Японці дуже творчий народ, особливо якщо це стосується рису. А якщо в них є ще трохи вільного часу і великі просторі поля, тоді доволі буденний процес вирощування агрокультури перетворюється на мистецтво…
Сьогодні розкажемо вам про мистецтво Тамбо – створення зображень на рисових полях тільки набирає популярності в Країні вранішнього сонця, але вже отримало тисячі фанатів.Фото en-aomori.com
Щороку юрби туристів їдуть в невелике японське село Інакадате, розташоване в шестистах кілометрах від Токіо. Усе для того, щоб помилуватися дивовижними величезними зображеннями самураїв, богів, героїв японських міфів чи сучасними персонажами аніме, вирощених на рисових полях площею сто на сто сорок метрів. Уперше селяни піддались творчому пориву в середині дев’яностих років минулого століття. І якщо тоді Тамбо-артом займалась невелика кількість ентузіастів, тепер картини з рису створюють цілими сім’ями, змагаючись між собою у складності зображень. Недавно з’явилися і звичні картини для туристів із Заходу – Наполеон, Мона Ліза, Мерилін Монро, Елвіс.Фото en-aomori.com
Ідея проста. Поля засаджують рисом різних сортів. Адже листя цієї культури має фіолетовий, жовтий, білий кольори. Крім того, на зрослу популярність Тамбо-арту відгукнулися й селекціонери, котрі створили у своїх лабораторіях рисові ростки широкої зеленої палітри. Особливим шармом такі творіння вирізняються восени, коли рисові поля набувають золотистого відтінку.Фото ichef.bbci.co.uk
Кмітливі японці навіть скористалися у своєму захопленні комп’ютерними технологіями. Спершу спеціалісти створюють віртуальний рисунок, продумують його деталі, прораховують необхідну кількість рису, підбирають кольори і складають композицію. Потім вручну маркірують саме поле. Це тривалий процес, котрий потребує до трьох місяців. Пізніше відповідно до схеми засівають рис. У міру його росту картина стає все більш вражаючою.
Біля таких рисових полотен споруджують спеціальні оглядові майданчики заввишки трохи більш ніж двадцять метрів. З цієї відстані, запевняють експерти, відкривається найбільш вигідний ракурс малюнка. Картини Тамбо живуть недовго. Незабаром їх прибирають і вивозять на ринок у вигляді звичайного рису.Фото cubebreaker.com
Сьогодні подібні поля з’явилися також поблизу сіл Нісіо та Йонедзава. Таким чином селяни приваблюють до себе туристів, поповнюючи місцеву казну. І хоча подивитися на своє мистецтво вони дозволяють безкоштовно, з радістю приймають добровільні пожертви. А недавно мистецтвом Тамбо зацікавилися і рекламодавці. Тому рис стали викладати і у формі якогось логотипу чи символу тої чи іншої японської компанії.
Морозиво зі смаком конини, мариновані комахи, риба зі смертельною отрутою – японській кухні є чим дивувати, вражати й шокувати. І чесно кажучи, перелік цих страв не завжды сприяє апетитові. Але ми не женемося за екзотикою. Істинний гастротуризм – це спроба збагнути менталітет і відчути національний колорит через традиційну кухню...
Дванадцятиструнна гітара, напівтемрява португальських ночей, свічки і пронизливий голос ... Драматичні мотиви романсу фаду розповідають про нерозділене кохання. Йому не судилося збутись, але це не заважає почуттям втілюватися в зворушливі звуки португальських романсів.
Понад півтисячі років тому, 1 листопада, перед очима захоплених римлян вперше постала Сикстинська капела. За цей час народжувалися і помирали як самі майстри розпису, так і цілі напрямки в образотворчому мистецтві, а на капелу, так само відкривши роти від захвату, споглядають уже наші з вами сучасники.
Його звуки проникають у саме серце, зупиняють потік думок і змушують кров рухатися в якомусь магічному ритмі. Це гуркіт грому. Це мурашки по шкірі. Це – тайко. Японські барабани на їхній батьківщині зведені у ранг культу. Без них не обходиться жоден офіційний захід, їхня гра тішить слух під час радості і допомагає пережити печаль.
Вода – стихія примхлива і хистка. Будь-яке порушення її спокою змушує водний глянець змінюватися. Важко уявити собі, що воду можна використовувати як полотно, створюючи неповторні малюнки різнокольоровими фарбами: одна рідина лягає на поверхню іншої, народжуючи смислові сюжети…
Сліпучі сполохи давнього знання в різнобарвних переливах бісеру і пряжі на мозаїках індіанців уїчолі спрямовують фантазію у безкінечну подорож гілками світового древа. Духовні образи набувають плоті у вигадливих орнаментах, що супроводжують селянина-мексиканця на всіх етапах життєвого шляху.
