RU  UK  EN
Статьи  >  Насолодись  >  Посидимо? Частина друга

Посидимо? Частина друга

Автор: 22.06.2019 | цікавинки, мистецтво
Не так давно ми вже писали про незвичайні лавочки, які можна побачити на вулицях різних міст. В один матеріал не вдалося «вмістити» всі об’єкти, які нам сподобалися, тому сьогодні – друга частина огляду. Почнемо із французького дизайнера Пабло Рейносо. Уже кілька років він подорожує країнами і залишає за собою «сліди». Ми вибрали дві найцікавіші його роботи.

Почнемо із французького дизайнера Пабло Рейносо. Уже кілька років він подорожує країнами і залишає за собою «сліди». Ми вибрали дві найцікавіші його роботи. Перша лавка складається всього з трьох металевих пластин і вражає своєю формою. Посидіти на ній можна, прогулюючись поблизу замку Саделі, що у Великій Британії. Друга скамниця – частий гість різних галерей і виставок, адже таким макаронинам навряд чи знайдеться місце в кухонній шафці.Фото thisiscolossal.com

На арт-показах можна натрапити не тільки на лавки, які хочеться з'їсти, бувають серед них і рекордсмени за кількістю ніжок. Лондонський дизайнер з Південної Африки Луїс Генрі не пошкодував і прикрасив своє творіння 56-ма опорами. Однак присісти навряд чи вийде, ручну роботу не розраховано на людську вагу. Ну і байдуже, зате гарно.

Ще одна «несидяча», проте неймовірно оригінальна лавочка є в італійському місті Б’єллі. Її автор – болгарський дизайнер Вероніка Цекова вважає: люди не повинні забувати своє минуле. Саме тому вона створила унікальний об'єкт з місцевої пряжі, яка колись славила містечко на всю Європу. Сьогодні виробництво матеріалу занепало, і тамтешня влада замовила об'єкт, щоб хоч якось нагадати світові та городянам про колишні часи.

Polymorphic - захоплююча кінетична інсталяція, розроблена і виготовлена десятьма студентами-архітекторами Колумбійського університету в Нью-Йорку. Дизайн складається з двосторонньої лави, яка перетворює в серію з 119 унікальних і взаємопов'язаних секцій в шезлонг і, нарешті, в інтерактивну балансуючу дошку.odbt0ycksv4sxwfc.jpgФото bustler.net

Бельгійську конструкцію Elevated bench мають оцінити любителі дивитися на інших зверху вниз. Шкода, але тиші та спокою там немає і близько, адже під ногами вулиця.

Якщо вам усе ще здається, що лавка – це дошка на двох пеньках, як і 200 років тому, то ви помиляєтеся, адже багато з них впевнено йдуть у ногу з часом. У США поширені так звані Boom Bench із вбудованими колонками, до яких можна підключити айфон чи айпод і потішити перехожих своїм плейлистом. А шотландці взагалі пішли в Мережу. У парку міста Данді є лавка з аккаунтом у Твіттері, який час від часу додає фотографії з тими, хто присів відпочити. Робиться це за допомогою встановлених поряд відеокамер.0b2ad42fdcc92b96d418d07c73405583.jpgФото pinterest.com

Цікавою може бути лавочка не тільки як місце для відпочинку, а й рекламний об'єкт. Часом уява творчих людей вражає вельми оригінальними ідеями. Ось, наприклад, австралійський бренд одягу Superette розмістив на лавках штампи, які впиваються в ніжки красунь, і ті мимоволі рекламують марку. Адже, посидівши в міні-спідниці або шортах бодай 10-15 хвилин, дівчата перетворюються на ходячі білборди. Тримається такий креатив не менше години.

Деякі лавки роблять навіть з матеріалів від старих машин і виходять вони дуже цікавими!080.JPGФото kathisgardenart.blogspot.com

А ось виробники знаменитої Becherovka вирішили, що для успішної реалізації продукції потрібна компанія. Тому вони випускають спеціальні лавки, котрі з'єднують людей, не питаючи їхньої думки. А якщо алкоголь вас не цікавить, тоді можна «підсісти» на шоколадні батончики. Kit-Kat, приміром.Фото adsoftheworld.com

І ще, друзі, сідаючи перепочити, завжди дивіться на те, що внизу. Це корисно не тільки, коли під вами витвір мистецтва. Адже лавочка може бути просто щойно пофарбована. Тому будьте уважні.

