RU  UK  EN
Статьи  >  Відвідай  >  Монмартр Белграда

Монмартр Белграда

Подібних їй – обмаль. Близько 400 метрів завдовжки. Зі своєю особливою атмосферою. Маленьке місто в місті. Тут не їздять машини. Тут відчуваєш під ногами стару нерівну бруківку, а розписи на будівлях довкола так вводять в оману, що не розбереш, де справжні вікно-балкон-двері, а де – всього лиш малюнок... Скадарлія, або вулиця Скадарська, знаходиться у центрі Белграда...

Скадарлія, або вулиця Скадарська, знаходиться у центрі Белграда, столиці Сербії.Вона є вулицею-побратимом паризького Монмартру. Це пішохідна зона, з обох боків якої розташовані різноманітні кафани (особливе явище балканської кухні, поєднує в собі атрибути ресторану, кафе, корчми, кабака), антикварні магазини, картинні галереї та житлові будинки, розписані реалістичними зображеннями додаткових арок, дверей, балконів, вікон.

Яскравих барв додають квіти та плющ, який в’ється майже біля кожного будинку. Вдень на Скадарлії панують тиша та гармонія. Прокидається вона ввечері – наповнюється людьми та живою музикою. Оживає богемне минуле вулиці...

Цей район виник у 30-х роках XIX століття – за міськими стінами в покинутих траншеях селилися цигани. Пізніше замість халуп ромів починають з’являтися цегляні будинки ремісників, торговців та дрібних клерків. До 1872-го вулиця називалась Циганським кварталом, потім її перейменували на Скадар – на честь середньовічної столиці Сербії (нині місто Шкодер в Албанії).myguidebelgrade.com.jpgФото myguidebelgrade.com

Дешевизна апартаментів у центральній частині Белграда спричинила значний наплив письменників, поетів та акторів. Скадарлія стає богемно-культурним осередком міста. Трохи пізніше в кварталі побудували великий пивоварний завод, фабрику з виробництва головних уборів, кілька продуктових магазинів та ремісничі майстерні.

Вулиця має свій кодекс правил поведінки, метою яких є збереження Скадарлії як єдиного цілого в духовному плані, а також свої символи (капелюх, гвоздика, тростина) і стяг, який демонструють публіці раз на три місяці. Починаючи з 1993 року офіційне відкриття літнього сезону в Скадарлії відзначається підняттям «богемного прапора», флагшток якого знаходиться перед кафаною «Златні бокал». На церемонії завжди присутні знаменитості, зокрема естрадні та оперні співаки, актори та художники. А раніше влітку вулицею походжав актор, який бив у барабани, та переодягнута в циганку актриса, котра ворожила перехожим.

І хоча Белград на початку минулого століття налічував всього 60 тисяч жителів, це не завадило відкрити там понад 300 кафан. Близько десяти з них розміщувалися на Скадарлії. Саме у цих закладах багато відомих місцевих і закордонних персон «свої найкращі дні – проживали вночі». Хроніки розповідають: «Вони сиділи тут до світанку, вони жили тут, вони творили, жартували та плакали... тут актори та актриси працювали над своїми ролями, тут хорватські поети та письменники стали справжніми белградцями...»Skadarlija-2.jpgФото djaunter.com

Кожен з них обирав собі кафану по духу. Відомий «Бандист» відвідували наймолодші та найгамірніші; «Бродяги» славилися своєю кухнею, «найкращою в межах Белграда та поза межами Белграда»; на початку вулиці в кафані «Вук Караджич» подавали лише коньяк, зате як на столі, так і під столом. Кафани «Три шешира» («Три капелюхи»), «Два йелена» («Два олені»), «Златні бокал» («Золотий кубок») існують і понині. Якщо відвідувачі не мали грошей, щоб розрахуватись, їх записували у спеціальну книгу, аби заплатили, коли зможуть. Можливо, тому Скадарлію також називають «вулицею багатих бідних».

