RU  UK  EN
Статьи  >  Відвідай  >  «Alles Waltzer!» – «Танцюють усі!» Інтерв’ю з танцювальним сомельє Іваном Павловим

«Alles Waltzer!» – «Танцюють усі!» Інтерв’ю з танцювальним сомельє Іваном Павловим

Упродовж усієї зими в казковому Відні відбувається сезон балів. Як гість або танцівник ви можете побувати на балу в різних містах, навіть українських, але найкраще це зробити в столиці Австрії – Відні. Чому, а також як відвідати завдяки декільком па одну з найбільш видовищних подій світу – Outlook дізнався у єдиного в Україні танцювального сомельє Івана Павлова.

Танці в моєму житті із 7 років. Мама відвела мене на заняття. Це було в місті Авдіївці на Донеччині. Протанцював я в цьому колективі 10 років, після чого поїхав підкорювати столицю, розпочав будувати кар'єру в серйозній компанії, пов'язаній з бізнес-консультаціями, і поступово танці зникли з мого життя. Але, закінчивши черговий контракт, я усвідомив, що просто зобов'язаний перетворити своє хобі на фах. Так і народився проект «Танцювальний сомельє».

Побувати на Віденському балу було мрією мого життя. Чотири роки тому я випадково потрапив на подібну подію в Києві, де відкривав бал як дебютант. Потім були Москва і Відень.

«Сомельє» означає «дегустацію» танцю. Цільова аудиторія мого проекту – це дорослі люди, які ніколи не танцювали або робили це ще в далекому дитинстві, тож усе вже давно забуто. Я допомагаю людям розучувати різноманітні рухи, в основному притаманні бальній хореографії, а вже потім добираю клієнтові те, що більше пасує, виходячи з його темпераменту. За кордоном вже давно є таке поняття, як «таксі-денсер» – професіонал, котрий за гонорар відвідує з вами вечори.

Віденський бал існує вже понад 200 років. Це культура австрійців, яка зародилася в середовищі простого люду. Вальс – народний танець в Австрії, але згодом його запозичила аристократія і стала проводити свої пишні бали традиційно взимку під час всенародного карнавалу – фешингу. Сезон триває від середини листопада й до кінця лютого, за цей час відбувається близько 200 танцювальних вечорів.

Усі Віденські бали підпорядковуються певній ієрархії за престижністю, популярністю, масштабами. Є вечори, куди запрошують 500 гостей, а бувають такі грандіозні, як найвідоміший новорічний бал Ле-Гранд у Хофбургу, де щороку збирається понад 2000 людей. Порівняти його можна з Віденським оперним балом, який відбувається в середині лютого. Один з найвідоміших – так званий Бал Життя, котрий збирає у своїй залі «сильних світу цього». Традиційно всі кошти від заходу йдуть на благодійність.

Для віденців бал – must visit бодай раз на рік. А загалом на балах у Відні можна зустріти людей з багатьох країн, і не тільки європейських. Однак понад половину – все ж місцеві жителі. Це їхня культура, вони так відпочивають.

Свої бали в Австрії проводять усі: журналісти, письменники, юристи і навіть мисливці. Скажімо, літератори вже більш як півтора століття збираються у віденській ратуші на балу Конкордія. Оскільки Відень і кава – поняття нероздільні, то існує і бал для власників кав'ярень. На цих вечорах фахівці відпочивають, танцюють і обговорюють справи.

На назву «Віденський бал» немає жодної інтелектуальної власності, тож проводять їх і в інших країнах. Це формат заходу, який має певні критерії та усталені правила поведінки. А оскільки це автентична традиція австрійців, то, звісно, щоб відчути всю красу балу, потрібно їхати до Відня. І тільки потім, якщо буде цікаво, в інші міста.

Віденський бал – це як військовий парад, де є певна церемонія і послідовність дій. На балу обов'язково має бути розпорядник, який керує подією. Гості збираються, знайомляться одне з одним, п'ють якийсь welcome-drink і готуються до танцювальної ночі. Розпочинають вечір зазвичай о 8-9 годині появою танцюристів-дебютантів під полонез. Для дівчат багато років тому це вважалося першим виходом у світ. Традиція збереглася до сьогодні, тому бал відкривають незаміжні панянки.

Ще одна старовинна традиція бального мистецтва – опівнічний виступ. Усі охочі збираються на паркеті рівно опівночі й виконують синхронно певний танець. Триває бал до ранку.