Головне фото custotgallerydubai.ae

Вам это будет интересно:
Як незвично провести час у Копенгагені: Христианія – оплот свободи
Усі ми так чи інакше прагнемо свободи – особистої чи національної, матеріальної чи духовної. Дивне поселення Христианія в центрі датської столиці – одна із спроб досягти повної свободи від законів матеріального світу.
ВІДЕО: Антикварно-індустріальний Київ
Викидаючи речі у сміттєвий бак або відправляючи їх на звалище, ми не здогадуємося, що для них це не завжди смерть, часом навіть навпаки – початок нового життя...
Азулежу – історія з кахлю
Нерідко переконуєшся, що в руках майстра, який вкладає душу у свої творіння, звичайний обрубок дерева перетворюється на чарівну скрипку, шмат гіпсу - на античну скульптуру, і навіть глиняна плитка виглядає, як витвір мистецтва.
12 облич Південної Кореї
Колись висловити своє невдоволення грубістю чи скупістю господарів, а то й звернутися до якось божества з нескромним побажанням корейські селяни мали змогу лише в танці, вдягнувши при цьому маску. Зберігаючи свою анонімність, люди розігрували сцени з життя, плакали і сміялись. А наприкінці вистави доля нагороджувала хороших героїв і карала лиходіїв.
Бельгійське мереживо: Вальс тисячі ниток
Дивлячись на фламандські мережива, важко позбутися думки, що дивовижні квіти, спритно вплетені у вінок візерунка, народжені розсипом іскор, що зірвалися з чарівної палички. На зворотному боці краси лишаються труди і дні неприкаяних дівчат, викрадені у життя лабіринтом ажурних петель.
Заклиначі: Як змусити змію танцювати
Магічний танець змії в такт мелодії флейти, часто описаний у східних казках і зображений у фільмах – не просто вигадка, а справжній символ цих країн. У Єгипті, Індії, країнах Африки і деяких інших державах повзучих приручають і влаштовують із цього видовищну забаву. Тут існує професія заклинача змій, котру вважають мало не найдивовижнішою на Землі.
Обігнути край світу. Мис Горн
Для моряків обігнути мис Горн, який розкинувся на самісінькому півдні Аргентини, – успіх, рівний підкоренню Евересту для альпіністів. Кинути виклик велетенським хвилям, ураганному вітру та прошмигнути під вітрилами навколо «старого людожера» вперше вдалося 29 січня 1616 року.
Золото Балтики: у їхніх жилах тече бурштин
«У наших жилах тече бурштин», – жартують балтійці. Вони вірять, що сонячний камінь – це сльози їхньої богині Юрате. За легендою, вона мала необачність покохати простого рибалку Кастітіса, який щодня приходив закидати сіті в Балтійське море.
Дудук: Музика, що пробуджує кохання
Цій музиці півтори тисячі років. Ніжні, обволікаючі мелодії, зіграні на флейті дудук, називають «голосом вічності». У Вірменії, де люди шанують народні мотиви, вірять, що в дудук вселилася душа абрикосового дерева – і змусила дерево зазвучати. Вони вписуються протяжним і пронизливим звучанням, що пробуджують легку ностальгію.
Брудна творчість
Брудні автомобілі – як полотно для художника. До такого мистецтва можна ставитися по-різному. Хтось буде морщити носа і гидливо обсмикувати одяг. Інші неодмінно захочуть ткнути в таку картину пальцем, щоб перевірити всю крихкість «полотна» і розмазати його обриси. Треті обов’язково зроблять селфі. Утім, байдужими не зможе лишитися ніхто.
Дивовижний світ Патрика Догерті
Ленд-арт – це не просто ландшафтний дизайн, а цілий напрямок у мистецтві, котре в XXI столітті, коли про «зелені технології» та навколишнє середовище не говорить тільки лінивий, вважається одним із найважливіших. Імена зірок цього виду діяльності вже постійно згадуються кураторами, критиками і поціновувачами, і особливо серед них вирізняється Патрик Догерті.
Мистецтво топіарію
Коли я, ще маленька дівчинка, вперше провела рукою по стрижених кущах, мою долоню дряпнули гострі краї гілок, а в ніс вдарив стійкий аромат туї. Зачарована, я довго не могла відірвати погляд від конусів, куль і квадратів, що оточили мене у парку невеличкого курортного містечка. Мені здавалося, нібито я потрапила в казку і серед листя неодмінно розгледжу усмішку Чеширського Кота.
А ви знали...?
Перша у цьому році підбірка новин та цікавинок охопить інформацію з різних частин світу і, що головне, її буде вдвічі більше ніж зазвичай!
БагатоМЕТРОва краса
Жителі великих міст чи не щодня користуються метрополітеном. На жаль, у стрімкому ритмі сучасного життя мало хто може дозволити собі насолоджуватись дизайном підземок. OUTLOOK не навчився зупиняти час, однак ми змогли підібрати для вас п'ятнадцять найдивовижніших станцій з усього світу.
Мандалотерапія
Вчора я створила Всесвіт. Узяла трохи гороху, рису, гречки, пшона, зерен чорного, білого перцю і кардамону. Прихопила по жмені кави та анісу. Потім у всього цього з'явився центр. Він розростався, заспокоюючи мої думки. Коли ж останнє зернятко лягло в коло, я знову відчула забуту гармонію, крізь шум машин на проспекті почула птахів...
Дім, який побудував…
«Халабуди» на деревах, землянки, схованки – що ми тільки не будували в дитинстві. На жаль, коли дорослішаєш, фантазія втрачається, і більшість із нас тепер живе в незручних сірих «коробках». Однак є люди, які самостійно створили житло своєї мрії.
Кокні: глузлива британська говірка
Дивні прізвиська для предметів, знайомих кожному; відома нині форма ain't (замість am not), а також літера h, що пропадає в деяких словах – все це про британську говірку кокні, колоритний діалект, що шокує консервативних англійців саркастичністю й епатажем.
Зліпи собі хобі. Історія гончарства
У краєзнавчий музей якої країни не зайди, неодмінно помітиш схожі археологічні знахідки – уламки глиняних виробів. Гончарне ремесло, що народилося кілька тисячоліть тому, однак існує й сьогодні, по праву може вважатися одним із найбільш довговічних.
Полотно з рису. Мистецтво Тамбо
Японці дуже творчий народ, особливо якщо це стосується рису. А якщо в них є ще трохи вільного часу і великі просторі поля, тоді доволі буденний процес вирощування агрокультури перетворюється на мистецтво…
Стріт-арт: від французьких революціонерів до Бенксі
Слово «арт» сьогодні використовують на кожнім кроці. Та, на жаль, звичайна їдальня з брудними столами і мухами не стає від цього приємним закладом харчування з креативним дизайном. І все ж, коли мова заходить про справжнє мистецтво, речі треба називати своїми іменами. Тому ми занурюємося в кам'яні джунглі мегаполісів, щоб насолодитися одним з напрямів street-art – стенсілами.
Закрыть
Outlook facebook page