Болдуїн-стріт. Крутіше не буває

Її крутість не в розкішних бутиках, елітних ресторанах чи астрономічних цінах на нерухомість. У цьому контексті все досить приземлено і нічого незвичайного. А ось сама форма вулиці вражає – у місці, яке найбільше вивищується, нахил складає 32 градуси. Це зафіксовано в книзі рекордів Гіннеса.

Хто ж і за яких обставин додумався в буквальному сенсі слова «нагородити» таку чудасію? А було це далекого 1848 року, коли, власне, і забудовували Данідін. І все йшло добре, окрім одного – генплан затверджували в Лондоні, столиці Британської імперії, до складу якої входила і входить Нова Зеландія. А там, за кілька тисяч кілометрів від країни ківі та овець, у затишному кабінеті, пропахлому сигарами й віскі, талановитий архітектор Чарльз Кеттл розробляв свій проект доріг, і гадки не маючи, що північно-східна частина міста не надто придатна для прокладання вулиць.Фото expedia.com

У матеріалах і звітах, привезених із заморських територій, ніхто не здогадався бодай побіжно проінформувати Кеттла про реальний стан речей. Тож архітектор генплан зробив і відправив за тридев'ять земель, успішно забувши і про вулицю і про містечко. А вже місцеві будівельники тільки знизали плечима – треба то й треба, і стали до праці без жодної задньої думки...

Відтоді Чарльз Кеттл, напевно, не раз гикав через лайку візників, листонош та й просто мешканців крутої вулиці, названої на честь місцевого видавця Вільяма Болдуїна. Людей там, до речі, живе чимало, за кількістю будинків вона не поступається будь-якій іншій.

Добре, що Нова Зеландія – країна розвинена й автівок у ній не набагато менше, ніж людей (2,5 мільйони проти чотирьох), тому «прорахунок» архітектора відчувають насамперед ті, хто пересувається на своїх двох. Простягається вулиця на 359 метрів, здіймаючись при цьому аж на 80 метрів.
Фото travelandleisure.com

Місцеві жителі не тільки призвичаїлися до крутизни, а й вирішили популяризувати її, проводячи на Болдуїн-стріт одразу декілька змагань: «Baldwin Street Gutbuster» і «Cadbury Jaffa Race». Перше є забігом, де потрібно чимдуж дістатися нагору, а потім спуститися. Проводять цей захід щороку в лютому вже понад чверть століття, залучаючи в основному місцевих, котрі мають можливість тренуватися. Рекорд було встановлено 1998 року, коли на все про все знадобилася 1 хвилина 56 секунд.

Друге змагання приваблює в містечко туристів і є частиною фестивалю «Dunedin Cadbury Chocolate Carnival». Тут бігають уже не люди, а маленькі кулькоподібні цукерки. Кожна має не тільки індивідуальний номер, а й персонального спонсора. Зверху одночасно запускають не менше 30 тисяч шоколадних кульок. Перші п'ять, які потрапили в спеціальну ямку на фініші, вважаються переможцями. На спуск у солодощів зазвичай іде від 15 до 25 секунд.Фото nzherald.co.nz

На жаль, тут не завжди так весело, адже схил привертав і привертає увагу любителів «саморобного» екстремального спорту, тому перелами та забиття мало кого дивують. Але іноді все закінчується трагічно. Так, у березні 2001 року 19-річна дівчина вирішила з'їхати вниз у сміттєвому баку на коліщатах. Набравши неабиякої швидкості, вона врізалася в припаркований трейлер і зазнала травм, несумісних із життям. Після цього інциденту муніципальна влада намагається максимально контролювати будь-який рух на Baldwin Street. Дивно, але аварій практично не буває.Фото nzherald.co.nz

Тож тепер ви знаєте, яка вулиця реально найкрутіша у світі! І якщо доля занесе в Данідін – головну пам'ятку знайдете просто.

Головне фото newshub.co.nz