RU  UK  EN
Статьи  >  Уяви  >  Калаші: дивовижний народ в горах Пакистану

Калаші: дивовижний народ в горах Пакистану

Автор: 13.12.2019 | традиції, Пакистан
Переглядаючи «Дискавері» або інші науково-популярні телепрограми, здається, що нашу планету вже давно досліджено і вивчено вздовж і впоперек. Але деякі феномени, які трапляються в житті, буквально ошелешують. Як, приміром, той факт, що в горах Гіндукушу в оточенні ісламських держав уже кілька тисячоліть ізольовано живе загадковий білявий народ калаші...

... чиє походження й досі не можуть розгадати науковці.

Високо-високо в горах Гіндукушу, де сходяться кордони Пакистану та Афганістану, у важкодоступному районі Читрал живуть дивовижні та життєрадісні калаші, які навіть зовні мають незвичний для цих місць вигляд. У кількох язичницьких поселеннях мешкає близько шести тисяч жителів, більшість з них ніколи не бували поза своїми територіями. Це обумовлено і самодостатнім способом життя, і тим фактом, що якась подоба дороги до «великої землі» з'явилася лише двадцять років тому зусиллями... греків. Саме цей фантастичний навіть за мірками географії зв'язок горян і жителів Еллади поклав початок романтичній легенді, в основі якої невдалий «індійський» похід Александра Македонського.zdfbghdafg.jpgФото en.wikipedia.org

За цією теорією, воїни великого імператора, двоє чоловіків і дві жінки, були так виснажені битвами і важкими гірськими переходами, що, чи то знесилившись, чи то вчинивши дезертирство, залишилися в цих місцях. Залікувавши рани й освоївшись на новому місці, колишні солдати взялися за звичну для чоловіків і жінок справу – продовження роду, унаслідок чого виникла народність. Історія гарна і звучить переконливіше за дві інші версії, адже за одною – мешканці Читрала – пращури слов'ян, а за другою – справжні арійці, яких так уперто шукав Гітлер по всьому світу. Ще припускають їхнє інопланетне походження, але це вже надто сміливо...

Як воно насправді – вчені сперечаються й донині, адже, навіть будучи зовні геть несхожими на мусульман, які оточують їх з усіх боків, калаші все ж за такими показниками, як ДНК, пігментація, аналіз крові, подібні саме до пакистанців та афганців. Можливо, тому і число жителів у селах поступово зменшується – багато хто приймає іслам і виїжджає звідти. І все ж, розмовляючи з місцевими, дивуєшся не тільки їхній незайманій свідомості. Приміром, більшість з калашів гадки не мають, що роблять туристи, коли їх фотографують, а також, окрім Греції, вони не знають інших країн.Kalash_women_traditional_clothing.jpgФото ru.wikipedia.org

Грецькі організації, крім дороги, побудували тут кілька шкіл і налагодили електрифікацію, яка в горах працює через раз. Але калаші не звертають уваги на відсутність «цивілізації», бо їхній спосіб життя зі збиранням, полюванням, риболовлею і нескінченною кількістю всіляких ритуальних свят не надто й потребує чогось іще. Попри певне, на перший погляд, дикунство в їхніх поселеннях панує справжня демократія. Так, жінки мають право самі обирати собі чоловіка і спокійно можуть розлучатися. Їхня думка враховується як у сімейних питаннях, так і в громаді, нерідко саме їм довіряють титул старійшини села. Рівність статей спостерігається у всьому, крім роботи – представниці слабкої все ж опікуються хатніми справами, тоді як чоловіки дбають про хліб насущний, навіть примудряються вирощувати пшеницю серед каміння.

І хоч англійської майже ніхто не знає, калаші вельми товариські та відкриті світу. Своїх гостей вони поважають і запрошують узяти участь у святах і обрядах, серед яких головними є Йоші – свято посіву, Учао – свято врожаю і Чоймус – загальне звернення до зими в надії, що вона буде м'якою. Під час кожного з них усі жителі танцюють поблизу святого місця Джештака, розписаного орнаментами, до слова, в грецькому стилі. Найдужче відзначають дні народження і похорони, де плакати взагалі не можна. А ось вино ллється рікою, що не притаманно у цьому регіоні. Опісля можна ще й пограти в гал, якщо сили залишилися. Цей вид спорту схожий на суміш гилки, гольфу і бейсболу. Грають усі, від малого до старого, і на питання: «Скільки вам років?» найчастіше відповідають: «Я не знаю, просто колись я розплющив очі в цій долині, відтоді й живу».a3982062-8db4-11e9-b2aa-5ba392ab87ab_image_hires_133633.jpgФото scmp.com

