RU  UK  EN
Статьи  >  Насолодись  >  А зараз вилетить пташка. Історії створення відомих фото. Частина 2

А зараз вилетить пташка. Історії створення відомих фото. Частина 2

Ми продовжуємо розповідати про найвідоміші фотографії. На черзі – друга добірка знімків, які нині, напевно, зібрали б не одну сотню лайків в Інстаграмі, а якби історії їхнього створення були широковідомі, то й тисячі.

Куди ж без годинників?
Один із символів перемоги над нацизмом – фотографію червоного прапора на даху Рейхстагу – було зроблено не 30 квітня 1945 року, коли радянські солдати його встановили. Під час цієї знаменної події фоторепортера поблизу не виявилося. Однак Євген Халдей, який прибув до Берліна саме з метою закарбувати історичну мить, мав серед речей декілька стягів. Коли стало спокійніше, один з них і було використано, аби зробити постановочний кадр уже постфактум. Обрані для зйомки червоноармійці позували не гірше від моделей. І ось, коли світлину вже проявили і її практично поставили в друк для газетних передовиць, редактори помітили, що на кожній руці бійця Ісмаїлова було надіто по два годинники. Допустити, щоб герой-визволитель залишився в пам'яті всього світу мародером, не можна було. Тому злощасні годинники довелося негайно видряпувати. Халдей, до слова, продовжив свою кар'єру і підтвердив статус «епохального» майстра знімками Нюрнберзького трибуналу.

Афганська Джоконда

1985 року випадкові перехожі зупинялися біля газетних і журнальних стійок на деякий час, втрачаючи дар мови і забуваючи про справи – так їх пронизував погляд 13-річної невідомої дівчинки-біженки з Афганістану. Фото на обкладинці журналу «NationalGeographic» передавало весь жах війни. Фотограф Стів МакКаррі розповідав, що просто не міг пройти повз неї, коли був у таборі для біженців в Насир-Баг. При спробі дістатися туди всю сім'ю дівчинки знищили радянські інтервенти, а сама вона вижила і якимось дивом змогла врятуватися.

Сальвадор і коти

Завдяки сучасним технологіям створити подібну композицію зовсім нескладно, знаючи ефекти обробки. Але 1948 року, коли зробили легендарний знімок, усе було по-іншому. Його автор – родоначальник сюрреалізму у фотографії Філіп Халсман, Сальвадор Далі, асистенти і коти трудилися понад шість годин. За командою фотографа великий художник стрибав, воду розливали, а котів підкидали. Мольберт і стільці попередньо вішали на волосінь. Тільки після 27 спроб усі спрацювали як слід, і 28-ий кадр вийшов таким, яким його знає все людство.

Фотографія хірурга
Напевно, мало знімків, зроблених лікарями, так прославилися, як «робота» шотландця Роберта Вілсона. Адже саме його до 1994 року вважали автором фотографії лохнеського чудовиська. Лондонський журналіст Мармадьюк Ветерелл прагнув слави за всяку ціну. Тому у 1934 році йому спало на думку опублікувати матеріал, підкріплений стародавніми легендами, про якусь містичному істоту. Вибір впав на озеро Лох-Несс у Шотландії і його «мешканця». Названий син кореспондента Крістіан виготовив дерев'яну скульптуру. Рідний же син, також включившись у сімейну аферу, «клацнув» її, а щоб підозр не виникало, місцевого лікаря вмовили увійти у змову і назватися автором. Лише через 60 років Крістіан зізнався, що знамените фото – містифікація.

Диво

Цю фотографію 1963 року можна побачити в кабінетах багатьох американських лікарів-отоларингологів. На ній зображено глухого п'ятирічного хлопчика Гарольда Вітліса, якому секунду тому вставили у вухо слуховий апарат, і він уперше почув звуки. Джек Бредлі, який зняв важливий момент, зумів цим фото передати диво, що сталося з дитиною. Як мовиться, замість тисячі слів...

Поцілунок із засіків

І в цій збірці ми не могли обійтися без романтики, але ж і композиція француза Робера Дуано – справжній шедевр, хоч і пролежав «на полиці» понад три десятиліття. 1950 року фотограф отримав від журналу «Life» замовлення на світлину, яка передавала б атмосферу велелюбного, вільного і грайливого Парижа. Але нарочито «документальний» знімок, ніби вирваний з натовпу, було забраковано і відправлено в архів. І тільки 1986 року фото надрукували на постері, і це буквально підірвало світ: було продано понад 2,5 мільйони листівок, 500 тисяч плакатів, календарі, фотоальбоми... Тобто продавалося і донині продається все, на чому тільки можна розмістити «Поцілунок». Разом зі славою і грошима Роберу Дуано довелось відбиватися від сотень пар, які називали себе героями кадру і вимагали відсоток від продажів. Одного разу справа навіть дійшла до суду, тож автор зізнався, що знімок – постановочний. Утім, це не завадило його популярності.