Є два варіанти, як потрапити на бал у Відні – бути у складі танцюристів-дебютантів чи просто гостем. І те, й те загалом здійснити нескладно. Для першого варіанту, по-перше, треба бути незаміжньою дівчиною у віці до 25 років, а по-друге – зв'язатися з бальним комітетом. Там вам запропонують заповнити анкету і відіслати свою фотографію. Далі рішення за організаторами. Як відомо, основний критерій добору – презентабельна зовнішність. Такий самий сценарій і для юнаків.

Далі, отримавши позитивну відповідь, слід довести своє вміння танцювати. Для цього претендент іде на спеціальні курси і передусім розучує Віденський вальс. Відеозапис свого виконання слід відіслати до бального комітету. Якщо ви добре танцюєте і відео це підтверджує, то вам не повинні відмовити, але якщо претендентів на участь забагато, то можуть запропонувати взяти участь наступного року.

Вивчити Віденський вальс нескладно. Там є лише декілька фігур: поворот правий, поворот лівий, кружляння пари на місці і так звані зміни з правого повороту на лівий і навпаки. Але специфіка полягає в досить швидкому ритмі. І якщо потрібно бути в русі 2-3 хвилини, це вже стає завданням із серйозним фізичним навантаженням. Тому, щоб танцювати Віденський вальс упевнено і щоб голова не запаморочилася, слід багато тренуватися.

Зі мною до Відня на вальс їздили дебютанти, які вчилися танцювати з нуля. Здібності людини до танців вельми індивідуальні. Комусь може бути достатньо кількох занять, щоб «розтанцюватися», а комусь потрібно і півроку. Зазвичай я пропоную стандартний варіант – 10 уроків по 1,5 години. Далі людина вже сама вирішує – продовжувати вчитися чи ні. Я, як викладач, звичайно, теж дивлюся, якщо ми не дотягнули.

Перед балом неодмінно треба відвідати генеральну репетицію. Це означає, що ви заздалегідь мусите прибути до Відня, оселитися в готелі та обов'язково бути присутнім на генеральному прогоні за два-три дні до самого балу. Вимогливі експерти ще раз проконтролюють ваше вміння танцювати. Якщо буде щось не так, можуть сказати «вибачте, ви не берете участі».

У Відні, на відміну від інших міст, дебютанти на балу не платять за участь у заході. Дещо інакше, наприклад, у Москві. Там дебютанти і гості мають внести кошти як організаційний збір, щоб генеральні репетиції відбувалися в комфорті.

На балах часто виникають якісь курйози. У дівчат, приміром, іноді відлітають деталі вбрання. У вальсі можна і нижню спідницю загубити, хтось оступився, послизнувся, бувають навіть падіння. Але серед дебютантів таке рідко стається, адже їм пропонують виконати не такі складні композиції, як, скажімо, танцюристам-спортсменам.

Потрапити на бал можна і за вхідним квитком. Тоді про анкети немає і мови. Вам потрібно просто вибрати відповідний за датою, форматом, вартістю, тематикою захід і купити запрошення. Залежно від того, буде це просто вхідний квиток чи з місцем за столом із вечерею – коштує він по-різному. Нині ціна коливається в межах 90–100 євро. Ложа у Віденській опері – це ВІП-місце, може обійтися і в 3000 євро. У запрошенні буде вказано, чи входять у вартість вашого квитка напої та закуски або їх при бажанні доведеться купувати вже на місці.

Обов'язкова вимога – дотримання дрес-коду. Для дівчат-дебютанток – це біла бальна сукня. Неодмінно рукавички, висока зачіска, що відкриває шию, і діадема. Чоловіки можуть іти в темному костюмі й обов'язково з краваткою-метеликом. Варіанти – фрак, смокінг, а якщо дебютант – військовий, то згодиться парадна військова форма. Допускається також історичне вбрання.

Як дістатися на Віденський бал? Можна й пішки, якщо це, наприклад, туристи, які оселилися неподалік місця його проведення. Віденці часто їдуть у громадському транспорті, щоб похизуватися в ошатних костюмах. А іноді беруть таксі, хоча деякі все ж замовляють карету і під'їжджають до опери в ній.

«Alles Waltzer!» – «Танцюють усі!» Тільки після цих слів розпорядника балу гості можуть вийти на паркет, і бал вважатимуть відкритим. Після танцювальних блоків починається культурна програма: наприклад, виступи оперних виконавців. Далі змінюється цілий калейдоскоп танців, у тому числі й латиноамериканських. Ніхто вас не змусить танцювати, ви можете спілкуватись або спостерігати. Однак порожнього паркету у Відні я ще не бачив.

