Тупик Мері Кінг: сукні і ляльки для маленької Енн

На околицях є чимало таємничих місць, і в містиці їхніх лабіринтів легко заблукати, втративши зв'язок з реальністю.

Единбург славиться не тільки фольклорним духом музеїв і резиденцій. Головна пам’ятка, про яку вам розповість кожен місцевий житель, – підземна вулиця. Про її історію в Единбурзі вам розкажуть з острахом, озираючись по боках (бодай би ніхто не почув!). Утім, з кримінальними елементами це не має жодного зв’язку: тупик Мері Кінг вважають однією з найбільш містичних вулиць в Шотландії. А її таємниці нерозривно пов’язані з минулим… а також з народною любов’ю до всіляких легенд.

Однак погляньмо, що сповіщає нам історія. У XVII столітті в місто прийшла чума. Вона бродила околицями, не жаліючи ні стариків, ні дітей, і її вічним супутником був страх смерті – жах, від якого стигне кров, вселявся в душі, вириваючи з коренем будь-яку можливість врятуватися. Намагаючись зупинити чорну чуму, місцева влада віддала наказ вивести всіх заражених в один район і опечатати його. Так хворі потрапили в зловісний тупик Мері Кінг. Злидні, голод, відсутність грошей, неспроможність справитися з хворобою зробили своє, і перехід здобув погану славу… хоча відтоді минуло не одне століття, жителі все ще вірять, що в цій місцевості блукають примари, адже душі померлих не покидають квартал.Фото sobt.co.uk

Печальна історія роз’їдала уми людей протягом двох віків, і тільки у XVIII столітті сліди крові були повністю змиті з міських стін. Тупик Мері Кінг дуже змінився, ніби його підняли з попелу. Будівлі підлягали реставрації, вулицю відбудували заново. А сам перехід перестав нагадувати лазарет. І все ж недовірливі жителі Единбурга продовжували розповідати страшні історії. Мовляв, якось уночі вони бачили, як вулицею бігли люди в лахмітті, а за спроби заговорити їхні силуети розчинялися у повітрі. Мешканці районів прокидалися в холодному поті, коли ночами чули стогони невидимих духів. Було неможливо розібрати, що це – гра уяви чи містична атмосфера.Фото redfoxprops.com

Ішли роки, а люди не припиняли вірити у привидів. Зловісну славу отримав будинок, котрий у простолюдді називають обителлю маленької Енн. Багато років тому тут жила сім’я торговців. Щасливі чоловік і жінка виховували дочку Енн, котру сусіди вважали красунею і розумницею. Найбільше на світі дівчинка любила гуляти на вулиці: життя здавалося їй довгим, а всі неприємності – не вартими уваги. Але чорна чума не обійшла стороною цей дім, і в дівчини скоро виявили страшну хворобу. Батьки не сказали їй про це – можливо, просто не змоглипояснити… Якось вранці Енн прокинулася, потягнула не себе ручку дверей – і збагнула, що лишилася запертою. Вона взялася колотити маленькими кулачками у двері. Їй здавалося, що це страшний сон, і він колись закінчиться. Батьки повернуться додому, відчинять двері, і вона, як завжди, з’їсть смачну юшку і побіжить гратися з дітьми на вулицю. Ішли години, а двері ніхто не відчиняв. Чи варто говорити, що батьки прирекли Енн на страшну смерть. Залишили помирати саму, щоб, замкнена в кімнаті, вона нікого не змогла заразити чумою.

Довгі роки вважали, що Енн – вигаданий персонаж, чия історія поєднує тисячі зламаних доль. Звісно, подібна ситуація могла статися практично в кожному домі, де дитина, що захворіла, ставила під загрозу життя багатодітної родини. Але не так давно з’явилися нові свідоцтва езотеричного характеру, котрі пролили світло на виникнення цієї історії.

Місцеві жителі запросили знаменитого медіума Айко Гібо взяти участь у зйомках фільму про паранормальні явища, які мали місце у Великій Британії. Один із сюжетів було присвячено подіям, які трапилися в тупику Мері Кінг. Айко Гібо твердила, що на цій вулиці досі можна спостерігати привиди. Медіум вірить у розповіді жителів, котрі відчували чийсь подих у себе за спиною, коли поруч не було нікого, і прокидалися від дивних відчуттів, як нібито в сусідніх будинках присутній хтось іще. Що стосується розповідей про маленьку Енн, ця дівчинка насправді існувала, і історія не вигадана, – каже Айко Гібо. На думку медіума, варто поговорити з душею дівчинки і з’ясувати, що її бентежило.

… Маленька Енн всі очі виплакала, поки намагалася достукатися до батьків, котрі покинули її напризволяще. Кімната, де день за днем проходило її щасливе дитинство, перетворилося на тюремну камеру, з якої не було виходу. Енн благала випустити її, але відповіді не було…Фото realmarykingsclose.com

Айко Гібо була вражена трагедією дівчинки. Вона перервала спіритичний сеанс, зробивши шокуючи заяву: душа Енн все ще стукає у двері, але не знаходить виходу. Айко Гібо вирушила в магазин, купила красиву ляльку і лише після цього повернулася в тупик Мері Енн. Вона була переконана, що бідну дівчинку слід утішити й для цього провела символічний обряд.

Крига скресла. Місцеві жителі не тільки повторили ритуал, проведений Айко Гібо, але й перетворили його на традицію. Сьогодні мандрівники з усього світу приходять до дверей дому в тупику Мері Кінг з подарунками, ляльками, прикрасами і навіть солодощами. Вони намагаються віддати данину поваги нещасній дівчинці. Здається, маленька Енн приймає подарунки. Принаймні Айкі Гібо, котра неодноразово відвідувала ці місця після описаних подій, твердила, що привид більше не з’являвся.Фото talesofanniebean.com

Сьогодні тупик Мері Кінг цікавий для туристів – любителів містичних пригод й езотеричних історій. Приїхавши в Единбург, мандрівники потрапляють в лабіринт вузьких вуличок, що ведуть до незвичного переходу. У звивистих хвостах тунелів ховаються щербаті сходи. Вікна будинків, в яких ніхто не живе, позабивані, а за двернимиотворами криється порожнеча.

Головне фото instinct.thekiti.com