Історія цього мистецтва налічує близько 6 тисяч років. Примітно, що своїм народженням модне нині ремесло завдячує випадку… Одного дня хтось із первісних людей помітив, що після того, як на місце опіків і порізів потрапляє будь-який натуральний барвник, на шкірі з’являються дуже стійкі малюнки.
«Будуйте дім біля підніжжя вулкана!» - вигукував Ніцше у пророчому екстазі. Похмурий пафос філософа навряд чи збагнули б жителі японського міста Кагосіми, розташованого на дні кальдери Айра, що виникла внаслідок вибуху 22 тисячі років тому. Землероби мотижили уступи котловини з бронзового віку, звично відмахуючись від попелу, розсіяного у повітрі.
Відтоді, як крилаті коні валькірій назавжди поскакали до Вальхалли, на сторожі традицій вікінгів стоїть далекарлійська конячка – розписна народна іграшка, вперше згадана в літописі XVII століття. Далекарлійський коник є талісманом нетуристичної Швеції, рятуючи від забуття старовинні перекази і вірування.
Олена Расенко завершує цикл матеріалів про дивовижну країну Японію. І в цій частині розповідає читачам про свою поїздку в місто Йокосука ... Оба-сан уже декілька днів запрошував нас до Йокосуки, невеликого містечка неподалік Токіо. Японець збирався показати, як плавають американські військові кораблі, а заодно почастувати власноруч вирощеними апельсинами.
Якщо вірити кінематографу, то типовий самурай постає перед нами як суворий, мовчазний і навіть трохи відлюдний воїн. Але цей образ усе ж ніяк не збігається з дійсністю... Олена Расенко пропонує вам переконатися в цьому, зустрівшись зі справжнім самураєм і навіть завітавши до бару, де збираються камікадзе.
Уявити японця, який не їсть риби, так само важко, як і шотландця, який не п'є віскі. Олена Расенко розповість про унікальне місце, де нащадки самураїв купують морські делікатеси до столу.
Спеціально для тих, хто вважає театр і оперну музику пережитками минулого, ми розповімо про дивовижний австрійський театр, де традиційне мистецтво поєднується з технічними та інженерними новинками, а ще з неперевершеним краєвидом Альп.
Олена Расенко, повернувшись з Японії, розпочинає спеціальний цикл матеріалів про цю країну. Попередження для особливо вразливих: обережно! Після прочитання розвивається гостре бажання зірватися, купити авіаквиток в таку чудову і чарівну країну висхідного сонця!
Сучасні міста вже неможливо уявити без муралів – масштабного за своїм розміром живопису, що прикрашає будівлі. Ми не лише зібрали у своїй колекції найбільш яскраві роботи з усіх куточків планети, але й намагалися дізнатися якомога більше про сам цей напрямок мистецтва.
Весна вже цілий місяць панує на планеті! Невдовзі холод і сірість відступлять, пригріє лагідне сонечко, і замість теплих курток ми дістанемо із шаф легкі вітровки. Ну і яка ж весна без зелених дерев і прекрасних квітів? А щоб очікування омріяних барв та ароматів було легшим, пропонуємо вам насолодитися красою, яка протягом року тішить відвідувачів найцікавіших оранжерей планети.
Вже цієї п’ятниці, 23 липня, відбудеться церемонія відкриття літніх Олімпійських ігор-2020 в Токіо. Вони, до речі, єдині в історії, які Олімпійський комітет був вимушений перенести і все через пандемію COVID-19. Тож пропонуємо вашій увазі добірку інших цікавих фактів про найбільш очікувану спортивну подію літа.
Японці – один із тих народів, котрі ревно шанують давні традиції. Вони поважають старість, цікавляться предками і нерідко знають сімейний родовід на пам’ять. З таким світоглядом не дивно, що унікальна техніка реставрації кінцугі з’явилася саме там. Далі про неї – в OUTLOOK.
Те, що більшість людей знає про фламенко – зовсім не любов і не пестощі, це далеко не розвага і не розгул веселощів. Вогненно-експресивне фламенко – відображення страждань і болю людини всередині цілого народу, вічно гнаного і позбавленого даху над головою. А сам танець, який став всесвітнім символом Іспанії – не тільки її національне надбання...
Всі знають, що перебуваючи в Шотландії, варто неодмінно скуштувати віскі, у Франції – вина, а в Японії – саке. Та мало хто замислюється про національні безалкогольні напої. Але ж їх різні народи створювали з куди більш практичними намірами – прохолоджувальні і зігрівальні...
Фото en-aomori.com
Фото en-aomori.com
Фото ichef.bbci.co.uk
Фото cubebreaker.com
