Країна квітучих озер і розвиненого фемінізму. Welcome to Нова Зеландія
Коли ескулап зрозумів, що всі зусилля, включаючи народні методи, марні, він подумав і сказав: «Поїдь-но ти до Нової Зеландії. Там клімат хороший».
Через каскад озер до Кентербері, на узбережжя Такапуна розпочинаємо подорож країною люпинів і незграбних пташок ківі. Відправитися до нової цієї країни можна будь-якої пори, адже протягом року тут не буває виснажливої спеки і різких перепадів температури. У теплий час (а він у Новій Зеландії припадає на самий розпал української зими – січень-лютий) тут +23, в холодний – позначка на термометрі не опускається нижче +13. Та головне, безумовно, не це.
Важко повірити, але саме Нова Зеландія першою подарувала жінкам путівку у велику політику. Недаремно острови називають країною «розвиненого фемінізму» – тут 1893 року вперше у світі прекрасна половина людства отримала рівні з чоловіками виборчі права. І ще кілька років тому всі вищі посади – від глави держави і генерал-губернатора до верховного судді – займали дами.
Фото freepik.com
Гідне місце жінкам відвели і на банкнотах національної валюти: рівно на половині з них зображені обличчя новозеландських героїнь. На звороті купюр – пернаті, як нагадування про те, що природа – головний скарб Нової Зеландії. Часто тутешні гроші майже ласкаво називають «ківі», на честь однойменної пташки. Відсутність крил і, відповідно, невміння літати не заважає їй бути символом країни. Зустріти незграбну птицю, схожу на пухнасту курку, в дикій природі – мрія будь-якого новозеландця. Реалізувати її і місцевим, і туристам краще за все в одному з трьох заповідників: Trounson Kauri Park, Okarito Lagoon або ж Stewart Island.
Читайте також: Під Південним Хрестом. Квінстаун
Якщо ж і національних парків для єднання з природою виявиться недостатньо, варто вирушити до регіону Кентербері (біля північного краю річки Маккензі), на острів Південний. Славиться він, насамперед, каскадом блакитних озер, таких чистих, що можна побачити дно. У середині листопада контури водойми Текапо вкриває різнобарвна галявина довгастих суцвіть люпинів – білих, помаранчевих, фіолетових, рожевих, синіх. Картина настільки приголомшлива, що багато мандрівників годинами не можуть відірвати від озера очей, запізнюючись в результаті на свої потяги. Цей меланжевий килим цвіте більше місяця – аж до католицького Різдва.
Фото freepik.com
Холодні пори року в Новій Зеландії найкраще проводити в Оклендській бухті. У цей сезон сонце особливо делікатне в районі Такапуни – центральній частині Північного берега. Тутешні пляжі є улюбленим місцем відпочинку городян, незважаючи на те, що район успішно виконує і функції ділового центру. Втім, звичних для таких місць хмарочосів тут не знайти, навпаки, будівлі невисокі і досить прості. З пляжу відкривається вид на всю затоку, і майже на горизонті видніється вкрита зеленню верхівка вулкана Рангітото, яка немов виринає з океану.
Читайте також: Болдуїн-стріт. Крутіше не буває
Жити в цій частині Окленда для середнього новозеландця надто дорого (вартість будинку часом перевищує 1 мільйон доларів), тож місцеві тут селяться неохоче. Тому Такапуна поступово перетворюється на туристичний куточок, що пістрявіє вивісками готелів, барів і ресторанів. Новозеландська кухня майже не відрізняється від європейської, а якщо відверто, то колишня колонія Великобританії перейняла англійські гастрономічні традиції. Більшість національних страв готують з риби та морепродуктів, чому сприяє і географічне положення.
Фото freepik.com
Якщо ви опинилися в цій частині узбережжя, обов’язково дочекайтеся припливу. Його амплітуда настільки велика, що океан вкриває майже весь пляж, залишаючи лише вузьку смужку піску, якою і прогулюються туристи.
Стоячи в гірській ущелині і вдивляючись у гладь озера, що виграє променями передвечірнього сонця, наберіть повні легені кристального повітря із запахом трав і квітів... І забудьте, що десь існують мегаполіси, суєта і зима.
Головне фото freepik.com