Серед калашів є і свої знаменитості, такі як Лакшан Бібі – смілива жінка, котра зробила кар'єру пілота і створила міжнародну організацію для підтримки свого народу. Знання та слава не змінили її національних рис – вона така ж відкрита, як і її співвітчизники, і продовжує жити серед них у селі Румбурі. Ще одна «зірка» – японка Акіко Вада, яка вийшла заміж за місцевого жителя. Вона – фахівець з вивчення малих народів, каже, що приїхала в гори досліджувати калашів, а згодом залишилася жити з ними. Тепер сюди навідуються й інші японці – її родичі та друзі. Час від часу до калашів приїжджають науковці, яким не дає спокою загадка цього народу, ну а серед туристів лідирують англійці. Вже хто-то, а вони – колишні колоністи і Пакистану, й Афганістану – чудово знають ці місця і усвідомлюють, що тут справді можна насолодитися і природою, і такими незвичайними людьми, для яких щастя – у простоті.

Головне фото factroom.ru

Вам это будет интересно:
Кров. Гроші. Пір'я
Дана розвага під суворою забороною майже у всіх країнах світу. Але любителів півнячих боїв це не зупиняє. На напівлегальні змагання завжди збираються повні зали або двори, залежно від того, де проходять криваві пташині поєдинки. Глядачі буквально смакують те, як пернаті рвуть один одного на шматки, без жалю до себе і суперника.
Замість візка – човен: знамениті плавучі ринки
Магазини, супермаркети, ринки – всі ці місця невід’ємна частина життя будь-якої людини на нашій планеті. Здавалося б, що в них незвичайного – кругом усе схоже, хіба що товари і ціни різняться в залежності від країни чи міста. Насправді все не зовсім так – до деяких базарів слід діставатися вплав… Про них ми і розповімо.
Біле золото Піднебесної. Китайський фарфор
Цивілізація Стародавнього Китаю однією з перших відкрила для себе кераміку. Встановлено, що вже в II тис. до н.е. температура випалу гончарних виробів, знайдених в долині Хуанхе, наближалася до 1200 ° С. На думку ряду дослідників, винахід порцеляни було продиктовано прагненням знайти заміну нефриту та жадеїту.
Відчайдушний футуризм: Японія. Частина 3. "Дух самурая"
Якщо вірити кінематографу, то типовий самурай постає перед нами як суворий, мовчазний і навіть трохи відлюдний воїн. Але цей образ усе ж ніяк не збігається з дійсністю... Олена Расенко пропонує вам переконатися в цьому, зустрівшись зі справжнім самураєм і навіть завітавши до бару, де збираються камікадзе.
Мандалотерапія
Вчора я створила Всесвіт. Узяла трохи гороху, рису, гречки, пшона, зерен чорного, білого перцю і кардамону. Прихопила по жмені кави та анісу. Потім у всього цього з'явився центр. Він розростався, заспокоюючи мої думки. Коли ж останнє зернятко лягло в коло, я знову відчула забуту гармонію, крізь шум машин на проспекті почула птахів...
Замурзані аристократи
Професія сажотруса нещодавно увійшла до рейтингу найбільш рідкісних спеціальностей світу. А ще якихось сто років тому практично кожен житель Європи міг розповісти чимало цікавого про цих хлопців-замазур. Ми не винайшли машини часу, однак факти про представників такого вимираючого ремесла все ж роздобули.
Відчайдушний футуризм: Японія. Частина 2 “Рибний день”
Уявити японця, який не їсть риби, так само важко, як і шотландця, який не п'є віскі. Олена Расенко розповість про унікальне місце, де нащадки самураїв купують морські делікатеси до столу.
Відчайдушний футуризм: Японія. Частина 1
Олена Расенко, повернувшись з Японії, розпочинає спеціальний цикл матеріалів про цю країну. Попередження для особливо вразливих: обережно! Після прочитання розвивається гостре бажання зірватися, купити авіаквиток в таку чудову і чарівну країну висхідного сонця!
Таїланд ремісничий: від шовку до перлів
Чи замислювалися ви, прогулюючись уздовж сувенірних крамничок у Таїланді, скільки дрібок історії зберігається в кожному предметі? Адже ви перегортуєте трудову книжку всього народу, побіжно переглядаєте записи від тисячолітньої давнини до наших днів. Деякі сторінки стали практично невагомі, але позначки на них не втратили своєї чіткості.
Еквадор: Бути індіанцем
