RU  UK  EN
Статьи  >  Напиши  >  Ми там були: Неаполь

Ми там були: Неаполь

Фотограф та читач OUTLOOK Роман Матков побував у італійському Неаполі! Здійснити усю подорож йому вдалось всього за 160 євро!

Одна моя знайома поділилась зі мною лінком на акційні авіаквитки до Італії:

–Go! – відписав я.

–Справді? – здивувалась вона.

–А чому б і ні?

–Звучить наче круто, зробімо це!

Усе було приблизно так. Ми купили квитки, спробували знайти житло (хоча і бронювали його з телефону перед самими відльотом) і вже за кілька днів зустрілись у Львові.

Наш маршрут:

літак Львів – Неаполь (37 євро);

поїзд Неаполь – Рим (від 11 до 45 євро, про особливості італійських залізниць потім);

літак Рим – Краків (23 євро);

автобус Краків – Львів (приблизно 22 євро);

далі – кожен із нас їхав додому різними автобусами.

Отже, львівська кав’ярня. Десь із п’ятої спроби нам вдалося забронювати хостел (мандрівникам на замітку: чипована банківська карта – це musthave під час євротуризму і не тільки. Зазвичай без неї у вас не вийде ані придбати квитки, ані забронювати житло. В окремих випадках – це єдиний спосіб оплати (наприклад, часом на вокзалах квитки на певні напрямки продаються лише в автоматах, які працюють тільки з чипованими картами. Окрім того, бажано, щоб карта була валютною).

Далі – аеропорт, усі звичні процедури, доволі приємний переліт, м’яке приземлення в Неаполі, автобус до вокзалу за 4 євро і перший сюрприз: ми замовили кімнату, не звернувши уваги на інформацію про власників, а потрапили до привітних українців з Херсонщини. Господиня поділилась усіма неапольськими лайфхаками і неабияк спростила нам цим життя. За гостинний прийом ми заплатили по 18,5 євро за одну ніч з людини. Далі пощастило домовитись по 10 євро за ніч.

Отож перші враження:

сміття на вулицях, на окремих – дуже багато (не скрізь, звичайно, але навіть у дорогих районах воно є). Причина цього – так звана « сміттєва криза» – доволі складна соціально-політична проблема, яка виникла на півдні Італії близько 8 років тому. Саме тоді спеціалізовані фірми припинили вивезення сміття, оскільки всі полігони були переповнені. На вулицях Неаполя накопичилося понад 5200 тонн побутових відходів. Італійський уряд оголосив винуватцем кризи місцеву мафію – Камору, яка контролювала і контролює донині всі неаполітанські звалища;

друге – дорожній рух: на перехрестях на правила не зважають у принципі; світлофори і переходи існують для годиться; особливо безстрашно водять моторолери; а от чого в неапольців можна повчитись, то це вміння паркуватись: через вузькі вулички на пагорбах в окремих частинах міста вони змушені по-максимуму економити місце – відстань у 3 сантиметри між бамперами малолітражок там звичне явище).

У нас було два вечори, щоб побачити Неаполь. Якогось маршруту чи плану не мали, орієнтувались на кілька основних путівникових об’єктів поблизу. Отож, закупивши в найближчому супермаркеті снеків на день (приблизно 2 євро), ми почали екскурсію, ідучи навмання, куди заведе цікавість.

У неапольських перевулках чудово відчуваються всі особливості життя південної Італії: на вузьких вуличках немає поспіху, місцеві у власних крамничках, салонах, майстернях, піцеріях, кафе та пабах на перших поверхах своїх же будинків так якось безтурботно, здалось мені, проводять час. З одним сусідом порозмовляв, з іншим знайомим викурив по сигареті, ще з одним другом випив кави. Це радше схоже на відпочинок, аніж на роботу. Мені ця атмосфера запам’яталась. Невисокі будинки, стара бруківка, мопеди і метри білизни на балконах.

Один з найколоритніших районів – Centro Storico (в історичному центрі). Він досить компактний, але містить більшість архітектурних пам'яток міста.

Вулиця Spaccanapoli – основна туристична променада. З 2-кілометрової алеї можна потрапити до численних барокових соборів, площ та палаців. Однак потрібно бути максимально уважним у таких локаціях, як Rione Sanità, Forcello, Piazza del Mercato та Quartieri Spagnoli. Останній квартал — дуже бідний і взагалі має недобру славу – масове безробіття, високий рівень злочинності серед молоді, значний вплив Каморри. Власне, боятись не варто – таке є чи не в кожному великому європейському місті.

