Рукописи стверджують, що в давнину лікарі не тільки видавали мазі та присипки, а й проводили складні операції. Ампутація кінцівок, видалення каменів з жовчного міхура й трепанація черепа потребували полегшення страждань пацієнтів. Тому застосовували для цього всі мислимі та не дуже засоби: алкоголь, корінь мандрагори, магію, жаб, а ще – удари молотком...
Аж до XIX століття наукових чи медичних методів знеболювання не існувало. Хірургічне втручання здійснювалось або «по живому» (в лікарнях навіть встановлювали спеціальні дзвони, які приглушували крики пацієнтів), або із застосуванням альтернативних способів. У Європі середньовічними анестезіологами були аж ніяк не професійні лікарі, а народні цілителі та знахарі. Помолившись духам, прочитавши над хворим заклинання й напоївши його невідомим зіллям, вони сміливо передавали пацієнта до рук хірургів.
З появою інквізиції кількість народних лікарів стрімко скоротилась, і медикам довелося власноруч тамувати біль пацієнтів. Киснева маска та шприци для першого в світі загального наркозу не були потрібні. Щось важкеньке, вміло «прикладене» турботливим доктором до голови пацієнта – і непритомну людину можна було різати як заманеться. Лікування наслідків струсу при цьому мало кого хвилювало. У складних ситуаціях аси медицини не гребували й іншими прийомами. Кровопускання або перетискання сонної артерії краще за лідокаїн знімали біль. Щоправда, іноді це мало незворотний результат.
Більш лояльні способи використовували греки. Найкращим знеболювальним в античні часи вважали відвар, приготований з кореня мандрагори чи блекоти. Збирали й настоювали трави тільки фахівці, адже через неправильну обробку, хоч і рідше, результат теж міг бути непередбачуваний.
А ось давньоєгипетські ескулапи вірили, що жир нільського крокодила неодмінно зніме всі неприємні відчуття, і згодом самі боги допоможуть пацієнтові швидше одужати. Забрати життя у священної тварини можна було тільки, якщо негайне знеболення потрібне було вельможі (бо ж убивство зубастого в стародавньому Єгипті прирівнювалося до вбивства людини).
Китайські способи, як і багато іншого, вигаданого цим народом, поширилися по всьому світу. З цієї країни почалася тріумфальна хода акупунктури, популярної і в наші дні.
Але жоден лікарський мозок за всі роки не вигадав засобів анестезії, які своєю оригінальністю затьмарили б народну мудрість. І хоча зараз, з наявністю новокаїну, до неї не вдаються, в історію «альтернативного» лікування її таки вписано. На Русі, щоб позбутися всіляких неприємних відчуттів, рекомендували з'їсти вошу, добуту неодмінно з голови циган. Можна було вдатися й до інших методів: поцілувати віслюка або відкусити голову живої миші. У Північній Європі болезаспокійливе меню було не менш цікаве. Популярними вважалися страви, приготовані з курячого жиру, меду і заячого мозку, а також жаби, відварені у вині.
Нині, маючи сучасні спинальні, епідуральні та інші види медичного наркозу, до альтернативних способів знеболення звертаються значно рідше. Але у випадках не надто складних хірургічних втручань зараз застосовують гіпноз та аудіоанестезію. Навіювання пацієнтові, що йому вже ввели препарат (а насправді – звичайну глюкозу), практикують у стоматології та при невеликих місцевих операціях. Для того ж використовують інший метод. Звукові сигнали спеціальних частот і діапазону особливим чином впливають на мозок, змушуючи хворого впадати в медитативний транс і забувати про всі хворобливі відчуття.
Всупереч поширеній думці, європейські блошині ринки мають небагато спільного з секонд-хендом або звичайними торговельними рядами традиційних речових базарів. По суті, ці місця унікальні тим, що своєрідно відображають дух країни, а по непоказних, на перший погляд, товарах можна прочитати її минуле, відчути настрій епохи.
В найбільш знаному музеї світу, французькому Луврі, було впершо відкрито двері для публіки в 1793. Хоча й до цього ця будівля була відома далеко за межами Франції. Тільки от використовувалась вона далеко не в таких піднесених цілях, як зараз.
Наш «перуанський цикл» продовжується розповіддю про найбільш шанованих тварин у Перу. Вони – як зв'язок піж сьогоднішнім і минулим, грають важливу роль у житті цього народу. Мудрі предки сучасних перуанців, давні інки, жили у повній гармонії з усім живим, що їх оточувало. Мудрі предки сучасних перуанців, давні інки, жили у повній гармонії з усім живим, що їх оточувало.
- Чи не хочете покуштувати рису? - таким питанням зустрічають гостей в Китаї. А якщо господарі виявляться ще і фермерами, вони можуть запросити вас на незвичайну екскурсію і покажуть шедевр природного мистецтва. Рис, який ми часто вживаємо в їжу, не замислюючись про його естетику, в момент вирощування нагадує ковдру, виткану з різнокольорових клаптиків...
