RU  UK  EN
Статьи  >  Відвідай  >  Майянські мегаліти: Сонце третьої епохи

Майянські мегаліти: Сонце третьої епохи

Майянські мегаліти в Паленке ховаються від цікавих очей у мексиканських джунглях. Храм написів, Гробниця червоної королеви, Піраміда черепів – археологам ці назви нагадають похоронний культ. А деякі вірять, що серед уламків цивілізації майя сховали еліксир безсмертя.

Мегаліти – споруди з величезних кам'яних брил – колись були справжнім царством, твердинею культури майя в III-VIII століттях. Дивлячись на величні, але безлюдні споруди, ми усвідомлюємо, що застиглі брили були свідками падіння великої імперії. А як же все починалося?

...Коли на території сучасної Мексики з'явились послідовники культу Великої Змії, дикуни обрали собі повелителя. Вождь Вотан заснував Баакульську державу зі столицею в Лакам-Ха. Згодом стольний град стали називати Паленке, що в перекладі означає «укріплення».

За легендами народу майя, Сонце зникало двічі, і Земля поринала в темряву. Щоб відновити природний хід речей, боги послали до людей чотирьох ягуарів, покликаних розрядити густий туман і звернути людський погляд до неба. За переказом, вони запалили сім вічних вогнів у горах, які об'єдналися в Сонце третьої епохи, а ягуарів відтепер називають дикими кішками нового світла. А образ сходу сонця зустрічається в плануванні майянських храмів і палаців.1_3915_04.jpgФото riich.me

Дослідники культури майя можуть повідати чимало подібних легенд, і всі вони будуть пов'язані з життєдайною і цілющою силою. Не дивно, що в самісінькому серці цивілізації майя, Паленке, поживу для розуму знаходять науковці, а для душі – любителі езотеричних пригод. Люди, котрі побували в такій експедиції, розповідають, як при наближенні до мегалітів їхня свідомість немов підноситься на новий рівень: приходить розуміння, як розв’язати проблеми, над якими «б'ються» роками. Згадують про феномен, характерний для багатьох «місць сили», коли перед людиною відкривається так званий «портал» – вихід у потойбічні світи. Фізично люди відчувають якийсь коловорот, який немов тягне у вирву.

По яке зцілення приходять люди в Паленке, котре майя називали Містом змій? По еволюційне перетворення, позбутися психічних хвороб, ментальних травм, а ще в надії вилікуватись від безпліддя.

Читайте також: Крок за межу: магічне мистецтво уїчолі

Усупереч назві, місцевість не кишить повзучими гадами. Змія – це архетип мудрості й духовного розвитку, загальний не тільки для Месоамерики, але й притаманний індійській, єгипетській і японській міфології. Мандрівники шукають у Паленке відблиски Венери, об'єкта поклоніння майя. Провідну зірку – космічну любов уособлює образ Майяуель, богині майя, котру охороняв Небесний змій. Одного разу бог вітру напав на Майяуель, Змій кинувся захищати її честь, але богиня загинула. За повір'ям, над її могилою виросла агава, з якої готували цілющий відвар. А сама земля, в якій покоїться Майяуель, відтепер є символом божественної матері. Люди, які вірять в історичну силу Паленке, приходять сюди, щоб попросити природу дати їм міцну сім'ю, здорових дітей і щасливе життя.Фото tourblogger.ru

Інші мандрівники вірять, що серед ієрогліфів, написаних на рештках історії, приховано еліксир безсмертя. А інакше звідки береться легенда про двох героїв цивілізації майя, Хун-Ахпу і Шбаланке, які зуміли в бою перемогти богів смерті? Та й самих майя недарма називають хранителями часу – якщо їм підвладні години, хвилини і роки, що простим смертним не повернути, хіба не можна віднайти вічне життя, проникнувши в зубчасте колесо механізму, яке відбиває час?

