RU  UK  EN
Статьи  >  Відвідай  >  Інсбрук – казкове місто в обрамленні Альпійських гір

Інсбрук – казкове місто в обрамленні Альпійських гір

Тірольська місцевість Австрії надзвичайно самобутня. Тут своя кухня і навіть своя манера співу, а багатовікова історія відмінно поєднується з природними красотами і спортивними об’єктами. Пік різноманіття – невелике гірське містечко Інсбрук. Це адміністративний центр Тіроля, а також одне з найчистіших місць у Європі...

... відомий спортивний курорт і визнаний центр сучасного мистецтва.

Тіроль приваблює гірськолижним туризмом, а також поєднанням історії і природної краси. Розвинена інфраструктура, розмічені за рівнем складності маршрути в гори, наочні вказівники, бездоганні дороги і шикарні готелі в обрамленні гірських панорам – все це додає балів в очах любителів комфорту. Окрім класичних гірських лиж і сноуборда можна знайти різноманітні способи активно відпочити: рафтинг, політ над горами на літаку, верхова їзда із спогляданням альпійських піків. У будь-який час це рай для спортивних людей. Для них знайдуться навіть деякі особливі пам’ятки.

Наприклад, музей Олімпійських ігор. На тірольській землі їх проводили двічі – 1964 і 1978 років. Обидва рази не без пригод. Перші зимові ігри припали на на дуже теплий рік, настільки теплий, що відсутність снігу поставила захід під велике питання. Невідомо, як все обернулось би і чим закінчилось, якби не військові. Вони взялися принести сніг із гір фактично вручну. За допомогою вантажівок і наплічних кошиків 15 тисяч кубометрів снігу успішно перемістилися на гірськолижні, санні і бобслейні траси. І це було недаремно, тому що Олімпійські ігри 1964 року й дотепер вважають одними з наймасовіших в історії: більш як тисяча спортсменів і понад мільйон відвідувачів за 12 днів. Другі ігри відбулися в Інсбруку практично випадково, коли Денвер відмовився приймати їх, а стійке австрійське містечко за два роки знову організувало все на найвищому рівні. І стало третім в історії місцем, де Олімпійські ігри проводили двічі. Його колеги-рекордсмени – Санкт-Моріц у Швейцарії і Лейк-Плесід у США.Maria-Theresien-Street-Innsbruck-Tourismus-Christof-Lackner.jpgФото tripzilla.com

Вражаюче олімпійське минуле Інсбрука чудово поєднується зі статусом одного з найкращих гірськолижних курортів Австрії. 9 регіонів катання у безпосередній близькості від міста пропонують кілометри трас і сотні сучасних підйомників. Утім, безпосередня близькість в цьому випадку відносна. До жодного схилу не можна дістатися пішки, та всі вони об’єднані безкоштовною мережею скайбасів, доступною власникам карток OlympiaworldSkipass. Вартість цього скіпасана в сезон 2015/2016 становила 128 євро на 3 дні.

Кататися на лижах і бордах в районі Інсбрука можна з грудня по березень, а одна з дев’яти зон доступно цілорічно. Це льодовик Штубай (StubaierGletscher), котрий по праву вважають одним із найбільших і найбільших і найцікавіших регіонів для відпочинку в цій місцевості. Він не лише пропонує своїм гостям відвідати дуже цікавий тематичний парк, але й дає можливість покататися на лижах навіть влітку і поєднати в одній поїздці два сезони.slider-innsbruck.jpg
Фото gate98.com

А тим, хто менше цікавиться спортом, зате любить розглядати пам’ятки, варто неодмінно поїхати в Інсбрук. Це столиця Тіроля й імперії Габсбургів, головний оплот Максиміліана Першого і, як уже було сказано вище, місце проведення двох Олімпійських ігор. Майже тисячолітня історія залишила тут шлейф пам’яток на будь-який смак. На особливу увагу заслуговує замок Амбас, адже це візитна картка тірольської столиці. Свого часу за наказом Фердинанда Другого середньовічну фортецю перебудували в ренесансний замок, де він зібрав вражаючу колекцію предметів розкоші – картин, скульптур, прикрас, зброї. Аналогічну за значущістю колекцію можна знайти і у музеї Максиміліана Першого, у котрого були подібні інтереси. А всього в 20 км від Інсбрука розташувався музей Сваровські. Це печера з тендітним кришталевим світом всередині, де все переливається блиском знаменитих кристалів. Любителям розкоші однозначно сподобається і запам’ятається надовго.

