Історія однієї вулиці: Рамбла
Опинившись на Рамблі серед пам'яток, лотків з неймовірно смачною вуличною їжею і безліччю мандрівників з усього світу, важко повірити, що історія цієї багатої у всіх сенсах вулиці починалася вельми скромно. У середньовіччі на місці сьогоднішнього пішохідного бульвару була довжелезна стічна канава, яка забезпечувала місту захист від злив. Тільки в XVI столітті, коли Барселона почала стрімко розростатися навсібіч, міська влада вирішила перетворити стоки на скромну вулицю, зв'язавши нинішню площу Каталонії і Портал де ла Пау. 1701-го тут з'явилися перші зелені насадження, крамниці та житлові будинки, а 1971 року знаменитий Жоан Міро створив тут свою легендарну мозаїку. І колишня канава набула свого сучасного вигляду.
Фото lonelyplanet.com
Найпопулярніша вулиця міста окреслює не тільки шлях від площі до набережної, а й розділяє такі квартали, як Раваль і Готичний, тому пройти повз неї просто неможливо, адже це самісіньке серце Барселони. Жителі каталонської столиці дуже люблять свій променадний бульвар і навіть ділять для себе його на п'ять частин, як-от: Рамбла каналетес, Рамбла вчення, Рамбла квітів, Рамбла капуцинів і Рамбла святої Моніки. Ці назви беруть свій початок від головних визначних пам'яток частин вулиці. Так, приміром, Каналетес – це ділянка, де стоїть популярний питний фонтанчик «Каналетес». Він не лише втамовує спрагу в спекотному місті, але й вельми популярний серед туристів, які вірять, що, випивши води з нього, обов'язково повернешся в Барселону знову, оскільки ваш зв'язок тепер назавжди. Також навколо джерела люблять зустрічатися вболівальники тутешнього футбольного клубу, тому шанувальникам Мессі та компанії це місце обов'язково сподобається. Наступна частина Рамбли – вчення – стала такою тому, що в XVIII столітті тут був університет, однак за іронією долі королівська влада закрила його через «поширення небезпечних думок». Сьогодні найважливішими об'єктами цієї ділянки вважають барокову церкву Віфлеємської Богоматері, театр «Поліорама» та ринок, де торгують птахами і тваринами.
Фото thespainscoop.com
Рухаємося далі до води і переходимо на середину вулиці – Рамблу квітів. Крім безлічі квіткових крамниць усіляких розмірів, тут є на що подивитися. Узяти хоча б помпезний Палац віце-королеви, побудований 1775 року, або вже згадану нами мозаїку Миро, від якої може й зарябіти в очах. Ще один обов'язковий пункт прогулянки по Рамблі квітів – ринок Бокерія, лідер за кількістю та якістю продуктового асортименту Барселони. Неподалік, одразу за Домом Квадраса, відомим також як Дім парасольок (їх тут колись чимало продавали), починається Рамбла капуцинів, наповнена мистецтвом. Живі скульптури, вуличні музиканти й художники, перший театр Барселони «Принципаль» і, звісно ж, чудова за своєю акустикою опера Гран-театр Лісео – все це зосереджено тут. Це справжнісінька виставка мистецтв просто неба. Місцеві хіпстери та артисти просто обожнюють бари й кафе в підворіттях і у дворах, просякнуті богемною і творчою атмосферою.
Фото Palau de la Virreina irecommend.ru
Фото Casa de los paraguas flickr.com
Завершується Рамбла частиною, названою на честь святої Моніки, і площею де ла Пау, що означає «брама світу», оскільки море вже зовсім близько. Логічно, що саме тут височіє величний пам'ятник Колумбові – 80-метрова колона, один із символів міста. У туристичні пори року, а вони в Барселоні практично з кінця зими і аж до пізньої осені, на площі встановлюють вуличні кафе, де можна спокійно розслабитися після прогулянки, з'їсти смачнючого морозива та помилуватися водною гладінню, а потім, набравшись сил, рушити... шостою ділянкою Рамбли. Хоча старожили й бурчать, але молодь і міська влада вважає, що футуристичний пішохідний міст, побудований спеціально до Олімпіади 1992 року, не що інше, як Рамбла морська, бо ним можна не тільки прогулятися, відчувши свіжий морський вітер, а й дійти до великого торговельного центру «Маремагнум». Тож не враховувати цей відрізок неможна, як не крути.
Фото brianwise.net
Досвідчені туристи дуже люблять Рамблу саме за святковий настрій і бурхливе життя. Не дарма ж саме нею проходять усі паради, ще один відомий атрибут Барси. Однак, що стосується цікавих закладів або автентичних кав’ярень, їх краще шукати неподалік, наприклад, у тому ж готичному кварталі, оскільки головна пішохідна вулиця міста – це передусім розкіш, ошатність, фешенебельні ресторани та височезні ціни. Хіба що вулична їжа і прохолодні напої варті уваги. Самі іспанці люблять тут саме гуляти, адже пішки тут можна продефілювати понад кілометр, милуючись довколишньою красою, а по їжу, сувеніри та на шопінг варто йти деінде, особливо зі скромним бюджетом.
Фото iexplore.com
Головне фото cntraveler.com