Упізнати тата

На багатьох фотографіях, які стали легендарними, набагато частіше присутні звичайні, маловідомі люди. Тому з їхнім визначенням виникали проблеми, особливо в ті часи, коли сучасними технологіями і не пахло. Проте іноді буває, що героїв упізнають. Так сталося зі знаменитим знімком фашистського мітингу в Гамбурзі, який відбувався 1936 року. Праворуч від центру можна помітити людину, яка не викидала руки в традиційному для гітлерівців вітанні. Тільки 1991 року одна німецька жінка, випадково побачивши фото, впізнала в цьому чоловікові свого батька – Августа Ландмессера. Виявляється, він мав свої причини не салютувати – будучи членом НСДАП, покохав єврейку і навіть одружився з нею. У відповідь на таке порушення партійної дисципліни нацисти спочатку відправили чоловіка в концтабір, а потім на війну, де він загинув. 1996 року інша його дочка Ірен написала трагічну історію їхньої родини, що стала бестселером.


Вам это будет интересно:
Підбери собі колеса. Незвичаний транспорт
Перша частина прислів’я «Готуй сани влітку…» для жителів одного з регіонів Португалії навряд чи може бути актуальною. Навіщо чекати снігу, якщо ті відмінно їздять по асфальту. Про це та про інші незвичайні види транспорту – від громадського бюджетного до ексклюзивного елітного – ми й розповімо вам сьогодні.
Точка на карті: музей Ілани Гур
Складання маршрутів для сучасних туристів вже давно виходять за межі класичного розуміння поїздок за кордон. Мандрівники сьогодні є настільки вибагливими, що стандартний набір — історичні місця та крамниці з сувенірами скоро турагенціям пропонувати буде нікому, адже попит зростає не на традиційні екскурсії, а на отримання емоцій.
12 облич Південної Кореї
Колись висловити своє невдоволення грубістю чи скупістю господарів, а то й звернутися до якось божества з нескромним побажанням корейські селяни мали змогу лише в танці, вдягнувши при цьому маску. Зберігаючи свою анонімність, люди розігрували сцени з життя, плакали і сміялись. А наприкінці вистави доля нагороджувала хороших героїв і карала лиходіїв.
Східна музика суфіїв: Кавалі
«Кохання виникає, коли ти дивишся в очі іншої людини і бачиш в них Бога», - так перекладаються рядки однієї з арабських пісень, що називається Кавалі. Їхнє авторство приписують східним мандрівникам суфіям, котрі, намагаючись знайти сенс існування, босоніж сходили півсвіту. У подорожах вони складали пісні, в яких розповідали про те, що їм довелося пережити.
Полотно з рису. Мистецтво Тамбо
Японці дуже творчий народ, особливо якщо це стосується рису. А якщо в них є ще трохи вільного часу і великі просторі поля, тоді доволі буденний процес вирощування агрокультури перетворюється на мистецтво…
Попкорн. Подарунок від індіанців
Найкращий спосіб уникнути реальності та зняти стрес - це поїздка в кіно. З традиційних причин одним із обов'язкових умов такого проведення часу є жування попкорну. У послідовному порядку спочатку з'являються заголовки, а потім титри на темному екрані; деякі люди затишно влаштувалися в м'яких кріслах і захоплено очікують новий фільм.
Зліпи собі хобі. Історія гончарства
У краєзнавчий музей якої країни не зайди, неодмінно помітиш схожі археологічні знахідки – уламки глиняних виробів. Гончарне ремесло, що народилося кілька тисячоліть тому, однак існує й сьогодні, по праву може вважатися одним із найбільш довговічних.
На краю світу. 10 фактів про Нову Зеландію
Максимум, що знає пересічна людина про Нову Зеландію, це те, що вона міститься десь «поруч» з Австралією і Пітер Джексон знімав там свої екранізації Толкієна. Outlook заповнює географічні та культурні прогалини і з радістю ділиться незвичайними фактами про цю дивовижну країну.
Кабукі: тернистий шлях квітки
Традиційний японський театр кабукі завжди лишався загадкою для європейського менталітету: зрозуміти спектакль без підказок гіда може хіба що спеціаліст з культури Країни вранішнього сонця. Слово «кабукі» у перекладі значить «майстерність пісні і танцю». Чому не оперета? Суть постановки не зводиться до музичної вистави...
