та в соціальних установах активно використовують мову жестів, нею спілкується понад 250 тисяч жителів.
Фото swaindestinations.com
Попри індустріальний розвиток країни з повсюдним використанням високих технологій (автомобілів і яхт приблизно, як і людей), майже 25% території країни займають ліси. Взагалі, сказати, що в Новій Зеландії багата флора і фауна – не сказати нічого. Завдяки географічній ізоляції на островах збереглися види тварин і рослин, яких ніде більше немає. Серед унікальних – величезні комахи уета, а також птахи ківі й такахе.
За офіційними даними, грамотність населення перевищує 90%, а понад половину громадян мають вищу освіту. Навчання хоч і платне, однак вартість відчутно нижча, ніж в Австралії та США. Це приваблює іноземних студентів.
Іноді новозеландців називають фермерами. Так склалося через те, що в країні дуже розвинене вівчарство. Якщо підрахувати, то на одного жителя 4-мільйонної держави припадає десять овець.
Фото colliers.co.nz
На островах прийнято стежити за здоров'ям і займатися спортом – це як національне хобі. Воно, до слова, приносить свої плоди. Нещодавно було підраховано, що за кількістю олімпійських медалей на душу населення новозеландці лідирують. Ну а регбі для них, як релігія. У цьому виді спорту «ківі» не мають собі рівних.
Якщо ви скажете місцевому жителю «надішли мені sms», він навряд чи вас зрозуміє. Річ у тім, що тут прийнято називати повідомлення не інакше як TXT (текст).
Новозеландці не вибагливі в їжі – напевно, тому за кількістю фаст-фудів на один квадратний метр їхня столиця Веллінгтон, яка в рази менша за Нью-Йорк, обганяє «Велике яблуко». Найпопулярніші ласощі – чіпси і риба у клярі.
Фото apiabroad.com
Побутує думка, що новозеландські жінки не надто привабливі. Про смаки не сперечаються, та ось тільки офіційна статистика свідчить, що ця країна єдина у світі, де у представниць слабкої статі за життя більше сексуальних партнерів, ніж у сильної: 20,3 проти 16,8. При цьому у «світової» жінки їх 7,3. Тому хто і де негарний – питання відкрите.
Серед населення дуже високий відсоток захворюваності на рак шкіри, тому в парках, торговельних центрах та інших людних місцях безкоштовно роздають сонцезахисний крем.
Головна «природна Мекка» всіх туристів – озеро Таупо, яке утворилося внаслідок виверження вулкана.
Дивно, але в цій зеленій і густонаселеній живністю країні взагалі немає змій.
Фото telegraph.co.uk
Новозеландці вельми неквапливі. Якщо виникає вакансія з додатком «терміново», значить співробітника знайдуть за півроку. Ніхто нікуди не поспішає ані в роботі, ані в житті загалом. Тому тридцятирічні татусі, відпочиваючи на пляжі, на запитання: «Що поробляєш» можуть відповісти: «Ще нічого». Високий рівень життя дозволяє не поспішати.
Туристи частенько губляться, коли не бачать на будинках назв вулиць. Річ у тім, що в Новій Зеландії їх прийнято писати тільки на перехрестях. Тому, щоб дізнатися, де ти перебуваєш, доводиться іти до роздоріжжя.
Головне фото lovetaupo.com