Археологи доходять висновку: надгробна плита саркофага правителя Баакульського царства майя Пакаля, який жив у VII столітті, головний доказ того, що цивілізації майя були доступні таємниці воскресіння. Як пише мексиканський історик Альберто Рос Луільє, котрий розкопав Храм написів, «юнак, що сидить на масці чудовиська землі, ймовірно, одночасно уособлює і людину, якій судилося в один прекрасний день повернутися в лоно землі, і маїс, зерно якого, щоб прорости, спершу має бути поховане в землю». Воскресіння людини-маїсу можливе за наявності зв'язку між фізичним світом і загробним буттям.maxresdefault-1.jpgФото youtube.com

Як відбувається таке диво-дивне? Американські вчені Лінда Шеле, Мері Міллер і Давид Фрайдель, розглядаючи відомий символ дерева життя на мегалітах, бачили в ньому «вісь», за якою «душі померлих і боги піднімаються з потойбічного світу, коли вони викликаються обрядом візуалізації, і тим самим шляхом повертаються назад». Ба більше, дослідники одноголосно визнають символіку кришки саркофага ілюстрацією потужного зв'язку з космосом: малюнки трактували як космічний корабель, підняте небо, чашу з кров'ю і змію, усипану дорогоцінним камінням. Біля вершка дерева покоїться «небесне чудовисько», яке, вважають, поєднує видимий і тонкий світи. Майя вірили, що душа мандрує позачасовим простором, змінює тілесну оболонку, але при правильно вимовлених заклинаннях може повернутися назад до свого володаря.

Вирушаючи до мегалітів у Мексиці, в глибині душі кожна людина вірить у диво і таємно мріє, що біля «місць сили» саме вона зустріне старого з білою бородою, який відкрив індіанцям таємниці астрономії та математики. І, як пощастить, цей міфічний персонаж, який одного разу відучив людей будувати замки з піску, вказавши на кам'яні плити, надійні та довговічні, вилікує сучасну людину від її хвороб.