Найбільша проблема, про яку вас обов'язково попередять місцеві – вуличні крадіжки. Пильнуйте свої гаманці, телефони, камери, годинники, прикраси, сумки та рюкзаки в людних місцях. На вокзалі (площа RiazzaGaribaldi) намагайтесь не затримуватися довго, а вночі гуляти прилеглими вулицями я б не радив.

Неаполь – найбільше місто південної Італії (третє після Рима та Мілана за кількістю населення), тому ми не будемо зациклюватись на його вадах, а продовжимо насолоджуватись його чарівністю.

Отож кілька must see об’єктів цього чудового міста:

Piazza del Plebiscito (Площа муніципалітету) – центр Неаполя та найбільша площа міста. Місце проведення багатьох урочистостей, фестивалів, концертів, арт-інсталяцій і, напевно, максимальна концентрація туристів (і продавців моноподів для селфі – тренд №1 вуличних торговців).

Palazzo Reale (королівський палац) – центральна резиденція правителів Королівства Обох Сицилій. Зазвичай усі залишаються в захваті від його пишних інтер’єрів, витончених розписів на стінах і стелі, театру та внутрішнього скверу з великими скульптурами коней. Палац уміщує 30 кімнат з експозиціями Королівського музею та найбільшу державну бібліотеку південної Італії. Ціна вхідного квитка – 4 євро.

У Національному археологічному музеї зберігається одна з найважливіших і найвеличніших світових колекцій класичної археології часів древніх Єгипту, Греції та Риму і пікантна Таємна кімната, де зібрано різноманітні еротичні знахідки з Помпеїв. Вхід – 8 євро.

На площах Piazza San Gaetano та Piazza San Domenico Maggiore можна знайти масу крамниць, кафе та піцерій, послухати живу музику, скуштувати тамтешнього лімончелло та інші місцеві лікери і просто гарно розслабитись.

Ну і, звісно, набережна – 3-кілометрова Lungomare із сонячними пляжами, ресторанами та кафешками, де готують місцеві морепродукти, прокатами човнів та велосипедів, пабами та неймовірними краєвидами на Castel dell’Ovo, Везувій, острови Megaride, Capri та Неапольські пагорби. Круто і вдень і вночі.

І це лише мала частина усіх туристичних спотів – фортець, палаців, музеїв, базилік, амфітеатрів, катакомб і т.д. Там цього і справді удосталь.

Наступного дня ми з’їздили в Помпеї – давньоримське місто, поховане під попелом унаслідок виверження Везувію у І столітті н.е. Це за 40 хвилин потягом від Неаполя (2,6 євро – вартість однієї поїздки в поїзді до Неаполя). Помпеї варті окремої статті, тому скажу тільки, що масштаби open-air музею неймовірно вражають: за 4 години ми встигли лише поспіхом обійти комплекс, і це без аудіогідів та екскурсоводів. З окремих частин комплексу добре проглядається і сам славнозвісний вулкан, до якого є кілька маршрутів підйому. На висоті 1000 м з оглядового майданчика можна насолоджуватись гарним краєвидом на Неаполітанську затоку. Зазначу, вхід до музею коштує 11 євро.

Переїжджаючи з Неаполя до Рима, ми дізналися одну цікаву річ. Виявляється, на залізницях Італії потрібно знати, що з однієї платформи може вирушати 2 поїзди (або один – вирушати, другий – просто стояти), причому ні з квитка, ні з табло цього не збагнути. Підступ ми зрозуміли запізно. Нашого потяга ми так і не бачили, бо сиділи в іншому. Будьте пильні і з’ясовуйте такі речі заздалегідь. Зрозумівши, що сервіс у касах нашого перевізника не дуже хоче працювати з клієнтами (перший касир не розмовляв англійською, другий нічого не зміг пояснити, а третій просто нас підколов), ми спитали людей на вокзалі, чим доїхати до Рима, і сіли в перший же експрес, на який нам вказали. Квитків на нього ми не мали, однак подумали, що проблеми варто розв’язувати, вже коли вони з’являються). Тож контролер, глянувши на наші квитки, доволі люб’язно запропонував або вийти на наступній станції, або сплатити різницю між вартістю квитків цього і пропущеного потягів (це офіційно, оплата через термінал, з чеками.) Загалом, нам пощастило, ми придбали квитки за 11 євро і доплатили ще 13, хоча могли потрапити і на експрес за 40 євро. Нарешті милуватись навколишніми ранковими краєвидами можна було спокійно.