Правила Віденського балу доволі суворі. Якщо ви запросили панянку на вальс, то після танцю зобов'язані провести її на те місце, де вона сидить. Якщо хочете потанцювати з дівчиною, яка впала в око, спочатку запитайте дозволу у її хлопця. Під час танцю чоловік має і вести, і дивитися на всі боки, щоб не зіткнутись з іншими парами. Слід бути галантним, стриманим, не можна голосно розмовляти і сміятися, швидко пересуватися, а тим паче бігти по бальній залі.

Я би порівняв бальну ніч з казкою. Цьому сприяє атмосфера щастя, задоволення і радості, створена на балу. Потрапивши туди, людина має нагоду відволіктися від повсякденних проблем. Адже на балу люди почуваються справжніми принцами і принцесами.

Вам это будет интересно:
Фаду: ніжність і глибина португальських романсів
Дванадцятиструнна гітара, напівтемрява португальських ночей, свічки і пронизливий голос ... Драматичні мотиви романсу фаду розповідають про нерозділене кохання. Йому не судилося збутись, але це не заважає почуттям втілюватися в зворушливі звуки португальських романсів.
Великі криві Фріденсрайха Гундертвассера
Він вигадав своє ім’я, щоб не бути схожим ні на кого іншого. Бунт його індивідуальності став основою для величезної творчої спадщини, а архітектура – продемонструвала можливість поєднувати екологічність і сучасні технології.
Гаїті - країна контрастів
Держава контрастів, де пляжі схожі на райські сади, а міста і села нагадують звалища. Де понад 80% населення – віруючі католики, які паралельно практикують кривавий культ вуду. Де уживаються абсолютна бідність, з одного боку, і неймовірна розкіш – з іншого. Поїздка на Гаїті змусить вас відчути себе в своєрідному «королівстві кривих дзеркал», де Олею і Яло можна побути одночасно...
Баски: між Францією та Іспанією
Буваючи в Іспанії, мабуть, кожен турист бодай раз чув про бажання жителів успішної Барселони і сусідніх із нею міст проголосити незалежність. Ця тема час від часу спливає і у міжнародних новинах, перетягуючи на себе загальну увагу і затьмарюючи собою історію басків – ще одного особливого народу на Піренеях.
Золото Балтики: у їхніх жилах тече бурштин
«У наших жилах тече бурштин», – жартують балтійці. Вони вірять, що сонячний камінь – це сльози їхньої богині Юрате. За легендою, вона мала необачність покохати простого рибалку Кастітіса, який щодня приходив закидати сіті в Балтійське море.
Гетто світу: Маре - Париж по-еврейські
Свіжі і хрумкі піти, намолені синагоги, кошерні ресторани і милі люди з пейсами і добрими очами – щоб побачити все це не конче летіти до Ізраїлю. Досить просто зазирнути у паризький квартал Маре, розповідь про який і продовжує нашу рубрику про національні гетто.
Цукровий живопис Китаю: мистецтво з ложки
Квіти і дерева, тварини і птахи, дракони і герої казок – словом, все, що тільки спаде на думку, може тут перетворитися на об’єкт… їстівного мистецтва. Дивовижною технікою малювання гарячим цукром володіють китайські майстри із провінції Сичуань. Картини, виконані практично карамеллю, не можуть бути ні "відредаговані", ні перемальовані наново.
Гребені краси. Таджицькі гребінці
"...Коли Бахріддінова мама збиралася на роботу, вона старанно укладала свої довгі коси навколо тюбетейки. Виходило щось схоже на корону. На свята жінка вплітала у своє чорне волосся спеціальні прикраси. При ходьбі вони ледь подзвонювали, створюючи відчуття танцю. А ввечері маленький Бахріддін не міг заснути, якщо не стискав у своїх руках тугу мамину косу.
Божественний мугам: музика Азербайджану
Є музика, від якої хочеться жити. Навіть якщо при її звучанні по щоках течуть сльози. Музичний жанр мугам розмовляє зі слухачем на зрозумілій йому мові. Кожен з нас переживав нещасну любов або крах ідеалів. Ці теми стали джерелом натхнення для музикантів азербайджанського напрямку мугам. Про цей унікальний стиль OUTLOOK розповість в матеріалі.
Національні напої: Нуль градусів і море енергії