У 1994 році в горах на півдні Франції була виявлена печера, всередині якої знаходилося більше тисячі наскельних зображень, що датуються 34 століттям до н.e. На думку експертів, це сліди першої цивілізації на території Європи. Чудовою якістю збережених малюнків печера зобов'язана тому...
Провівши всього годину в польоті, я раптом дізнався, що опинився в місті, де є найстаріше в континентальній Європі метро. І це ще не все, чим примітна будапештська підземка. OUTLOOK вирушає на прогулянку метрополітеном одного з найгарніших міст світу. Спускаємось?
Якщо вам до душі відпочинок у Болгарії, але не знаєте, в якому містечку зупинитися, відвідайте Балчик. Він підійде тим, хто цінує затишні й недорогі поїздки, без напливу відпочивальників і спустошення гаманця. А древній вік міста і наявність унікальних пам'яток створять чудову альтернативу сонячним і морських ваннам.
Зачувши словосполучення «великий шовковий шлях», одразу уявляєш собі відважних мандрівників і нескінченні каравани, повні коштовностей і дивовижних товарів, що перетинають країни та континенти. Сьогодні ми розповімо про таджицькі міста, котрі слугували у давнину найважливішими перевалочними пунктами цієї торговельної артерії.
Блукаючи мальовничими вуличками старої Європи, ми роздивляємося на всі боки і навіть не підозрюємо, скільки цікавого лежить у нас під ногами. Якщо вам набридли стандартні туристичні тури з черговим марафонським забігом до музеїв та пам'ятників, пропонуємо поглянути на бабусю Європу з іншого ракурсу. Точніше – зазирнути їй «під ноги».
Голокост – одна з найстрашніших трагедій, в котру затягли людство викривлені уявлення про переваги однієї раси над іншою. У скаліченому тілі горів вогонь незламного духу. Хоча свідоцтва про Голокост неможливо читати без сліз і душевного болю, про це необхідно знати – хоча б для того, щоб уникнути подібного у майбутньому.
Безцінний дар земель Сходу, казкове місто, висічене з червоної плоті, столиця працьовитого арабського племені набатеїв, котрі прийшли до Йорданії понад дві тисячі років тому... У Петри багато порівнянь, та жодне з них не здатне передати красу і велич цього загадкового міста. Довгі роки воно було легендою, містом-примарою, що жило в оповідях про стародавній народ і його дивовижні скарби.
Організацію Об'єднаних Націй було створено задля припинення насильства у світі, захисту прав людини і викорінення злиднів. 24 жовтня 1945 року держави-засновники ратифікували договір про створення всесвітнього органу, який отримав назву ООН.
OUTLOOK пощастило побувати в гостинній країні Узбекистан і сьогодні ми розповімо про унікальне місце - Мавзолей видатного полководця і політичного діяча Амір Темура.
«Моя хата скраю, першим народ від ворога захищаю» – це українське прислів'я цілком можна вплести в історію ізраїльського народу, тільки замість «хати» використати слово «фортеця». Коли римляни напали на Єрусалим, жителі стояли пліч-о-пліч доти, доки ворожі легіони не відтіснили їх до останньої твердині.
Людська історія пам'ятає Дрезден, Хіросіму, Нагасакі. Але очолюють цей сумний список древні Помпеї – жителі, якого стали застиглими пам'ятниками не з власної волі. Місто з видом на Везувій, неподалік сучасного Неаполя, було одним з найбільш розвинених не тільки в Римській імперії, але і в Європі. Свідченням цього є те, що Помпеї лежали на торговельному шляху, який з'єднував Рим і Південну Італію.
З 5 по 8 листопада 2019 року у рамках проєкту відбулись заходи, до участі в яких долучились студенти та викладачі з Білорусі й України, поважні гості та дипломати.
Великі й не дуже світу цього змушують голосно говорити про себе не тільки за життя, але й після смерті. А як, власне, можна промовчати, дивлячись на помпезну усипальню того чи іншого діяча, навіть не беручи до уваги єгипетські піраміди. Outlook переконався в тому, що мавзолей Володимира Ілліча на Красній площі – досить скромний притулок на відміну від...
Називають їх скрізь по-різному, проте люблять, напевно, однаково. Ми говоримо, звісно ж, про гроші, а точніше про їхні «другі імена». Адже крім офіційної, у кожної валюти є своя, народна назва, яке не так відома, але дійсно заслуговує на увагу!
Фігурки птиці додо «окупували» всі сувенірні крамниці Маврикію, а її зображення навіть стало національним символом, доповнивши собою герб країни. Та найприкріше, що всю цю славу маврикійський дронт отримав після того, як повністю зник з лиця землі, на що знадобилося менше ста років...
Катерина Десницька - родом з Волині. Втім, в світі її знають, як принцесу Таїланду, дружину принца Чакрабона. Ця незвичайна українка відома своєю безстрашністю і силою духу. Недарма під час російсько-японської війни вона відмовилася від привабливої пропозиції жити в розкоші і багатстві і пішла на фронт працювати медсестрою. Після повернення доля винагородила її за сміливість. А історія її любові до сих пір захоплює любителів щасливих історій.