А тепер підіб’ємо підсумки поїздки: отже, скільки ж я там витратив за два неповні дні? Беручи до уваги вартість перельоту і квитка на потяг до Рима, перебування в Неаполі та відвідування сусідніх Помпеїв, а також численні музеї та галереї, смакування удосталь легендарною неапольською піцою, а ще трохи сувенірів, то все це цілком реально вписується в 160 євро.

Фото Романа Маткова

Вам это будет интересно:
Departure: Трієст
Спробуйте відгадати, що це за місто і де: тут і там прогулюються хорвати і словенці, п'ють пиво, як у найкращих австрійських броварнях, і при цьому закушують пастою з місцевими морепродуктами. Навряд чи ви одразу збагнете, про що мова, а от ми знаємо, і сьогоднішня наша розповідь про італійський Трієст, який іноді називають «останньою цитаделлю Італії на Сході».
Між небом і... водою: топ-5 найменших населених островів світу
Кожному з нас іноді хочеться втекти від міської суєти і залягти на дно десь далеко від усіх і всього. І краще нехай це буде там, де можна послухати шепіт хвиль, насолодитися легким бризом і назавжди подружитися з неймовірно гучною тишею, яка заглушає всі тривожні думки ...
Альберобелло: у світі труллів, вина і чарувань
Стареньке селище, котре колись було розташоване на території сучасного Альберобелло, було знищене і зведене заново не менш ніж сотню разів. І йдеться не про завоювання і нальоти войовничих чужинців. Ні, його свідомо руйнували самі мешканці. Як гадаєте, навіщо?
Прийшов, побачив, збудував. Шедеври Джованні Лоренцо Берніні
Буває, подивишся на листівку із зображенням міста й одразу розумієш, що на ній Київ, Париж, Рим або рідне селище. І це зовсім не заслуга твоєї вчительки географії, а непосильна праця майстрів, руками яких створювалися знайомі всім шедеври архітектури. Сьогодні ми згадуємо італійського підкорювача мармуру Лоренцо Берніні.
Декілька граней багатогранного Бостона
Враження про це місто багато в чому залежить від того, де ви були до зустрічі з ним. Після Лос-Анджелеса Бостон може здатися дуже діловим і культурно насиченим, після Нью-Йорка – дещо провінційним і старомодним. Але в будь-якому разі він має яскраве та поважне обличчя массачусетського джентльмена.
Листівки з Чорногорії
Resale активістка та підприємиця, Мар’яна Буяло із батьком інженером-конструктом Віктором привезли зі спонтанної, але дуже надихаючої поїздки до Чорногорії непересічні враження та сотні фотокарток, якими вони радо поділилися з OUTLOOK, а ми - з вами.
Ми там були: Португалія - місце для романтиків
Олена Шікіта, графічний дизайнер, одного разу відвідавши друзів в Португалії, так закохалася в цю чудову країну, що вирішила повернутися і перезимувати. Зупинившись в невеликому місті Кашкайш, насолодилася красою, смачною їжею і, звичайно ж, ласкавим сонцем цієї південно-європейської перлини. Олена поділилася з нами своїми враженнями...
Ми там були: Гудаурі
У Гудаурі легко відчути час, затиснути його між пальцями і розтягнути у просторі, перелаштовуючи свій внутрішній ритм у режим відчуттів. І вже немає дедлайну, набридливих сусідів і лихачів, що виїжджають на зустрічку. Усе це починає здаватися ілюзорним і швидкоплинним. Тут, у Гудаурі, інші цінності. Гори не терплять метушні, внутрішнього діалогу і самоїдства. Найбільше задоволення просто дивитися на них.
Якщо в тебе 10 доларів і ти в Римі
Сьогодні OUTLOOK продовжує одну із своїх найбільш популярних рубрик розповіддю про те, як можна витратити десять вічно зелених і приємних кишені й оку у Вічному місті, в який щорічно стікаються натовпи туристів і який не перестає дивувати кожного щасливця, який побував тут! Повірте, столиці Італії є, чим вас здивувати!
Ми там були: Нью-Йорк, Вашингтон і Маямі
