Інсбрук – казкове місто в обрамленні Альпійських гір
... відомий спортивний курорт і визнаний центр сучасного мистецтва.
Тіроль приваблює гірськолижним туризмом, а також поєднанням історії і природної краси. Розвинена інфраструктура, розмічені за рівнем складності маршрути в гори, наочні вказівники, бездоганні дороги і шикарні готелі в обрамленні гірських панорам – все це додає балів в очах любителів комфорту. Окрім класичних гірських лиж і сноуборда можна знайти різноманітні способи активно відпочити: рафтинг, політ над горами на літаку, верхова їзда із спогляданням альпійських піків. У будь-який час це рай для спортивних людей. Для них знайдуться навіть деякі особливі пам’ятки.
Наприклад, музей Олімпійських ігор. На тірольській землі їх проводили двічі – 1964 і 1978 років. Обидва рази не без пригод. Перші зимові ігри припали на на дуже теплий рік, настільки теплий, що відсутність снігу поставила захід під велике питання. Невідомо, як все обернулось би і чим закінчилось, якби не військові. Вони взялися принести сніг із гір фактично вручну. За допомогою вантажівок і наплічних кошиків 15 тисяч кубометрів снігу успішно перемістилися на гірськолижні, санні і бобслейні траси. І це було недаремно, тому що Олімпійські ігри 1964 року й дотепер вважають одними з наймасовіших в історії: більш як тисяча спортсменів і понад мільйон відвідувачів за 12 днів. Другі ігри відбулися в Інсбруку практично випадково, коли Денвер відмовився приймати їх, а стійке австрійське містечко за два роки знову організувало все на найвищому рівні. І стало третім в історії місцем, де Олімпійські ігри проводили двічі. Його колеги-рекордсмени – Санкт-Моріц у Швейцарії і Лейк-Плесід у США.
Фото tripzilla.com
Вражаюче олімпійське минуле Інсбрука чудово поєднується зі статусом одного з найкращих гірськолижних курортів Австрії. 9 регіонів катання у безпосередній близькості від міста пропонують кілометри трас і сотні сучасних підйомників. Утім, безпосередня близькість в цьому випадку відносна. До жодного схилу не можна дістатися пішки, та всі вони об’єднані безкоштовною мережею скайбасів, доступною власникам карток OlympiaworldSkipass. Вартість цього скіпасана в сезон 2015/2016 становила 128 євро на 3 дні.
Кататися на лижах і бордах в районі Інсбрука можна з грудня по березень, а одна з дев’яти зон доступно цілорічно. Це льодовик Штубай (StubaierGletscher), котрий по праву вважають одним із найбільших і найбільших і найцікавіших регіонів для відпочинку в цій місцевості. Він не лише пропонує своїм гостям відвідати дуже цікавий тематичний парк, але й дає можливість покататися на лижах навіть влітку і поєднати в одній поїздці два сезони.
Фото gate98.com
А тим, хто менше цікавиться спортом, зате любить розглядати пам’ятки, варто неодмінно поїхати в Інсбрук. Це столиця Тіроля й імперії Габсбургів, головний оплот Максиміліана Першого і, як уже було сказано вище, місце проведення двох Олімпійських ігор. Майже тисячолітня історія залишила тут шлейф пам’яток на будь-який смак. На особливу увагу заслуговує замок Амбас, адже це візитна картка тірольської столиці. Свого часу за наказом Фердинанда Другого середньовічну фортецю перебудували в ренесансний замок, де він зібрав вражаючу колекцію предметів розкоші – картин, скульптур, прикрас, зброї. Аналогічну за значущістю колекцію можна знайти і у музеї Максиміліана Першого, у котрого були подібні інтереси. А всього в 20 км від Інсбрука розташувався музей Сваровські. Це печера з тендітним кришталевим світом всередині, де все переливається блиском знаменитих кристалів. Любителям розкоші однозначно сподобається і запам’ятається надовго.
Більшу частину історичних пам’ятників можна знайти між долиною річки Інн, що подарувала місту назву, і його середньовічним центром. Вузькі вулички і різнокольорові будинки здатні годинами захоплювати і втримувати увагу, а яскраві фасади домів, черепичні дахи і різні ставні нібито зійшли із затишних різдвяних листівок. Розглядаючи їх вживу, важко повірити, що невеличке містечко справді адміністративний центр і великий транспортний вузол. Контрасти зустрічаються повсюди – середньовічні замки височіють в оточенні безшумних сучасних автобусів, а рукотворні витвори архітектурного мистецтва не губляться на тлі приголомшливих альпійських вершин.
Фото followmeaway.com
Потрапити в Інсбрук можна різними способами. Найпростіший – прямий авіапереліт, хоч його навряд чи можна назвати дешевим. Тут якраз та ситуація, коли набагато дешевше і цікавіше їхати манівцями. Наприклад, можна прилетіти у Мюнхен, Зальцбург чи Відень, щоб оглянути місцеві пам’ятки і насолодитися мандрівкою по Альпах поїздом. Найкоротший маршрут – від Зальцбурга, дорога займе дише дві години і обійдеться приблизно в 40 євро. Для охочих довше насолоджуватися красивими краєвидами під стукіт коліс добре підійде відправний пункт у Відні, п’ять годин залізничної насолоди за 68 євро забезпечено. При цьому Австрійські федеральні залізниці регулярно виставляють різноманітні скидки й акційні пропозиції, так що за сучасного бронювання і початкова сума може легко зменшитися вполовину.
Можна також доїхати на автобусі чи орендованій машині. Автобусних рейсів не надто багато, та й забронювати квитки по Інтернету не завжди вдається. Що ж стосується прокату автомобіля, то тут все дуже просто. Водій повинен бути повнолітнім, а також мати стаж водіння понад 1 рік і кредитну карту.
При плануванні поїздки варто врахувати, що досвідчені туристи в один голос кажуть – одного дня в Інсбруку критично мало. Свіже альпійське повітря і потенційна насиченість розважальної програми обіцяють заповнити собою щонайменше три дні. Нудно не буде ні тим, хто любить гірські лижі, ні їхнім супутникам, що не катаються.