Більшу частину історичних пам’ятників можна знайти між долиною річки Інн, що подарувала місту назву, і його середньовічним центром. Вузькі вулички і різнокольорові будинки здатні годинами захоплювати і втримувати увагу, а яскраві фасади домів, черепичні дахи і різні ставні нібито зійшли із затишних різдвяних листівок. Розглядаючи їх вживу, важко повірити, що невеличке містечко справді адміністративний центр і великий транспортний вузол. Контрасти зустрічаються повсюди – середньовічні замки височіють в оточенні безшумних сучасних автобусів, а рукотворні витвори архітектурного мистецтва не губляться на тлі приголомшливих альпійських вершин.places-to-visit-in-austria-innsbruck-1.jpgФото followmeaway.com

Потрапити в Інсбрук можна різними способами. Найпростіший – прямий авіапереліт, хоч його навряд чи можна назвати дешевим. Тут якраз та ситуація, коли набагато дешевше і цікавіше їхати манівцями. Наприклад, можна прилетіти у Мюнхен, Зальцбург чи Відень, щоб оглянути місцеві пам’ятки і насолодитися мандрівкою по Альпах поїздом. Найкоротший маршрут – від Зальцбурга, дорога займе дише дві години і обійдеться приблизно в 40 євро. Для охочих довше насолоджуватися красивими краєвидами під стукіт коліс добре підійде відправний пункт у Відні, п’ять годин залізничної насолоди за 68 євро забезпечено. При цьому Австрійські федеральні залізниці регулярно виставляють різноманітні скидки й акційні пропозиції, так що за сучасного бронювання і початкова сума може легко зменшитися вполовину.

Можна також доїхати на автобусі чи орендованій машині. Автобусних рейсів не надто багато, та й забронювати квитки по Інтернету не завжди вдається. Що ж стосується прокату автомобіля, то тут все дуже просто. Водій повинен бути повнолітнім, а також мати стаж водіння понад 1 рік і кредитну карту.

При плануванні поїздки варто врахувати, що досвідчені туристи в один голос кажуть – одного дня в Інсбруку критично мало. Свіже альпійське повітря і потенційна насиченість розважальної програми обіцяють заповнити собою щонайменше три дні. Нудно не буде ні тим, хто любить гірські лижі, ні їхнім супутникам, що не катаються.