Після Другої світової її хотіли перебудувати, однак групі творчих людей вдалося відстояти право на існування Скадарлії. Більше того, затишну місцину навіть відреставрували та додали кілька вартих уваги деталей. Серед них пам’ятник Джурі Якшичу, відомому сербському поетові. Тепер його будинок став місцем проведення поетичних зустрічей «Скадарлійські вечори». Подейкують, що інколи люди залишають біля пам’ятника келих з вином. Така традиція.tb2jxd.jpgФото img.theculturetrip.com

На початку та в кінці Скадарську вулицю прикрашають два фонтани. Вода в них питна, тож в один зі спекотних днів, які в Белграді бувають частенько, вони можуть стати мандрівнику в нагоді. Нижній фонтан отримав назву Себіль. Це точна копія джерела, розташованого в Сараєво, в районі Башчаршія. Вгорі – не менш витончений фонтан Міліци Рібнікар.

Дослідивши всю Скадарлію, пропонуємо вам повернутись на її початок. Там ви побачите вказівник напрямків до подібних кварталів в інших країнах: Monmartre, Grinzing, Old Arbat… А увінчує його спрямована вгору стрілка з написом Moon.

Головне фото tumbral.com

Вам это будет интересно:
Departure: Словенія
Прийнявши за кількасот років десятки мільйонів відвідувачів, печера Постойнська-Яма змусила Словенію пишатися нею як головною туристичною пам’яткою у всій країні. Лабіринти кам’яних тунелів, залів і коридорів, висічені самою природою, плюс сучасний сервіс для гостей-мандрівників зробили ці гроти одними з найбільш популярних у світі.
10 фактів про Сербію
Балкани стають з кожним роком дедалі більш популярним туристичним напрямком. Напевно, у кожного мандрівника є свої улюблені країни регіону, але не розповісти про одну з найцікавіших держав цього півострова, Сербію, ми просто не можемо.
Історія вулиці: Orchard road - фруктовий шопінг
Єврейський і китайський цвинтарі по сусідству, фруктові дерева, модні бутіки і справжній військовий бункер – усе це змішалося на Orchard road, дивовижній вулиці Сінгапура. Саме розповіддю про неї ми продовжуємо наш захопливий цикл «Історія однієї вулиці».
Departure: Киргизстан
Киргизію прозвали Швейцарією Середньої Азії. Гори, річки, водоспади, печери, перевали і зелені луки – нітрохи не поступаються за естетикою європейським. Тотальне освоєння території гостями держави тільки починається. І поряд зі стрімким будівництвом готелів, для проживання все ще пропонуються звичайні юрти, які підкреслюють тутешній природний і ментальний колорит.
Departure: Кондао
Тиждень пройшов у відчайдушному очікуванні відпустки. Я натхненно тероризував GoogleMaps, то наближаючи, то віддаляючи заповітну крихту суші на тлі темно-синього океану. У зменшеному масштабі я бачив розкриту пащу голлівудського Чужого, якого нахабно дражнить мошка біля самих його ніздрів.
Departure: Брашов
Брашов – це серце Румунії з німецькими клапанами. Саксонський дух уперто живе в будиночках з червоними дахами, нагадує про себе дзвоном католицького собору, найбільшого у східній Європі. Навіть фортечні ворота немов чекають не туристів, а середньовічних лицарів. Місто добре знайоме фанатам «Дракули» Брема Стокера. Замок графа, що став вампіром, стоїть в якихось 30 км від міста.
Болівія: розсипалася сіль до туристів...
Прогулятися небесами, живучи на Землі, виявляється, можливо. Досить вирушити на південь невеликої країни Болівії, в одну з найбільш незвичайних пустель світу – Уюні. Переглянувши знімки туристів, які побували тут, так і хочеться недовірливо запитати: «А це точно не фотошоп?»
Пам’ятки Зальцбурга: Тут народжуються генії
Тут народилися композитор Моцарт і поет Трекль, тут писав опери Гайдн і багато інших. Та лиш мала частина пам’яток Зальцбурга пов’язана з цими геніями. Місто з доволі невеликим населенням внесено завдяки своїм пам’ятним місцям у список Всесвітнього спадку ЮНЕСКО.
Історія вулиці: Паломники Бервік-стріт
Усе ще мрієте перейти дорогу на Еббі-роуд, як легендарні The Beatles, чи жадаєте почути стукіт серця свінгуючого Лондона на Карнабі-стріт? Тоді вам варто добре вивчити шлях на Бервік-стріт і долучитись до улюбленого місця паломництва шанувальників музики і не тільки.