Всі знають, що перебуваючи в Шотландії, варто неодмінно скуштувати віскі, у Франції – вина, а в Японії – саке. Та мало хто замислюється про національні безалкогольні напої. Але ж їх різні народи створювали з куди більш практичними намірами – прохолоджувальні і зігрівальні...
Продається все: найкращі ринки планети
У наш час складно здивувати людину, особливо міську, якимось великим магазином або ринком, оскільки навіть у міні-маркеті біля будинку можна купити все. Утім, по всій планеті продовжують працювати легендарні базари, про які століттями складають легенди і розказують із захватом, розуміючи, що вони – набагато більше, ніж просто місце для збуту товарів.
Священні тварини інків
Наш «перуанський цикл» продовжується розповіддю про найбільш шанованих тварин у Перу. Вони – як зв'язок піж сьогоднішнім і минулим, грають важливу роль у житті цього народу. Мудрі предки сучасних перуанців, давні інки, жили у повній гармонії з усім живим, що їх оточувало. Мудрі предки сучасних перуанців, давні інки, жили у повній гармонії з усім живим, що їх оточувало.
Заклиначі: Як змусити змію танцювати
Магічний танець змії в такт мелодії флейти, часто описаний у східних казках і зображений у фільмах – не просто вигадка, а справжній символ цих країн. У Єгипті, Індії, країнах Африки і деяких інших державах повзучих приручають і влаштовують із цього видовищну забаву. Тут існує професія заклинача змій, котру вважають мало не найдивовижнішою на Землі.
Гульнути в... Пакистані!
OUTLOOK вивчив найяскравіші пакистанські свята. Не даремно ж кажуть: як народ гуляє, так він і живе. Дивовижна гра історії. Пакистан на політичній карті світу з’явився порівняно недавно, але назвати цю державу «молодою» язик не повертається.
Хто як танцює?
Що найкраще характеризує будь-яку націю без зайвих слів і довгих пояснень? Звичайно ж, танці! Адже саме століттями відточені рухи можуть розповісти іноземцеві про інші народи набагато більше, ніж підручники з історії. Якщо уважно придивитися і відчути, як танцюють у різних країнах, то менталітет народів стане набагато зрозумілішим. І це не тільки слова.
Точка на карті: музей Ілани Гур
Складання маршрутів для сучасних туристів вже давно виходять за межі класичного розуміння поїздок за кордон. Мандрівники сьогодні є настільки вибагливими, що стандартний набір — історичні місця та крамниці з сувенірами скоро турагенціям пропонувати буде нікому, адже попит зростає не на традиційні екскурсії, а на отримання емоцій.
12 облич Південної Кореї
Колись висловити своє невдоволення грубістю чи скупістю господарів, а то й звернутися до якось божества з нескромним побажанням корейські селяни мали змогу лише в танці, вдягнувши при цьому маску. Зберігаючи свою анонімність, люди розігрували сцени з життя, плакали і сміялись. А наприкінці вистави доля нагороджувала хороших героїв і карала лиходіїв.
ВІДЕО: Ремесла Узбекистану. Вироби з соломки
OUTLOOK пощастило побувати в гостинному Узбекистані і ближче познайомитися з ремеслами цієї дивовижної країни. Сьогодні ми розповімо вам про мистецтво виготовлення виробів з соломки, про те, які матеріали використовує майстер, в чому секрети і унікальні особливості цього ремесла. Відчувайте світ з нами!
Східна музика суфіїв: Кавалі
«Кохання виникає, коли ти дивишся в очі іншої людини і бачиш в них Бога», - так перекладаються рядки однієї з арабських пісень, що називається Кавалі. Їхнє авторство приписують східним мандрівникам суфіям, котрі, намагаючись знайти сенс існування, босоніж сходили півсвіту. У подорожах вони складали пісні, в яких розповідали про те, що їм довелося пережити.
Забуте мистецтво: чайна церемонія в Кореї
Після прогулянки жвавими вулицями Сеула хочеться розслабитися в кафе за чашкою ароматного чаю, але де там: хороші чайні є тільки при буддійських монастирях і на богемній пішохідній вулиці Інсадон. Чайна церемонія в Кореї, несумісна із суворим розпорядком офісів і фабрик, неохоче йде в маси, залишаючись радістю мудреців і привілеєм владик.
Закрыть
Outlook facebook page