Головне фото tripsavvy.com

Вам это будет интересно:
Історія однієї вулиці: Проспект Багдад у Стамбулі.
Якщо весь величний Стамбул – це серце регіональної торгівлі, то одна з його розкішних вулиць – проспект Багдад – безумовно, головна артерія. Опинившись там, навіть заперечуючи шопінг усією душею, вельми складно встояти і не піддатися бажанням усе ж вирушити по крамницях і ринках. Хоча, і крім цього, тут також є що робити.
ВІДЕО: Старенька Братислава
Не поділитися з нашими улюбленими читачами враженнями після відвідин Братислави OUTLOOK не може. Площа Братислави всього 368 квадратиних кілометри (для порівняння: Київ - 839 кілометрів квадратних), а до 1936 року між Віднем та Братиславою курсував трамвай, який сполучав два неймовірно чудових міста. Детальніше - дивіться у відео.
Транспорт світу: Вертикальний Лісабон
Лісабон – це не тільки одне з найгарніших і старовинних міст Європи, але й не надто легкий для життя і будівництва простір, якщо говорити про рельєф місцевості. Португальський мегаполіс розкинувся на семи густозаселених пагорбах. Саме тому його візитівкою вважаються три фунікулери та ліфт...
Гадамес: Квітучий оазис найвідомішої пустелі
П’ятдесятиградусна Сахара – одне з найвідоміших місць на планеті, більша частина якого абсолютно не придатна для життя. Утім, сьогодні ми вирушимо саме в її піски, щоб побачити неймовірне місто Гадамес, чиї жителі тисячоліттями виживають серед тутешньої спеки і надають усім, хто цього потребує, такий необхідний притулок.
Скульптури Ватикану: історія та філософія
«Маленька країна, одначе з великою місією» – саме під таким девізом 11 лютого 1929 Латеранськими угодами між Італією і Святим Престолом Ватикан був визнаний суверенною територією. Цей пакт відчинив двері перед цікавими, які сторіччями обмінювалися плітками про те, «що ж зберігають замки Ватикану?»
Бельгія очима Марини Орлової: Як живуть бельгійці
Марина Орлова – проектний менеджер у культурно-громадській організації. На одному з міжнародних проектів вона зустріла своє кохання – Віма, хлопця з Бельгії. Поїхати в його країну їй вдалося тільки тоді, коли Україна отримала безвіз і саме про те, як живуть бельгійці, що вони їдять на сніданок і як у них заведено відпочивати, Марина розповіла OUTLOOK.
На ходу. Вулична їжа в різних країнах світу
Досвідчені туристи вважають: найпевніший спосіб швидко пройнятися чужою культурою – скуштувати страви місцевої кухні. Щоб не розгубитися при виборі наїдків і заощадити дорогоцінний час для їжі духовної, OUTLOOK радить вам найкращі місця вуличної гастрономії із семи точок земної кулі.
Departure: Мальдіви
Подивитися на визначні пам’ятки країни, а не готелів, і наблизитися до життя мальдівців, а не сусідів по номеру, пропонує одна з найменших столиць – Мале. Перша асоціація, яка виникає при згадці Мальдів, – це щось блакитно-пасторальне. Морська гладь і невтомне сліпуче сонце, від якого хочеться закопатися в теплий розніжений пісок...
Нормандія очима Корнія Грицюка: батьківщина парасольок і субмарин.
Корній Грицюк продовжує ділитися враженнями від французької Нормандії. У попередньому матеріалі він розповідав про свій вояж до Довіля. Тепер на черзі Шербург, або Шербур-Октевіль. Подвійна назва міста з'явилася на початку 2000-х, коли Шербург злився з Октевілем.
Габон. Ласкаво просимо!
Жили-були на західному узбережжі Африки пігмеї. Нікого не чіпали. Коли були голодні, полювали і збирали горіхи з бананами. Потім прийшли мпонгве і фангі. Пізніше припливли португальці і назвали ці землі Габоном. Французи, котрі з’явилися слідом, оголосили їх своєю колонією, і лише в середині минулого століття, коли пігмеїв лишилося вкрай мало, Габон отримав незалежність від іноземців.
Відчайдушний футуризм: Японія. Частина 3. "Дух самурая"
Якщо вірити кінематографу, то типовий самурай постає перед нами як суворий, мовчазний і навіть трохи відлюдний воїн. Але цей образ усе ж ніяк не збігається з дійсністю... Олена Расенко пропонує вам переконатися в цьому, зустрівшись зі справжнім самураєм і навіть завітавши до бару, де збираються камікадзе.
Країна, що вміє подобатися: Вірменія. Частина 2
Олена Расенко побувала у Вірменії і тепер готова поділитися з читачами самобутністю цієї чарівної країни, в якій дійсно хочеться залишитися.
Нормандія очима Корнія Грицюка: яблука, молоко та океан
Для багатьох туристів Франція – це в основному Париж із довжелезною чергою на Ейфелеву вежу, Лувр та околиці з їхнім королівським шиком або курорти Середземного моря. А ось Корній Грицюк, мандруючи цією країною, вирішив податися на північ – у Нормандію! Для наших читачів він підготував цикл подорожніх нотаток про поїздку до Атлантичного океану...
Індійське село Кодхіні: таємниця близнюків, котру ніхто не розгадав
У світі є незвичайне місце, де народжується найбільше близнюків. Хоча на перший погляд це схоже на містичний збіг, статистика змушує вірити в чудеса. Індійський штат Керала може похвалитися селом, де відбуваються незвичайні речі. Кодхіні – те саме місце, де близнюків більше, ніж у будь-якій іншій точці світу. І цьому немає майже жодних пояснень.
Відчайдушний футуризм: Японія. Частина 2 “Рибний день”
Уявити японця, який не їсть риби, так само важко, як і шотландця, який не п'є віскі. Олена Расенко розповість про унікальне місце, де нащадки самураїв купують морські делікатеси до столу.
Інчхон: корейське місто майбутнього
Інчхон вважають морськими і повітряними «воротами» Південної Кореї через наявність тут одного з найбільших морських портів країни і найкрупнішого в регіоні аеропорту. Місто стрімко розвивається – буквально за сто років воно пройшло шлях від скромного портового поселення до ультрасучасного промислового і туристичного центру.
Британська глибинка: У пошуках таємниць Альбіону
Зелені схили, порослі вересовими кущами, безлюдні приміські дороги, вузькі вулички з маленькими котеджами і садами, що п’янять своїми пахощами, – здається, що британські сільця не підкоряються плинові часу. Немов завмерлі картини героїчного фентезі, всі вони мають свою історію і готові розповісти про великі битви, хоробрих воїнів і легендарні артефакти.
Країна, що вміє подобатися: Вірменія
Олена Расенко побувала у Вірменії і тепер готова поділитися з читачами самобутністю цієї чарівної країни, в якій дійсно хочеться залишитися.
Історія однієї вулиці: Шпігельгассе
Шпігельгассе, що у перекладі з німецької означає «Дзеркальна вулиця» чи «Дзеркальний провулок» – це зовсім не найбільша і не найголовніша вулиця в Цюриху. Навіть зовсім навпаки – вона феноменально коротка і вузька, але розташована в затишних куточках міста так, що навіть рідкісний турист зможе її відшукати.
Відчайдушний футуризм: Японія. Частина 1
Олена Расенко, повернувшись з Японії, розпочинає спеціальний цикл матеріалів про цю країну. Попередження для особливо вразливих: обережно! Після прочитання розвивається гостре бажання зірватися, купити авіаквиток в таку чудову і чарівну країну висхідного сонця!
Закрыть
Outlook facebook page