Гірокастра: «албанський Рим»
Конвенція про охорону всесвітнього культурного і природного спадку ЮНЕСКО зобов’язує з року в рік невтомно працювати над вивченням об’єктів, що мають неминущу цінність і унікальних за походженням. Під номером 569 великого списку організації розмістилося місто Гірокастра, що на півдні Албанії, котре ми сьогодні вивчимо вздовж і впоперек.
Історія одної вулиці: Пікаділлі Стріт
Лондон – це місто, котре просто не може не вражати. Кожен його гість неодмінно чимось захоплюється: хтось архітектурою, хтось божевільним ритмом життя, а хтось вікторіанським духом і аристократичною атмосферою в нашому XXI столітті. Його вулиці – справжня скарбниця для власних досліджень, а починати їх слід з легендарної Пікаділлі Стріт...
На чортовім кружляли колесі…
Крім кількох східноєвропейських країн, круглий металевий атракціон більше ніде не називають «чортовим». Іменоване за прізвищем творця «колесо Ферріса» вперше відкрило панораму Чикаго з 80-метрової висоти 1893 року. Відтоді вертикальний круг з кабінками почав з'являтися мало не в кожному великому місті. OUTLOOK пропонує вам дізнатися про найбільш вражаючі його екземпляри.
Скоро лопнуть: міста, що виступають проти туризму
Ми багато пишемо про подорожі і нестандартний туризм, розповідаємо, куди поїхати за екзотикою, і як з користю витратити 10 доларів у різних містах світу, але рідко замислюємося про те, що туризм має і зворотний бік. Цього разу ми вирішили поглянути на юрби туристів очима місцевих жителів і розповісти про проблеми, що спіткали найбільш відвідувані міста планети.
Ми там були: Батумі
Особисті враження від мандрівок ми публікуємо в рубриці «Ми там були». Сьогодні розміщуємо пост із соцмереж нашого головного редактора Дарії Карякіної, де вона ділиться враженнями про 5-денний відпочинок у грузинському Батумі. Ану ж і ви захочете відчути свої емоції від відвідування цього міста!
Не лише в центрі цікаво. Спальні райони світу
Мало який мандрівник під час своїх нетривалих подорожей вибирається кудись далі центру міста, де розташований його готель. Якщо ж «дислокація» – ще й мегаполіс, то такі поїздки відкладають «до кращих часів». А дарма, адже саме у спальних районах можна подивитися на незнайому країну очима її жителів, що куди пізнавальніше за екскурсії «галопом» замками і площами.
Історія однієї вулиці: Рамбла
Столиця Каталонії Барселона – це не тільки курортна зона, а й місто з багатою історією зі своїм неповторним стилем, атмосферою і південним темпераментом. Напевно, кожен турист, потрапляючи сюди, неодмінно здійснює неквапний променад пішохідною вулицею Рамбла, про яку ми сьогодні розповідаємо.
Departure: Ямайка
Ямайці люблять ром, марихуану (те, що вона тут офіційно не легалізована, мало кого бентежить), Боба Марлі і... відвідувати церкви. Не проти вони завоювати і кілька олімпійських медалей, а також позмагатися за корони королев краси. Сьогодні знайомимося з особливостями серйозно-веселої Ямайки. Триоклірні аксесуари прикрашають кожного другого...
Еквадор: Бути індіанцем
Олена Расенко відвідала Еквадор і за час поїздки встигла не тільки зібрати для редакції безліч матеріалу, але й познайомитися з місцевими і навіть втратити свідомість...Один з відомих курортів Еквадору – Баньос. Маленьке, затишне містечко в кількох годинах їзди від столиці. Воно займає вузьку долину на висоті двох тисяч метрів над рівнем моря і з усіх боків оточене горами.
Камініто: Вулиця у ритмі танго
Ми продовжуємо наш цикл «Історія однієї вулиці» і сьогодні розповідаємо про одну з найгарніших і веселих вулиць Буенос-Айреса під назвою Камініто. Вона простяглася в знаменитому кварталі Ла Бока, заснованому в 19 столітті італійськими емігрантами.
Ми там були: Будапешт – андеграундний естетизм та оздоровлення
Креативний копірайтер Маша Гольдман об'їздила мало не півсвіту. Подорожі дівчина може порівняти хіба що з корисним наркотиком. Маша розповідає, що кожна поїздка, навіть найкоротша і недалека, дає їй повне відновлення сил і ніби початок нового життя.
Закрыть
Outlook facebook page