Фламенко: Коли плаче гітара та стукотять підбори
Те, що більшість людей знає про фламенко – зовсім не любов і не пестощі, це далеко не розвага і не розгул веселощів. Вогненно-експресивне фламенко – відображення страждань і болю людини всередині цілого народу, вічно гнаного і позбавленого даху над головою. А сам танець, який став всесвітнім символом Іспанії – не тільки її національне надбання...
Мехенді – замість тисячі татуювань
Про те, щоб зробити татуювання, нехай і не справжнє, а всього лиш тимчасове, замислювався кожен другий. Абсолютно безболісне нанесення малюнків, які можна змінити через кілька тижнів, пропонує мистецтво мехенді – розпис хною.
Подивися на це небо. Найкращі планетарії світу
Добре це чи ні, та подорожі до далеких планет і зірок поки що залишаються тільки на сторінках наукової фантастики та у фільмах голлівудського кінопрому. Хоча можливість космічного туризму підібралася впритул, все ж до Юпітера і Сатурна ще ой як не близько.
Кінцугі. Японське мистецтво реставрації
Японці – один із тих народів, котрі ревно шанують давні традиції. Вони поважають старість, цікавляться предками і нерідко знають сімейний родовід на пам’ять. З таким світоглядом не дивно, що унікальна техніка реставрації кінцугі з’явилася саме там. Далі про неї – в OUTLOOK.
За підтримки Посольства Угорщини в Україні в Києві проходять концерти Дьордя Оравца, Андраша Габора Вірага та Ержебет Шевельо.
В Національній філармонії України триває проект «Магія живої музики», в рамках якого за підтримки посольства Угорщини в Україні відбувся концерт «КвінтоФест. Камерні акценти осені» та пройде щорічний концерт-присвята Ференцу Лісту.
Азулежу – історія з кахлю
Нерідко переконуєшся, що в руках майстра, який вкладає душу у свої творіння, звичайний обрубок дерева перетворюється на чарівну скрипку, шмат гіпсу - на античну скульптуру, і навіть глиняна плитка виглядає, як витвір мистецтва.
Брудна творчість
Брудні автомобілі – як полотно для художника. До такого мистецтва можна ставитися по-різному. Хтось буде морщити носа і гидливо обсмикувати одяг. Інші неодмінно захочуть ткнути в таку картину пальцем, щоб перевірити всю крихкість «полотна» і розмазати його обриси. Треті обов’язково зроблять селфі. Утім, байдужими не зможе лишитися ніхто.
Незвичайні шкільні уроки різних країн світу
На честь сьогоднішнього свята - Дня знань ми вирішили розповісти Вам, які незвичайні предмети належить освоїти учням у різних країнах світу! Гризти граніт науки, осягаючи основи алгебри і геометрії, або запам’ятовувати роки правління монархів, гортаючи підручники з історії, – буденна справа для школярів.
Ручна робота: персидські килими
У ті часи, коли перським воїнам не було рівних, а їхній силі підкорилися Римська імперія та Аравійський півострів, з-під пальців майстринь народу-переможця вийшов перший шедевр. «Весняний килим» став найдорожчим в історії людства. Він символізував владу і міць персів, а його краса оповідала про божественне походження царя Хосрова І.
Мікеланджело Антоніоні – співець пустелі людських душ
Непростий духовний світ людей ХХ століття став вдячною темою для багатьох кінематографістів, але особливе місце в її розробці належить Антоніоні. Режисер здобув світову славу фільмами, що зобразили внутрішній світ сучасника, його самотність, некомунікабельність (слово, що стало ключовим для творчості майстра).
Куди сходити? П’ять найцікавіших музеїв сучасного мистецтва Європи
Франсуаза Барб-Галль вчить, як розмовляти з дітьми про мистецтво. Вона у своїх книгах наводить приклади, навчає бачити те, що не бачать інші. Помічати деталі і забувати про ярлики. Але варто визнати, що серед дорослих вкрай мало людей, котрі можуть похизуватися знаннями у цій сфері.
Закрыть
Outlook facebook page