Олена Расенко відвідала Еквадор і за час поїздки встигла не тільки зібрати для редакції безліч матеріалу, але й познайомитися з місцевими і навіть втратити свідомість...Один з відомих курортів Еквадору – Баньос. Маленьке, затишне містечко в кількох годинах їзди від столиці. Воно займає вузьку долину на висоті двох тисяч метрів над рівнем моря і з усіх боків оточене горами.
Загублений острів Яп. Земля великих грошей
Як зрозуміти природу фінансів, якщо нема бажання заглиблюватися в наукові нетрі? Краще один раз побачити, ніж сто разів прочитати: поїздка на острів Яп у Мікронезії замінить весь університетський курс монетарної теорії. Уздовж доріг шикуються шеренги гігантських кам’яних монет розміром з камінь млина – і це все...
Килимами вистелена дорога до Азії
Килими вішають на стіни як символ достатку, стелять на підлогу для створення затишку і підносять як дорогий подарунок. А роздивлятися химерні малюнки у вигляді ромбів і зірочок на них, вгадуючи їх значення, – справа вельми цікава. Поширені по всьому світу килимові традиції були запозичені у східних народів, які першими навчилися робити пряжу і тканини з волокнистих матеріалів.
Жіночі прикраси в Індії: сакральний зміст
При слові індійка в нашій уяві виникає красива жінка в сарі, неодмінно з безліччю прикрас і малюнків на тілі. Звідки в національних традиціях цього народу така пристрасть до прикрашання тіла? У цьому є не лише естетичний, але й глибокий сакральний сенс – відображення культури, вірувань і світогляду індійців...
Ваш сніданок, сер! Або як починають свій день у різних країнах світу
Маленький тост, шматочок сиру і ковток міцної кави. «Це вам не шведський стіл!» – обурено пробурчить офіціант, дивлячись на незадоволене обличчя туриста. Щедрій українській душі не збагнути, як таким можуть наїстись місцеві. Тому перед подорожжю до нової країни варто знати точно, де звечора приготувати собі бутерброди...
Особистий досвід: як добре погуляти на індійському весіллі
Героїні нашого матеріалу – консультантові з етикету, любительці кінного спорту і подорожей Катерині Лисенко – пощастило зануритися в атмосферу справжнього індійського фільму з його запальними танцями, круговертю сарі та яскравими барвами. Сьогодні вона залюбки розповідає про дивовижний досвід – наповнене колоритом, традиціями і веселощами індійське весілля.
"Козлодрання"
«Дерти козла руками» – національна забава таджицьких чоловіків, яка, втім, користується величезною популярністю у всій Центральній Азії. Як правило, потягати того самого козла збирається кілька десятків, а то й сотня спритних вершників. Товкотнеча під час видовища виходить така, що люди падають з коней, втрачають свідомість і навіть калічаться.
Мултан – місто жовтих манго і бірюзових дахів
Маловідоме пакистанське місто Мултан розташоване в провінції Пенджаб на березі мальовничої річки Ченаб. Більшість туристів, напевно, про нього ніколи і не чули, хоча воно знаходиться практично в центрі країни і є одним з найдавніших міст Азії. Але той, хто хоч раз побував в Мултані, точно полюбив його назавжди ..
Весільні традиції народів світу: від гусей до ласо
Вкрасти черевичок нареченої в розпал торжества і вимагати від її обранця несусвітній викуп – цікаве дійство, заради якого варто сходити на весільну вечірку. Це далеко не єдина весільна традиція наших країв, завдяки якій законне поєднання двох сердець набуває особливого колориту. А які цікаві обряди існують в різних куточках нашої планети?
Смачна Японія: скуштувати країну на зуб
Морозиво зі смаком конини, мариновані комахи, риба зі смертельною отрутою – японській кухні є чим дивувати, вражати й шокувати. І чесно кажучи, перелік цих страв не завжды сприяє апетитові. Але ми не женемося за екзотикою. Істинний гастротуризм – це спроба збагнути менталітет і відчути національний колорит через традиційну кухню...
Мешуї: важке частування з верблюда
Доля часто підносить нам сюрпризи, і ніколи не знаєш непевне, що скуштуєш за святковим столом, особливо якщо подорожуєш країнами Близького Сходу.
Закрыть
Outlook facebook page