Так склалося, що в Америці дві столиці – офіційна і фактична. Київський контекстний менеджер Богдан Янчев побував в обох і розповів нам про дух цих міст, про їхні пам’ятки і про те, чим вони є в реальності. Гадаєте, Нью-Йорк просякнутий дорогими парфумами, а у Вашингтоні, окрім полежати на травичці біля Білого дому, і робити нічого? Ви помиляєтесь!
Зимова казка: які міста найгарніше прикрашають до Нового року
До початку 2021 року лишилося зовсім обмаль часу, тому, якщо ви ще не вирішили, де саме будете відзначати найпопулярніше свято на нашій планеті, OUTLOOK пропонує свою добірку найбільш яскравих міст для святкування. У них всі бажання і мрії неодмінно збудуться!
Лігурія: середземноморський рецепт ідеальних міст
Збираючись на Лігурійське узбережжя, не тіште себе думкою, що зможете за декілька днів об’їздити його вздовж і впоперек. Так ви лише роздражните свій мандрівний апетит. Кожним інгредієнтом Лігурії можна тільки ласувати, забуваючи при цьому про існування решти світу. Портове місто Генуя (італ. Genova¬) – основне у регіоні Лігурія.
Водні ворота. Вражаючі порти світу
Аеропорти, залізничні вокзали, автобусні станції практично завжди створюються «за примхою Людини». А ось порти і гавані – це вже спільна творчість homo sapiens і природи. Outlook пропонує вашій увазі найгарніші та найоригінальніші з них.
Озеро Тітікака та його острови: друга чакра Землі
Ми продовжуємо наш цикл оповідань і дорожніх нотаток Ії Зайцевої про Перу. Сьогодні вашій увазі пропонуємо матеріал, присвячений легендарному озеру Тітікака. Озеро Тітікака овіяне загадками і таємницями. Передусім дивує сам факт існування озера, та ще й рекордсмена, на висоті 3811 метрів. Воно – найбільш високогірне прісноводне і судноплавне озеро у світі.
Ми там були: Ле-Ман – недоторканий шарм старої Франції
Антон Сак переїхав до Франції, щоб отримати вищу освіту. Він студент хімічного факультету Леманського університету (Le Mans Université). Сьогодні розповідає нам про Ле-Ман – чарівне старовинне французьке місто зі своїм особливим колоритом. Воно мало відоме туристам, проте відвідування його – цікава точка у маршруті.
Скульптури Ватикану: історія та філософія
«Маленька країна, одначе з великою місією» – саме під таким девізом 11 лютого 1929 Латеранськими угодами між Італією і Святим Престолом Ватикан був визнаний суверенною територією. Цей пакт відчинив двері перед цікавими, які сторіччями обмінювалися плітками про те, «що ж зберігають замки Ватикану?»
Бельгія очима Марини Орлової: Як живуть бельгійці
Марина Орлова – проектний менеджер у культурно-громадській організації. На одному з міжнародних проектів вона зустріла своє кохання – Віма, хлопця з Бельгії. Поїхати в його країну їй вдалося тільки тоді, коли Україна отримала безвіз і саме про те, як живуть бельгійці, що вони їдять на сніданок і як у них заведено відпочивати, Марина розповіла OUTLOOK.
Посольства відзначили Європейський день мов-2020!
Рада Європи спільно з Європейським Союзом оголосила 2001 рік роком Європейських мов, який став дуже успішним у всіх 45 країнах-учасницях. Цього року посольства, акредитовані в Україні, а також їх культурні центри, організували онлайн та офлайн заходи для всіх охочих долучились до розуміння культури через мову.
Віза не знадобиться: куди не пускають туристів
Певно, всі, хто тільки має зануритися у відпочинок на повну, вже запланували собі вражаючі маршрути і мальовничі місця. Щоб не зіпсувати поїздку і не побачити, як перед власним носом зачиняються двері, ми радимо ознайомитися з нашою добіркою заборонених з тих чи інших причин для відвідування локацій
Країна майже з таким самим прапором. Швеція очима українця
Швеція, напевно, не є найпопулярнішим туристичним напрямком серед українців. Охочіше наші співвітчизники їдуть до теплих країн або ж у доступніші та популярніші європейські столиці. Наш сьогоднішній співрозмовник, вокаліст київського гурту «М'ЯЧ» Юрій Розенко, навпаки, двічі на рік обов'язково відвідує це королівство.
Закрыть
Outlook facebook page