Головне фото travel.rambler.ru

Вам это будет интересно:
Departure: Мальдіви
Подивитися на визначні пам’ятки країни, а не готелів, і наблизитися до життя мальдівців, а не сусідів по номеру, пропонує одна з найменших столиць – Мале. Перша асоціація, яка виникає при згадці Мальдів, – це щось блакитно-пасторальне. Морська гладь і невтомне сліпуче сонце, від якого хочеться закопатися в теплий розніжений пісок...
Нормандія очима Корнія Грицюка: батьківщина парасольок і субмарин.
Корній Грицюк продовжує ділитися враженнями від французької Нормандії. У попередньому матеріалі він розповідав про свій вояж до Довіля. Тепер на черзі Шербург, або Шербур-Октевіль. Подвійна назва міста з'явилася на початку 2000-х, коли Шербург злився з Октевілем.
Габон. Ласкаво просимо!
Жили-були на західному узбережжі Африки пігмеї. Нікого не чіпали. Коли були голодні, полювали і збирали горіхи з бананами. Потім прийшли мпонгве і фангі. Пізніше припливли португальці і назвали ці землі Габоном. Французи, котрі з’явилися слідом, оголосили їх своєю колонією, і лише в середині минулого століття, коли пігмеїв лишилося вкрай мало, Габон отримав незалежність від іноземців.
Відчайдушний футуризм: Японія. Частина 3. "Дух самурая"
Якщо вірити кінематографу, то типовий самурай постає перед нами як суворий, мовчазний і навіть трохи відлюдний воїн. Але цей образ усе ж ніяк не збігається з дійсністю... Олена Расенко пропонує вам переконатися в цьому, зустрівшись зі справжнім самураєм і навіть завітавши до бару, де збираються камікадзе.
Нормандія очима Корнія Грицюка: яблука, молоко та океан
Для багатьох туристів Франція – це в основному Париж із довжелезною чергою на Ейфелеву вежу, Лувр та околиці з їхнім королівським шиком або курорти Середземного моря. А ось Корній Грицюк, мандруючи цією країною, вирішив податися на північ – у Нормандію! Для наших читачів він підготував цикл подорожніх нотаток про поїздку до Атлантичного океану...
Індійське село Кодхіні: таємниця близнюків, котру ніхто не розгадав
У світі є незвичайне місце, де народжується найбільше близнюків. Хоча на перший погляд це схоже на містичний збіг, статистика змушує вірити в чудеса. Індійський штат Керала може похвалитися селом, де відбуваються незвичайні речі. Кодхіні – те саме місце, де близнюків більше, ніж у будь-якій іншій точці світу. І цьому немає майже жодних пояснень.
Відчайдушний футуризм: Японія. Частина 2 “Рибний день”
Уявити японця, який не їсть риби, так само важко, як і шотландця, який не п'є віскі. Олена Расенко розповість про унікальне місце, де нащадки самураїв купують морські делікатеси до столу.
Брегенц. До театру у смокінгу і на катамарані
Спеціально для тих, хто вважає театр і оперну музику пережитками минулого, ми розповімо про дивовижний австрійський театр, де традиційне мистецтво поєднується з технічними та інженерними новинками, а ще з неперевершеним краєвидом Альп.
Інчхон: корейське місто майбутнього
Інчхон вважають морськими і повітряними «воротами» Південної Кореї через наявність тут одного з найбільших морських портів країни і найкрупнішого в регіоні аеропорту. Місто стрімко розвивається – буквально за сто років воно пройшло шлях від скромного портового поселення до ультрасучасного промислового і туристичного центру.
Британська глибинка: У пошуках таємниць Альбіону
Зелені схили, порослі вересовими кущами, безлюдні приміські дороги, вузькі вулички з маленькими котеджами і садами, що п’янять своїми пахощами, – здається, що британські сільця не підкоряються плинові часу. Немов завмерлі картини героїчного фентезі, всі вони мають свою історію і готові розповісти про великі битви, хоробрих воїнів і легендарні артефакти.
Країна, що вміє подобатися: Вірменія
Олена Расенко побувала у Вірменії і тепер готова поділитися з читачами самобутністю цієї чарівної країни, в якій дійсно хочеться залишитися.
Історія однієї вулиці: Шпігельгассе
Шпігельгассе, що у перекладі з німецької означає «Дзеркальна вулиця» чи «Дзеркальний провулок» – це зовсім не найбільша і не найголовніша вулиця в Цюриху. Навіть зовсім навпаки – вона феноменально коротка і вузька, але розташована в затишних куточках міста так, що навіть рідкісний турист зможе її відшукати.
Відчайдушний футуризм: Японія. Частина 1
Олена Расенко, повернувшись з Японії, розпочинає спеціальний цикл матеріалів про цю країну. Попередження для особливо вразливих: обережно! Після прочитання розвивається гостре бажання зірватися, купити авіаквиток в таку чудову і чарівну країну висхідного сонця!
Еквадор: Бути індіанцем
Олена Расенко відвідала Еквадор і за час поїздки встигла не тільки зібрати для редакції безліч матеріалу, але й познайомитися з місцевими і навіть втратити свідомість...Один з відомих курортів Еквадору – Баньос. Маленьке, затишне містечко в кількох годинах їзди від столиці. Воно займає вузьку долину на висоті двох тисяч метрів над рівнем моря і з усіх боків оточене горами.
Листівки з Болгарії
Озброївшись закордонним паспортом та гарним настроєм, вирушайте на у так зване «ближнє зарубіжжя» - Болгарія - саме та країна, де старовинна архітектура вдало поєднується із розслабляючим морським бризом. Не вірите? А от OUTLOOK впевнений, що Павло Хоменський через свої світлини зможе вас переконати! Яскрава, по-своєму велична Софія - це must see! Гайда з нами!
Фіджі: подорож до романтиків-нащадків людожерів
Гостинність місцевих – ось що відразу ж дивує на Фіджі, а особливо враховуючи те, що всі вони – нащадки канібалів. На щастя, приготування їжі з людського м’яса вже кілька століть як не практикують. А ось стравами, наприклад, зі смаженого кажанка тут зовсім не гидують і охоче діляться рецептами з туристами.
Покоління дахів
Вони стають місцем найкрутіших тусовок, джерелом незвичайних ідей і непередбачуваних відкриттів. На пік своєї популярності виходять цілі особняки, храми, сади, басейни, стадіони – і все це на верхівці будівель! OUTLOOK запрошує вас на знайомство з найзапаморочливішими висотами і неймовірними краєвидами.
Австралійський едем – острів Кенгуру
Грізні хвилі то підіймаються, немов воїни на чатах, то розбиваються об скелястий берег і, складаючи зброю і покірно відступаючи, розсипаються у піну. Вітер вільно гуляє поміж лавандових полів, а евкаліптові діброви ховають у своїх заростях сонних коал. От-от сутінки накриють усе живе темним ковшем, і нічне життя похапцем розправить свої крила.
Сен-Тропе – місто, що зійшло з екрана
В елітних колах про Сен-Тропе вперше заговорили, коли наприкінці XIX століття сюди навідався Гі де Мопассан. Французький письменник, знаменитий своїм безоціночним реалізмом, розповідав про затишну красу Сен-Тропе, пригадуючи про «луску сардин, що виблискує на сонці подібно до перлин»…
За водними процедурами – в пустелю!
Місто, де Олександру Македонському передрекли завоювання світу. Місто, куди навідувалася Клеопатра щоб поплескатися в теплих цілющих джерелах. Місто, яке сьогодні складно відшукати на карті без хорошої оптики. Сіва. У самому серці Сахари, в 560 кілометрах від Каїра чекає на «свого» допитливого відвідувача невелике поселення з незмірно великою історією.
Закрыть
Outlook facebook page